ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 7242
Скачиваний: 5
10
ревершував
своїх
попередників
із
фосфорорганічних
сполук
.
Пошу
-
ки
удосконалення
фосфорорганічних
препаратів
не
припинялися
.
Зусиллями
вчених
було
створено
хлорофос
(
диптерекс
,
О
,
О
-
диме
-
тил
-2,2,2-
трихлор
-1-
оксихлорофосфат
).
Хлорофос
широко
викорис
-
товувався
для
знищення
не
тільки
шкідників
сільськогосподарсь
-
ких
культур
,
а
й
паразитів
тварин
і
побутових
комах
.
Тільки
в
СРСР
хлорофосом
оброблялося
понад
7
млн
га
посівів
.
Широкомасштабне
і
тривале
використання
інсектицидів
цього
покоління
мало
негативний
вплив
на
видовий
склад
шкідників
.
Однією
із
перших
проблем
було
масове
поширення
рослиноїдних
кліщів
та
інших
сисних
шкідників
.
Тому
на
зміну
цим
інсектици
-
дам
прийшли
карбофос
,
бромофос
,
гардона
та
ін
.
Тривали
пошуки
більш
ефективних
і
безпечних
для
довкілля
пе
-
стицидів
.
У
1945
р
.
в
Англії
хіміки
одержали
сполуку
,
яка
мала
ін
-
сектицидні
властивості
і
належала
до
дієнових
сполук
.
На
її
основі
було
виготовлено
препарат
хлориндан
.
Подальші
роботи
з
речовина
-
ми
цієї
групи
дали
змогу
створити
гептахлор
,
алдрин
(1949
р
.)
та
ін
.
У
1948
р
.
важливий
крок
у
пошуку
нових
фунгіцидних
сполук
зробив
Гестер
.
Він
уперше
синтезував
препарат
набам
,
на
основі
якого
були
створені
фунгіциди
цинеб
,
манеб
,
манкоцеб
та
ін
.
У
1951
р
.
було
зроблено
нове
відкриття
.
Кіттілсон
виявив
,
що
під
час
реакції
перхлорметилмеркаптану
(
речовини
,
синтезованої
ще
в
1870
р
.
німецьким
хіміком
Ратке
)
з
кислими
амідами
утворюються
сполуки
із
сильними
фунгіцидними
властивостями
.
На
основі
цієї
діючої
речовини
було
створено
такі
фунгіциди
,
як
каптан
,
фолпент
,
каптофол
.
Не
всі
з
них
були
впроваджені
у
виробництво
через
низку
недоліків
гігієнічного
характеру
.
Фірмою
«
Байєр
»
було
одержано
речовини
,
які
належали
до
групи
ароматичних
азотних
сполук
і
ви
-
користовувалися
для
внесення
у
ґрунт
і
обробки
насіння
.
У
1962
р
.
було
відкрито
дитіанол
,
а
також
тетрахлорізофталоніт
-
рил
,
на
основі
якого
у
1965
р
.
в
США
було
створено
препарат
даконіл
.
Новий
період
у
розробці
фунгіцидів
почався
після
синтезу
бензі
-
мідазолу
.
Перший
з
цієї
групи
фунгіцид
тіабендазол
спочатку
вико
-
ристовувався
як
антигельмінтний
препарат
.
Його
фунгіцидні
влас
-
тивості
були
встановлені
в
1964
р
.,
а
системна
дія
виявлена
лише
в
1968
р
.
Синтезований
у
1966
р
.
фуберидазол
використовувався
для
обро
-
бки
насіння
проти
фузаріозу
зернових
і
був
значно
ефективнішим
порівняно
з
ртутними
препаратами
.
Він
має
системну
дію
і
стримує
розвиток
борошнистої
роси
сходів
зернових
культур
.
Значну
силу
системної
дії
було
вперше
виявлено
у
похідних
2-
амінобензімідазолу
.
З
1967
р
.
