Файл: Skripai_Proekt.doc

В 1946, 1958, 1978 роках лісовпорядкування на території лісгоспу проводилось по І розряду.

В архівах збереглися планово-картографічні і проектні матеріали цих робіт.

Попереднє лісовпорядкування було проведено в 1989 році Харківською лісовпорядною експедицією Українського лісовпорядного підприємства ВО “Ліспроект”. Роботи виконувалися відповідно до вимог Лісовпорядної інструкції 1986 року по І розряду.

Нинішнє лісовпорядкування проведено у відповідності з вимогами діючої Лісовпорядної інструкції 1986 року, рішеннями першої лісовпорядної наради і технічної наради за підсумками польових робіт (додатки 1, 2, 3) за методом класів віку

1. Основні показники проведеного лісовпорядкування

Картографічною (геодезичною) основою для складання лісовпорядних планшетів стали матеріали попереднього лісовпорядкування, а також матеріали державного акту на право користування землею, виданий лісгоспу відповідно рішення Зміївської райради народних депутатів від 30 вересня 1997 року №560, реєстраційний №88 та рішення Чугуївської райради народних депутатів від 15 жовтня 1997 року №581 реєстраційний №57

Для таксації лісу, в якості допоміжних, використовувалися спектрозональні аерофотознімки задовільної якості, зальоту 1990 року, масштабу 1:10000.

1.2.2. Зміна площі за ревізійний період

Розбіжність в площі теперішнього з попереднім лісовпорядкуванням, яка порівнюється, +17,0 га, пояснюється корегуванням площ земель при складанні Державного акту на право користування землею.

Інвентаризація лісового фонду здійснювалась окомірно-вимірювальним методом, основаному на поєднанні окомірної таксації з вибірковою вимірювальною і переліковою таксацією, дані якої є основою для таксаційної характеристики виділу. Для корегування запасів насаджень на 1 га при окомірній таксації, а також визначення відносних повнот при вибірковій вимірювальній і переліковій таксаціях, використовувались стандартні таблиці для лісів України, складені кафедрою лісової таксації Українського державного аграрного університету на основі таблиць ходу росту основних лісоутворюючих порід України.

На території лісгоспу ніяких інших дослідних робіт при лісовпорядкуванні не проводилось.

Детальні відомості про обсяги виконаних робіт приведені в зведеному акті прийому-здачі робіт (додаток 3).

3. Природно-кліматичні умови

Згідно лісорослинному районуванню територія лісгоспу відноситься до південно-східного лівобережного лісостепу України (згідно районуванню, розробленого Ф.Н. Мільковим у 1964 р.).

Клімат району помірно-континентальний, з непостійним і недостатнім зволоженням.

Коротка характеристика кліматичних умов, що мають значення для лісового господарства, приведена в таблиці 1.3.1.

1. Кліматичні показники

Кліматичні показники наведені за даними метеостанції, яка знаходиться на території лісгоспу.

Із кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень треба відмітити пізні весняні і ранні осінні заморозки; сухі та спекотні вітри на при кінці квітня і в травні.

В цілому клімат району розташування лісгоспу сприятливий для росту наступних деревних порід: сосни звичайної, дуба звичайного, ясена, клена, липи, берези, осики, вільхи чорної і різноманітних чагарників.

Територія лісгоспу за характером рельєфу являє собою басейн ріки Сіверський Дінець. Рельєф Мохначанського лісництва хвилястий, нерівний, що пов’язано з його розташуванням на правобережному корінному плато ріки Сіверський Дінець і з північного боку на піщаній території ріки Уди. Великий схил поверхні плато у бік ріки Сіверський Дінець і пухкий ґрунт склали добрі умови для розвиту прадавній і нинішній ерозій ґрунтів. Місцевість розсічена чисельними ярами та балками на ряд міжбалочних водорозділів шириною до 500 м. Балки в основному дуже розгалужені, з широкими плоскими днищами.

Північна частина лісництва має більш рівну поверхню, а урочище “Бор”, яке розташоване на піщаній території р. Уди, являє собою горби та ями, які створено повітряною ерозією.

Скрипаївське лісництво розташовано на піщаній і заплавній терасах ріки Сіверський Дінець.

Заплавна частина навесні заливається водою на 1,5 км. Її поверхня вкрита великою кількістю пагорбів. Низини частково заболочені, частково вкриті водою.

Рівень води в річці регулюється греблею, яка розташована в північній частині лісництва.

На півдні заплавна тераса переходить в піщану, де основними формами рельєфу є середнєбугристі піски.

