ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 27.11.2019

Просмотров: 908

Скачиваний: 2

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Організаційно-економічну оцінку сівозмін проводять в період проектування і впровадження сівозмін, а також після їх освоєння.

Економічну оцінку сільськогосподарських культур здійснюють за однорідними культурами, які мають однакове призначення. Доцільно в окремі групи об’єднувати зернові, продовольчі, технічні, овочеві, кормові культури і багаторічні насадження.

Економічну оцінку товарних сільськогосподарських культур здійснюють за такими показниками:

  • урожайність основної і побічної продукції;

  • собівартість 1 ц продукції і витрати на 1 га посіву;

  • затрати праці на 1 га посіву, 1 ц продукції і виробництво продукції на одну людино-годину;

  • валовий доход на 1 га посіву, 1 люд.-год., 1 грн. матеріальних витрат;

  • чистий доход на 1 га посіву, 1 люд.-год.;

  • рівень рентабельності виробництва сільськогосподарських культур та їх груп.

Економічну оцінку сільськогосподарських культур здійснюють на підставі фактичних даних за останні 3-5 років.

Економічну оцінку кормових культур здійснюють за такими показниками:

  • урожайність кормових культур в натуральному обчисленні;

  • вихід кормових одиниць, перетравного протеїну і кормо-протеїнових одиниць з 1 га площі;

  • продуктивність праці (затрати праці па виробництво 1 ц продукції, кормових одиниць, кормо – протеїнових одиниць);

  • вміст поживних речовин в одиниці корму;

  • собівартість 1 ц кормів, кормових одиниць, кормо- протеїнових одиниць.

Економічну оцінку агротехнічних заходів проводять за такими показниками:

  • приріст урожаю або підвищення якості продукції сільськогосподарських культур;

  • затрати праці на 1 га посіву і одиницю продукції;

  • виробничі витрати па 1 га земельної площі;

  • собівартість одиниці продукції;

  • чистий доход на 1 га посіву, Ігри, виробничих витрат;

  • рівень рентабельності культур і галузі в цілому.



58. Організація виробничих процесів при вирощуванні зернових колосових культур.

Підготовка ґрунту під озимі зернові колосові. Основним способом підготовки ґрунту під озимі зернові є оранка, яку необхідно провести не пізніше, ніж за 20 днів до посіву, щоб грунт осів і ущільнився. У випадку запізнення із оранкою обов’язково в агрегаті використовують кільчасто-шпорові котки для ущільнення ґрунту, обробіток ґрунту під озимі зернові повинен бути диференційований залежно від попередників, ступеня забур’яненості полів тощо.

Якщо попередник багаторічні трави, тоді поле орють плугами з передплужниками (ПН-4-35, ІІЛН-5-35) на глибину 25-27 см. В агрегаті з плугами застосовують кільчасто-шпорові котки (ЗККШ-6) або при достатній вологості ґрунту – важкі борони (БЗТС-1). Ефективним є застосування в агрегаті з плугом комбінованих знарядь, що ущільнюють, подрібнюють і вирівнюють грунт (ППР-2,3, ПВР-2,3).

Після стерневих попередників проводять лущення стерні дисковими лущильниками (ЛДГ-10, ЛДГ-15) або лемішними (ПЛ-5-25) відповідно на глибину 6-8 см або 8-10 см, а через 10-12 днів, проводять оранку на глибину 20-22 см.


Якщо попередником є зернові бобові культури, після їх збирання без попереднього лущення проводять оранку на глибину 22-25 см. У міру проростання бур’янів проводять один-два поверхневі обробітки ґрунту. В окремих випадках, після гороху, кормових бобів, вики на незабур’янених площах замість оранки можна обмежитись поверхневим обробітком ґрунту. Для цього застосовують дискові лущильники (ЛДГ-10, ЛДГ-15) в два сліди у взаємно-перпендикулярних напрямках на глибину 6-3 см, а на відносно сухих ґрунтах дискові борони (БДТ-3,0, БДТ-7,0). Передпосівний обробіток ґрунту проводять з використанням агрегатів РВК-3,6, РВК-5,4, які одночасно рихлять, вирівнюють і коткують грунт.

