ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 7288
Скачиваний: 5
130
ють
покриви
комах
і
листя
рослин
.
Вони
самі
мають
інсектицидні
властивості
і
їх
застосування
у
вигляді
3 – 4%-
х
розчинів
дає
задові
-
льну
ефективність
проти
попелиці
,
трипсів
.
Препарати
ОП
-7
і
ОП
-10
мають
високу
поверхневу
активність
і
використовуються
у
вигляді
стабілізатора
і
емульгатора
у
рідких
робочих
сумішах
.
Вони
сприяють
кращому
проникненню
гербіцидів
через
продихи
кутикули
в
мезофіл
листя
і
прискорюють
рух
гербі
-
цидів
у
клітинах
рослин
.
На
поверхні
листя
утворюється
тонка
плів
-
ка
,
яка
довго
не
змивається
водою
та
забезпечує
достатній
контакт
пестициду
з
рослиною
.
Для
кращого
прилипання
до
насіння
протруйників
,
особливо
в
формі
порошків
,
що
змочуються
,
у
водні
їх
розчини
додають
ПВС
(
полівініловий
спирт
,
ГОСТ
10779–78,
марка
16 (1),
ПВА
(
полі
-
вінілацетат
,
що
випускається
промисловістю
у
вигляді
50%-
ї
водної
дисперсії
), Na
КМЦ
(
сіль
натрійкарбоксиметилцелюлоза
),
ОСТ
6-05-386–80
марка
85/600
або
70/450,
РКД
(
рідкі
комплексні
добри
-
ва
).
Ефект
від
застосування
водного
розчину
полімерного
плівкоут
-
ворювача
полягає
в
тому
,
що
розчин
біологічно
активної
речовини
частково
сорбується
насінням
,
а
залишкова
кількість
разом
з
нероз
-
чинними
захисними
речовинами
рівномірно
і
стійко
закріплюється
на
оболонці
у
плівковому
покритті
(
інкрустування
),
надійно
ізолю
-
ючи
насіння
від
проникнення
патогенної
мікрофлори
.
Для
підвищення
ефективності
пестициду
використовуються
ак
-
тиватори
,
які
посилюють
токсичність
головного
компонента
.
Прин
-
цип
їхньої
дії
полягає
в
руйнуванні
кутикули
шкідника
або
хоріона
яйця
,
що
сприяє
проникненню
токсиканту
в
організм
,
або
в
зміні
фізіологічного
стану
членистоногого
—
підвищенні
його
чутливості
до
пестициду
.
Синергісти
впливають
на
організм
так
само
,
як
і
основна
діюча
хімічна
речовина
.
Самі
синергісти
можуть
виявляти
інсектицидні
або
фунгіцидні
властивості
.
Маркування
пестициду
є
головним
засобом
спілкування
між
ви
-
робником
і
користувачем
.
До
маркування
належить
сама
етикетка
пестициду
та
інші
супровідні
матеріали
—
інструкції
,
брошури
,
листівки
тощо
.
У
кожного
виробника
є
власна
фабрична
назва
для
кожного
про
-
дукту
.
Різні
виробники
користуються
різними
фабричними
марками
для
позначення
однієї
діючої
речовини
.
Більшість
компаній
реєст
-
рує
фабричну
марку
як
торговельний
знак
,
яким
заборонено
зако
-
ном
користуватися
іншим
виробникам
.
Фабричною
маркою
або
тор
-
говельною
маркою
користуються
при
рекламуванні
чи
продажу
.
На
лицевому
боці
етикетки
фабрична
марка
ставиться
першою
.
Корис
-
тувачам
(
споживачам
)
слід
вибирати
пестицид
тільки
за
фабричною
маркою
.
Іноді
один
і
той
самий
продукт
продається
різними
компа
-
131
ніями
під
різними
назвами
,
тому
необхідно
знати
,
з
яких
діючих
речовин
складаються
препарати
.
На
лицевому
боці
етикетки
вказу
-
ється
також
тип
пестициду
,
вид
препаративної
форми
або
повністю
,
або
абревіатурою
:
з
.
