ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 7293
Скачиваний: 5
140
Аерація
ґрунту
.
Більшість
ґрунтових
мікроорганізмів
є
активни
-
ми
в
аеробних
умовах
,
тому
найчастіше
аерація
позитивно
впливає
на
розкладання
пестицидів
.
Норми
витрати
препаратів
.
Пестициди
як
біологічно
активні
ре
-
човини
не
повинні
накопичуватися
у
ґрунті
в
концентраціях
,
які
негативно
впливають
на
життєдіяльність
мікроорганізмів
.
Тому
за
-
стосовувати
пестициди
необхідно
згідно
з
регламентом
,
особливо
дотримуватися
норми
витрати
препаратів
,
що
є
надзвичайно
важ
-
ливим
для
самоочищення
ґрунту
.
Леткість
пестицидів
залежить
від
температури
та
вологості
ґрун
-
ту
і
повітря
.
Наприклад
,
через
15
хв
після
застосування
ептаму
втрати
його
з
сухого
ґрунту
становлять
20 %,
з
вологого
— 27,
з
сиро
-
го
— 44 %.
Це
стосується
й
інших
летких
препаратів
,
які
вносяться
у
ґрунт
.
Адсорбція
пари
летких
пестицидів
сухим
ґрунтом
значно
ви
-
ща
,
ніж
вологим
.
Це
дає
змогу
застосовувати
їх
при
сухому
ґрунті
без
ризику
зменшення
ефективності
.
Детоксикація
пестицидів
у
ґрунті
й
інших
середовищах
значною
мірою
залежить
від
властивостей
ґрунту
,
погодно
-
кліматичних
фак
-
торів
(
опадів
,
температури
,
інсоляції
).
Вони
можуть
змінюватися
залежно
від
обробітку
ґрунту
,
зрошення
,
використання
добрив
,
культури
і
способу
застосування
препаратів
.
З
підвищенням
темпе
-
ратури
і
активності
сонячної
інсоляції
швидкість
розкладання
збільшується
.
Термін
збереження
пестицидів
у
ґрунті
залежить
від
виду
і
масштабів
їх
застосування
.
Одним
з
основних
факторів
,
здатних
запобігати
забрудненню
ґрунту
пестицидами
,
є
науково
обґрунтоване
зменшення
норм
ви
-
трати
препаратів
,
кратності
обробок
та
оптимізація
їх
застосування
.
Заміна
суцільних
обробок
смуговими
і
крайовими
,
застосування
ба
-
кових
сумішей
значно
зменшують
витрати
препаратів
на
одиницю
площі
,
а
відтак
—
і
забруднення
ґрунту
.
3.5.
ВПЛИВ
ПЕСТИЦИДІВ
НА
ҐРУНТОВУ
МІКРОФЛОРУ
Пестициди
при
безпосередньому
внесенні
в
ґрунт
або
при
проник
-
ненні
в
ґрунт
з
опадами
можуть
зберігатися
в
ньому
протягом
по
-
рівняно
тривалого
часу
і
певним
чином
впливати
на
ґрунтову
мік
-
рофлору
,
якої
налічується
80 – 100
млн
і
більше
в
1
см
3
ґрунту
.
Ха
-
рактер
і
ступінь
цього
впливу
різні
і
залежать
від
властивостей
і
норми
витрат
самого
препарату
,
тривалості
його
збереження
у
ґрун
-
ті
,
видового
складу
мікроорганізмів
,
механічного
складу
і
структури
ґрунту
,
температури
,
вологості
,
мікробіологічної
активності
ґрунту
і
інших
факторів
.
Дію
пестицидів
оцінюють
на
основні
групи
ґрунтових
мікроорга
-
нізмів
шляхом
визначення
наявності
їх
у
ґрунті
і
співвідношення
мікроорганізмів
з
різних
груп
до
і
після
обробки
його
пестицидами
.
141
Пряма
дія
на
ґрунт
оцінюється
за
кількома
показниками
,
які
ви
-
користовуються
у
ґрунтознавстві
.
Обов
’
язково
оцінюється
дія
препа
-
ратів
на
основні
групи
ґрунтових
мікроорганізмів
,
що
здійснюється
шляхом
визначення
наявності
їх
у
ґрунті
і
співвідношення
мікроор
-
ганізмів
різних
груп
до
обробки
та
після
обробки
його
пестицидом
.
Крім
того
,
визначається
активність
нітрифікуючих
бактерій
,
а
також
фіксатора
азоту
—
азотобактера
.
Пригнічення
нітрифікуючих
бактерій
спричинює
порушення
азотного
обміну
та
накопичення
у
ґрунті
токсичних
нітратів
.
