ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 7294
Скачиваний: 5
135
Використання
неперевірених
сумішей
пестицидів
або
комбінова
-
не
їх
застосування
з
іншими
агрохімікатами
.
У
сучасних
технологі
-
ях
вирощування
сільськогосподарських
культур
широко
застосову
-
ються
суміші
пестицидів
і
агрохімікатів
.
За
відсутності
необхідної
інформації
про
сумісність
компонентів
їх
застосування
може
стати
однією
з
причин
негативного
впливу
на
культурні
рослини
з
непе
-
редбачуваними
наслідками
післядії
в
агроценозах
.
Оскільки
не
мо
-
жна
передбачити
дію
всіх
поєднань
препаратів
при
використанні
їх
у
сумішах
,
перед
застосуванням
рекомендується
провести
дослі
-
дження
пестицидних
сумішей
з
метою
визначення
їх
фітотоксичної
дії
на
рослини
за
конкретних
умов
.
Згідно
з
чинними
нормативни
-
ми
актами
з
питань
захисту
рослин
,
суміші
агрохімікатів
,
офіційно
не
дозволені
для
застосування
,
категорично
заборонено
використо
-
вувати
.
Помилки
при
виборі
пестицидів
можуть
бути
пов
’
язані
з
відсут
-
ністю
етикетки
на
тарі
,
порушеннями
при
зберіганні
та
безвідпові
-
дальністю
фахівців
при
виконанні
цієї
роботи
.
Серед
пестицидів
є
група
препаратів
,
які
необхідно
зберігати
тільки
при
плюсовій
тем
-
пературі
.
При
замерзанні
в
них
відбуваються
фізико
-
хімічні
зміни
,
що
спричинюють
втрату
пестицидної
дії
або
появу
фітотоксичності
для
культурних
рослин
.
Використання
соломи
після
застосування
гербіцидів
.
Як
субстрат
і
мульчу
в
закритому
ґрунті
широко
використовують
солому
озимих
культур
.
А
оскільки
овочеві
культури
дуже
чутливі
до
ряду
гербіци
-
дів
гормональної
дії
,
необхідно
використовувати
солому
з
полів
,
де
ці
гербіциди
не
застосовувалися
.
Забруднення
пестицидами
атмосферного
повітря
.
Рух
і
перемі
-
щення
частини
пестициду
з
місця
використання
повітряними
пото
-
ками
називається
знесенням
.
Основним
джерелом
надходження
пестицидів
у
повітряне
середовище
є
обробка
сільськогосподарських
культур
,
лісових
насаджень
і
наступне
випаровування
з
поверхні
об
’
єктів
.
Розсіювання
пестицидів
,
інтенсивність
забруднення
ними
атмосферного
повітря
визначається
особливостями
і
способом
засто
-
сування
препарату
,
його
леткістю
,
кількістю
обробок
,
метеорологіч
-
ними
факторами
(
температурою
,
швидкістю
вітру
тощо
).
Вивітрю
-
вання
пестицидів
з
поверхні
ґрунту
проходить
значно
швидше
,
ніж
при
внесенні
препаратів
у
ґрунт
,
де
вони
утримуються
ґрунтовими
колоїдами
.
Одна
й
та
сама
речовина
з
поверхні
ґрунту
вивітрюється
з
різною
швидкістю
залежно
від
температури
і
вологості
,
концент
-
рації
і
швидкості
вітру
.
Легкі
частинки
пилоподібних
препаратів
або
змочуваних
порошків
легко
переносяться
повітрям
.
Гранули
і
брикети
важчі
,
тому
мають
тенденцію
швидше
осідати
.
Розпилюва
-
льний
наконечник
високого
тиску
та
малий
наконечник
утворюють
дуже
маленькі
краплини
,
які
легко
зносяться
.
Розпилювальний
на
-
конечник
низького
тиску
та
великий
наконечник
утворюють
більші
136
краплини
з
меншою
здатністю
до
знесення
.
Можливість
знесення
частини
краплин
пестициду
залежить
від
способу
його
застосуван
-
ня
.
При
нижчій
висоті
розсіювання
робоча
суміш
меншою
мірою
по
-
трапляє
в
повітряні
потоки
та
менше
зноситься
,
і
навпаки
Авіаційне
обприскування
проводиться
з
висоти
над
об
’
єктом
3 – 4
м
і
при
швидкості
вітру
не
більш
як
3
м
/
с
,
а
при
використанні
назем
-
ної
апаратури
— 3 – 4
м
/
с
.
