ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 7321
Скачиваний: 5
225
Перспективним
є
протруювання
насіннєвого
і
садивного
матеріалу
,
а
також
використання
антибактеріальних
паст
для
лікування
дерев
-
них
порід
.
Слід
зазначити
,
що
стрептоміцин
та
інші
антибіотики
як
засоби
захисту
рослин
в
Україні
заборонені
.
Однак
отримані
позитивні
ре
-
зультати
підтверджують
принципову
можливість
використання
ан
-
тибіотиків
у
майбутньому
.
5.5.2.
Фунгіциди
для
використання
у
період
вегетації
рослин
5.5.2.1.
Неорганічні
фунгіциди
.
Фунгіциди
на
основі
міді
Сполуки
міді
(
купруму
)
одними
з
перших
використовувалися
як
засоби
захисту
ро
-
слин
від
інфекційних
хвороб
.
Відкриття
придатності
бордоської
суміші
для
захисту
від
мілдью
винограду
,
зроблене
Прустом
і
Міларде
в
1883
р
.,
можна
вважати
початком
широкого
впровадження
фунгіцидів
у
практику
захисту
рослин
.
Ефективність
препаратів
групи
міді
визначається
їх
розчинністю
у
воді
і
,
відповідно
,
наявністю
вологи
при
нанесенні
на
органи
веге
-
туючих
рослин
.
Якщо
після
обприскування
робочою
рідиною
препа
-
ратів
групи
міді
зберігається
суха
і
спекотна
погода
,
то
може
вияв
-
лятися
їх
фітотоксичність
.
Якщо
ж
невдовзі
після
їх
застосування
пройде
значний
дощ
,
то
рослини
не
пошкоджуються
препаратами
,
але
залишки
препарату
на
них
не
будуть
достатньо
токсичними
для
спор
патогенів
.
Отже
,
необхідні
такі
сполуки
міді
,
які
б
мали
серед
-
ню
розчинність
і
утримувалися
на
поверхні
листків
.
Ці
фактори
да
-
ють
можливість
поверхневій
волозі
розчиняти
і
доводити
сполуки
міді
до
патогену
та
запобігати
повному
змиванню
фунгіциду
дощем
.
Абсолютного
оптимуму
для
розчинності
і
утримуваності
не
існує
.
Якщо
через
кілька
діб
після
обприскування
спостерігаються
сильні
дощі
,
то
певна
фунгіцидна
дія
може
залишатися
у
препарату
,
що
має
мінімальну
розчинність
і
значну
утримуваність
,
а
при
росі
—
матиме
перевагу
більш
розчинний
.
Отже
,
за
різних
погодних
умов
фунгіциди
повинні
мати
різні
фізичні
властивості
.
Вирішення
цієї
проблеми
полягає
у
використанні
препаратів
,
які
забезпечували
б
достатню
ефективність
за
різних
погодних
умов
.
Фунгіциди
групи
міді
характеризуються
контактно
-
профілактич
-
ною
і
захисною
дією
.
Їх
фунгіцидна
дія
ефективніша
проти
спор
збудників
,
ніж
проти
розвитку
міцелію
гриба
.
Препарати
групи
міді
характеризуються
тим
,
що
діюча
речовина
адсорбується
цитоплаз
-
мою
клітин
грибів
.
Спори
грибів
поступово
адсорбують
мідь
із
роз
-
чинів
до
летальних
доз
.
Розчинності
препаратів
міді
сприяють
ви
-
Загальна
характеристика
226
ділення
рослин
,
грибів
,
вуглекислий
газ
повітря
,
опади
тощо
.
Інтен
-
сивний
перехід
у
розчинний
стан
сприяє
підвищенню
фунгіцидної
активності
препаратів
групи
міді
,
але
водночас
зростає
їх
фітоток
-
сична
дія
.
Біологічна
ефективність
фунгіцидів
групи
міді
залежить
від
правильно
визначеного
строку
застосування
та
рівномірності
покриття
вегетуючих
органів
робочими
сумішами
.
Сполуки
міді
найбільш
ефективні
при
захисті
від
збудників
не
-
справжньої
борошнистої
роси
,
парші
яблуні
і
груші
та
деяких
плями
-
стостей
плодових
,
ягідних
і
овочевих
культур
.
Біологічні
особливості
розвитку
грибів
характеризуються
тим
,
що
їх
міцелій
живе
і
шкодить
усередині
клітин
рослин
.
На
поверхні
вегетуючих
органів
гриби
фор
-
мують
лише
нестатеве
спороношення
.
Механізм
дії
сполук
міді
має
тільки
профілактичний
захисний
характер
.
Тому
фунгіциди
групи
міді
слід
застосовувати
згідно
з
прогнозом
поширення
та
розвитку
фітопатогенів
.
