ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 7243
Скачиваний: 5
20
Для
більшості
малотоксичних
препаратів
(
фосфорорганічних
,
пі
-
ретроїдних
,
фунгіцидів
)
строк
очікування
становить
20 – 30
діб
,
а
для
більш
стійких
(
Бі
-58
новий
,
золон
,
нурел
-
Д
,
вектра
),
особливо
на
ягідниках
і
лікарських
рослинах
, —
до
45
діб
.
У
тих
випадках
,
коли
не
можна
уникнути
застосування
більш
стійких
пестицидів
з
пізніми
строками
,
або
на
культурах
,
у
яких
вони
можуть
накопичуватись
,
встановлюються
регламенти
на
вико
-
ристання
одержаної
продукції
.
Наприклад
,
при
обробці
ріпаку
зо
-
лоном
,
карате
,
фастаком
,
дуалом
забороняється
використання
стеб
-
ла
на
корм
тваринам
,
олії
—
для
харчування
та
в
харчовій
промис
-
ловості
,
забороняється
вживати
ягоди
суниць
,
малини
,
смородини
,
оброблені
карате
,
Бі
-58
новим
,
каратаном
,
рубіганом
,
тілтом
.
Профілактика
отруєнь
,
пов
’
язаних
з
проведенням
робіт
на
полях
,
у
садах
,
виноградниках
,
оброблених
пестицидами
,
забезпечується
встановленням
строків
виходу
на
оброблені
ділянки
.
При
цьому
враховується
характер
робіт
(
механізовані
або
ручні
),
можливість
надходження
в
зону
дихання
працюючих
як
самого
препарату
,
так
і
продуктів
його
трансформації
,
проникнення
хімічних
сполук
крізь
шкіру
при
контакті
з
ґрунтом
,
рослинами
.
Строки
небезпечного
виходу
людей
для
проведення
ручних
робіт
на
поля
,
оброблені
пестицидом
,
варіюють
від
3 (
для
малотоксичних
препаратів
міді
)
до
10 (
для
високотоксичних
фосфорорганічних
ін
-
сектицидів
)
діб
.
У
випадку
допосівного
внесення
гербіцидів
у
ґрунт
регламент
по
-
довжується
до
20
діб
.
При
висіванні
насіння
цукрових
буряків
,
оброб
-
лених
фураданом
,
який
належить
до
сильнодіючих
отруйних
речо
-
вин
(
СДОР
),
строк
виходу
становить
45
діб
.
Це
пов
’
язано
з
тим
,
що
протягом
місяця
і
більше
на
поверхні
ґрунту
утворюються
небезпечні
концентрації
пари
інсектициду
і
продуктів
його
трансформації
.
Для
забезпечення
суворого
дотримання
регламентів
застосуван
-
ня
пестицидів
,
проведення
землекористувачами
всіх
форм
власності
заходів
захисту
рослин
,
високої
якості
робіт
з
хімічними
препарата
-
ми
в
Україні
створено
систему
державного
контролю
в
сфері
захисту
рослин
.
Вона
здійснюється
Державною
службою
захисту
рослин
Мі
-
ністерства
аграрної
політики
України
.
До
неї
входять
Головне
управління
Державної
служби
захисту
рослин
,
Головна
державна
інспекція
захисту
рослин
,
державні
станції
захисту
рослин
Авто
-
номної
Республіки
Крим
,
областей
і
районів
.
Начальник
Головного
управління
Державної
служби
захисту
рослин
і
станцій
захисту
рослин
одночасно
є
головними
державними
інспекторами
захисту
рослин
.
Основними
завданнями
державного
контролю
у
сфері
захисту
рослин
є
:
³
організація
обстежень
посівів
,
насаджень
,
угідь
,
розробка
про
-
гнозів
;
21
³
забезпечення
виконання
загальнодержавних
,
міждержавних
,
регіональних
цільових
програм
захисту
рослин
;
³
запобігання
масовому
розмноженню
і
поширенню
шкідливих
організмів
;
³
здійснення
державного
контролю
за
проведенням
землекорис
-
тувачами
нагляду
за
фітосанітарним
станом
посівів
,
насаджень
,
місць
збереження
та
переробки
рослинної
продукції
,
а
також
захис
-
том
їх
від
шкідливих
організмів
,
дотриманням
технологій
і
регла
-
ментів
зберігання
,
транспортування
і
використання
засобів
захисту
рослин
;
³
виконання
інших
функцій
відповідно
до
закону
України
з
пи
-
тань
захисту
рослин
.
