Файл: бух.экзамен.docx

54. Порядок видачі переказних векселів

Переказний вексель (трота) - виписується кредитором (векселедавцем) і містить нічим не обумовлену пропозицію до позичальника сплатити певну суму грошей третій особі.

За здійснення інкасування банк одержує комісійну винагороду.

Якщо в розрахунках, оформлених простим векселем, фігурують два учасники - Продавець (кредитор) і Покупець (боржник), то в операціях з переказним векселем кількість дійових осіб збільшується. За класичною схемою у переказному векселі беруть участь три особи:

o трасант (він же векселедавець) - є одночасно дебітором стосовно до ремітента і кредитором стосовно до трасата;

o трасат (платник - той, кому трасант дає наказ платити) - є дебітором стосовно до трасанта;

o ремітент (перший векселеутримувач, він же векселетримач) - є кредитором стосовно до трасанта.

Використовувати переказні векселі, а також виступати векселедавцями, акцептантами, індосаментами і авалістами можуть тільки юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які визначаються такими згідно з чинним законодавством України.

Векселі можуть видаватися тільки для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи і надані послуги.

Вексельний бланк може заповнюватися друкарськими і ручним способами.

Сума платежу за векселем обов'язково заповнюється цифрами і буквами. Вексель підписується керівником і головним бухгалтером юридичної особи і скріпляється печаткою.

Видача та індосамент векселів за межі України не допускається. Вексельні бланки купуються підприємствами в комерційних банках України.

реквізити векселя:

Подвійна вексельна мітка - "Переказний вексель"; Номер векселя; Валюта платежу; Вексельна сума цифрами;. Місце складання векселя; Дата складання векселя; Термін платежу;. Вексельний наказ "Заплатіть проти цього векселя ..."; Найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений - ремітент; Вексельна сума прописом; Найменування і точна адреса платника за векселем - трасата; Назва, підпис і точна адреса; Місце платежу і найменування банківської установи; Надпис про прийняття (акцепту) векселя; підпис платника за векселем; Поручительство за векселем (аваль).

55. Первинний облік надходження і вибуття продукції с/г виробництва

Первинний облік руху прод-ї с/г вир-ва здійснюється в різних формах первинних документів, вибір яких залежить від виду вир-ва і виду прод-ї, яку одержуємо.

Зернові культури. Первинними документами на оприбуткування прод-ї зернових культур є: реєстр відправки зерна та іншої прод-ї з поля, путівки на вивіз прод-ї з поля, талони шофера і комбайнера, реєстр приймання зерна вагарем. Процес додаткової обробки зерна (сортування і сушіння) оформлюється актом на сортування і сушіння прод-ї рослинництва. Реалізація зернової прод-ї юридичним особами оформлюється ТТН. При реалізації зерна, до ТТН додається сортове посвідчення. Ці документі обов’язково підписуються керівником (скріплені печаткою) і за невідповідність сорту керівництво несе кримінальну відповідальність. Рух зерна в межах п-ва (передача для зберігання на склад, реалізація за готівку чи в рах. ОП) оформлюється НВГП. В кінці дня зав.току складає відомість руху зерна та іншої продукції. Овочеві культури, прод-я садівництва і бахчеві культури. Основними первинним документом на оприбуткування цієї продукції є щоденник надходжень с/г прод-ї. Реалізація даної прод-ї юридичним особам оформлюється ТТН, в деяких випадках може використовуватись Рахунок-фактура, рух прод-ї в межах п-ва оформлюється НВГП.

---

Корма. При згодівлі кормів складають Акт на оприбуткування пасовищних кормів.Грубі і соковиті корма оприб. на підставі Акту на оприб. грубих і соковитих кормів. Всі оприбутковані корма передаються на відповідальне зберігання МВО, яка веде Журнал обліку витрат кормів, записи в який здійснені на підставі первинних документів на використання кормів (відомість витрат кормів, НВГП).Якщо на п-во надходять корма зі сторони, то підставою для їх оприб. є Рахунок-фактура чи ТТН.

Облік прод-ї тваринництва. Оприбутковане молоко оформ. в журналі-обліку надою молока. Дані журналу переносять у відомість руху молока. Реалізація молока заготівельним п-вам оформ. ТТН. Відпуск його в реалізацію і в рах. ОП оформ. НВГП. При відпуску молока на випойку оформ. відомістю витрат. Вовна. Оприб. вовни оформ. актом настригу вовни (для неспец. госп.) і щоденником надходження і відправки вовни в спеціаліз. господ. Після оприб. вовни її пакують в кіпи і здійснюють записи в Журнал пакування вовни на реалізацію – ТТН.