діючою
речовиною
фунгіцидів
став
беноміл
і
його
аналоги
,
які
мали
великий
спектр
фунгіцидної
дії
.
Їх
почали
широко
використовувати
у
світовому
сільськогосподарсько
-
му
виробництві
.
11
Більшість
фітопатологів
вважали
,
що
завдяки
синтезу
препара
-
тів
цієї
групи
може
відбутися
докорінна
переорієнтація
у
захисті
рослин
від
фітопатогенних
грибів
.
Однак
,
як
показали
подальші
дослідження
,
значна
кількість
фітопатогенних
грибів
набула
стій
-
кості
(
резистентності
)
до
цієї
діючої
речовини
.
Вже
у
1969
р
.
було
одержано
дані
про
виявлення
стійкості
у
збудника
борошнистої
роси
огірка
.
Згодом
це
явище
було
зареєстровано
і
для
інших
збудників
.
Тімонати
були
впроваджені
у
1969
р
.
японськими
дослідниками
фірми
«
Ніппон
Сода
»
і
виявили
такі
самі
ефекти
,
як
і
беноміл
сто
-
совно
збудників
грибних
хвороб
.
Обидві
діючі
сполуки
мали
однако
-
вий
механізм
дії
.
У
1970
р
.
Каспер
і
Реве
описали
сполуку
,
яка
мала
системну
фун
-
гіцидну
дію
на
пероноспорові
гриби
.
Негативні
наслідки
використання
хлор
-
і
фосфорорганічних
пес
-
тицидів
дієнової
групи
змушували
вчених
шукати
нові
засоби
захи
-
сту
від
шкідників
.
Так
з
’
явилися
речовини
,
здатні
впливати
на
по
-
ведінку
,
ріст
і
розвиток
комах
:
репеленти
,
атрактанти
,
антифіданти
,
феромони
.
Ще
в
1932
р
.
ентомолог
А
.
Фабрі
у
своїх
дослідах
виявив
цікавий
біологічний
факт
—
самиця
метелика
«
велике
павине
око
»
здатна
принаджувати
своїми
виділеннями
самців
цього
виду
на
відстані
до
8
км
.
Це
дало
поштовх
до
практичного
використання
цього
явища
.
Німецький
хімік
Бутенат
дослідив
природу
сполук
,
якими
самка
принаджувала
самців
.
Він
визначив
склад
речовини
і
синтезував
її
.
За
це
відкриття
він
здобув
Нобелівську
премію
.
Нині
відома
значна
кількість
речовин
,
які
мають
властивості
атрактантів
.
Згодом
були
синтезовані
репеленти
,
а
також
антифіданти
,
які
порушують
процес
живлення
комах
.
Велике
значення
для
комах
мають
гормони
,
які
забезпечують
нормальну
життєдіяльність
і
розвиток
організму
.
Американський
вчений
Г
.
Реллєр
визначив
хімічний
склад
окремих
гормонів
,
син
-
тезував
їх
,
а
чеський
ентомолог
Карел
Слама
і
американський
про
-
фесор
Керолл
Вільямс
використали
гормони
для
захисту
рослин
.
Згідно
з
відомостями
ООН
,
у
1972
р
.
інсектициди
широко
викорис
-
товувалися
для
захисту
від
шкідників
не
тільки
рослин
,
а
й
людей
.
Тільки
до
1953
р
.
за
їх
допомогою
було
збережено
життя
понад
5
млн
і
захищено
від
захворювань
—
понад
1
млн
чоловік
.
Напри
-
клад
,
протягом
10
років
використання
інсектицидів
проти
малярії
в
Індії
зменшило
кількість
щорічних
смертельних
випадків
із
750
тис
.
до
1,5
тис
.
У
той
же
час
на
Цейлоні
використання
інсектицидів
було
заборонене
,
що
спричинило
захворювання
на
малярію
близько
1
млн
чоловік
за
рік
.