Ґрунтові
мікроорганізми
мають
різну
чутливість
до
дії
інсектици
-
дів
.
При
ускладненні
клітинної
структури
мікроорганізмів
спостері
-
гається
підвищення
чутливості
до
цих
сполук
.
Чутливість
окремих
груп
мікроорганізмів
до
інсектицидів
зростає
у
ряду
:
бактерії
,
акти
-
номіцети
,
гриби
.
Навіть
серед
бактерій
нітрифікуючі
і
деякі
аеробні
бактерії
,
що
розкладають
целюлозу
,
більш
чутливі
до
інсектицидів
,
ніж
азотобактер
.
Тому
тривале
та
систематичне
застосування
інсек
-
тицидів
може
викликати
деяку
перебудову
мікробного
ценозу
ґрунту
і
накопичення
в
ньому
целюлози
рослинних
решток
.
Фунгіциди
,
які
застосовуються
для
протруювання
насіння
,
нега
-
тивно
впливають
на
ґрунтову
мікрофлору
.
Препарати
,
які
викорис
-
товуються
для
захисту
рослин
від
хвороб
у
період
вегетації
,
не
впливають
на
чисельність
ґрунтових
мікроорганізмів
.
Гербіциди
порівняно
швидко
розкладаються
у
ґрунті
і
застосу
-
вання
їх
у
рекомендованих
нормах
в
цілому
не
впливає
негативно
на
мікрофлору
ґрунту
.
При
безпосередньому
внесенні
їх
у
ґрунт
,
особливо
у
підвищених
дозах
,
спостерігається
тимчасове
перегрупу
-
вання
у
складі
мікрофлори
.
Інколи
настає
недовгий
період
депресії
активності
мікрофлори
,
яка
відновлюється
завдяки
появі
стійких
мутантних
форм
або
за
рахунок
утворення
ферментів
,
які
гідролі
-
зують
препарат
.
Залежно
від
швидкості
розкладання
в
об
’
єктах
навколишнього
середовища
всі
сучасні
препарати
поділяються
на
шість
груп
:
1)
строк
розкладання
менше
трьох
місяців
; 2)
від
трьох
до
шести
мі
-
сяців
; 3)
від
шести
до
дванадцяти
місяців
; 4)
від
дванадцяти
до
ві
-
сімнадцяти
місяців
; 5)
до
двох
років
; 6)
препарати
з
довготривалістю
повного
розкладання
більше
двох
років
.
Цілком
очевидно
,
що
швидкість
розкладання
пестициду
зале
-
жить
не
тільки
від
його
фізико
-
хімічних
властивостей
і
будови
,
а
й
від
ґрунтово
-
кліматичних
умов
регіону
.
Так
,
розкладання
будь
-
якого
органічного
пестициду
відбуватиметься
значно
швидше
у
жар
-
кому
і
вологому
кліматі
,
ніж
у
холодному
й
сухому
.
В
зв
’
язку
з
цим
наведена
вище
класифікація
пестицидів
за
швидкістю
їх
розкла
-
дання
у
навколишньому
середовищі
носить
умовний
характер
,
адже
той
самий
препарат
у
різних
кліматичних
умовах
буде
розкладатись
за
різний
період
часу
(
рис
. 6).
142
Фотохімічне
руйнування
у
воді
Розсіювання
в
атмосфері
Гідроліз
і
руйнування
гідробіонтами
Метаболізм
у
рослинах
і
тваринах
Фотохімічне
руйнування
в
атмосфері
і
на
обробленій
поверхні
і
Гідроліз
і
окиснення
на
поверхні
ґрунту
і
рослин
і
Руйнування
ґрунтовою
мікрофлорою
і
фауною
ПЕСТИЦИДИ
Рис
. 6.
Основні
фактори
розкладання
пестицидів
у
навколишньому
середовищі
Залежно
від
середовища
змінюються
фактори
,
що
впливають
на
розкладання
токсиканту
.
В
атмосфері
пара
пестициду
зазнає
дії
со
-
нячного
випромінювання
,
води
і
кисню
повітря
,
а
в
деяких
випад
-
ках
—
й
озону
.
Головними
реакціями
розкладання
пестицидів
в
ат
-
мосфері
є
:
гідроліз
парою
води
,
окиснення
киснем
і
озоном
,
а
також
фотохімічні
перетворення
.
Чим
інтенсивніше
освітлення
,
тим
швид
-
ше
відбуваються
процеси
розкладання
препарату
в
атмосфері
.
Крім
того
,
частина
препарату
розсіюється
у
верхніх
шарах
атмосфери
.
