ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 5976
Скачиваний: 6
275
3 (вологі умови);
4 ( сирі місцеоселення);
5 (мокрі типи).
273. Гігротоп за стислою його характеристикою:
“Даний тип умов місцеоселення залежить від глибини залягання ґрунтових вод,
яка значно варіює залежно від зони, геоморфологічних та гідрологічних
особливостей певного водозбору. У лісової зоні (Полісся ) ґрунти слабо
опідзолені, в лісостепової та степової дернові та дерново-підзолисті. Як
правило у даних умовах спостерігається оптимальне зволоження ґрунту для
сосни та ранньої форми дуба, берези повислої, модрини, ясена звичайного,
граба, клена. Надґрунтовий покрив та підлісок представлені мезофільними
видами з домішкою ксеромезофітів”
–
це:
(сухі місцеоселення);
(свіжі умови);
(вологі умови);
( сирі місцеоселення);
(мокрі типи).
274. Гігротоп за стислою його характеристикою:
“Умови сприятливі для росту дуба пізньої форми, ялини, берези пухнастої,
ялиці, липи, осики. Ґрунтові води у борах та суборах залягають на глибіні
близько 2 м, на суглинистих та глинистих ґрунтах рівень залягання помітно
більший - до 4м. Підлісок та надґрунтовий покрив складається з мезофітів з
певною домішкою мезогігрофітів”
–
це:
(сухі місцеоселення);
(свіжі умови);
(вологі умови);
(сирі місцеоселення);
(мокрі типи).
275. Гігротоп за стислою його характеристикою:
“Місцеоселення із надлишком зволоження, яке несприятливо відбивається на
рості усіх видів деревної рослинності, крім вільхи чорної. Ґрунти
глеєпідзолисті, часто з торф’яним горизонтом. У покритті на зниженнях
переважають гігрофіти, а на підвищеннях – мезофіти”
–
це:
(сухі місцеоселення);
(свіжі умови);
(вологі умови);
( сирі місцеоселення);
(мокрі типи).
276. Гігротоп за стислою його характеристикою:
“Умови місцезростання відрізняються великим зволоженням і торф’яними
ґрунтами. Рівень ґрунтових вод упродовж більшої частини вегетаційного
періоду знаходиться біля поверхні ґрунту. Висока вологоємкість торфу і майже
276
постійне перенасичення його вологою визначають вкрай погані умови аерації.
Покриття із гігрофітів, мезофіти зустрічаються тільки на купинах, пеньках, і
перегниваючих стовбурах”
–
це:
(сухі місцеоселення);
(свіжі умови);
(вологі умови);
( сирі місцеоселення);
(мокрі типи).
277. На підставі списку рослин-індикаторів визначити едатоп:
“Деревостани представлені чистими сосняками без домішок інших порід,
займають вершини дюнних пагорбів, а упівденних районах – і схили піщаних
пагорбів. Сосна росте за ІІІ-ІV класами бонітету.
Ягель, цетрарія ісландська, очіток їдкий, костриця овеча, чебрець повзучий,
цмін піщаний, нечуйвітер волохатенький, молодило руське, келерія”.
А
1
(сухі бори);
А
2
(свіжі бори);
В
2
(свіжий субір);
С
2
(свіжий складний субір; свіжий сугруд);
D
2
(свіжа діброва; свіжий груд).
278. На підставі списку рослин-індикаторів визначити едатоп:
“У деревостанах переважає сосна другого іноді першого бонітету з поодиноким
домішком берези. У підліску зустрічається горобина, а у Північних районах
Полісся – яловець звичайний.
У надґрунтовому покриві панують зелені мохи, а також широко
представлені наступні види: брусниця (поодиноко), верес, герань яскраво-
червона, куничник наземний, костяниця, сон-трава. У північних районах може
зустрічатися лишайник – кладонія”.
А
1
(сухі бори);
А
2
(свіжі бори);
В
2
(свіжий субір);
С
2
(свіжий складний субір; свіжий сугруд);
D
2
(свіжа діброва; свіжий груд).
279.
На підставі списку рослин-індикаторів визначити едатоп:
277
“Корінні лісостани – двоярусні, з сосною у першому та дубом у другому
ярусах. Сосна зростає за І-І
a
класом бонітету. Підлісок утворює горобина,
крушина ламка, бруслина бородавчаста, бузина червона.
Найбільш розповсюджені види за умов даного едатопа: орляк звичайний,
медунка вузьколиста, буквиця лікарська, суниці лісові, герань яскраво-червона,
костяниця, котячі лапки дводомні, золотушник звичайний, вероніка лікарська,
ортилія однобока, грушанка мала, зіновать руська. Також поширені зелени мохи”.
А
1
(сухі бори);
А
2
(свіжі бори);
В
2
(свіжий субір);
С
2
(свіжий складний субір; свіжий сугруд);
D
2
(свіжа діброва; свіжий груд).
280. На підставі списку рослин-індикаторів визначити едатоп:
“Корінні лісостани багатоярусні, у них перший ярус утворює сосна першого
класу бонітету. Другий ярус формується з дуба, який може входить до складу
першого ярусу. Також в деревостані є певна кількість клена, липи, які частково
входять як до другого, так і до першого ярусу. Третій ярус формують горобина,
а за умов Лісостепу дика груша та лісова яблуня. У підліску – ліщина, свидина,
глід, бузина та інші види.