Рослини
необхідно
обприскувати
робочими
сумішами
препаратів
від
початку
льоту
спор
до
можливого
інфікування
тканин
рослини
-
господаря
.
При
проникненні
патогену
в
рослинні
клітини
препарати
цієї
групи
не
здатні
його
знищити
.
Тривалість
захисної
дії
препаратів
групи
міді
становить
10 – 20
діб
.
Тому
наступне
застосу
-
вання
препаратів
зумовлюється
погодними
умовами
,
інтенсивністю
розвитку
хвороби
і
тривалістю
захисної
дії
фунгіциду
.
Одним
із
серйозних
недоліків
фунгіцидів
групи
міді
є
їх
фітоток
-
сичність
,
яка
виявляється
при
тривалій
і
значній
вологості
повітря
.
Особливо
чутливими
рослини
бувають
у
період
активного
росту
.
То
-
му
необхідно
пам
’
ятати
,
що
не
тільки
різні
види
рослин
,
а
й
їх
сорти
по
-
різному
реагують
на
фітотоксичність
препаратів
на
основі
міді
.
Через
такі
обставини
необхідно
враховувати
всі
фактори
,
які
зумов
-
люють
чутливість
рослин
до
препаратів
цієї
групи
.
Сполуки
міді
—
стійкі
і
можуть
циркулювати
у
навколишньому
середовищі
,
тому
порушення
регламентів
застосування
призводить
до
їх
накопичення
в
рослинах
,
ґрунті
,
водоймах
.
Препарати
міді
,
потрапляючи
в
ґрунт
,
інгібують
там
розвиток
мікроорганізмів
,
по
-
рушуючи
біологічну
рівновагу
.
Аналоги
—
відсутні
.
Діюча
речовина
—
купрум
(II)
сульфат
.
Мідний
купорос
ста
-
новить
собою
сульфатну
сіль
міді
з
формулою
CuSO
4
•
5H
2
O.
Виго
-
товляється
у
формі
98 – 99 %
п
.
Виготовляють
мідний
купорос
,
роз
-
чиняючи
різні
мідні
відходи
у
сульфатній
кислоті
.
У
доброякісному
мідному
купоросі
залежно
від
сорту
міститься
93 – 99 %
д
.
р
.
Фізико
-
хімічні
властивості
і
токсикологічно
-
гігієнічна
характе
-
ристика
.
Мідний
купорос
становить
собою
сині
кристали
різного
розміру
,
які
добре
розчиняються
навіть
у
холодній
воді
(
розчинність
при
25
°
С
– 22 %);
реакція
розчину
—
кисла
,
колір
—
синій
.
Безвод
-
ний
мідний
купорос
—
кристалічна
біла
речовина
,
дуже
гігроскопі
-
чна
.
Мідний
купорос
для
теплокровних
середньотоксичний
(
ЛД
50
Мідний
купорос
227
орально
для
щурів
— 520
мг
/
кг
, III
гр
.
г
.
к
.).
Концентровані
водні
розчини
подразнюють
слизові
оболонки
.
Необхідно
запобігати
по
-
траплянню
розчинів
на
шкіру
і
в
очі
,
а
при
потраплянні
—
швидко
промити
великою
кількістю
води
.
Смертельна
доза
для
людини
—
близько
10
г
,
небезпечні
для
здоров
’
я
— 1 – 2
г
при
оральному
потра
-
плянні
.
Мідний
купорос
має
високу
стійкість
у
ґрунті
,
небезпечний
для
ґрунтової
фауни
,
в
тому
числі
для
черв
’
яків
і
мікрофлори
.
Для
мідного
купоросу
характерна
реакція
з
залізом
,
внаслідок
якої
утворюється
сульфат
феруму
і
виділяється
вільна
металічна
мідь
.
Саме
тому
розчини
його
псуються
в
залізній
тарі
,
яка
при
цьому
вкривається
червоним
шаром
міді
.
У
дерев
’
яній
тарі
можна
зберігати
необмежений
період
.
Призначення
та
механізм
дії
.
Мідний
купорос
—
фунгіцид
кон
-
тактної
і
викорінювальної
дії
.
Призначений
для
знищення
зимую
-
чих
стадій
збудників
грибних
захворювань
.
Препарат
має
високу
фунгіцидну
активність
проти
більшості
збудників
грибних
і
бакте
-
ріальних
хвороб
,
які
зберігаються
на
відкритих
поверхнях
.
Проте
водночас
він
відзначається
й
дуже
високою
фітоцидністю
,
що
значно
обмежує
його
застосування
в
період
вегетації
рослин
.
Тому
він
ви
-
користовується
тільки
в
період
спокою
деревних
насаджень
.
Мідний
купорос
використовують
для
виготовлення
бордоської
рі
-
дини
.
