ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 7244
Скачиваний: 5
15
лення
,
здатності
приймати
оптимальні
рішення
за
будь
-
якої
фіто
-
санітарної
ситуації
в
сучасних
технологіях
вирощування
сільсько
-
господарських
культур
.
Теоретичною
основою
фітофармакології
є
агротоксикологія
—
наука
про
пестицидні
речовини
,
які
використовуються
в
сільському
та
лісовому
господарстві
.
При
цьому
вивчається
їхня
фізіологічна
дія
на
шкідливі
організми
та
культурні
рослини
з
метою
удоскона
-
лення
способів
і
технологій
їх
застосування
.
Оскільки
пестицидні
речовини
здебільшого
є
біологічно
актив
-
ними
і
при
некваліфікованому
їх
використанні
можуть
негативно
впливати
на
людей
і
навколишнє
природне
середовище
,
вивчаються
Державні
санітарні
правила
транспортування
,
зберігання
та
засто
-
сування
пестицидів
у
сільському
та
лісовому
господарстві
.
1.3.
ЗАГАЛЬНІ
ВІДОМОСТІ
ПРО
ПЕСТИЦИДИ
І
ВИМОГИ
ДО
НИХ
Пестициди
(
від
лат
.
pest —
шкода
і
c
ае
d
о
—
знищувати
) —
зага
-
льноприйнята
в
світовій
практиці
збірна
назва
хімічних
препаратів
для
боротьби
із
шкідниками
,
збудниками
хвороб
,
бур
’
янами
.
Пестициди
використовуються
для
знищення
живих
організмів
:
комах
,
кліщів
,
гризунів
,
бактерій
,
вірусів
,
грибів
,
небажаної
трав
’
янистої
та
чагарникової
рослинності
тощо
,
які
завдають
шкоди
рослинництву
та
тваринництву
.
За
своєю
природою
пестицидні
ре
-
човини
є
біологічно
активними
,
вони
здатні
спричинювати
пору
-
шення
життєдіяльності
живих
організмів
рослинного
та
тваринного
походження
.
Однак
ступінь
порушення
життєдіяльності
різних
ор
-
ганізмів
тією
самою
речовиною
різний
,
що
пов
’
язано
з
вибірковістю
її
дії
,
або
вибірковою
токсичністю
,
тобто
здатністю
уражати
один
вид
живих
організмів
без
спричинення
небажаного
впливу
на
інші
ви
-
ди
.
Цей
фактор
враховується
при
застосуванні
тих
чи
інших
препа
-
ратів
у
конкретних
умовах
і
залежно
від
фітосанітарного
стану
.
Основу
вибіркової
токсичності
пестицидів
становлять
видові
від
-
мінності
біохімічних
механізмів
життєдіяльності
організмів
.
Визна
-
чення
відмінностей
у
біохімічних
процесах
—
шлях
до
створення
нових
пестицидних
речовин
.
Здебільшого
пестицидні
речовини
впливають
на
нормальний
розвиток
біохімічних
процесів
у
живих
організмах
,
що
спричинює
патологічний
процес
.
Нині
у
навколишньому
середовищі
циркулюють
десятки
тисяч
хімічних
сполук
.
Тому
проблема
охорони
довкілля
від
хімічного
за
-
бруднення
існує
в
усіх
державах
світу
,
в
тому
числі
і
в
Україні
.
Сучасний
рівень
розвитку
науки
і
техніки
дає
змогу
запобігти
багатьом
забрудненням
.
Серед
них
вирізняють
такі
,
яким
можна
запобігти
,
і
такі
,
яких
не
можна
уникнути
повністю
або
частково
.
16
Перша
особливість
пестицидів
порівняно
з
хімічними
сполуками
іншого
призначення
—
це
неможливість
запобігання
їх
циркуляції
в
біосфері
.
Значна
їх
кількість
виноситься
повітряними
потоками
у
верхні
шари
атмосфери
.
Вони
здатні
циркулювати
навколо
земної
кулі
і
потрапляти
з
опадами
на
землю
.
Пестициди
—
хімічні
сполуки
,
призначені
для
знищення
живого
організму
,
в
чому
полягає
їх
друга
особливість
.
Маючи
біологічну
активність
,
вони
потенційно
небезпечні
для
живої
природи
і
здо
-
ров
’
я
людини
.
Для
знищення
шкідливих
організмів
встановлено
науково
об
-
ґрунтовані
норми
витрати
препаратів
,
які
не
можна
змінювати
.