Найбільш розповсюджені види за умов даного едатопа: орляк звичайний,
дрік красильний, медунка темна, костяниця, ортилія однобока, підмаренник
запашний, зірочник ланцетоподібний, копитняк європейський, яглиця звичайна,
чоловіча папороть, конвалія звичайна, перлівка поникла, гравілат міський,
герань робертова, звіробій звичайний
"
.
А
1
(сухі бори);
А
2
(свіжі бори);
В
2
(свіжий субір);
С
2
(свіжий складний субір; свіжий сугруд);
D
2
(свіжа діброва; свіжий груд).
281. На підставі переліку рослин визначити едатоп:
“Корінні лісостани мають складну будову: у першому ярусі ростуть дуб та ясен,
у другому – клен гостролистий та польовий,липа, ільм, груша дика, яблуня
лісова. У західному Лісостепу у першому ярусі разом із дубом та ясенем
ростуть клен-явір, черешня, а другий ярус формується із граба. Підлісок часто
відсутній. Дуб і ясен ростуть переважно за першим класом бонітету.
Характерний надґрунтовий покрив із наступних рослин: яглиця звичайна,
підмаренник запашний, медунка темна, копитняк європейський, зірочник
ланцетолистий, чоловіча папороть, осока волосиста, переліска багаторічна,
підлісник європейський”.
А
1
(сухі бори);
А
2
(свіжі бори);
В
2
(свіжий субір);
С
2
(свіжий складний субір; свіжий сугруд);
D
2
(свіжа діброва; свіжий груд).
278
282. Основним критерієм віднесення лісової ділянки до будь-якого едатопу є:
деревна, чагарникова та трав’яниста рослинність;
механічний склад ґрунту та його вологість;
родючість ґрунту;
кліматичні умови.
283. Класифікаційна система лісової типології включає наступні
таксономічні одиниці:
едатоп, тип лісу, тип лісостану;
тип лісової ділянки, тип умов місцезростання, тип місцеоселення;
сукупність трофотопу та гігротопу, тип лісу, едатоп;
екотоп, екотип, едафотоп.
284. Тип лісу – це:
ділянка лісу або їх сукупність, які характеризуються єдиним типом
лісорослинних умов, однаковим складом деревних порід, кількістю ярусів,
аналогічною фауною і потребують одних і тих же лісогосподарських заходів за
рівних економічних умов;
географічні, кліматичні форми типів лісової ділянки, в межах якої вони
відрізняються складом корінних лісостанів;
сукупність або синтез ділянок однорідних за родючістю та вологістю ґрунту.
усі відповіді неправильні.
285. Тип лісостану – це:
найменша і найконкретніша одиниця лісівничо-екологічної типології. Це
сукупність ділянок лісу, подібних за домінуючою породою деревного ярусу;
географічні, кліматичні форми типів лісової ділянки, в межах якої вони
відрізняються складом корінних лісостанів;
сукупність ділянок лісу, подібних за умовами місцезростання;
спектр похідних деревостанів.
286. Варіант типу лісової ділянки виділють із метою:
відображення впливу на особливості формування едатопу специфічних,
додаткових факторів;
вирішення практичних, технологічних питань, пов’язаних зі специфікою
рельєфу, або особливостями ґрунтового покриву;
відображення поступових змін та мінливості умов місце виростання в межах
одного едатопу;
усі відповіді неправильні.
287. Зміна ялини березою та осикою найчастіше відбувається внаслідок:
виконання суцільних рубок та відсутності певних лісогосподарських заходів,
спрямованих на відтворення ялини;
виконання рубок догляду;
виконання вибіркових санітарних рубок;
279
негативного впливу абіотичних чинників.
288. Використання ГТК Д.В. Воробйова за наступною формулою
W
=
доцільно
:
у межах бореального поясу лісів;
у лісостепу та степу;
у зоні широколистяних лісів;
у гірських лісах;
у субтропіках;
у зоні тропічних лісів;
усі відповіді правильні.
289. Таксони лісотипологічного районування за Д.В. Воробйовим:
географічна область, географічна підобласть, лісовий масив;
лісотипологічна область, лісотипологічний район, сектор;
зона, провінція, підпровінція, район;
область, округ, підокруг.
290. Критерій виділення лісотипологічної області:
континентальність;
омброевапорометричний корелятив;
термотоп та контрастотоп;
сума позитивних місячних температур та показник вологості клімату.
291. Тип лісу D
2
-клД – це:
свіжа кленово-липова діброва;
волога грабова діброва;
свіжий дубово-сосновий субір;
волога буково-ялицева сусмеречина;
свіжий сосновий бір;
сухий сосновий бір.
292. Тип лісу D
3
-гД – це:
свіжа кленово-липова діброва;
волога грабова діброва;
свіжий дубово-сосновий субір;
волога буково-ялицева сусмеречина;
свіжий сосновий бір;
сухий сосновий бір.
293. Тип лісу В
2
-дС – це:
свіжа кленово-липова діброва;
волога грабова діброва;
свіжий дубово-сосновий субір;
волога буково-ялицева сусмеречина;