1.5.
ОСНОВИ
АГРОНОМІЧНОЇ
ТОКСИКОЛОГІЇ
Токсикологія
(
від
грец
.
toxikon —
отрута
і
logos —
учення
) —
нау
-
ка
,
яка
вивчає
фізичні
та
хімічні
властивості
отрут
,
механізми
їх
дії
на
живі
організми
,
форми
використання
,
ознаки
отруєння
,
способи
їх
профілактики
і
лікування
.
Агрономічна
токсикологія
—
розділ
,
що
вивчає
властивості
пес
-
тицидів
,
які
використовуються
в
агрономії
,
вплив
їх
на
людей
,
ссав
-
ців
,
комах
,
кліщів
,
нематод
,
на
гриби
,
бактерії
,
віруси
,
мікоплазмові
організми
,
рослини
,
агробіоценози
,
навколишнє
середовище
в
ціло
-
му
.
Агрономічна
токсикологія
вивчає
теоретичні
основи
синтезу
пе
-
стицидів
,
розробки
і
удосконалення
способів
їх
раціонального
засто
-
сування
,
які
обмежують
негативну
дію
на
довкілля
.
1.5.1.
Токсичність
пестицидів
Токсичність
—
здатність
хімічних
речовин
у
певних
кількостях
спричинювати
отруєння
організму
тварин
і
людини
.
Ця
властивість
притаманна
всім
хімічним
сполукам
—
від
вітаміну
А
до
пестици
-
дів
.
Токсичність
залежить
від
міри
,
форми
або
способу
впливу
на
живий
організм
.
Мірою
токсичності
є
доза
(
від
грец
.
dosis —
порція
).
Вона
вира
-
жається
в
одиницях
маси
хімічної
сполуки
на
одиницю
маси
орга
-
нізму
(
мг
/
г
—
для
комах
;
мг
/
кг
—
для
гризунів
та
інших
тварин
).
Для
характеристики
дози
або
концентрації
як
міри
токсичності
пестициду
слід
відрізняти
дозу
(
концентрацію
)
порогову
,
сублеталь
-
ну
і
летальну
.
Порогова
доза
—
найменша
кількість
пестициду
,
яка
спричинює
зміни
у
фізіолого
-
біохімічних
процесах
за
відсутності
у
шкідливих
організмів
ознак
отруєння
.
Сублетальна
доза
—
доза
пестициду
,
яка
спричинює
порушення
життєдіяльності
організму
без
смертельного
наслідку
.
22
Летальна
доза
—
доза
пестициду
,
яка
спричинює
загибель
орга
-
нізму
.
Організми
,
що
використовуються
для
визначення
токсичності
,
називають
біотестами
,
а
окремі
показники
змін
біохімічних
і
фізіо
-
логічних
процесів
,
які
використовують
з
метою
визначення
ступеня
отруєння
, —
тестами
.
Кількісні
показники
токсичності
пестицидів
визначають
дослід
-
ним
шляхом
за
спеціальними
методиками
.
Показники
токсичності
дають
змогу
визначити
норми
витрати
препарату
і
більш
ефективні
способи
їх
застосування
.
Кількісні
показники
токсичності
мають
важливе
значення
для
встановлення
резистентності
до
пестицидів
у
шкідливих
організмів
.
Залежність
токсичності
пестициду
від
його
дози
покладено
в
основу
кількісного
визначення
пестицидів
у
різ
-
них
середовищах
.
Показники
токсичності
позначаються
в
літературі
символами
СД
(
смертельна
доза
);
ЛД
(
летальна
доза
);
СК
(
смертельна
концентра
-
ція
)
і
ЕД
(
ефективна
доза
),
що
є
показником
ефекту
.
Якщо
ефект
токсичної
дії
пестициду
обчислюють
за
кількістю
за
-
гиблих
об
’
єктів
,
використовують
показники
ЛД
і
СК
.
На
практиці
токсичність
препарату
оцінюють
за
середньою
характеристикою
,
найчастіше
за
дозами
(
концентраціями
),
що
спричинюють
50-
від
-
соткову
загибель
особин
(
СД
95
,
ЛД
50
,
мкг
/
г
діючої
речовини
,
або
СК
50
, %
діючої
речовини
).