Це
—
третя
особливість
пестицидів
.
Нормуванням
встановлено
допустимі
залишкові
кількості
пести
-
цидів
у
продуктах
харчування
.
Перевищення
цих
показників
ро
-
бить
продукти
непридатними
для
використання
.
Встановлені
також
гігієнічні
нормативи
допустимих
безпечних
рівнів
забруднення
ро
-
бочих
приміщень
хімічними
сполуками
.
Четверта
особливість
—
це
контакти
значних
мас
населення
з
пестицидами
в
зв
’
язку
з
їх
глобальною
циркуляцією
і
наявністю
за
-
лишків
у
продуктах
харчування
.
Викладені
та
інші
особливості
враховуються
при
створенні
нових
пестицидів
і
розробці
заходів
охорони
довкілля
.
Пестициди
,
як
і
інші
хімічні
речовини
,
мають
відповідати
своєму
прямому
призначенню
.
Найважливішими
характеристиками
пес
-
тицидів
є
:
³
токсичність
—
вони
повинні
знищувати
шкідливих
комах
,
кліщів
,
збудників
хвороб
рослин
,
бур
’
яни
та
інші
шкідливі
об
’
єкти
відповідно
до
призначення
при
можливо
менших
нормах
витрат
і
не
виявляти
негативної
дії
на
корисну
фауну
і
рослини
,
що
оброб
-
ляються
;
³
можливість
чергування
застосування
різних
класів
пестицидів
з
метою
запобігання
появі
резистентних
форм
шкідливих
організ
-
мів
,
накопичення
препаратів
у
навколишньому
середовищі
;
³
транспортабельність
—
пестициди
мають
бути
у
формі
,
зруч
-
ній
для
транспортування
та
застосування
,
вогнебезпечні
;
³
економічна
ефективність
—
затрати
на
використання
пестицидів
повинні
бути
значно
меншими
,
ніж
вартість
додатково
одержаної
сіль
-
ськогосподарської
продукції
в
зв
’
язку
з
їхнім
застосуванням
;
³
гігієнічність
—
низька
токсичність
для
людини
,
теплокровних
тварин
,
гідробіонтів
та
інших
корисних
організмів
,
що
мешкають
у
водоймищах
і
ґрунті
;
відносно
швидке
розкладання
у
воді
і
ґрунті
з
утворенням
продуктів
,
безпечних
для
корисних
живих
організмів
;
³
стандартна
тара
—
на
усіх
видах
тари
має
бути
назва
із
зазна
-
ченням
процентного
вмісту
діючої
речовини
;
етикетка
з
ха
-
17
рактеристикою
препарату
,
без
якої
препарати
не
допускаються
до
використання
;
³
стійкість
при
тривалому
зберіганні
;
³
відсутність
віддалених
негативних
наслідків
для
людини
і
тварин
та
інших
різних
живих
організмів
;
³
відсутність
кумуляції
в
організмі
людини
і
тварин
,
накопи
-
чення
препаратів
у
навколишньому
середовищі
;
³
норми
витрат
—
можливо
менші
на
одиницю
обробленої
пло
-
щі
,
щоб
запобігти
накопиченню
в
рослинах
пестицидів
та
їх
метабо
-
літів
;
³
безпечність
при
застосуванні
,
що
виключає
можливість
гостро
-
го
отруєння
.
З
наведеного
короткого
переліку
вимог
до
сучасних
пестицидів
видно
,
що
повне
їх
виконання
є
дуже
складним
завданням
.
У
зв
’
язку
з
цим
поява
нових
пестицидів
останніми
роками
скоротила
-
ся
,
адже
створення
одного
препарату
,
який
би
задовольняв
перелі
-
ченим
вимогам
,
методом
скринінгу
викликає
необхідність
синтезу
і
вивчення
близько
10 000
хімічних
сполук
.
Витрати
на
наукові
до
-
слідження
в
галузі
пестицидів
,
наприклад
,
у
США
розподіляються
таким
чином
(
у
відсотках
):
синтез
— 18,2,
первинний
скринінг
—
18,4,
біологічні
польові
випробування
— 9,9,
екологія
,
аналіз
,
мета
-
болізм
,
екотоксикологія
,
форми
застосування
— 12,7,
токсиколо
-
гія
— 11,9,
розвиток
(
технологія
,
дослідні
роботи
та
ін
.) — 19,4,
вар
-
тість
реєстрації
в
кількох
країнах
— 9,5.