Прод-я птахівництва. Для оприб. яєць оформ. Щоденник надходжень с/г прод-ї (неспец. госп.), звіт по складу, холодильнику (спец. госп.), реалізація – ТТН, рух в межах п-ва – ЛЗК, НВГП. Прод-я промислового вир-ва. Результати переробки кожного виду прод-ї по партіям оформ. Звітом про переробку прод-ї ( в 2-х примірниках).Перероблене молоко оформ. Відомістю переробки молока і молочних продуктів, забій тварин – Актом на вибуття тварин, розмол зерна – Помольною квитанцією.

Аналітичний облік прод-ї с/г вир-ва здійснюється за видами прод-ї. Регістр аналіт. обл. – звіт про рух ТМЦ. Регістр синтетичного обліку – Журнал-ордер 5А.

1.Оприб. прод-ю власного вир-ва (урожай, надій) 27/23

2.Оприб. прод-ю с/г вир-ва, придбану зі сторони 27/63(685)

3.Оприб. прод-ю с/г вир-ва, придбану підзвітними особами 27/372

4.Закріплена прод-я с/г вир-ва у населення для подальшої реліз. 27/377

5.Списана прод-я с/г вир-ва в реалізацію 90/27

6.Нарах. заборг. заготів. організації за реалізовану їм прод-ю с/г вир-ва 36/70

7.Одержана виручка від реаліз. прод-ї за готівку 30/70

8.Утримано із З/П вартість прод-ї відпущ. в рах. ОП 66/70

9.Відпущ. прод-я с/г вир-ва в переробку 233/27

10.Частина зерна відпущ. для висіву 231/27

56. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень

Платіжне доручення оформляється платником та подається в банк, що його обслуговує, не менше чим у двох примірниках і приймається банком до виконання протягом десяти календарних днів з дати його виписки.

Банк приймає до виконання платіжне доручення за умови, якщо сума цього платіжного доручення не перевищує суму, що є на його рахунку.

Розрахунки дорученнями можуть здійснюватися:

- за фактично відвантажену/ продану продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо);

- у порядку попередньої оплати - якщо такий порядок розрахунків установлено законодавством та / або обумовлено в договорі;

---

- для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств, які складені не пізніше терміну, установленого чинним законодавством;

- для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії тощо), на їх рахунки, що відкриті в банках;

- для сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та / або державних цільових фондів;

- в інших випадках відповідно до укладених договорів та / або чинного законодавства.

Платник та отримувач у договорах між ними можуть установлювати додаткові вимоги до даних, які потрібно зазначати в реквізиті "Призначення платежу". Посилання на суму податку на додану вартість платник робить у випадках, передбачених чинним законодавством.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цьому розділі, лише за зовнішніми ознаками.

У реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу" (залежно від конкретного випадку) зазначається таке:

- під час розрахунків за фактично відвантажену / продану продукцію (виконані роботи, надані послуги) - назва / вид товарів

(робіт, послуг), за які здійснюється оплата, номер і дата документа, на підставі якого вона здійснюється;

- якщо платник перераховує кошти як попередню оплату, то зазначається, що це попередня оплата та назва / вид товарів (робіт, послуг), за які здійснюється оплата, а також назва, номер і дата документа, на підставі якого вона здійснюється;

- при перерахуванні коштів за актом звірки взаємної заборгованості - назва / вид товарів (виконаних робіт, наданих послуг), дата і номер чинного акта звірки та дата, за станом на яку її здійснено;

- у разі сплати платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів до державних цільових фондів, - дата виплати заробітної плати, форма її видачі (у натуральній формі, виплати з виручки тощо) і період, за який здійснено виплату. Крім того, можуть зазначатись інші потрібні дані.

Перший примірник доручення виконує функцію меморіального ордера і поміщається в документ для банку платника, другий - видається платнику з відміткою банку про одержання і виконання документа.

57. Бухгалтерський облік розрахунків при застосуванні простих векселів

Вексель - це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання терміну певну суму грошей власнику векселя (векселетримачу).

Простий вексель видається дебітором (покупцем) кредиторові (продавцеві) при оформленні розрахунків щодо передачі права власності на товари, роботи, послуги. Простий вексель повинен мати такі реквізити:

- просте і нічим не обумовлене зобов'язання сплатити певну суму грошей кредиторові (векселетримачу);

---

- термін платежу;

- місце, де повинен бути здійснений платіж;

- кому і за наказом кого повинен бути здійснений платіж:

- дата і місце складання векселя:

- підпис векселедавця.