п
.,
к
.
е
.
тощо
.
Інформація
на
етикетці
нагадує
про
необхідність
піклування
про
довкілля
при
використанні
того
чи
іншого
препарату
,
проте
відсутність
певного
застереження
зовсім
не
означає
,
що
продукт
не
шкодить
навколишньому
середовищу
.
На
кожній
пестицидній
етикетці
і
тарі
є
сигнальні
слова
і
смуги
,
що
вказують
на
рівень
токсичності
і
призначення
пестициду
.
Це
дуже
важливо
,
і
кожен
повинен
знати
,
що
вони
означають
.
Сигна
-
льні
слова
: «
Обережно
!» —
низька
токсичність
, «
Небезпечно
!» —
по
-
мірна
токсичність
, «
Небезпечно
для
життя
!» —
висока
токсичність
.
Пестицид
є
небезпечним
залежно
від
шляхів
надходження
в
орга
-
нізм
. «
Отрута
!
Небезпечно
для
життя
!» —
надто
токсичний
пести
-
цид
.
Необхідно
бути
надзвичайно
обережними
.
Для
швидкого
розпізнавання
пестицидів
за
їх
цільовим
призна
-
ченням
на
тару
і
етикетку
наносяться
сигнальні
кольорові
смуги
:
інсектициди
,
акарициди
,
нематоциди
—
чорна
;
фунгіциди
для
об
-
робки
вегетуючих
рослин
—
зелена
;
фунгіциди
для
обробки
насін
-
нєвого
та
садивного
матеріалу
(
протруйники
) —
синя
;
родентициди
(
зооциди
) —
жовта
;
гербіциди
—
червона
;
дефоліанти
,
десиканти
—
біла
.
Запитання
для
самоперевірки
1.
Перелічіть
основні
методи
захисту
рослин
,
у
чому
їх
переваги
і
недо
-
ліки
.
2.
Які
основні
переваги
інтегрованого
захисту
рослин
?
3.
Які
перспек
-
тиви
використання
біотехнології
і
генної
інженерії
у
захисті
рослин
?
4.
У
чому
полягає
доцільність
комплексного
застосування
пестицидів
і
агрохімі
-
катів
?
5.
За
якими
показниками
оцінюється
ефективність
використання
пестицидів
?
6.
Якими
є
основні
способи
застосування
пестицидів
,
їх
перева
-
ги
і
недоліки
?
7.
Які
основні
препаративні
форми
пестицидів
,
їх
переваги
і
недоліки
?
8.
Які
способи
обробки
насіннєвого
матеріалу
сприяють
підви
-
щенню
стійкості
сільськогосподарських
культур
до
шкідливих
організмів
?
9.
У
чому
полягає
суть
методу
фумігації
,
його
переваги
і
недоліки
?
10.
Якими
є
позитивні
й
негативні
фактори
при
використанні
аерозолів
і
отруєних
принад
?
132
Р о з д і л
3
ВПЛИВ
ПЕСТИЦИДІВ
НА
НАВКОЛИШНЄ
ПРИРОДНЕ
СЕРЕДОВИЩЕ
3.1.
ЗАГАЛЬНІ
ПИТАННЯ
Зв
’
язки
між
елементами
біосфери
не
лише
динамічні
,
а
й
досить
стійкі
.
Однак
людина
у
процесі
своєї
діяльності
часто
завдає
шкоди
цим
сталим
зв
’
язкам
,
тобто
навколишньому
середовищу
,
в
якому
досить
розірвати
одну
ланку
,
як
порушується
весь
ланцюг
—
біота
(
сукупність
рослинних
і
тваринних
організмів
).
Тому
під
впливом
антропогенного
фактора
навколишнє
середовище
постійно
зміню
-
ється
і
,
на
жаль
,
частіше
на
гірше
.
Великої
шкоди
завдають
довкіллю
викиди
в
атмосферу
різних
хімічних
сполук
промисловими
підприємствами
,
транспортними
засобами
,
інтенсивне
застосування
агрохімікатів
.
