ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 27.11.2019

Просмотров: 886

Скачиваний: 2

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Роздільне збирання зернових. Цим способом слід збирати в першу чергу такі культури, які мають нахил до осипання та полягання; високостеблові соломисті хліба; нерівномірно дозріваючі культури; високозабур’янені посіви. Роздільне збирання має значні переваги перед прямим комбайнуванням: різко зменшуються втрати зерна, скорочуються його строки, збільшується продуктивність комбайнів. Цей спосіб складається з двох фаз: скошування хлібів у валки і підбирання та обмолот валків.

Скошування хлібів у валки. Скошують зернові у стадії воскової стиглості зерна на чистих посівах, а на забур’янених – протягом всього періоду збирання. Скошування чистих посівів рядковими жатками закінчується з настанням повної стиглості зерна і початком прямого комбайнування. Для скошування хлібів і укладання стебел у валки використовують агрегати: жатки ЖВН-6А, ЖВН-6А-01, ЖВР-10 в агрегаті з комбайном СК-5М, СК-6-П, “Дон-1500″; “Славутич”, “Джон Дір” та інші, жатки ЖСБ-4,2С, ЖСК-4А, ЖРБ-4,2, а також причіпну жатку ЖРС-4,9А, що агрегатуються з тракторами класу МТЗ, ЮМЗ і Т-70С.

Вибирають і комплектують жатні агрегати з таким розрахунком, щоб утворюваний валок надійно утримувався на стерні, рівномірно просихав і мав вагову характеристику відповідно до пропускної здатності молотарки комбайна.


Підготовка поля до скошування. Приступаючи до цієї роботи, необхідно в першу чергу усунути всі перешкоди, які можуть заважати роботі, рухові збиральних машин і транспортних агрегатів як в межах полів, так і на під’їздах до них. Якщо перешкоди усунути неможливо, їх потрібно обов’язково обгородити або позначити віхами. Потім вибирають напрям і спосіб руху агрегатів, розбивають поле на загінки, визначають місця для укладання скирт соломи, роблять обкоси та прокоси. Напрям руху збиральних агрегатів повинен збігатися з напрямом оранки і повинен бути перпендикулярним до напряму сівби. При скошуванні зернових культур у валки застосовують такі способи руху агрегатів: загінний з рухом за стрілкою годинника (в кінці гонів – праві повороти), загінний з розширенням прокосу (рух проти стрілки годинника), круговий (за стрілкою годинника), човниковий.

Загінний спосіб руху за стрілкою годинника найбільш доцільний на полях правильної форми з великою довжиною гонів (400-600 м). В цьому разі час, що витрачається на холості праві повороти агрегату на торцевих сторонах загінок, становить невелику частину в загальному балансі часу зміни.

Круговий спосіб руху доцільно застосовувати на полях з малою довжиною гонів, а також на ділянках неправильної форми.

Човниковий спосіб застосовують при використанні агрегатів з фронтальним розміщення різального апарату (жатки ЖВН).

Підбирання валків. Комбайн з підбирачем повинен вільно рухатись по полю, не пошкоджувати сусідні валки і не зачіплювати копиці соломи, скинуті під час попереднього проходу агрегату. Для підбирання валків використовують підбирачі ПТП-3, ПТП-4 в агрегаті з комбайнами СК-5, СК-6. Комбайновий агрегат підбирає валки в тій послідовності, в якій скошували культури рядковою жаткою. На збиранні зернових потоковим способом найдоцільніше використовувати комплекс збиральних машин у такому складі: два комбайни СК-5 (СК-6) з подрібнювачами соломи ИСН-3,5 і автозачіпками; чотири самоскидних транспортних візки 2ПТС-4-887А (по два на один комбайн); один начіпний скиртоклад ПФ-0,75 (один на два комбайни).