Якщо попередниками є вико-вівсяні, вико-вівсяно-горохові чи бобово-злакові сумішки, озимий ріпак, люпин на зелений корм та інші культури, які рано звільняють поле, є можливість зробити лущення стерні лемішними лущильниками на глибину 10-12 см або дисковими на глибину 6-8 см. Після проростання бур’янів поле орють на глибину 20-22 см. В міру появи бур’янів проводять 2-3 поверхневі обробітки ґрунту. Після просапних культур, які пізно звільняють поле проводять оранку або поверхневий обробіток ґрунту. Для якісної підготовки ґрунту використовують комбінований агрегат РВК-3,6.

Після збирання кукурудзи поле дискують дисковими боронами (БДТ-3,0, БДТ-7,0) або дисковими лущильниками (ЛДГ-10, ЛДГ-15) у двох перпендикулярних напрямках. Після цього проводять оранку плугами з передплужниками на глибину 20-25 см. В останні роки все більшого поширення набуває система мінімального обробітку ґрунту. Ця система забезпечує виконання всіх агрозаходів з обробітку ґрунту за 1-2 робочих проходи машин. При цьому використовують комбіновані агрегати РВК-3,6, РВК-5,4, ВИП-5,6, АКР-3,6.

Передпосівний обробіток ґрунту - один із важливих елементів ресурсоощадної технології. Основним завданням передпосівного обробітку ґрунту є створення структурно-агрегатного складу поверхневого шару ґрунту. Поверхня ґрунту має бути добре вирівняною, а підпосівний шар ґрунту достатньо ущільнений. Здебільшого після проведення оранки необхідно провести дві культивації. Останній обробіток ґрунту проводять на глибину загортання насіння. Найбільш ефективно використовувати для передпосівного обробітку ґрунту культиватор УСМК-5,4, грунтооброблювальні агрегати РВК-3,6, РВК-5,4, РВК-7,2, ВИП-5,6 та інші в агрегаті з посівними боронами ЗБП-0,6А, а також такі комбіновані агрегати як ЛК-4, АКШ-3,6, АКШ-7,2.

Підготовка ґрунту під ранні ярі зернові колосові. Система обробітку ґрунту під ранні ярі зернові колосові культури в значній мірі визначається їх попередниками. Всі вони добре реагують на зяблеву оранку після всіх попередників і ні в якому випадку не слід допускати веснооранки. При розміщенні після зернових культур чи однорічних трав необхідно провести лущення дисковими лущильниками (ЛДГ-10, ЛДГ-15) на глибину 6-8 см, а у випадку сильного забур’янення провести повторне лущення на глибину 10-12 см дисковими боронами (БДТ-3,0, БДТ-7,0), потім глибоку зяблеву оранку.


Після цукрових буряків і картоплі поле орють плугами з передплужниками на глибину 22-25 см. Після кукурудзи для кращого заорювання пожнивних залишків, після збирання попередника проводять лущення дисковими лущильниками в двох напрямках на глибину 6-8 см або дискують важкими боронами (БДТ-3,0, БДТ-7,0), після чого проводять зяблеву оранку на глибину 20-25 см або 25-27 см (при забур’янені полів осотом).

Передпосівний обробіток ґрунту під ранні ярі зернові колосові на відміну від озимих розпочинається при фізичному його достиганні. Весняний обробіток ґрунту полягає в закритті вологи шлейфами і боронами з наступною культивацією на глибину 10-12 см в один-два сліди в агрегаті з боронами. Порядок розміщення шлейфів і борін в агрегаті визначається в залежності від стану поверхні поля. Якщо поверхня нерівна, брилувата, тоді в першому ряді встановлюють шлейфи, а якщо грунт ущільнений, тоді в першому ряді встановлюють борони. Площі, які будуть засіватися в першу чергу, зразу ж культивують і готують до сівби без попереднього закриття вологи шляхом боронування.