В
Україні
також
виконано
значний
обсяг
робіт
з
організації
нау
-
кових
,
виробничих
та
управлінських
структур
,
пов
’
язаних
із
виго
-
товленням
і
використанням
пестицидів
.
12
У
1960
р
.
в
Києві
відбулася
перша
наукова
конференція
з
хіміч
-
ного
методу
боротьби
з
шкідниками
,
хворобами
рослин
і
бур
’
янами
,
на
якій
були
визначені
завдання
досліджень
і
розвитку
промисло
-
вості
пестицидів
у
масштабах
СРСР
.
Трохи
пізніше
в
Україні
вироб
-
ництво
хімічних
засобів
захисту
рослин
було
налагоджено
на
Рубе
-
жанському
ВО
«
Краситель
»
Луганської
області
,
Калуському
ВО
«
Хлорвініл
»
Івано
-
Франківської
області
,
Роздольському
ВО
«
Сірка
»
Львівської
області
,
Першотравневому
ВО
«
Хімпром
»
Харківської
області
,
Київському
заводі
хімікатів
.
Однак
асортимент
пестицидів
,
які
випускались
з
вітчизняної
або
імпортної
сировини
,
був
дуже
об
-
меженим
—
всього
15
найменувань
(
базоцен
,
арцерид
,
тубарид
,
ку
-
прозан
,
ТМТД
,
вітатіурам
та
ін
.),
які
,
до
речі
,
нині
заборонені
до
використання
.
У
1961
р
.
при
МСГ
СРСР
створюється
Міжвідомча
державна
ко
-
місія
з
хімічних
засобів
боротьби
зі
шкідниками
,
хворобами
рослин
і
бур
’
янами
.
Для
проведення
випробувань
хімічних
засобів
було
створено
мережу
токсикологічних
лабораторій
,
у
тому
числі
чотири
в
Україні
(
Українська
при
УкрНДІЗР
,
при
Інституті
цукрових
буря
-
ків
,
Одеська
і
Кримська
).
Широке
застосування
пестицидів
зумовило
необхідність
роз
-
в
’
язання
гігієнічних
і
екологічних
проблем
.
Для
цього
ще
в
1932
р
.
у
Київському
інституті
гігієни
праці
і
профзахворювань
була
органі
-
зована
перша
в
СРСР
токсикологічна
лабораторія
із
вивчення
пес
-
тицидів
і
розробки
регламентів
їх
застосування
.
Значно
пізніше
до
вивчення
хлор
-
і
фосфорорганічних
препаратів
підключилися
ін
-
ститути
гігієни
харчування
,
комунальної
гігієни
.
У
1964
р
.
у
Києві
був
організований
Всесоюзний
науково
-
дослідний
інститут
гігієни
і
токсикології
пестицидів
,
на
який
було
покладено
обов
’
язки
координації
досліджень
у
сфері
токсикології
пестицидів
,
їх
гігієнічної
та
екологічної
оцінки
(
нині
Український
інститут
екогігієни
і
токсикології
ім
.
Л
.
І
.
Медведя
).
Важливе
значення
для
справи
захисту
рослин
в
Україні
мала
підготовка
молодих
спеціалістів
,
історія
якої
починається
із
спеці
-
ального
курсу
лекцій
на
агрономічному
факультеті
Київського
полі
-
технічного
інституту
ще
до
1917
р
.
В
1932
р
.
у
Харківському
сільсь
-
когосподарському
інституті
було
організовано
факультет
захисту
рослин
,
де
першим
деканом
був
професор
Д
.
Т
.
Страхов
.
У
1962
р
.
в
Українській
сільськогосподарській
академії
також
було
відкрито
факультет
захисту
рослин
.
На
сьогодні
в
багатьох
сільськогосподар
-
ських
університетах
,
академіях
і
інститутах
є
кафедри
захисту
рос
-
лин
,
де
вивчається
курс
«
фітофармакологія
».