Збирання зернових прямим комбайнуванням. Комбайновий агрегат при прямому збиранні врожаю зернових колосових виконує одночасно такі операції: скошування стебел, обмолот зерна, збирання соломи і полови в копиці або в транспортні засоби (при потоковому збиранні). Ці операції виконуються за один прохід комбайна. Строки початку збирання зернових при прямому комбайнуванні визначають за вологістю і стиглістю зерна. Вологість зерна повинна бути 14-17%. Основна маса рослин (95%) повинна бути у фазі повної стиглості (зовнішнє забарвлення стебел жовте). Пряме комбайнування слід застосовувати на збиранні зернових культур з підсівом багаторічних трав, а також низькорослих та зріджених, але незабур’янених хлібів. Висота зрізу рослин при прямому комбайнуванні не повинна перебільшувати 15 см, на збиранні низькорослих та полеглих хлібів – 10 см, а на полях з підсівом трав – до 20 см.

Склад агрегатів для збирання зернових прямим комбайнуванням аналогічний складу агрегатів, які використовуються для підбирання та обмолоту валків. Відмінною особливістю є те, що замість підбирача на жатку комбайна встановлюють ексцентрикове мотовило. Поле готують для роботи збиральних агрегатів прямим комбайнуванням, як і для скошування у валки. Для прямого комбайнування використовують комбайни СК-5М, СК-6-П, СКД-6, “Дон-1500″.

Організація збирання зернових культур. Для створення безперервності технологічного процесу необхідно вирішити два головних питання: взаємно пов’язати продуктивність окремих ланок системи машин, що застосовуються; організувати безперервне транспортування оброблюваного матеріалу (зерна, соломи, полови). Принцип безперервності потокового методу забезпечується точним розрахунком продуктивності окремих ланок системи машин, кожна з яких повинна працювати із заданою ритмічністю.

При розрахунках потоку необхідно врахувати такі умови початкової організації виробництва: добова продуктивність окремих груп машин повинна дорівнювати добовій продуктивності транспортних засобів; темп і ритм виробничого процесу при збиранні зернових культур повинен задавати комбайн; задана сумарна продуктивність окремих груп машин досягається підбиранням їх кількості, швидкості руху, тривалості роботи протягом доби; розрахунок середньозмінних норм виробітку (в гектарах площі і вагових одиницях) повинен бути доповнений розрахунком погодинних норм, що дає можливість надійно кон­тролювати виробіток.

Групове розміщення збиральних агрегатів дає можливість краще їх обслуговувати, ефективно використовувати транспортні засоби, поліпшувати умови технічного обслуговування, розвивати взаємну допомогу у механізаторів.

Організація збирання соломи і полови. При потоковому збиранні хлібів подрібнену солому транспортують візками до місць скиртування, де вивантажують і за допомогою скиртокладів подають на скирту. Скиртування подрібненої соломи розпочинають із закладання основи скирти. Цю операцію виконують без скиртоклада. Тракторист, що працює на вивезенні соломи, відвозить заповнений соломою візок до місця скиртування і розвантажує його впоперек напряму формування скирти.


Другий і наступні візки розвантажують якомога ближче до перших і так роблять до тих пір, поки не буде закладена основа скирти потрібної довжини. Після закладання основи скирти тракторист, що працює на тракторі із скиртокладом, і скиртоправи заповнюють соломою проміжки між укладеними в ряд копицями і вирівнюють краї основи. Процес укладання наступних шарів соломи відбувається так. Трактористи транспортних агрегатів розвантажують візки безпосередньо біля самої скирти. Тракторист, що працює на скиртувальному агрегаті, подає порції соломи в місця, вказані скиртоправами. Останні розрівнюють солому на скирті і потім вивершують її, надаючи верхівці овальної форми. При звичайному способі збирання зернових копиці транспортують до місць скиртування начіпними універсальним копицевозами КУН-10 або тросовими рамними універсальними волокушами ВТУ-10. Скиртують солому в цьому випадку за допомогою скиртоклада ПФ-0,75. Збирання соломи копицевозами застосовують в першу чергу на полях, де одночасно із збиранням хлібів проводитиметься лущення стерні.

Організація післязбиральної обробки зерна. Цикл післязбиральних робіт включає зважування і розвантаження зерна, яке привозять від комбайнів, очищення, сушіння зерна з підвищеною вологістю, навантаження і транспортування зерна на заготівельні пункти або до місць зберігання.