Порушення
цих
вимог
спричинює
зне
-
сення
робочих
сумішей
на
значну
відстань
.
Леткі
пестициди
при
високій
температурі
повітря
(22 – 28
°
С
)
швидко
вивітрюються
,
що
значно
зменшує
їх
пестицидну
дію
і
забруднює
довкілля
.
Видален
-
ня
пестицидів
з
повітря
відбувається
з
опадами
та
шляхом
фотохі
-
мічного
руйнування
.
Забруднення
атмосферного
повітря
пестицидами
характеризуєть
-
ся
таким
показником
,
як
гранично
допустима
концентрація
(
ГДК
).
Відповідно
до
санітарних
норм
максимально
допустимі
рівні
вмісту
пестициду
в
повітрі
робочої
зони
становлять
0,001 – 0,05
мг
/
м
3
.
Забруднення
та
поведінка
пестицидів
у
водоймах
.
Пестициди
можуть
потрапляти
у
водойми
безпосередньо
із
ґрунту
або
атмосфе
-
ри
.
У
відкриті
водойми
вони
потрапляють
зі
стічними
й
талими
во
-
дами
,
при
авіаційних
і
наземних
обробках
сільгоспугідь
і
лісових
насаджень
,
а
також
при
безпосередньому
знищенні
бур
’
янів
,
водо
-
ростей
,
молюсків
тощо
.
Із
атмосфери
у
воду
пестициди
потрапляють
з
опадами
,
при
ви
-
вітрюванні
та
вимиванні
з
поверхні
в
глибші
шари
ґрунту
.
Рух
пес
-
тицидів
до
води
відбувається
внаслідок
стікання
з
оброблюваної
по
-
верхні
або
внаслідок
вилуговування
у
нижні
шари
з
поверхні
ґрун
-
ту
.
Стікання
і
вилуговування
трапляються
,
коли
на
поверхню
по
-
трапляє
надлишок
рідкого
пестициду
або
на
поверхню
,
яка
містить
залишки
пестициду
,
потрапляє
забагато
дощової
чи
іригаційної
во
-
ди
.
Стічна
вода
може
потрапляти
в
дренажні
канали
,
струмки
,
став
-
ки
або
в
річки
,
по
яких
пестициди
можуть
переміщуватися
на
вели
-
кі
відстані
.
Пестициди
також
вилуговуються
у
нижні
горизонти
ґру
-
нту
,
досягаючи
підґрунтової
води
.
Стікання
пестициду
може
завда
-
ти
значної
шкоди
рибі
та
іншим
гідробіонтам
у
ставках
,
струмках
,
озерах
і
річках
.
Розподіл
пестицидів
у
товщі
води
залежить
від
їх
фізико
-
хімічних
властивостей
(
об
’
ємної
маси
,
розчинності
),
препара
-
тивних
форм
тощо
.
На
швидкість
руйнування
пестицидів
у
воді
впливає
її
температура
,
рН
,
рівень
загального
забруднення
,
влас
-
тивості
діючої
речовини
.
Пестициди
,
які
потрапили
до
водойм
,
можуть
руйнуватися
,
або
,
якщо
вони
стабільні
,
мігрувати
і
накопичуватися
у
гідробіонтах
і
мулі
,
що
визначає
їх
небезпеку
для
водного
середовища
.
Для
харак
-
теристики
стабільності
препарату
у
воді
визначають
t
50
і
t
95
розпа
-
ду
.
Стабільність
оцінюється
за
шкалою
:
перший
клас
—
високоста
-
137
більні
препарати
(
t
95
понад
30
діб
),
другий
—
стабільні
(11 – 30),
третій
—
середньостабільні
(6 – 10)
і
четвертий
—
малостабільні
(
до
5
діб
).
Від
тривалості
зберігання
пестициду
у
воді
залежить
його
дія
на
водойми
та
екологічні
наслідки
,
тому
при
підборі
асортименту
препаратів
слід
враховувати
і
показники
стабільності
.
Стабільність
речовини
,
крім
її
хімічної
природи
,
залежить
також
від
препара
-
тивної
форми
,
норми
витрат
,
погодних
умов
.