Небезпечність
хімічних
забрудників
об
’
єктів
біосфери
,
зокрема
продуктів
харчування
,
визначається
такими
факторами
:
біологіч
-
ною
активністю
(
ступінь
токсичності
,
характер
дії
),
можливістю
потрапляння
в
організм
людини
;
здатністю
спричинювати
пору
-
шення
здоров
’
я
в
реальних
умовах
застосування
.
Нині
не
викли
-
кає
сумніву
,
що
пестициди
небезпечні
не
тільки
для
цільових
ви
-
дів
,
проти
яких
спрямована
їх
дія
,
а
й
для
людини
,
корисної
фауни
і
флори
.
За
даними
Всесвітньої
організації
охорони
здоров
’
я
(
ВООЗ
),
у
світі
щороку
реєструється
близько
500
тис
.
випадків
отруєння
пес
-
тицидами
,
з
них
майже
5
тис
. —
зі
смертельними
наслідками
.
Спо
-
стерігається
інтенсивне
зростання
випадків
отруєнь
у
країнах
,
що
розвиваються
,
зумовлене
збільшенням
масштабів
застосування
ви
-
сокотоксичних
препаратів
і
недостатньою
поінформованістю
пра
-
цюючих
про
їх
небезпечність
.
Так
,
у
країнах
Центральної
Америки
щороку
спостерігається
3 – 4
тис
.
отруєнь
,
причому
частка
смер
-
тельних
наслідків
становить
10 %.
Причиною
отруєння
пестицидами
в
переважній
більшості
випад
-
ків
є
недотримання
застережних
заходів
під
час
приготування
робо
-
чих
розчинів
,
завантаження
апаратури
,
обробки
рослин
,
порушення
строків
виходу
на
оброблені
площі
,
правил
транспортування
і
збері
-
18
гання
тощо
.
Отруєння
спричинюють
також
забруднення
пестици
-
дами
води
і
продуктів
харчування
.
Гострі
отруєння
—
лише
один
з
аспектів
шкідливої
дії
пестицидів
на
здоров
’
я
людини
.
Токсична
дія
препаратів
може
виявлятися
у
формі
хронічних
захворювань
навіть
через
кілька
місяців
або
років
після
контакту
з
ними
.
Постійні
контакти
працівників
з
пестицида
-
ми
призводять
до
зниження
захисних
властивостей
організму
,
по
-
силення
перебігу
і
прискорення
неспецифічних
захворювань
нерво
-
вої
,
серцево
-
судинної
систем
,
травного
каналу
,
ураження
органів
зору
.
Досить
часто
трапляються
захворювання
шкірних
покривів
унас
-
лідок
контакту
з
деякими
пестицидами
.
У
зв
’
язку
з
тривалістю
,
великими
масштабами
і
обсягами
засто
-
сування
пестицидних
препаратів
вони
можуть
бути
віднесені
до
чи
-
сла
глобальних
забрудників
навколишнього
середовища
.
З
ними
пов
’
язують
появу
низки
патологічних
станів
,
у
тому
числі
розвиток
новоутворень
,
переривання
вагітності
,
народження
дітей
з
патоло
-
гічними
відхиленнями
тощо
.
1.4.
ГІГІЄНІЧНА
РЕГЛАМЕНТАЦІЯ
ЗАСТОСУВАННЯ
ПЕСТИЦИДІВ
У
комплексі
заходів
із
запобігання
негативній
дії
пестицидів
на
людину
важливою
є
гігієнічна
регламентація
їх
застосування
.
Вона
включає
обґрунтування
гігієнічних
нормативів
допустимого
вмісту
препаратів
у
продуктах
харчування
і
об
’
єктах
навколишнього
сере
-
довища
та
визначення
умов
,
які
регламентують
їх
застосування
.
Для
осіб
,
зайнятих
на
роботах
із
застосування
пестицидів
,
конт
-
ролюють
такі
гігієнічні
нормативи
:
гранично
допустиму
концентра
-
цію
пестицидів
у
повітрі
робочої
зони
(
ГДК
р
.
з
);
строк
поновлення
ро
-
біт
на
полях
і
в
багаторічних
насадженнях
,
оброблених
пестицида
-
ми
(
строк
виходу
на
ділянки
).