У
більшості
випадків
розкладання
препаратів
відбувається
досить
швидко
і
завершується
протягом
кількох
годин
.
Однак
не
завжди
фотохімічне
розкладання
відбувається
з
утворенням
найпростіших
продуктів
окиснення
початкового
пестициду
.
У
деяких
випадках
утворюються
складні
продукти
конденсації
,
які
потім
потрапляють
у
водойми
і
в
ґрунт
,
де
і
відбувається
їхня
подальша
деструкція
.
Це
особливо
часто
спостерігається
для
складних
азотовмісних
сполук
типу
заміщених
сечовин
або
динітроанілінів
.
У
водних
системах
у
розкладанні
пестицидів
беруть
участь
не
тільки
хімічні
фактори
(
реакції
окиснення
і
гідролізу
),
а
й
гідробіон
-
ти
,
в
організмі
яких
відбуваються
процеси
розпаду
препаратів
.
Пер
-
систентні
препарати
здатні
накопичуватись
в
організмі
гідробіонтів
,
що
у
деяких
випадках
негативно
позначається
на
життєдіяльності
,
а
інколи
призводить
до
їхньої
загибелі
.
У
водному
середовищі
шви
-
дко
руйнуються
органічні
сполуки
фосфору
,
синтетичні
піретроїди
,
ефіри
карбонових
кислот
,
похідні
карбамінової
і
тіокарбамінової
кислот
,
гербіцидні
похідні
сечовини
та
ін
.
143
Поряд
з
гідролізом
і
окисненням
пестицидів
у
водних
системах
відбувається
сорбція
їх
донними
відкладами
.
Фотохімічне
розкладання
пестицидів
у
водному
середовищі
від
-
бувається
у
найрізноманітніших
напрямках
,
але
здебільшого
—
з
утворенням
в
остаточному
підсумку
найпростіших
продуктів
.
Пестициди
у
ґрунті
видозмінюються
або
зовсім
розкладаються
також
у
результаті
фізико
-
хімічних
процесів
,
мікробіологічного
роз
-
кладання
,
поглинання
вищими
рослинами
,
ґрунтовою
фауною
.
Во
-
ни
видаляються
з
ґрунту
в
результаті
вивітрювання
,
випаровування
з
парою
води
,
вимивання
водою
,
винесення
рослинами
.
Значною
мірою
окремі
процеси
розпаду
пестицидів
у
ґрунті
за
-
лежать
не
тільки
від
їх
властивостей
,
а
й
від
властивостей
ґрунту
,
кліматичних
і
екологічних
факторів
.
Пестициди
,
що
вносяться
у
ґрунт
,
знижують
свою
біологічну
ак
-
тивність
завдяки
адсорбції
їх
ґрунтовими
колоїдами
.
Ступінь
адсорб
-
ції
більшості
інсектицидів
і
гербіцидів
посилюється
у
ґрунті
,
що
міс
-
тить
перегній
,
порівняно
з
суглинком
.
Встановлено
залежність
ад
-
сорбції
від
рН
і
гідролітичної
кислотності
ґрунту
.
Наприклад
,
адсор
-
бція
2,4-
Д
і
2
М
-4
Х
підвищується
при
зниженні
рН
ґрунтового
роз
-
чину
.
Крім
вмісту
і
властивостей
ґрунтового
гумусу
важливе
зна
-
чення
для
адсорбції
препаратів
має
механічний
склад
,
вміст
глиня
-
ної
та
мулистої
фракцій
ґрунту
.
Опади
і
температура
також
впливають
на
адсорбцію
токсикантів
.
Це
має
практичне
значення
,
оскільки
внесення
у
ґрунт
гербіцидів
у
холодну
і
сиру
погоду
супроводжується
адсорбуванням
їх
у
поверх
-
невому
шарі
ґрунту
,
завдяки
чому
вони
зберігаються
від
вимивання
і
розкладання
.
Втрата
пестицидів
з
ґрунту
за
рахунок
випаровування
з
водяною
парою
в
основному
характерна
для
гербіцидів
з
високою
пружністю
пари
,
таких
як
гезагард
,
дуал
,
ерадикан
,
трефлан
.
Загортання
та
-
ких
препаратів
одразу
після
обприскування
ґрунту
значно
скорочує
їх
втрати
у
пароподібній
формі
.
Пестициди
можуть
розкладатися
під
впливом
сонячного
світла
.
При
цьому
у
процесі
фотоокиснення
деяких
із
них
,
а
також
метабо
-
літів
істотна
роль
належить
довгохвильовому
ультрафіолетовому
сонячному
випромінюванню
(290 – 400
ммк
).