Комбіноване
застосування
з
пестицидами
,
які
руйнуються
в
лужному
середовищі
,
небажане
.
Спектр
дії
.
Водна
суспензія
мідного
купоросу
має
широкий
спектр
фунгіцидної
і
бактерицидної
дії
.
Вона
здатна
знищувати
комплекс
збудників
хвороб
,
в
тому
числі
гриби
зимуючої
стадії
,
які
розташовані
на
відкритій
поверхні
рослин
.
Мідний
купорос
зареєстрований
і
дозволений
для
використання
в
Україні
на
груші
,
абрикосі
,
вишні
,
аґрусі
,
персику
,
сливі
,
смороди
-
ні
,
черешні
,
яблуні
.
Застосовується
при
обприскуванні
плодово
-
ягідних
насаджень
до
розпускання
бруньок
.
Норма
витрати
препа
-
рату
— 8 – 15
кг
/
га
.
Діюча
речовина
—
купрум
(II)
сульфат
.
Виготовляється
у
формі
34,5 %
к
.
с
.
Фізико
-
хімічні
властивості
,
токсикологічно
-
гігієнічна
характери
-
стика
,
механізм
дії
ідентичні
мідному
купоросу
.
Купроксат
зареєстрований
і
дозволений
для
використання
в
Україні
на
картоплі
,
винограді
,
хмелі
,
яблуні
,
томатах
.
Пригнічує
розвиток
пероноспорових
грибів
,
макроспоріозу
,
парші
яблуні
.
Нор
-
ма
витрати
препарату
— 3,0 – 5,0
кг
/
га
.
Максимальна
кратність
об
-
робок
—
чотири
.
Діюча
речовина
—
купрум
(II)
сульфат
.
Виготовляється
у
формі
10 %
к
.
с
.
Фізико
-
хімічні
властивості
,
токсикологічно
-
гігієнічна
характеристика
,
ме
-
ханізм
дії
ідентичні
мідному
купоросу
.
Купроксат
Купросил
228
Купросил
має
експериментальну
реєстрацію
і
дозволений
для
використання
в
Україні
на
яблуні
проти
парші
,
на
винограді
—
проти
мілдью
.
Норма
витрати
препарату
відповідно
7,0
і
5,0
кг
/
га
.
Максимальна
кратність
обробок
—
три
.
Промисловим
способом
не
виготовляєть
-
ся
.
Діюча
речовина
—
купрум
(II)
гідро
-
ксосульфат
,
осн
ó
вний
сульфат
купруму
.
Становить
собою
суспензію
колоїдних
часточок
діючої
речовини
—
металічної
міді
,
якої
в
осн
ó
в
-
ному
сульфаті
купруму
міститься
до
25 %.
Фізико
-
хімічні
властивості
і
токсикологічно
-
гігієнічна
характе
-
ристика
.
Бордоську
рідину
виготовляють
на
місці
застосування
,
змішуючи
розчин
мідного
купоросу
з
вапняним
молоком
.
На
вигляд
це
каламутна
рідина
блакитного
кольору
.
Як
діюча
речовина
вона
містить
дрібні
аморфні
часточки
різних
основних
сполук
сульфату
купруму
у
вигляді
суспензії
,
що
утворюється
при
взаємодії
останньої
з
вапном
.
Хімізм
реакції
,
яка
відбувається
при
приготуванні
бордо
-
ської
рідини
,
ще
недостатньо
з
’
ясовано
.
Здебільшого
цю
реакцію
за
-
писують
так
:
2
4
4
2
4
діюча
речовина
3Ca(OH)
4CuSO
CuSO
3Cu(OH)
3CaSO .
+
→
+
+
Бордоська
рідина
дуже
швидко
псується
і
стає
не
придатною
для
застосування
,
тому
використовувати
її
слід
відразу
ж
після
приготу
-
вання
.
Причиною
псування
бордоської
рідини
є
зміна
фізичних
властивостей
осн
ó
вних
сульфатів
міді
,
дрібні
аморфні
часточки
яких
швидко
утворюють
більш
важкі
кристалічні
скупчення
,
що
опускаються
на
дно
посуду
у
вигляді
щільного
осаду
.
Призначення
та
механізм
дії
.
Бордоська
рідина
—
фунгіцид
за
-
хисної
контактної
дії
.
Застосовується
для
захисту
від
збудників
гри
-
бних
і
бактеріальних
захворювань
рослин
.
Фунгіцидна
дія
бордоської
рідини
на
збудників
хвороб
зумовлена
гідролізом
осн
ó
вного
сульфа
-
ту
купруму
за
наявності
вуглекислого
газу
повітря
і
вологи
та
виді
-
ленням
протягом
тривалого
часу
мідного
купоросу
в
кількості
,
що
зумовлена
технологією
приготування
.
