ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 243
Скачиваний: 1
Тема 4
Операційна діяльність підприємства
1. Операційний процес
2. Зміст операційних процесів
3. Організація операційних процесів у просторі і часі
1. Операційний процес
Операційна діяльність є основним видом діяльності підприємства, заради здійснення якої воно створене. залежно від особливостей операційної діяльності формується склад основних ресурсів та результатів підприємства.
Динамічною функцією операційної системи можна назвати операційний процес.
Операційний процес – процес, що складається з послідовних взаємопов’язаних у часі операцій щодо трансформації вхідних ресурсів у вихідні результати організації.
Операція є елементарним спеціалізованим видом роботи, спрямованим на виконання конкретного завдання технічного, організаційного або соціального характеру.
За ступенем механізації виділяють операції:
1. Ручні – виконуються вручну, без застосування механізованого інструментарію.
2. Машинно-ручні – операції з поєднанням ручної та механізованої праці.
3. Механізовані – передбачають залучення машин і механізмів та обмежену участь оператора.
4. Автоматизовані – операції, в яких людині відводиться роль керуючого машинами.
За роллю в операційному процесі розрізняють процеси:
1. Технологічні – технологічна зміна геометричних форм, розмірів і фізико-хімічних властивостей виробів, випуск яких передбачений профілем підприємства; головна частина операційного процесу.
Приклад: переробка сировини, монтаж, збирання
2. Допоміжні – забезпечують безперебійність технологічних процесів.
Приклад: виготовлення і ремонт інструменту та оснащення, ремонт устаткування, вироблення носіїв енергії (пару, повітря, ел.енергії), технічний контроль.
3. Обслуговувальні – призначені для обслуговування основних і допоміжних процесів.
Приклад: зберігання, транспортування, контроль, облік.
Операційний процес (з точки зору складових процесів) – сукупність взаємопов’язаних технологічних, допоміжних та обслуговувальних процесів, внаслідок яких ресурси перетворюються у товари або послуги.
Уміння менеджера раціонально організувати операційний процес полягає у тому, щоб розчленувати складний процес на прості операції, а потім поєднати їх у в єдиному комплексі у часі й просторі з метою забезпечення належної організації технологічних, допоміжних та обслуговувальних процесів.
Основні принципи організації операційних процесів:
1. Спеціалізація
Розчленування операційного процесу на складові частини і закріплення за кожним підрозділом виготовлення певного виробу (предметна спеціалізація) або певної операції (технологічна спеціалізація).
2. Пропорційність
Однакова відносна продуктивність усіх виробничих підрозділів або рівномірне і повне завантаження усіх видів устаткування, для того, щоб «вузькі місця» не гальмували виконання плану і щоб не створювалися надлишки устаткування у зв’язку з нерівномірним завантаженням.
3. Паралельність
Одночасне виконання частин операційного процесу.
4. Ритмічність
Рівномірний випуск товарів (послуг) у певні проміжки часу.
5. Прямоточність
Забезпечення найкоротшого шляху проходження виробами (послугами) усіх стадій і операцій операційного процесу.
6. Безперервність
Зменшення перерв під час виробництва конкретних виробів (надання послуг).
2. Зміст операційних процесів
Під операцією розуміється частина виробничого процесу, яка здійснюється над певним предметом праці на одному робочому місці одним робітником. Операція характеризується незмінністю предмета праці, робочого місця та виконавця.
Розрізняють три типи операційних процесів: сфокусовані на процесі, сфокусовані на продукті та повторювані процеси (табл. 1).
Таблиця 1
Порівняльна характеристика основних типів операційних процесів
|
Сфокусовані на процесі |
Сфокусовані на продукті |
Повторювані процеси |
|
Мала кількість і велика різноманітність товарів |
Велика кількість і мала різноманітність товарів |
Стандартизовані товари з вибором того, що буде вироблятися з модулів |
|
Використання універсального обладнання |
Спеціальне обладнання з обмеженим числом функцій |
Спеціальне обладнання та оснащення з певним числом функцій |
|
Завантаження обладнання від 5% до 25% |
Завантаження обладнання від 70% до 80% |
Завантаження обладнання від 20% до 75% |
|
Використовується праця робітників високої кваліфікації |
Використовується праця робітників низької кваліфікації |
Використовується праця робітників середньої кваліфікації |
|
Запаси матеріалів високі по відношенню до обсягу виробництва |
Запаси матеріалів низькі по відношенню до обсягу виробництва |
Техніка "точно-вчасно" використовується для слідкування за запасами |
|
Великі обсяги незавершеного виробництва |
Незавершене виробництво мале по відношенню до виходів |
Техніка "точно-вчасно" використовується для слідкування за виробництвом |
|
Повільне просування продукції в процесі виробництва |
Швидке переміщення предметів праці |
Рух виробів у процесі виробництва вимірюється в годинах і днях |
Виділяють чотири види діяльності, які розглядають як функції операційного менеджменту: виробництво, постачання, транспортування і сервіс.
