ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 28.11.2019
Просмотров: 964
Скачиваний: 3
( Омелюта, 1986)
Таблиця 5. Строки обстеження на забур’яненість , типи забур’яненості та їх ЕПШ на яблуні
|
Обстеження |
Види домінуючих бур’янів |
Типи забур’яненості |
ЕПШ бур’янів |
|
За кількістю шт./м2 |
|||
|
Основне |
Осот рожевий |
Коренестрижневий |
8 |
|
Потенційна забур’яненість |
- |
- |
- |
Пояснювальна записка до таблиці 5.
Основне обстеження проводиться в третій декаді червня – другій декаді липня. В даному випадку на наявність в яблуневх насадженнях осоту рожевого ЕПШ якого складає 8 шт/м2.
Потенційна засміченість полів. Цей показник визначається кількістю насіння бур’янів або їх вегетативних зачатків , що містяться в певному шарі грунту на одиницю площі. Восени після основного обробітку грунту та весною по двох діагоналях поля з допомогою бура або спеціальної лопати беруть проби з шарів грунту на глибині 1-10, 10-20, 20-30 см. Загальна маса зразка становить 1кг. Зразок грунту промивають через сито з отворами 0,25 мм, масу, що залишилась на ситі, розчиняють у насиченому розчині харчової солі, висушують, відбирають насіння бур’янів, розбирають його по видах, підраховують кількість і перераховують на 1 м2 і на 1 га. (Білик, 1986)
Таблиця 6. Прогноз розвитку шкідливого організму
|
Назва шкідливого організму (шкідника, хвороби, буряна) |
Вид прогнозу |
Предиктори (фактори прогнозу) |
Мета і час складання та завчасність |
|
Яблунева плодожерка |
Довгостроковий |
Температура : СЕТ 100 оС - Виліт метеликів яблуневої плодожерки СЕТ 170 оС - Масовий літ СЕТ 230 оС - Вихід личинок яблуневої плодожерки (І віку) Вологість – 75% |
За допомогою довгострокового прогнозу розвитку шкідливих організмів складають робочий план захисту озимої пшениці на наступний рік. Прогноз розробляють осінню після обліку зимуючої стадії шкідника та на основі пре дикторів протягом року. |
|
Моніліоз |
Низькі або високі температур,и низька вологість повітря |
||
|
Осот рожевий |
Температура – 11-12оС Вологість |
Пояснювальна записка до таблиці 6
Існує три види прогнозу:
-
Багаторічний прогноз розробляється на декілька років. Він дозволяє передбачити зміни ареалу хвороби, темпи її наростання і спалаху у майбутньому по роках у зв’язку із змінами у технологіях вирощування рослин, особливо обсягу і спеціальних заходів захисту, змінами у складі сортів та площ, на яких вони вирощуються, спеціалізації господарств, можливим заносом чи завозом інфекційного початку, циклічністю сонячної активності.
-
Довгостроковий прогноз розробляється на наступний рік восени, або на початку вегетації на фенофаз рослини чи генерацій патогена. Довгостроковий прогноз необхідний для планування видів та обсягів робіт із захисту рослин від хвороб. Основні фактори, що враховуються у поточному році: ступінь розповсюдження, розвитку і шкодочинність хвороби, накопичення і можливість збереження до наступного вегетаційного періоду або фенофази інфекційного початку, повнота і якість проведених профілактичних і винищувальних заходів, ступінь стійкості сортів та площі, які вони займають у певній зоні.
-
Короткостроковий прогноз – це передбачення строків окремих заражень, розвитку окремих генерацій та виявлення хвороби для визначення оптимальних строків проведення захисних заходів. Він базується на врахуванні впливу умов навколишнього середовища на протязі поточного періоду та тих, що можуть бути у найближчий час, та інтенсивність патологічного процесу.
Предиктори прогнозу — це фактори зовнішнього середовища, виражені кількісно у вигляді певних показників, які мають суттєвий вплив на розвиток популяцій шкідливих видів, що дозволяє використовувати їх для моніторингу і прогнозування. (Кулєшов,2008)
5 . Інтегрований захист культури від основних шкідливих організмів
Обґрунтування заходів і засобів захисту культури від основних шкідливих організмів
Інтегрований захист рослин – це системне комплексне застосування всіх можливих і доступних профілактичних і винищувальних методів.
Агротехнічній метод – комплекс заходів, спрямованій на створення сприятливих умов для розвитку плодових дерев, ягідних кущів, збільшення їх довговічності, підвищення продуктивності та несприятливих умов для шкідливих організмів. (Павлов, 1976)
До оцього комплексу входять таки заходи: добір стійких сортів проти шкідників та хвороб, правильній вибір місця під нові сади з урахуванням вимог окремих порід і сортів, рані строки пікірування сіянців, вчасне збирання врожаю, оранка й перекопування ґрунту, згрібання й знищення опалого листя, вирізування сухих и пошкоджених гілок, осіннє обмазування штамбів дерев тощо. Агротехнічній метод відіграє значною мірою запобіжну роль лише частково винищувальну.
Біологічний метод – сутність біологічного методу полягає у використанні мікроорганізмів або продуктів їх життєдіяльності для пригнічення розвитку збудників хвороб чи шкідників. Останнім часом цьому методу проділяють усе більшої уваги у зв’язку з тим, що широке використання хімічного методу представляє небезпеку для здоров’я людей та порушує екологічні процеси в природі. Біологічні методи захисту перспективні, як високо ефективні та безпечні для теплокровних тварин.
Антагоністичні взаємовідносини мікроорганізмів характерні тим, що одним чи іншим шляхом пригнічує життєдіяльність.
Цей метод боротьби є найбільше перспективним та прогресивним. Розробка біологічного методу боротьби з шкідливими організмами рослин здійснюється здебільшого у трьох напрямках у використанні мікроорганізмів – антагоністів, гіперпаразитів та антибіотиків. (Дядечко, 2001)
Фізико – механічний метод – полягає у використанні заходів спрямованих на знищення та пригнічення патогенів у посівному та податковому матеріалу. Фізичні прийоми пов’язані з використанням високих та низьких температур, радіаційних випромінень, ультра звуку, струму високої частоти та інше.
Механічний прийоми включають обрізку хворих пагонів та гілок плодових дерев, прочищення насаджень, як від уражених рослин.
Хімічний метод захисту рослин від хвороб ґрунтується на використані хімічних речовин, які обмежують розвиток збудників інфекційних хвороб. При виборі асортименту відповідних препаратів необхідно визначити природу виникнення хвороби і фактори, що сприяють її розвитку. Суттєве значення в досягненні високої ефективності застосування хімічних препаратів має врахування особливостей розвитку збудника і грунтово-кліматичні умови району.
Механізм дії пестецидів речовин є складним процесом, який залежить у першу чергу від їх фізико-хімічних властивостей та біоекологічних особливостей патогена. Для боротьби зі збудником борошнистої роси персику використовують хімічний та фізико-механічний методи. (Бей-Биенко, 1966)