Файл: Skripai_Proekt.doc

РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНІ УМОВИ

1. Основні галузі господарства в районі розташування держлісгоспу

Район розташування лісгоспу відноситься до числа сільськогосподарських районів області з достатньо розвинутою промисловістю.

Провідною галуззю народного господарства являється сільське господарство, яке спрямовано на виробництво зерна, овочівництво і розвиток тваринництва.

Переробкою деревини від рубок головного користування, рубок догляду і санітарних рубок займається власний цех переробки деревини лісгоспу та інші підприємства з незначним обсягом переробки.

Технічною допомогою і контролем за веденням лісового господарства в колективних і державних господарствах району Скрипаївський учбово-дослідний лісгосп не займається, тому що він являється учбово-експериментальною базою Харківського національного аграрного університету ім. Докучаєва.

Насадження Скрипаївського лісгоспу дають класичну картину лісових рослинних формацій лісостепу. Вони являють собою всі характерні типи лісу і відповідні типи ґрунтів.

На протязі 1956-1962 років під керівництвом В.І. Гаврилова були створені унікальні лісові культури швидкого приросту сосни (квартали 56, 89, 90 і 121 Скрипаївського лісництва) і дуба звичайного (квартали 49, 78 Мохначанського лісництва). Під керівництвом службовців сільськогосподарського факультету, на той час Харківського сільськогосподарського інституту, в сугрудкових умовах були закладені змішані дубово-соснові і березово-соснові дослідно-виробничі культури і в дібровах – лісові культури дуба звичайного селекції С.С. П’ятницького.

З 1960 року науково-дослідними роботами в лісгоспі керував доктор сільськогосподарських наук професор С.С. П’ятницький. Дослідження були спрямовані на розробку раціональних методів лісовідновлення в умовах південного лівобережного лісостепу України. В зв’язку з тим, що дубові і соснові ліси зростають в різних мікрокліматичних умовах, які відрізняються від клімату відкритих територій, в лісгоспі у 1961 році була організована лісова метеорологічна станція, в складі якої знаходились прилади для спостереження за температурою і вологістю повітря (від 0,5 до 16,5 м над поверхнею ґрунту), температурою і вологістю ґрунту (від поверхні до глибини 3 м), опадами, напрямком і швидкістю вітру. Метеостанція складалась із трьох метеомайданчиків: два розташовані на березовій терасі(в лісі і на галявині) і один – на правому березі ріки Сіверський Дінець (на узліссі дубового насадження).

В 1950-1958 роках директором лісгоспу А.П. Доценко на основі проведених досліджень була доведена перевага широкоборозних (10-20 см) посівів і розсадниках.

В 1961-1964 роках В.И. Середіним були досліджені умови розвитку підросту на лісосіках різних засобів лісовідновних рубок в дібровах і борах.

Оригінальні дослідження по виявленню оптимальної площі живлення сосни звичайної в свіжій суборі були проведені А.К Поляковим в 1967-70 роках, таким чином була отримана оптимальна щільність культур сосни, був встановлений щільний зв’язок між поточним приростом і щільністю деревостану, показана необхідність підтримання оптимальної щільності деревостану на всіх вікових етапах і рекомендована виробництву найбільш доцільну щільність насаджень сосни, яка забезпечить максимальний поточний приріст.

За період 1962-1971 років В.С. Яровенко були проведені дослідження по біології цвіту і плодоношення сосни звичайної. В результаті були встановленні терміни і оптимальні умови, які визначають репродуктивні процеси у сосни, вивчення динаміки опадання врожаїв насіння в свіжих суборах і сугрудках, запропоновані метеорологічні методи визначання початку опадання насіння і прогнозування врожаїв.

В 1964-1969 роках Д.Г. Тихоненко вивчив особливості розвитку лісових ґрунтів на боровій терасі.

А.І. Кривошия в 1966-1971 роках в умовах лісгоспу дослідив внутрівидову мінливість дуба звичайного.

Була встановлена наявність двох фенологічних форм дуба звичайного (які пізно і рано розпускаються), складені схеми їх розповсюдження, виявлені цінні морфологічні раси дуба.

Дослідження природного поновлення в дубово-соснових суборах і дібровах в 1960-1972 роках провів О.С. Шишкін. В результаті було встановлено, що основою природного поновлення в свіжій дубово-сосновій суборі є підріст сосни. Виробництву були рекомендовані найбільш доцільні способи лісовідновних рубок і мір сприяння природному поновленню.

В 1969-1972 роках І.І. Ситнік вивчив ріст сіянців сосни звичайної і кримської під поліетиленовою плівкою. Встановлена перевага вирощування сіянців сосни в умовах теплиць з поліетиленовим покриттям. По результатах досліджень виробництву рекомендовані оптимальні розміри, конструкція теплиць і технологія вирощування сіянців.

Лісовідновленню в свіжих дібровах були присвячені дослідження М.І. Діденка (1972-1977 роки) Автор виконав типологічний аналіз придінецьких дібров, вивчив динаміку зарощування і режим вологості свіжих зрубів в свіжій кленово-липовій діброві, запропонував прогресивні способи попереднього і послідуючого лісовідновлення корінних дубняків.

Під час ревізійного періоду 1979-1989 років приводились лісометеорологічні дослідження, спостереження за плодоношенням сосни звичайної, проводились дослідні лісовідновні рубки і спостереження природного поновлення на лісосіках під керівництвом А.С. Шишкіна. Варіанти рубок в дібровах: суцільні вузькими лісосіками, рубки Корнаковського, насіннево-лісосічні двох- і чотирьохприйомні, групово-вибіркові. В дубово-сосновій суборі досліджувались насіннево-лісосічні рубки в два і чотири прийоми і групово-вибіркові з різною величиною куртин.