Використовують
також
дози
або
концент
-
рації
,
які
спричинюють
95-
відсоткову
загибель
особин
(
ЛД
95
,
млг
/
г
,
СК
95
, %
д
.
р
.)
У
разі
,
коли
ефект
дії
пестицидів
обчислюють
за
ступенем
пору
-
шення
окремих
процесів
життєдіяльності
(
обмін
речовин
,
гальму
-
вання
або
прискорення
росту
і
розвитку
тощо
),
кількісним
показни
-
ком
є
ЕД
.
Токсичність
пестицидів
визначають
дослідним
шляхом
.
Для
цього
готується
серія
концентрацій
(
не
менше
5)
дослідного
і
еталонного
пестицидів
з
таким
розрахунком
,
щоб
очікувана
заги
-
бель
об
’
єктів
коливалась
у
межах
15 – 90 %
для
визначення
СД
50
(
СК
50
).
З
метою
стандартизації
дослідів
усі
розрахунки
слід
прово
-
дити
за
діючою
речовиною
препарату
і
застосовувати
однакову
схе
-
му
розведення
,
наприклад
,
так
звану
«
логарифмічну
»: 0,1 % –
0,05 % – 0,025 % – 0,01 % – 0,005 %
і
т
.
д
.
Кількість
препарату
,
необхідного
для
приготування
найбільш
концентрованого
(
маточного
)
розчину
,
розраховують
за
формулою
,
a y
Х
p
⋅
=
де
Х
—
кількість
вихідного
препарату
для
приготування
необхідно
-
го
об
’
єму
розчину
із
заданою
концентрацією
;
а
—
вміст
діючої
речо
-
23
вини
у
заданому
розчині
(0,1 %);
у
—
необхідний
для
досліду
об
’
єм
розчину
(1000
мл
);
р
—
вміст
діючої
речовини
у
вихідному
препараті
(
наприклад
,
карате
— 5 %
д
.
р
.).
Залежно
від
біотесту
,
з
метою
визначення
пестицидної
дії
речо
-
вини
її
застосовують
шляхом
обприскування
,
годування
отруєною
їжею
,
контакту
з
обробленою
поверхнею
,
внесення
пестициду
у
жи
-
вильне
середовище
тощо
.
Для
визначення
токсичності
пестицидів
при
кишковому
отруєнні
використовують
метод
«
сандвічів
».
Поверхню
пластинки
листка
об
-
робляють
робочим
розчином
препарату
певної
концентрації
.
Потім
її
прикривають
іншою
пластинкою
,
але
обробленою
крохмалем
(
для
закріплення
),
і
дають
комахам
.
Через
1 – 2
доби
підраховують
масу
загиблих
комах
і
площу
з
’
їденої
частини
листка
.
Знаючи
норму
ви
-
трати
препарату
на
одиницю
площі
,
площу
з
’
їденої
частини
листка
(
вимірюють
за
допомогою
міліметрового
паперу
або
кураметра
),
ма
-
су
комах
(
визначають
шляхом
зважування
),
оцінюють
кількість
по
-
глинутого
пестициду
на
одиницю
маси
комахи
за
формулою
,
a b
X
c
⋅
=
де
Х
—
доза
препарату
,
поглинута
комахою
,
мг
/
г
;
а
—
норма
витрат
препарату
,
мг
/
см
2
;
b —
площа
листка
,
з
’
їденого
комахою
,
см
2
;
с
—
маса
комахи
,
г
.
Контактну
властивість
пестициду
визначають
кількома
метода
-
ми
залежно
від
особливостей
членистоногих
.
Метод
топікальної
обробки
.
Ацетонові
або
ацетоново
-
водні
роз
-
чини
відомої
концентрації
препарату
мікродозатором
або
мікропі
-
петкою
наносять
на
дорсальну
частину
або
середньогруди
комахи
.
Метод
підсаджування
на
отруєну
поверхню
(
метод
отруєних
ек
-
ранів
).
Круги
фільтрувального
паперу
діаметром
8 – 10
см
змочують
1
см
3
розчину
пестициду
,
а
потім
вистилають
ними
верхню
і
нижню
частини
чашки
Петрі
.
Вміщують
у
них
змочені
цим
самим
розчином
листки
або
їх
частини
,
а
також
комах
.