Особливістю
пестицидів
як
забрудників
навколишнього
середо
-
вища
є
їх
біологічний
вплив
на
нецільові
організми
,
а
також
здат
-
ність
проявляти
небажану
опосередковану
дію
(
рис
. 5).
Абіотичне
навколишнє
середовище
Залишкова
кількість
у
ґрунті
,
воді
,
повітрі
Цільові
організми
Розвиток
резистентності
.
Масове
розмноження
Рослини
Наявність
залиш
-
кової
кількості
.
Фітотоксичність
.
Вплив
на
мікро
-
біоценози
ґрунту
і
води
Тварини
Наявність
залиш
-
кової
кількості
в
тканинах
.
Заги
-
бель
окремих
ви
-
дів
і
розвиток
сублетальних
ефектів
у
інших
.
Загибель
корис
-
них
комах
,
що
призводить
до
популяційних
змін
Лю дина
Наявність
залиш
-
кової
кількості
в
органах
і
ткани
-
нах
.
Професійні
захворювання
Сільськогоспо
-
дарська
сиро
-
вина
і
харчові
продукти
Наявність
залиш
-
кової
кількості
.
Зміна
здатності
до
збереження
.
Вплив
на
харчову
і
біологічну
цін
-
ність
.
Вплив
на
технологічні
про
-
цеси
ПЕСТИЦИДИ
Рис
. 5.
Побічні
ефекти
дії
пестицидів
(
за
Н
.
Ван
Тилем
, 1975,
з
доповненням
)
138
3.3.
ВПЛИВ
ПЕСТИЦИДІВ
НА
РИБ
І
ВОДНИХ
БЕЗХРЕБЕТНИХ
Основною
причиною
загибелі
водної
фауни
є
потрапляння
у
во
-
дойми
і
річки
промислових
та
побутових
стоків
,
які
містять
органіч
-
ні
відходи
та
мінеральні
азотні
компоненти
.
Однак
і
пестициди
за
-
вдають
значної
шкоди
рибальству
при
потраплянні
у
воду
в
резуль
-
таті
знесення
вітром
при
обприскуванні
посівів
та
з
водою
,
що
стікає
з
оброблених
полів
.
Водойми
безпосередньо
обробляються
пестици
-
дами
для
знищення
комарів
,
інших
шкідників
,
бур
’
янів
та
водорос
-
тей
у
каналах
і
рисових
чеках
.
Токсичність
різних
пестицидів
для
планктону
,
різних
видів
риб
залежить
від
багатьох
факторів
.
За
ступенем
небезпеки
їх
можна
умовно
розмістити
у
такій
послідовно
-
сті
:
інсектициди
—
гербіциди
—
фунгіциди
.
Критерієм
токсичності
того
чи
іншого
препарату
є
коефіцієнт
відносної
небезпеки
,
який
визначається
відношенням
норми
витрат
пестициду
,
що
рекомендується
,
до
значення
токсичної
дії
для
риб
концентрації
і
СК
50
з
приведенням
їх
до
однакової
розмірності
з
урахуванням
глибини
водойми
:
небезп
50
,
СК
НВ
К
h
=
де
НВ
—
максимальна
норма
витрат
препарату
(
діючої
речовини
)
при
обприскуванні
посівів
,
мг
/
м
2
;
СК
50
—
концентрація
препарату
у
воді
,
що
зумовлює
50%-
ву
загибель
особин
за
певний
час
,
мг
/
м
3
во
-
ди
;
h —
глибина
водойми
.
Наприклад
,
коефіцієнт
небезпеки
для
прісноводних
риб
базуди
-
ну
дорівнює
33,
Бі
-58
нового
— 0,013,
карбофосу
— 1,0,
шерпи
—
2,5 – 5,
суміцидину
— 1,8.
Найбільшу
небезпеку
для
риб
з
фосфорор
-
ганічних
сполук
становить
базудин
.
Синтетичні
піретроїди
,
незва
-
жаючи
на
низькі
норми
витрат
,
мають
високий
коефіцієнт
небезпеки
.
Серед
гербіцидів
найменш
токсичні
похідні
карбамінової
кислоти
.
Небезпеку
для
водної
фауни
становлять
обприскування
інсекти
-
цидами
малих
річок
,
водойм
місцевого
значення
та
прибережних
зон
великих
водоймищ
.