Випадаючи
з
опа
-
дами
,
вони
забруднюють
навколишнє
середовище
—
ґрунт
,
водойми
,
підґрунтові
води
,
природні
угіддя
,
моря
,
повітря
(
рис
. 4).
Таким
чином
,
усі
хімічні
сполуки
негативно
впливають
на
всі
екологічні
категорії
біосфери
.
Замість
природних
створюються
так
звані
техногенні
екосистеми
,
змінюються
ландшафти
,
зазнає
впли
-
ву
і
нежива
природа
.
З
огляду
на
це
негативний
вплив
хімічних
сполук
на
навколишнє
середовище
,
зокрема
на
агроландшафти
,
треба
послаблювати
,
що
значною
мірою
залежить
від
загальних
природоохоронних
заходів
та
діяльності
людини
,
спрямованої
на
поліпшення
трофічних
зв
’
язків
у
біологічному
середовищі
.
Навколишнє
середовище
—
це
сукупність
фізичних
,
хімічних
,
біологічних
,
а
також
соціальних
факторів
,
здатних
впливати
безпо
-
середньо
або
опосередковано
,
швидко
або
через
певний
час
на
біоту
і
здоров
’
я
людини
.
Встановлено
такі
форми
дії
пестицидів
у
біосфері
:
Локальна
дія
.
Безпосередня
дія
на
шкідливі
організми
або
опосере
-
дковано
на
інші
організми
,
воду
,
ґрунт
.
Ефективність
локальної
дії
пе
-
стицидів
визначається
дозою
,
формою
,
способом
застосування
,
вибір
-
ковістю
дії
і
швидкістю
розкладання
у
навколишньому
середовищі
.
Післядія
близька
(
ландшафтно
-
регіональна
).
За
тривалістю
та
характером
впливу
пестициду
на
довкілля
вона
залежить
від
рель
-
єфу
,
ґрунтових
і
погодно
-
кліматичних
умов
.
Післядія
віддалена
(
регіонально
-
басейнова
).
Характерна
для
стійких
пестицидів
,
здатних
у
вигляді
розчинів
,
суспензій
або
в
сор
-
бованому
стані
з
ґрунтовими
колоїдами
мігрувати
у
басейни
річок
,
їх
заплавами
і
терасами
.
133
ПЕСТИЦИДИ
Ґрунт
Рослини
Тварини
Людина
Вода
Атмосфера
Рис
. 4.
Циркуляція
пестицидів
у
навколишньому
середовищі
(
за
В
.
П
.
Васильєвим
та
ін
., 1983)
Післядія
дуже
віддалена
(
глобальна
) —
вплив
на
планету
в
ці
-
лому
(
океани
,
суша
,
атмосфера
).
Це
пов
’
язано
з
перенесенням
стій
-
ких
пестицидних
речовин
повітряними
течіями
,
водою
,
циклонами
,
штормами
,
масовими
міграціями
птахів
,
тварин
і
людей
,
рухом
транспортних
засобів
,
перевезенням
вантажів
,
сировини
,
продуктів
харчування
тощо
.
Результатом
впливу
пестицидів
може
бути
:
³
формування
резистентності
у
шкідливих
організмів
;
³
вплив
на
рослини
і
тварин
;
³
накопичення
і
передавання
ланцюгами
живлення
.
Циркуляція
пестицидів
у
навколишньому
середовищі
може
від
-
буватися
за
схемами
:
повітря
—
рослина
—
ґрунт
—
рослина
—
тра
-
воїдна
тварина
—
людина
;
ґрунт
—
вода
—
зоофітопланктон
—
ри
-
ба
—
людина
.
Стан
навколишнього
середовища
оцінюється
за
критеріями
хіміч
-
ного
моніторингу
з
використанням
стандартних
високочутливих
методів
аналізу
залишків
пестицидів
.
3.2.
ДЖЕРЕЛА
І
ПРИЧИНИ
ЗАБРУДНЕННЯ
НАВКОЛИШНЬОГО
СЕРЕДОВИЩА
ПЕСТИЦИДАМИ
У
навколишньому
середовищі
пестициди
поширюються
через
по
-
вітря
,
воду
,
рослини
,
тварин
,
а
також
людьми
,
які
з
ними
працюють
.