У
різні
періоди
в
розробці
і
впровадженні
хімічних
засобів
захис
-
ту
рослин
брали
участь
вітчизняні
вчені
:
Є
.
В
.
Звєрозомб
-
Зубов
-
ський
,
З
.
С
.
Голов
’
янко
,
А
.
І
.
Боргард
,
Т
.
Д
.
Страхов
,
О
.
О
.
Мігулін
,
В
.
П
.
Васильєв
,
Є
.
М
.
Савченко
,
Д
.
Ф
.
Руднєв
,
О
.
І
.
Петруха
,
Я
.
В
.
Чугу
-
нін
,
К
.
А
.
Орлачова
та
інші
.
13
Особливого
розвитку
хімічний
захист
рослин
у
світі
набув
в
останні
десятиліття
.
У
світовій
практиці
для
боротьби
з
шкідливими
організмами
використовується
кілька
сотень
діючих
інгредієнтів
,
на
основі
яких
виготовляється
близько
5000
препаратів
.
Світові
обсяги
торгівлі
пестицидами
(
у
середньому
за
1995 –
1999
рр
.)
становили
30
млрд
дол
.,
у
тому
числі
:
гербіцидами
— 13,8,
інсектицидами
— 8,4,
фунгіцидами
— 6,4,
іншими
— 1,2
млрд
дол
.
Великі
зміни
у
використанні
пестицидів
відбулися
в
Україні
.
Майже
повністю
оновлений
асортимент
пестицидів
на
всіх
сільсько
-
господарських
культурах
.
До
переліку
включені
препарати
,
які
не
мають
кумулятивних
властивостей
,
більшість
з
них
за
санітарно
-
гігієнічними
вимогами
належать
до
III
і
IV
класів
токсичності
.
Од
-
нією
з
важливих
особливостей
сучасного
асортименту
є
те
,
що
він
включає
пестициди
різних
класів
хімічних
сполук
.
У
1993
р
.
в
Києві
була
заснована
Державна
міжвідомча
комісія
України
у
справах
випробувань
і
реєстрації
засобів
захисту
та
регу
-
ляторів
росту
рослин
і
добрив
(
Укрдержхімкомісія
),
на
яку
покладе
-
но
організацію
державних
випробувань
вітчизняних
і
зарубіжних
пестицидів
та
реєстрацію
дозволених
для
застосування
в
сільському
і
лісовому
господарстві
препаратів
.
У
1999
р
.
був
уперше
підготовлений
і
офіційно
затверджений
«
Перелік
пестицидів
і
агрохімікатів
,
дозволених
до
використання
в
Україні
»,
в
якому
обґрунтовано
регламенти
їх
застосування
.
Комітетом
з
питань
гігієнічного
регламентування
переглянуті
і
доповнені
допустимі
рівні
вмісту
пестицидів
у
сільськогосподарсь
-
кій
сировині
,
харчових
продуктах
,
повітрі
робочої
зони
,
атмосфер
-
ному
повітрі
,
воді
водоймищ
,
ґрунті
.
Удосконалюються
і
розробляються
технології
застосування
пес
-
тицидів
.
Посилено
теоретичні
дослідження
механізму
селективності
дії
пестицидів
,
резистентності
популяцій
шкідливих
та
корисних
організмів
до
пестицидів
і
пошук
шляхів
запобігання
їй
,
біологічної
й
фізіологічної
дії
і
післядії
пестицидів
на
живі
організми
.
Важли
-
вим
стає
обґрунтування
екотоксикологічних
і
гігієнічних
регламен
-
тів
застосування
пестицидів
,
які
знижують
або
виключають
небез
-
пеку
забруднення
навколишнього
середовища
і
рослинної
та
тва
-
ринної
продукції
.
На
сучасному
етапі
розвитку
хімії
пестицидів
важливо
раціо
-
нально
використовувати
хімічні
препарати
у
поєднанні
з
природ
-
ними
регуляторами
чисельності
шкідливих
організмів
,
що
є
складо
-
вою
інтегрованого
захисту
рослин
.