Небезпечність
пестицидів
для
великих
глибоководних
водосхо
-
вищ
значно
менша
завдяки
тому
,
що
токсикант
розчиняється
вели
-
кими
об
’
ємами
води
,
а
безпосередня
обробка
водойми
виключається
.
Пестициди
можуть
накопичуватися
у
планктоні
,
організмі
риб
у
значній
кількості
без
зовнішніх
ознак
отруєння
і
становлять
небез
-
пеку
для
наступних
ланок
ланцюга
живлення
.
139
3.4.
ЗАБРУДНЕННЯ
ТА
ПОВЕДІНКА
ПЕСТИЦИДІВ
У
ҐРУНТІ
У
ґрунт
пестициди
потрапляють
в
усіх
випадках
їх
використан
-
ня
.
Надалі
певна
їх
частина
розкладається
на
нетоксичні
продукти
протягом
кількох
місяців
і
не
залишає
помітного
негативного
впли
-
ву
,
інша
частина
зберігається
роками
і
потрапляє
в
систему
колообі
-
гу
речовин
у
природі
.
Пестициди
потрапляють
в
атмосферу
при
ви
-
паровуванні
,
а
потім
випадають
з
дощем
,
вимиваються
опадами
або
ґрунтовою
водою
в
глибокі
підґрунтові
шари
,
виносяться
коренями
рослин
на
поверхню
із
ґрунтовим
розчином
,
у
мікрокількостях
над
-
ходять
у
продукти
харчування
і
знову
в
ґрунт
.
Тривалість
цих
про
-
цесів
залежить
від
природних
і
антропогенних
факторів
,
які
впли
-
вають
на
розпад
пестицидів
у
ґрунті
.
Природні
фактори
.
Біологічні
процеси
є
основними
в
розкладан
-
ні
більшості
пестицидів
.
Біологічна
активність
ґрунту
визначається
його
типом
,
генетичним
шаром
,
рН
,
вмістом
органічної
речовини
,
гідротермічним
режимом
,
умовами
аерації
тощо
.
Особливості
поши
-
рення
ґрунтових
мікроорганізмів
пов
’
язані
з
географією
основних
типів
ґрунтів
.
У
міру
просування
із
півночі
на
південь
біогенність
ґрунтів
зростає
.
Різну
мікробіологічну
активність
ґрунтів
визначає
температурний
режим
.
Швидкість
інактивації
і
розкладання
пестицидів
залежать
від
типу
ґрунту
,
ступеня
його
окультуреності
,
мінерального
і
механіч
-
ного
складу
тощо
.
Нерівномірна
локалізація
мікрофлори
у
різних
генетичних
горизонтах
ґрунту
та
їх
неоднакова
біологічна
актив
-
ність
впливають
на
повноту
деградації
пестицидів
.
Тому
для
навко
-
лишнього
середовища
найбільш
небезпечними
є
інертні
та
персис
-
тентні
пестициди
з
високою
міграційною
здатністю
.
Такі
препарати
після
проникнення
у
глибші
шари
ґрунту
тривалий
час
можуть
збе
-
рігатися
без
істотних
змін
.
Кислотність
ґрунту
.
Для
більшості
ґрунтових
мікроорганізмів
оп
-
тимальний
показник
рН
= 6,5 – 7,5 (
нейтральне
середовище
).
Мож
-
на
передбачити
,
що
в
межах
цих
показників
рН
мікробіологічна
трансформація
(
розкладання
)
пестицидів
у
ґрунті
повинна
проходи
-
ти
найбільш
інтенсивно
.
Проте
,
як
свідчать
дослідження
,
значення
рН
середовища
по
-
різному
впливають
на
трансформацію
окремих
пестицидів
.
Пестицидна
активність
зменшується
завдяки
адсорбції
препаратів
і
продуктів
їх
деградації
ґрунтовими
колоїдами
.
Ступінь
адсорбції
пестицидів
значною
мірою
залежить
від
вмісту
гумусу
в
ґрунті
.
Ґрунтами
з
високим
вмістом
органічної
речовини
адсорбуєть
-
ся
більша
кількість
пестицидів
порівняно
з
суглинковими
та
піща
-
ними
.
Вологість
ґрунту
.
Якщо
у
ґрунті
більше
води
,
ніж
він
може
по
-
глинути
,
вона
разом
з
пестицидами
легко
проникає
до
підземних
вод
.
Злива
або
надмірне
зрошення
можуть
спричинити
таке
явище
.