Охорона
природи
і
раціональне
використання
її
ресурсів
—
одна
із
важливих
проблем
сучасності
,
від
правильного
вирішення
якої
знач
-
ною
мірою
залежить
успішний
розвиток
економіки
,
безпека
життє
-
134
діяльності
і
збереження
навколишнього
середовища
в
екологічно
чистому
стані
.
При
сучасному
рівні
хімізації
сільськогосподарського
виробницт
-
ва
в
умовах
значного
збільшення
кількості
і
розширення
асорти
-
менту
пестицидів
охорона
навколишнього
середовища
від
забруд
-
нення
має
надзвичайно
важливе
значення
і
потребує
встановлення
суворих
регламентів
і
чітко
організованої
системи
контролю
за
їх
дотриманням
.
Причини
забруднення
навколишнього
середовища
пестицидами
полягають
у
порушенні
регламентів
їх
застосування
,
використанні
персистентних
препаратів
та
інших
технологічних
факторів
.
Передозування
пестицидів
.
Особливі
ситуації
забруднення
об
’
єктів
навколишнього
середовища
виникають
при
підвищених
нор
-
мах
витрати
пестицидів
.
Використання
максимальних
норм
ви
-
трати
пестицидів
є
найбільш
поширеною
причиною
забруднення
навколишнього
середовища
.
На
оброблених
площах
розрізняють
локальне
забруднення
(
смуги
перекриття
,
проходів
і
поворотів
агре
-
гату
,
використання
невідкаліброваних
або
несправних
розпилюва
-
чів
)
і
суцільні
передозування
(
спричинені
помилками
при
розраху
-
нку
необхідної
норми
витрати
пестициду
і
робочої
суміші
тощо
).
Систематичне
використання
персистентних
пестицидів
без
ура
-
хування
самоочисної
здатності
ґрунту
може
призвести
до
їх
поступо
-
вого
накопичення
і
перевищення
МДР
.
Використання
забруднених
обприскувачів
або
тари
є
однією
із
причин
пошкодження
або
знищення
залишками
гербіцидів
чутли
-
вих
культур
,
токсична
доза
для
яких
менша
за
1
г
/
га
, —
кукурудзи
,
цукрового
буряку
,
соняшнику
,
сої
,
картоплі
,
рапсу
та
ін
.
Для
засто
-
сування
гербіцидів
необхідно
використовувати
окремі
обприскувачі
.
Ці
вимоги
не
можна
виконати
при
використанні
спецавіації
,
тому
необхідно
ретельно
очищати
апаратуру
від
гербіцидних
залишків
.
При
відмиванні
апаратури
від
гербіцидів
використовуються
водні
розчини
карбонату
натрію
,
аміаку
та
інші
електроліти
,
для
ефірів
та
інших
гідрофобних
препаратів
—
мінеральні
масла
та
водні
роз
-
чини
ПАР
.
До
негативних
наслідків
може
призвести
використання
неякісно
очищеної
тари
з
-
під
пестицидів
.
Застосування
гербіцидів
у
чутливі
фази
розвитку
культурних
ро
-
слин
.
Цей
негативний
фактор
спостерігається
при
застосуванні
препаратів
гормональної
дії
(2,4-
Д
, 2
М
-4
Х
,
піклорам
,
діален
та
ін
.).
Їх
рекомендовано
використовувати
у
безпечній
для
культурних
рос
-
лин
фазі
—
повного
кущіння
зернових
колосових
(21 – 29
фази
он
-
тогенезу
),
адже
при
більш
ранньому
чи
більш
пізньому
застосуванні
аналогів
фітогормонів
виявляється
їх
негативний
вплив
на
ріст
і
розвиток
культур
,
зменшується
урожайність
зерна
і
погіршується
його
якість
,
а
в
окремих
випадках
сформоване
зерно
втрачає
свою
життєздатність
.