1. Виробництво
Найбільш показовим видом операційної діяльності є виробництво. Виробництво поєднує технологічні процеси й допоміжні операції, пов'язані з виготовленням продукції. У процесі виробництва операційні ресурси безпосередньо перетворюються в продукти, які потім продаються покупцям. Покупець може використовувати їх для подальших виробничих операцій, а загальний ланцюжок – від одержання сировини до постачання продукту кінцевим споживачам – може бути досить довгим.
2. Постачання
У вузькому значенні постачання представляє собою придбання матеріалів на стороні. Виконання цієї операції пов’язано з дослідженням надійності постачальників, визначенням того, які матеріали необхідні, узгодженням строків поставок з календарним планом операційної діяльності, а також пошуками нових матеріалів і технологій.
В організаційно-економічному відношенні постачання пов'язане головним чином зі зміною права власності на фізичний товар. Найбільш яскравим прикладом є дистриб'юторські мережі.
Операційна функція постачання стосується таких видів діяльності, як укладення договорів із субпідрядниками, контроль матеріальних запасів, організація приймання матеріалів та відвантаження готової продукції й, нарешті, внутрішні перевезення.
3. Транспортування.
Основними операціями виступають вантажно-розвантажувальні роботи, одержання, зберігання і транспортування сировини, готової продукції, машин, знаряддя, запчастин та інструментів. Операційна діяльність, пов'язана головним чином з переміщенням товарів чи людей з одного місця на інше, при якому не відбувається ніяких фізичних перетворень переміщуваних об’єктів.
4. Сервіс
Діяльність, пов'язана зі зміною стану покупця. Мова може йти про фізичний стан, як у випадку з технічними і технологічними послугами, інтелектуальним, як у випадку зі стоматологією і консалтингом, або, частіше, про складне поєднання їх.
Було б помилкою розглядати ці види діяльності як відособлені. Усі виробники займаються постачаннями своєї продукції покупцям, що також може потребувати транспортування, а при цьому завжди будуть присутні деякі елементи сервісу стосовно прийому замовлень і надання інформації. Найбільш зручний спосіб наочного представлення взаємозв'язків між перерахованими видами діяльності – це тетраедр операцій.
Підприємство може застосовувати одну із комбінацій двох чи більше операцій. Проте, операційна діяльність не може бути організована на основі однієї операції, оскільки елементи сервісу є у будь-якому виробництві і жодне велике підприємство не може бути винятково сервісним.
3. Організація операційного процесу в просторі й часі
Ефективність виробничого процесу залежить від часу здійснення і ступеня його неперервності. На ефективність виробничого процесу значний вплив має форма його організації, яка визначається диференціацією і розміщенням операційних процесів у просторі й часі.
Диференціація операційного процесу на підприємстві характеризується насамперед співвідношенням трьох основних факторів:
1. обсягом і змістом виробничої програми;
2. часом, який може виділити підприємство на організацію операційної діяльності та встановленим режимом роботи і термінами виконання програми;
3. простором, який виражений в операційній площі – робочих місцях і машинах.
Формування підрозділів підприємства в просторі
Формування підрозділів підприємства у просторі відбувається переважно за двома принципами:
1. за однорідністю виконуваних ними технологічних процесів (технологічна спеціалізація);
2. на основі технологічної послідовності операцій виготовлення виробів (предметна спеціалізація).
Переваги та недоліки напряму спеціалізації
1. Технологічний
+ при невеликій різноманітності операцій і обладнання полегшується технічне керівництво і створюються широкі можливості регулювання завантаження обладнання
- при такій формі спеціалізації продовжуються маршрути руху предметів праці з багаторазовим їх поверненням в одні й ті ж самі дільниці. Це порушує принцип прямоточності, ускладнює узгодження роботи дільниць і призводить до збільшення тривалості операційного циклу.
2. Предметний
+ узгодження роботи дільниць значно простіше, тому що всі операції щодо обробки сконцентровані у одному місці. Це спрощує оперативно-календарне планування, територіально зближує окремі стадії процесу і, зрештою, скорочує операційний цикл.
- дещо ускладнюється централізоване керівництво технологічним процесом.