Особливу будову рельєфу має урочище “Шелудьківські піски”, де високі піщані горби чергуються з глибокими низинами. Південно-Західна частина лісництва має рівніший рельєф зі слабким схилом у бік ріки Сіверський Дінець і ріки Гнилиця.

На території лісгоспу в 1965 році були виконані роботи по обстеженню ґрунтів студентами ґрунтово-агрохімічного факультету Харківського сільськогосподарського інституту ім. В.В. Докучаєва під керівництвом доцента, кандидата сільськогосподарських наук Г.С. Гринь. Було виділено до 30 видів ґрунтів, повний опис яких знаходиться в лісгоспі.

В даному проекті приводиться скорчений опис основних типів ґрунтів.

В Мохначанському лісництві частіш за інші зустрічаються:

а) опідзолені супіщані ґрунти на пісках і супісях. Це ділянки, на яких дуже розвинуті ерозійні процеси. Частіш за все це схили глибоких балок.

б) розбиті і слабо закріплені піски. На цих ґрунтах розташоване урочище “Бор”. Ці ґрунти не мають постійного гумусового горизонту і дуже слабо закріплені рослинністю.

в) опідзолені суглинні ґрунти на лесових породах. На цих ґрунтах знаходяться основні масиви лісництва, найбільш рівні ділянки і плато місцевих водорозділів, вкриті багатою рослинністю, з достатнім зволоженням. Тому ґрунти цього типу мають добре розвинутий гумусовий горизонт.

г) опідзолені суглинні ґрунти на червоно-бурих глинах, розвиток яких аналогічний попередньому типу.

д) чорноземи лучні; лучні слабозасолені ґрунти і опідзолені глеєваті суглинні ґрунти на алювіальних відкладеннях, які зустрічаються по днищах балок, де близько проходять ґрунтові води.

е) дерново-глинисто-піщані і супіщані ґрунти на прадавнєалювіальних кварцових пісках піщаної тераси ріки Уди, добре зволожені і слабогумусовані.

В Скрипаївському лісництві частіш за інші зустрічаються:

а) дернові ґрунти на кварцових пісках. Ці ґрунти в основному зустрічаються в урочищі “Шелудьківські піски”. Ці ґрунти характеризуються підвищеною сухістю і гарною аерацією. По механічному складу ці ґрунти піщані.

б) дернові опідзолені піщані ґрунти на прадавнєалювіальних кварцових пісках. Ці ґрунти займають основні площі піщаної тераси.

в) дернові підзолисті глеюваті глинисто-піщані ґрунти по низинах, де ґрунтові води проходять близько до поверхні.

г) дернові підзолисті супіщані ґрунти на прадавнєалювіальних пісках знаходяться, в основному, в східній частині Скрипаївського лісництва. Ці ґрунти зустрічаються також на переході в заплаву рік Сіверський Дінець і Гнилиця в урочище “Шелудьківські піски”. Ґрунти цієї групи добре зволожені, мають підвищену аерацію, мають шар гумусового горизонту до 45 см, що впливає на розвиток багатої трав’яної рослинності.

д) дернові підзолисті піщані ґрунти на пісках пізнєголоценової дефляції, які характеризуються наявністю похованих глибокогумусованих ґрунтів. Ці ґрунти характеризуються низькою родючістю і низькими водно-фізичними якостями, але на лісорослинні умови великий вплив мають поховані високогумусовані ґрунти.

е) підзолисті (лісостепові) глинисто-піщані і супіщані ґрунти на прадавнє-алювіальних кварцових пісках. Ці ґрунти знаходяться в рівнинній південно-західній частині лісництва. Глеєваті види даної групи характеризуються наявністю постійного глеєватого горизонту і близько розташованими ґрунтовими водами. Ці ґрунти добре зволожені, мають добру родючість та добрі фізичні якості.

Група лучних ґрунтів, солонці і болотні ґрунти займають лише невеличку частину площі лісництва.

Ерозійні процеси розвинуті слабо. Ерозійнонебезпечні ділянки вкриті деревною та чагарниковою рослинністю, що перешкоджає розвитку ерозійних процесів.

2. Характеристика рік та водоймищ

В зв’язку з тим, що ліси лісгоспу за своїм народногосподарським значенням віднесені до категорій захисності, які мають вищий режим ведення лісового господарства ніж в смугах лісів по берегах річок останні в лісгоспі не виділялися.

Територія лісгоспу розташована в басейнах рік Сіверський Дінець та Гнилиця.

За ступенем вологості більша частина ґрунтів відноситься до свіжих.

На долю земель з надмірним зволоженням приходиться 0,8% площі, вкритих лісовою рослинністю земель. Болота займають площу 87,3 га.