Передпосівний обробіток ґрунту повинен бути виконаний на глибину загортання насіння шляхом проведення напередодні сівби культивації з боронуванням або застосуванням комбінованих агрегатів типу РВК-3,6.

Сівба озимих та ранніх ярих колосових культур. Головне завдання під час сівби зернових колосових культур – висіяти задану кількість насіння на один гектар посівної площі. Крім цього сівбу слід провести в стислі оптимальні агротехнічні строки, висів насіння і гранульованих добрив повинен бути рівномірний, повинна бути дотримана глибина загортання насіння, наявність незаробленого в грунт насіння не допускається. Відхилення ширини стикових міжрядь у суміжних сівалок не повинно перебільшувати ±2 см, а стикові міжряддя двох суміжних проходів посівних агрегатів не повинні відхилятись більше як на ±5 см. Огріхи в результаті великих стикових міжрядь, забивання сошників і насіннєпроводів, а також пересіви не допускаються. Поворотні смуги повинні бути засіяні тією ж нормою висіву, що й основне поле. Поверхня поля після сівби повинна бути рівною.

Під час сівби зернових колосових залежно від кліматичних, агротехнічних та інших умов застосовують такі способи: суцільний рядковий, перехресний та вузькорядний.

Суцільний рядковий спосіб сівби - найбільш поширений з відстанню між рядками 13-15 см. При цьому способі забезпечується більш-менш рівномірне розміщення насіння в рядках і однакова глибина його загортання. Проте цей спосіб має деякі недоліки, головний з яких – нерівномірне розміщення рослин на площі (дуже загущені в рядках).

Перехресний спосіб забезпечує більш рівномірне розміщення рослин на площі. За цим способом вздовж поля висівають звичайними рядковими сівалками половину норми насіння, а впоперек або по діагоналі поля – решту.


Вузькорядний спосіб сівби створює найбільш сприятливе розміщення насіння на площі при відстані між рядками 6,5;7,5 см. Для сівби зернових використовують в основному сівалки СЗ-3,6, СЗУ-3,6, а також СЗА-3,6, СЗТ-3,6, СЗП-3,6, СЗО-3,6, СЗЛ-3,6, СЛТ-3,6, СЗС-2,1, СЗС-2ДМ.

Підготовка поля до сівби включає: виділення поворотних смуг; розбивку поля на загони; розмічування лінії першого проходу. При цьому необхідно визначити склад посівних агрегатів і способи їх руху. Способи руху посівних агрегатів вибирають виходячи з характеристики полів (площі, довжини гонів, конфігурації, рельєфу, технічних показників агрегату та вимог агротехніки). При цьому необхідно враховувати, що:

сівба повинна проводитись впоперек напрямку оранки або під кутом до неї;

напрям останнього передпосівного обробітку ґрунту не повинен збігатися з напрямом сівби;

на схилах сівба повинна проводитись впоперек схилу. Основним способом руху посівних агрегатів при вузькорядній сівбі є човниковий, з перекриттям, діагонально-поперечний, поздовжньо-поперечний та загінний (аналогічний оранці врозгін).

Човниковий спосіб руху слід застосовувати при роботі одно – або двосівалкових агрегатів на полях з довжиною гонів понад 200 м

Спосіб руху з перекриттям застосовують на полях квадратної форми.

Діагонально-поперечний та поздовжньо-поперечний способи застосовують на полях прямокутної форми при роботі поодиноких агрегатів, загінний - при роботі багатосівалкових агрегатів на полях прямокутної форми великих розмірів, а також на полях трикутної форми. Поворотні смуги при цих способах сівби виділяють тоді, коли суміжні ділянки не дозволяють робити на них повороти. Ширина поворотних смуг для агрегатів з однією або двома сівалками має дорівнювати чотирьом, а для агрегатів з більшою кількістю сівалок – трьом ширинам захвату агрегату.