Метод
занурення
заселених
комахами
рослин
у
розчини
пести
-
циду
на
3
см
,
після
чого
їх
вміщують
у
чашки
Петрі
,
вистелені
філь
-
трувальним
папером
.
Для
одержання
вірогідних
результатів
необхідно
,
по
-
перше
,
ви
-
користовувати
однорідний
біологічний
матеріал
і
,
по
-
друге
,
забез
-
печити
точне
визначення
кількості
препарату
,
який
потрапив
у
ор
-
ганізм
комахи
.
Визначення
токсичності
фунгіцидів
проводять
на
об
’
єктах
,
з
якими
легко
поводитися
у
лабораторних
умовах
(
фітофтора
,
борош
-
ниста
роса
).
Найпростіший
метод
—
це
коли
на
поверхню
скла
(
предметного
або
чашки
Петрі
)
вміщують
водний
розчин
фунгіциду
24
відповідної
концентрації
,
а
потім
наносять
краплю
суспензії
спор
збудника
хвороби
.
Такі
самі
за
об
’
ємом
краплі
спорової
суспензії
на
-
носять
на
скло
,
оброблене
тільки
водою
.
За
кількістю
спор
,
що
про
-
росли
у
дослідному
і
контрольному
варіантах
,
обчислюють
фунгі
-
цидну
активність
.
Токсичність
гербіцидів
визначають
у
чашках
Петрі
,
на
дно
яких
насипають
пісок
.
Потім
його
покривають
фільтрувальним
папером
,
змоченим
водним
розчином
гербіциду
відповідної
концентрації
,
на
який
висівають
насіння
різних
бур
’
янів
.
При
оцінці
гербіцидної
ак
-
тивності
визначають
кількість
загиблих
,
пригнічених
рослин
,
про
-
водять
виміри
корінців
і
пагонів
,
зважують
рослини
.
Одержані
дані
порівнюють
з
контролем
.
Через
певний
проміжок
часу
(24 – 48
год
),
достатній
для
опти
-
мального
виявлення
дії
пестициду
,
визначають
біологічну
ефектив
-
ність
.
Результати
представляють
у
вигляді
статистичного
ряду
,
в
якому
ефект
зростає
з
підвищенням
дози
,
хоча
зростаючі
дози
препарату
,
як
правило
,
дають
ефект
,
що
повільно
зменшується
.
За
отриманими
даними
будують
графік
залежності
ефекту
від
доз
пестициду
.
Екс
-
периментальні
дані
свідчать
,
що
ця
залежність
виражається
кри
-
вою
S-
подібної
форми
,
що
ускладнює
визначення
оптимальних
доз
.
Для
виправлення
такої
кривої
використовують
метод
«
пробіт
-
аналізу
»
за
Бліссом
,
де
у
системі
координат
замість
абсолютного
по
-
казника
доз
або
концентрацій
беруть
їхні
логарифми
,
а
відповідні
їм
відсотки
ефекту
перетворюють
на
умовні
одиниці
—
пробіти
(
від
лат
.
probability —
імовірність
).
За
отриманими
показниками
пробіт
і
логарифмів
доз
відклада
-
ють
відповідні
точки
на
графіку
і
з
’
єднують
їх
прямою
лінією
.
При
перетинанні
одержаної
прямої
лінії
з
лінією
,
що
відповідає
50 %
(95 %)
ефекту
,
знаходять
за
графіком
показник
логарифма
дози
(
концентрації
),
що
відповідає
50 % (95 %)
ефекту
(
рис
. 1).
Для
вичерпної
оцінки
токсичності
пестициду
проводять
статис
-
тичну
обробку
даних
показників
СК
50
(
ЛД
50
)
і
СК
95
(
ЛД
95
).
Останнім
часом
розрахунок
величин
токсичності
проводиться
на
комп
’
ютерах
.
Обробка
результатів
досліду
виконується
за
допомогою
програми
PROBAN.
Метод
відрізняється
швидкістю
,
точністю
,
більш
широкими
можливостями
і
складається
з
таких
основних
етапів
:
³
збір
і
добір
біологічного
матеріалу
,
розрахунок
і
приготування
робочих
концентрацій
пестицидів
;
³
обробка
біологічного
матеріалу
;
³
облік
ефективності
пестициду
;
³
обчислення
основних
величин
токсичності
та
їх
помилок
на
комп
’
ютері
.