Останнім
часом
зміцніла
і
законодавча
база
служби
захисту
рос
-
лин
.
Прийнято
низку
важливих
законодавчих
актів
.
Проведення
експертизи
пестицидів
і
агрохімікатів
регламенту
-
ється
низкою
законодавчих
і
нормативних
документів
:
Законами
України
«
Про
забезпечення
санітарного
та
епідемічного
благопо
-
14
луччя
населення
», «
Про
пестициди
і
агрохімікати
», «
Про
захист
рос
-
лин
», «
Про
охорону
праці
»
і
постановами
Кабінету
Міністрів
Украї
-
ни
«
Про
затвердження
Порядку
проведення
державних
випробу
-
вань
,
державної
реєстрації
», «
Допустимі
рівні
вмісту
пестицидів
у
сільськогосподарській
сировині
,
харчових
продуктах
,
повітрі
робочої
зони
,
атмосферному
повітрі
,
водоймищах
,
ґрунті
»,
Державні
санітарні
правила
«
Транспортування
,
зберігання
та
застосування
пестицидів
у
народному
господарстві
», «
Перелік
пестицидів
і
агрохімікатів
,
до
-
зволених
до
використання
в
Україні
».
З
метою
удосконалення
всієї
системи
державного
санітарно
-
епідеміологічного
нагляду
з
проблеми
безпеки
використання
пести
-
цидів
і
агрохімікатів
,
відповідно
до
постанови
Головного
державно
-
го
санітарного
лікаря
України
,
створено
постійну
комісію
та
мережу
експертних
установ
,
до
якої
увійшли
Інститут
екогігієни
і
токси
-
кології
ім
.
Л
.
І
.
Медведя
;
Національний
медичний
університет
ім
.
О
.
О
.
Богомольця
;
Інститут
медицини
праці
АМН
України
.
Наукове
забезпечення
захисту
рослин
в
Україні
здійснюється
Національною
академією
наук
,
Академією
аграрних
наук
,
Міністер
-
ством
аграрної
політики
через
науково
-
дослідні
установи
і
органі
-
зації
,
навчальні
заклади
держави
.
Таким
чином
,
система
державного
санепідемнагляду
за
прове
-
денням
держвипробувань
і
держреєстрації
пестицидів
та
агрохімі
-
катів
сприяє
гармонізації
вимог
безпеки
,
які
висувають
міжнародна
та
європейська
спільноти
до
цієї
категорії
токсичних
хімічних
спо
-
лук
.
1.2.
ПРЕДМЕТ
І
ЗАВДАННЯ
ФІТОФАРМАКОЛОГІЇ
Фітофармакологія
—
наука
,
предметом
якої
є
вивчення
пестици
-
дів
,
їхніх
фізико
-
хімічних
і
токсикологічних
властивостей
,
дії
на
ко
-
мах
,
кліщів
,
гризунів
,
нематод
,
гриби
,
бактерії
,
рослини
,
теплокро
-
вних
тварин
і
людей
,
а
також
правильного
їх
використання
.
Основними
завданнями
фітофармакології
є
:
³
вивчення
сучасного
асортименту
пестицидів
;
³
вивчення
фізико
-
хімічних
і
токсиколого
-
гігієнічних
властивос
-
тей
пестицидів
;
³
вивчення
природи
і
механізму
їх
дії
на
шкідливі
,
корисні
,
теп
-
локровні
організми
,
рослини
;
³
наукове
обґрунтування
регламентів
раціонального
викорис
-
тання
пестицидів
;
³
розробка
і
удосконалення
законів
та
підзаконних
нормативно
-
правових
актів
України
з
питань
захисту
рослин
та
використання
пестицидів
.
Важливим
завданням
фітофармакології
є
також
формування
у
студентів
і
фахівців
аграрного
профілю
широкого
екологічного
мис
-