Для
всіх
категорій
населення
має
значення
контроль
макси
-
мально
допустимого
рівня
залишкових
кількостей
пестициду
в
про
-
дуктах
харчування
(
МДР
);
гранично
допустимої
концентрації
пести
-
циду
у
воді
водоймищ
господарсько
-
питного
призначення
(
ГДК
в
.
в
);
гранично
допустима
кількість
пестициду
у
ґрунті
(
ГДК
ґ
);
строк
від
останньої
обробки
до
збирання
урожаю
—
строк
очікування
.
Порівняння
рівня
забруднення
продуктів
харчування
і
об
’
єкта
навколишнього
середовища
з
гігієнічними
нормативами
для
відпо
-
відного
хімічного
препарату
є
основним
показником
для
контролю
-
ючих
служб
.
Нині
широко
застосовують
математичні
методи
визначення
гігіє
-
нічних
нормативів
і
орієнтовних
безпечних
рівнів
впливу
(
ОБРВ
)
шкідливих
речовин
.
Основні
параметри
обмежень
(
регламентів
)
для
19
застосування
препаратів
внесені
до
«
Переліку
пестицидів
і
агрохі
-
мікатів
,
дозволених
до
використання
в
Україні
»,
куди
щороку
вклю
-
чають
нові
випробувані
у
виробничих
умовах
пестициди
.
Особливо
точно
слід
дотримуватися
рекомендованих
норм
витрат
пестициду
.
Збільшення
норм
витрат
може
призвести
до
надмірного
накопичення
токсиканту
в
середовищі
і
рослинній
продукції
та
інші
негативні
явища
.
Для
санітарного
контролю
за
залишками
пестицидів
у
продукції
для
кожного
препарату
визначаються
єдині
показники
допустимих
залишків
у
різних
продуктах
і
фуражі
.
Під
залишковими
кількос
-
тями
пестициду
розуміють
діючу
речовину
пестицидного
препарату
,
продукти
його
трансформації
,
утворені
під
впливом
абіотичних
фак
-
торів
навколишнього
середовища
(
інсоляція
,
температура
,
вологість
тощо
),
або
в
результаті
метаболізму
під
впливом
біологічних
факто
-
рів
.
Ці
показники
координуються
Всесвітньою
організацію
із
сільсь
-
кого
господарства
і
продовольства
та
Всесвітньою
організацією
охо
-
рони
здоров
’
я
.
Величини
допустимих
залишкових
кількостей
встановлюють
на
підставі
результатів
досліджень
токсичності
пестициду
на
тваринах
,
визначення
динаміки
залишків
пестициду
в
рослинах
тієї
чи
іншої
культури
.
Накопичення
пестицидів
у
продуктах
харчування
і
сіль
-
ськогосподарській
сировині
залежить
від
багатьох
факторів
,
які
умовно
можна
розподілити
на
чотири
основні
групи
:
1)
особливості
пестициду
—
структура
,
фізико
-
хімічні
властивості
;
2)
особливості
об
’
єктів
,
що
обробляються
;
3)
умови
застосування
пестицидів
;
4)
ґрунтово
-
кліматичні
умови
.
Величину
допустимої
залишкової
кількості
пестициду
подають
у
міліграмах
діючої
речовини
препарату
на
1
кг
продукту
і
встанов
-
люють
з
таким
розрахунком
,
щоб
забезпечити
нешкідливий
для
людини
рівень
вмісту
залишків
пестициду
в
харчовому
раціоні
.
Цей
показник
встановлюють
для
кожного
препарату
і
окремого
виду
сільськогосподарської
продукції
.
До
важливих
регламентів
,
що
сприяють
запобіганню
забруднен
-
ню
пестицидами
продуктів
харчування
вище
максимально
допус
-
тимого
рівня
(
МДР
),
належить
строк
останньої
обробки
до
збирання
врожаю
—
строк
очікування
.
Це
період
,
після
якого
пестицид
,
нане
-
сений
на
рослину
або
внесений
у
ґрунт
,
залишається
у
кількості
,
що
не
перевищує
допустиму
залишкову
,
або
зовсім
руйнується
.
Строк
останньої
обробки
визначається
стійкістю
речовини
,
три
-
валістю
збереження
її
у
навколишньому
середовищі
і
продуктах
,
а
також
токсиколого
-
гігієнічними
властивостями
і
залежить
від
фізи
-
ко
-
хімічних
характеристик
препаративної
форми
,
рослин
,
погодних
умов
.