Продовольче зерно після збирання комбайном очищають від домішок і при підвищеній вологості висушують до норми. Очищення зерна ділиться на первинне і вторинне. Первинне очищення зерна на токах забезпечує повне виділення сміття і не менше 60% насіння бур’янів і зернових домішок. Вторинне очищення зерна (після висушування) забезпечує обробіток зерна до базисних кондицій. Для очистки зерна на токах використовують універсальні машини ОВП-20, ОС-4,5А, ОВС-25, “Петкус”, СВУ-5, для навантаження і перекидання зерна ЛТ-10.

Також широко використовують для комплексної механізації потокової післязбиральної обробки зерна зерноочисні агрегати ЗАВ-10, ЗАВ-20, а також зерноочисні сушильні комплекси КЗС-5., КЗС-10 і КЗС-20



59. Організація виробничих процесів при вирощуванні круп’яних культур.

Підготовка ґрунту. Основний обробіток ґрунту проводиться в залежності від попередників, механічного складу і стану ґрунтів. Після стерневих попередників проводять лущення стерні дисковими лущильниками на глибину 5-6 см, а після проростання бур’янів – лемішними лущильниками на глибину до 12 см. Зяблеву оранку необхідно проводити на глибину 22-25 см. Після просапних культур глибину оранки можна зменшити до 20-22 см. Після кукурудзи проводять дискування в два сліди на глибину 8-10 см важкими дисковими боронами (БДТ-3,0, БДТ-7,0). Оранку проводять на глибину 22-27 см. Гречка – культура пізнього строку посіву. Це дає можливість своєчасно провести основний і передпосівний обробіток ґрунту і сіяти її в зоні достатнього зволоження (Полісся, Лісостеп) звичайним рядковим способом, а на забур’янених площах гречку краще сіяти широкорядним способом із шириною міжрядь 45 см.


Весняний обробіток ґрунту розпочинають з боронування і вирівнювання зябу важкими боронами БЗСТ-1,0 в два сліди. Для цього ефективним є агрегати в склад яких входять разом з боронами шлейфи. До посіву бажано провести три культивації з боронуванням на глибину 10-12, 6-8 см і передпосівну на глибину 4-6 см культиваторами УСМК-5,4.

Сівба гречки. Гречку сіють звичайним, вузькорядним і широкорядним способами. Переваги широкорядного способу сівби мають місце на родючих і удобрених ґрунтах, але засмічених, схильнених до ущільнення і запливання. Для сівби звичайним рядковим способом використовують сівалку СЗ-3,6, вузькорядним СЗУ-3,6. Широкорядним способом гречку висівають буряковою сівалкою ССТ-12А, обладнану спеціальним пристосуванням СТЯ-27000.

Догляд за посівами. Після посіву гречки або в одному агрегаті з сівалкою проводять вирівнювання і ущільнення верхнього шару ґрунту з метою підсилення надходження вологи з нижніх шарів і контакту насіння з більш зволоженим ґрунтом. Коткування проводять кільчасто-шпоровими котками (ЗККПІ-6) або гладкими водоналивними котками (ЗКВТ-1,4) з одночасним боронуванням легкими боронами або шлейфами.

Ґрунтову кірку до появи сходів знищують легкими зубовими боронами ЗОР-0,7 або посівними ЗБП-0,6, на важких ґрунтах застосовують середні борони БЗСС-1,0 або ротаційну мотику РБ-5,4. Боронування проводять впоперек рядків або по діагоналі до рядків.

Ефективне також боронування у фазі першого справжнього листка. Боронують обережно в пізні години дня, коли тургор рослин зменшиться і вони менше пошкоджуються.

На широкорядних посівах з появою першого справжнього листка проводять міжрядний обробіток ґрунту з метою поліпшення водно-повітряного режиму і знищення бур’янів культиваторами УСМК-5,4А на глибину 5-6 см, залишаючи захисну зону 8-Ю см. У міру проростання бур’янів і ущільнення ґрунту до цвітіння гречки міжряддя розпушують ще один-два рази. З метою кращого запилення гречки на початку її цвітіння на поле вивозять бджоли з розрахунку 3-4 бджолосім’ї на один гектар посіву. Обов’язковим є комплекс заходів хімічного захисту від бур’янів, хвороб і шкідників.