Під
впливом
сонячної
радіації
втрачають
свою
токсичність
і
гербіциди
,
й
інсектициди
.
Є
.
М
.
Мішустін
(1964)
підкреслював
,
що
немає
таких
форм
орга
-
нічних
природних
і
штучних
сполук
,
які
б
не
використовувалися
як
джерело
живлення
певними
видами
ґрунтових
мікроорганізмів
.
Бак
-
терії
,
які
беруть
участь
у
трансформації
і
детоксикації
пестицидів
,
в
основному
належать
до
безспорових
форм
: Pseudomonas, Arthro-
bacter, Mycobacterium.
У
порядку
Actinomycetales
найбільший
інтерес
становить
рід
Nocardi
а
.
Серед
нижчих
грибів
у
деградації
пестицидів
найбільшу
144
роль
відіграють
види
,
які
належать
до
Fusarium, Aspergillus, Penicillium.
Але
ефективна
детоксикація
відбувається
лише
при
застосуванні
пре
-
паратів
у
концентраціях
,
нетоксичних
для
даних
організмів
.
Для
підвищення
ролі
мікроорганізмів
у
трансформації
пестици
-
дів
необхідно
внесення
активних
форм
у
ґрунт
і
створення
відповід
-
них
умов
для
їх
життєдіяльності
.
Механізм
метаболізму
пестицидів
під
впливом
ґрунтових
мікро
-
організмів
зводиться
до
таких
основних
реакцій
:
дегалоїдування
,
дезалкілування
,
окиснення
,
відновлення
,
гідролітичне
розщеплен
-
ня
ефірного
зв
’
язку
.
Дезалкілування
є
негідролітичним
шляхом
розкладання
у
ґрунті
деяких
груп
гербіцидів
,
таких
як
гербіциди
з
простим
ефірним
зв
’
язком
(2,4-
Д
, 2
М
-4
Х
).
Гідролітичний
шлях
розкладання
у
ґрунті
характерний
для
пес
-
тицидів
,
до
складу
яких
входять
ефіри
і
аміди
.
Важливе
значення
у
розкладанні
інсектицидів
і
гербіцидів
має
їх
окиснення
у
ґрунті
мікроорганізмами
.
Серед
сучасних
інсектици
-
дів
,
як
правило
,
більш
стійкими
до
мікробіологічного
розкладання
є
синтетичні
піретроїди
порівняно
з
фосфорорганічними
сполуками
і
карбаматами
.
Фунгіциди
,
що
використовуються
для
обробки
насіння
і
обприску
-
вання
рослин
у
період
вегетації
,
найменше
розкладаються
у
ґрунті
під
впливом
мікрофлори
через
сильну
бактерицидну
і
фунгіцидну
дію
.
Поглинання
та
винесення
пестицидів
з
ґрунту
рослинами
знач
-
ною
мірою
залежить
від
їх
видових
особливостей
.
За
деякими
дани
-
ми
,
за
однакових
умов
(
тип
ґрунту
,
його
температура
і
вологість
,
но
-
рма
витрати
препарату
)
найменше
інсектицидів
виноситься
з
ґрун
-
ту
на
ділянках
,
де
вирощується
горох
,
картопля
,
і
найбільше
—
де
вирощується
кукурудза
.
В
цілому
на
посівах
просапних
культур
і
на
паровому
полі
детоксикація
пестицидів
відбувається
більш
інтенси
-
вно
,
що
пов
’
язано
з
активними
мікробіологічними
процесами
.
Особлива
роль
у
вилученні
гербіцидів
з
ґрунту
належить
росли
-
нам
,
стійким
до
цих
речовин
через
наявність
у
них
механізмів
швид
-
кої
детоксикації
за
допомогою
ферментних
систем
.
Швидкість
роз
-
кладання
пестицидів
залежить
також
від
віку
рослин
.
У
молодих
рослинах
цей
процес
відбувається
швидше
,
ніж
у
старих
,
що
пояс
-
нюється
більш
високою
фізіологічною
активністю
.
Запитання
для
самоперевірки
1.
Назвіть
основні
форми
дії
пестицидів
у
біосфері
.
2.
Назвіть
основні
джерела
і
причини
забруднення
навколишнього
середовища
пестицидами
і
заходи
з
обмеження
їх
негативного
впливу
на
нього
.
3.
Як
впливають
пес
-
тициди
на
водну
фауну
,
ґрунтову
мікрофлору
?
4.
Назвіть
основні
фактори
розкладання
пестицидів
у
навколишньому
середовищі
.