Схематично
ця
реакція
має
вигляд
4
2
2
2
4
3
2
CuSO 3Cu(OH)
H O 3CO
CuSO
3CuCO
4H O.
⋅
+
+
=
+
+
Фунгіцидна
активність
бордоської
рідини
змінюється
залежно
від
реакції
її
середовища
.
Кисла
рідина
має
більшу
фунгіцидну
дію
порівняно
з
нейтральною
або
слабколужною
,
а
остання
більшу
,
ніж
сильнолужна
.
Проте
як
фунгіцид
рекомендується
застосовувати
лише
нейтральну
чи
слабколужну
бордоську
рідину
,
тому
що
з
кис
-
лою
реакцією
вона
виявляє
фітотоксичність
до
рослин
,
на
яких
за
-
стосовується
.
На
оброблених
рослинах
бордоська
рідина
створює
до
-
Бордоська
рідина
229
сить
стійкий
осад
,
який
протягом
тривалого
часу
захищає
вегета
-
тивні
органи
рослин
від
ураження
фітопатогенними
грибами
і
не
змивається
ні
росою
,
ні
помірними
опадами
,
що
позитивно
відрізняє
її
від
інших
сучасних
фунгіцидних
препаратів
.
Вона
забезпечує
до
-
брий
захист
проти
іржі
,
парші
яблуні
і
груші
,
плодової
гнилі
,
чорно
-
го
раку
,
несправжньої
борошнистої
роси
різних
культур
,
непридатна
для
захисту
від
справжніх
борошнисторосяних
грибів
.
У
більшості
випадків
застосовується
1%-
ва
і
лише
на
дуже
чутливих
до
опіків
рослинах
(
персики
,
паростки
хмелю
,
тютюнова
розсада
у
фазі
«
хрес
-
тика
») — 0,5%-
ва
бордоська
рідина
.
Правила
приготування
бордоської
рідини
.
Необхідно
дотримува
-
тися
такої
технології
приготування
бордоської
рідини
.
Концентра
-
ція
бордоської
рідини
визначається
за
вмістом
у
ній
мідного
купоро
-
су
.
Це
означає
,
що
1%-
ю
вважається
бордоська
рідина
,
яка
містить
1
кг
мідного
купоросу
в
кожних
100
л
рідини
.
Співвідношення
CuSO
4
•
5H
2
O i Ca(OH)
2
залежить
від
якості
вапна
і
визначається
лише
після
проведення
спеціального
аналізу
.
При
недотриманні
вимог
приготування
рідина
стає
фітотоксичною
.
Мідний
купорос
розчиняють
окремо
в
невеликому
об
’
ємі
гарячої
води
і
розбавляють
до
50
л
.
Негашене
вапно
гасять
,
додаючи
до
ньо
-
го
воду
до
утворення
сметаноподібної
маси
,
а
в
подальшому
—
до
вапняного
молока
,
об
’
єм
якого
доводять
до
50
л
.
При
приготуванні
бордоської
рідини
однією
з
важливих
вимог
є
послідовність
змішування
компонентів
.
При
недотриманні
цих
ви
-
мог
також
можливий
прояв
фітотоксичності
.
Тому
правильне
приго
-
тування
бордоської
рідини
передбачає
повільне
додавання
розчину
мідного
купоросу
до
вапняного
молока
при
постійному
перемішу
-
ванні
.
Не
можна
змішувати
концентровані
розчини
компонентів
,
а
також
вливати
концентрований
розчин
мідного
купоросу
в
слабку
суспензію
вапняного
молока
з
подальшим
доведенням
до
необхідної
концентрації
.
Для
правильного
приготування
бордоської
рідини
важливою
вимогою
є
також
правильне
визначення
співвідношення
компонентів
.
Це
дає
можливість
отримати
рідину
необхідної
кон
-
центрації
при
одноразовому
змішуванні
,
тому
що
бордоська
рідина
є
механічною
сумішшю
компонентів
.
При
їх
взаємодії
відбувається
хі
-
мічна
реакція
,
в
результаті
якої
створюється
дисперсна
фаза
для
нанесення
на
вегетуючі
органи
рослин
.
При
цьому
рідинна
фаза
визначає
реакцію
середовища
(
рН
)
бордоської
рідини
.
Залежно
від
технології
приготування
бордоської
рідини
дисперсна
фаза
має
різ
-
ну
густину
і
тому
спричинює
фітотоксичний
ефект
при
підвищеній
вологості
повітря
.
Якісна
бордоська
рідина
має
бути
нейтральної
або
слабколужної
реакції
,
тому
що
сильнолужна
має
погану
утримуваність
на
поверх
-
ні
вегетуючих
рослин
,
а
сильнокисла
—
фітотоксична
.
Перед
засто
-