Догляд за посівами. При догляді за посівами залежно від їх стану проводять: руйнування кірки, підживлення, боронування, коткування, боротьбу з шкідниками і хворобами, застосування регуляторів росту.

Догляд за посівами озимих зернових колосових. З метою підвищення польової схожості насіння при низькій вологості ґрунту зразу ж після посіву поле коткують кільчасто-шпоровими котками (ЗККШ-6, КЗК-10). Це дає також можливість зруйнувати великі грудочки, вирівняти поверхню ґрунту. При цьому створюється кращий контакт насіння з ґрунтом і посилюється капілярне підняття вологи з нижніх горизонтів.

Якщо восени сніг випав на незамерзлий грунт, необхідно посилити охолодження ґрунту з тим, щоб запобігти випріванню рослин озимих культур. Досягають цього ущільненням снігу гладкими котками.

Льодову кірку присипають землею, торфом, попелом, використовуючи ті ж самі машини, що і для поверхневого внесення мінеральних добрив. Висячу кірку можна руйнувати кільчасто-зубчастими котками.


Основними заходами при весняному догляді за посівами озимих культур є підживлення місцевими чи мінеральними добривами, боронування, а в окремих випадках – коткування.

Весняне підживлення озимих культур необхідно проводити по мерзлоталому ґрунту в комплексі з боронуванням. Весняне боронування посівів запобігає утворенню ґрунтової кірки, зменшує випаровування вологи і забур’яненість, очищає рослини від відмерлих частин. Найкраще його проводити впоперек на­прямку рядків. Застосовують важкі, середні або посівні борони залежно від стану розвитку рослин. На тих полях, де виявлено випирання озимих, необхідно провести не боронування, а коткування кільчасто-шпоровими котками.

Для знищення бур’янів на посівах озимих культур застосовують хімічне прополювання в період кущіння і не пізніше виходу рослин в трубку гербіцидами. На насіннєвих ділянках необхідно проводити видове і сортове прополювання. Обов’язковим елементом догляду за посівами є система захисту від шкідників і хвороб. Поряд з цим необхідне застосування регуляторів росту (тур) у боротьбі з поляганням озимих хлібів.

Догляд за посівами ранніх ярих колосових культур. Догляд за посівами ярих колосових складається з коткування, боронування, підживлення та інтегрованого захисту рослин. При недостатній вологості верхнього шару ґрунту поле після посіву коткують кільчасто-шпоровими котками. Прикочування забезпечує добре прогрівання ґрунту, поліпшує водний режим, підвищує польову схожість насіння, сприяє розвитку кореневої системи. Особливе значення післяпосівне прикочування має при засушливій весні, незадовільному обробітку ґрунту, запізненням із сівбою.

Ефективний прийом догляду за ярими колосовими культурами – боронування легкими боронами або ротаційною мотикою на початку фази кущіння поперек напряму рядків посіву або по діагоналі. Своєчасність боронування попереджує утворення кірки, знищує сходи бур’янів, поліпшує кущіння.

Для боротьби з бур’янами на посівах ярих культур в період кущіння застосовують гербіциди. З метою попередження вилягання культур застосовують регулятор росту (тур).

До обов’язкових заходів з догляду за посівами відносяться також профілактичні і безпосередні заходи боротьби з хворобами і шкідниками.

Збирання врожаю. До комплексу робіт із збирання зернових колосових культур входять: комбайнове збирання хлібів, транспортування зерна, збирання соломи і полови, лущення стерні, механізована доочистка зерна на токах або на зерноочисних агрегатах. Основним способом збирання зернових культур є комбайновий. Застосовують два способи комбайнового збирання хлібів: двофазний (роздільний) і однофазний (пряме комбайнування). Широко застосовується також потокове збирання зернових та інших культур з одночасним подрібненням та скиртуванням соломи.