У зв'язку з уведенням у господарський оборот векселів банки мають можливість приймати їх на інкасо для одержання платежів і для оплати векселів у встановлені терміни. Якщо платіж надійде, вексель повертається боржнику.

У випадках ненадходження платежу вексель повертається векселетримачу, але з протестом неплатежу. Таким чином, банк відповідає за наслідки, які виникають через ненадходження протесту. Як видно, при інкасуванні векселів роль банку зводиться тільки до суворого виконання умов клієнта-векселетримача.

Вексель передається для інкасування з надписом про передоручення на ім'я банку, який робиться на зворотній стороні векселя у вигляді "Заплатили за наказом ____банку. Валюта на інкасо" і стверджується підписом векселетримача.

Порядок бухгалтерського обліку у продавця і покупця при розрахунку простими векселями, де фігурують тільки два учасники, Продавець (кредитор) і Покупець (боржник), тобто Векселедавець і Векселетримач, обумовлений застосуванням відповідно продавцем рахунків 18 або 34 і покупцем 51 або 62.

58. ПСБО № 9

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» Затверджене Наказом Мінфіну від 20.10.1999 року N 246

Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами

Терміни, що наведені в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Запаси — активи, які:

утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності;

перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством/установою.

Чиста вартість реалізації запасів — очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

Відновлювальна вартість — сучасна собівартість придбання.

66. дивитись пит.42

67. Відображення на рахунках бух. обліку руху виробничих запасів

Рахунок 20 "Виробничі запаси" призначено для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів (у тім числі сировини і матеріалів, які є в дорозі та переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва. За дебетом рахунка 20 "Виробничі запаси" відображають надходження запасів на підприємство, їх дооцінку, за кредитом - витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінку тощо.

---

Крім придбання виробничих запасів за грошові кошти достатньо поширеними є ситуації, коли виробничі запаси одержують за бартером. Бартер (товарообмінні операції) може здійснюватися з участю подібних і неподібних виробничих запасів.

Відповідно до П(С)БО 9 первісна вартість запасів, придбаних в обмін на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів.

Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первинною вартістю одержаних виробничих запасів є їх справедлива вартість, а різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.

При обміні подібними запасами не визнається дохід, а тому і не визначаються фінансові результати.

Вважається, що замість одного активу було одержано еквівалент цього активу (тобто його замінили таким самим активом).

Відповідно до П(С)БО 9 справедливою вартістю виробничих запасів є їх відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання), тобто вартість їх відтворення в сучасних умовах і цінах. Одним із можливих варіантів при визначенні справедливих цін може бути ціна, зафіксована в прайслистах і в інших подібних документах, хоча не виключається і застосування експертної оцінки.

Розглянемо порядок відображення операцій з обміну виробничими запасами на такому умовному прикладі.

Відповідно до П(С)БО 9 первісна вартість запасів, придбаних у результаті обміну на неподібні запаси, дорівнює справедливій вартості переданих запасів, збільшеної (зменшеної") на суму грошових коштів або їх еквівалентів, що були передані (отримані) в процесі обміну.

При цьому відповідно до П(С)БО 15 сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою вартістю запасів, одержаних підприємством, зменшеною або збільшеною на суму відповідно переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів.

71.дивитись пит.48

72.дивитись пит.9

74.Об.короткостр.векселів одержаних

Вексель — цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання боржника (векселедавця) сплатити у певний термін зазначену суму грошей власникові векселя (векселетримачеві). Слід зазначити, що предметом векселя можуть бути лише гроші. Дозволяється виставляти вексель як у національній валюті так і в іноземній. Необхідно також врахувати, що короткострокові векселі мають термін обігу і погашення від 3 до 12 місяців.

Усі правила обігу та погашення векселів, як в національній валюті, так і в іноземній, встановлюються чинним законодавством, яке поширене на підприємства, установи та організації усіх форм власності.

На сьогодні для бюджетних установ практика застосування веселів при розрахунках не поширена, адже бюджетне законодавство поки що не передбачає таких розрахунків.

Короткострокові векселі, що одержані установою у випадках, дозволених нормативно-правовими актами України, обліковуються на рахунку 34 з розподілом на субрахунки:

---