Збирання врожаю. Збирання гречки розпочинають тоді, коли 2/3 зерен побуріють. Найкращим способом збирання гречки є двофазний (роздільний). Неполеглу середньо- і високорослу гречку скошують начіпними жатками ЖСБ-4,2С, ЖСК-4А, ЖРБ-4,2, а також начіпною лафетною жаткою ЖРС-4,9А, які агрегатують з тракторами МТЗ, ЮМЗ, Т-70С. Полеглі та забур’янені посіви краще скошувати жатками ЖРБ-4,2, ЖСК-4А, ЖНУ-4,0, а низькорослі ЖВН-6А, ЖВН-6А-01, ЖВР-10. Для підбирання валків використовують комбайни СК-5М, СК-6-П, “Дон-1500″ та інші. Однофазний спосіб (пряме комбайнування) використовують лише тоді, коли гречка дуже низькоросла і дуже зріджена, а також тоді, коли за дощової погоди її не можна своєчасно скосити у валки. Обмолочене зерно очищують і висушують до вологості 14-15%.




60. Організація виробничих процесів при вирощуванні зернобобових культур.

Підготовка ґрунту. Основний обробіток ґрунту після стерневих попередників включає лущення стерні і зяблеву оранку. На ґрунтах, засмічених коренепаростковими бур’янами проводять лущення стерні дисковими і лемішними лущильниками, а потім глибоку оранку плугами з передплужниками на глибину 25-27 см. Після збирання просапних культур поле орють плугами з передплужниками. На полях після кукурудзи пожнивні залишки перед зяблевою оранкою обробляють дисковою бороною.

Основною особливістю обробітку ґрунту під зернобобові культури є забезпечення вирівняності його поверхні. Операції з вирівнювання поверхні ґрунту виконують, як правило, восени, тому що горох та інші зернобобові культури сіють ранньою весною, коли грунт ще дуже вологий і не піддається вирівнюванню. Крім того, весняне вирівнювання ґрунту призводить до надмірного його висушування.

У зв’язку з цим при літньо-осінньому обробітку ґрунту необхідно вжити заходів, що забезпечують вирівнювання поверхні ґрунту. Найдоцільніше вирівнювати поверхню ґрунту одночасно з оранкою або ж зразу після неї, застосовуючи комбіновані агрегати.

На початку весни, як тільки грунт дозріє, вологу закривають боронами з шлейфами і проводять глибоку культивацію (10-12 см) з боронуванням. Для рівномірного загортання насіння поверхню поля доцільно вирівнювати шлейфами і прикочувати котками.

Сівба. Для сівби зернобобових культур використовують кілька типів сівалок. Горох, вику, люпин сіють вузькорядними і звичайними сівалками (СЗ-3,6, СЗУ-3,6), а кормові боби – спеціальними кукурудзяними, буряковими та овочевими або рядковими (зерновими) сівалками. Сошники останніх розставляють для широкорядної сівби. У зонах достатнього зволоження горох сіють вузькорядними сівалками (СЗУ-3,6). Верхній висів сівалки СЗУ-3,6 сприяє зменшенню пошкоджень насіння висівним апаратом. Крім того, сівалка СЗУ-3,6 одночасно з сівбою вносить у рядки гранульовані мінеральні добрива.

У південних районах, а також і у вище названих горох сіють рядковим способом рядковими сівалками (СЗ-3,6, СЗА-3,6, СЗП-3,6 та іншими модифікаціями). Сіяти горох необхідно в найкращі строки – як тільки стан ґрунту дозволяє приступити до цієї роботи. Оптимальна глибина загортання насіння 5-7 см. Якщо верхній шар ґрунту не досить вологий, глибину загортання насіння можна збільшити на 1-2 см.

Особливість сівби люпину полягає в тому, що його насіння необхідно загортати на глибину 2-3 см. Його також висівають широкорядним і стрічковим способом, використовуючи для цього сівалки СОН-2,8, СОН-2,8А, СО-4,2, СКОН-4,2, а також переобладнаними зернотуковими сівалками СЗП-3,6, СЗ-3,6.

Кормові боби висівають звичайним рядковим способом і широкорядним. Дуже часто практикують вирощування кормових бобів разом з кукурудзою.