Дослідні лісовідновні рубки в умовах свіжої складної суборі проведені в кварталах 123, 124 Скрипаївського лісництва. Навесні 1977 року на зрубах створені часткові культури сосни звичайної і модрини європейської. Лісовідновні рубки проводились в дослідних кварталах 4, 17, 18 (закладені під керівництвом І.Д. Барановського в 1960 році) і в кварталах 54 і 55 (під керівництвом Н.І. Діденко, в 1971 р.).

Під контролем лісгоспу находяться культури дуба селекції С.С. П’ятницького, дубово-сосново-березові культури, сосново-дубові культури в сугрудкових типах лісу, культури швидкого приросту В.І. Гаврилова в дібровних і сугрудкових типах лісу.

В 1975 році при кафедрі агролісомеліорації і лісівництва Харківського сільськогосподарського інституту ім. В.В. Докучаєва була організована лабораторія лісової екології, основними задачами якої було створення насінних і архівно-клонових плантацій сосни і дуба для вивчення питань лісової селекції і забезпечення лісгоспів кращим, в генетичному відношенні насінним і посадковим матеріалом, а також екологічне вивчення лісу і його компонентів.

На базі Скрипаївського лісництва лабораторією були закладені архівні плантації сосни звичайної.

В 1976 році в учбово-дослідному лісгоспі почали проводитись дослідження по вивченню використання мінеральних добрив, які вносились в різних типах лісу, їх вимивання із лісових біогеоценозів і вплив на зміну складу води річкового стоку з малих річкових водозборів, а також вивчання впливу основних лісогосподарських заходів на зміну водного режиму вкритих лісових рослинністю площ.

В минулому ревізійному періоді обсяги науково-дослідних робіт значно зменшились в зв’язку з важким економічним станом і відсутністю фінансування.

В 1990, 1991, 1993 роках були проведені дослідні рубки в 73 кварталі Скрипаївського лісництва.

На момент нинішнього лісовпорядкування науково-дослідна діяльність лісгоспу зводиться до спостереження і охорони дослідних об’єктів, які були закладені в попередні роки.

Докладні дані про ці об'єкти приведені в додатку 10.

Слід відмітити, що результати науково-дослідних робіт і методи, які були розроблені на їх основі, затверджені не були і в виробництві не використовуються.

2. Потреба в деревині

Скрипаївський лісгосп задовольняє потребу в деревині місцевих організацій, підприємств і населення. Із загального обсягу отриманої деревини 90% іде на власні потреби, а 70% - місцевим організаціям, підприємствам, і населенню.

Заготівля деревини здійснюється самим лісгоспом. Деревина вивозиться до власного цеху переробки лісгоспу, або реалізується на лісосіці.

Загальний обсяг заготівлі ліквідної і ділової деревини в середньому за останні два роки склав відповідно 11,3 тис.м³ і 4,4 тис.м³.

Основні сортименти, що заготовлюються лісгоспом, є пиловник, будівельний ліс, дрова паливні.

Вивозу деревини за межі зони діяльності лісгоспу немає.

Потреба в деревині задовольняється на 3%, в тому числі на власні потреби на 100%.

Покриття дефіциту деревини, необхідної місцевим підприємствам, школам, лікарняні і місцевому населенню, проводиться за рахунок ввозу із сусідніх Чугуїво- Бабчанського і Зміївського держлісгоспів.

3. Характеристика шляхів транспорту

Район розташування лісгоспу характеризується недостатньо розвинутою мережею шляхів транспорту загального користування. Основними транспортними магістралями, в зоні діяльності лісгоспу, є звичайні ґрунтові шляхи. Тільки поряд урочищ “Мохначанська дача” і “Шелудьківські піски” проходить дорога з твердим покриттям Зміїв – Мохнач і Скрипаї – Зміїв.

Протяжність лісогосподарських шляхів на 1000 га площі складає 7,5 км, при нормі 10-14 км на 1000 га.

Таким чином, шляхів транспорту недостатньо для нормальної діяльності лісогосподарського підприємства, особливо в Мохначанському лісництві, де восени, навесні і влітку, коли ідуть дощі, шляхи робляться малопроїзними, що перешкоджає вивозу лісу.

4. Лісові такси

Лісовпорядкуванням ліси лісгоспу віднесені до І лісотаксового поясу. Був проведений розподіл за лісотаксовими розрядами згідно “Такс на деревину лісових порід, що відпускаються на пні і на живицю”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №44.

Лісгоспу рекомендовано підготувати документи для затвердження даного розподілу, який відповідає сучасним економічним умовам, рішенням Харківської обласної Ради.

Запроектований розподіл площі за лісотаксовими поясами і розрядами приводиться на карті-схемі.

Кінцевим пунктом вивезення деревини на території лісгоспу є власний цех переробки деревини.

Найближчим залізничним пунктом, де можливе відвантаження деревини споживачам є станції Зміїв та Чугуїв, які розташовані на відстані 18 км від контори лісгоспу.

1. Розподіл площі за лісотаксовими розрядами

5. Рівень інтенсивності ведення лісового господарства

і виробнича потужність

Господарська діяльність лісгоспу спрямована на вирощування, відтворення та охорону лісів, крім цього, ліси лісгоспу мають цільове призначення, як учбова і науково-дослідна база Харківського національного державного аграрного університету ім. Докучаєва В.В.

Показники діяльності лісгоспу вказує на зниження інтенсивності ведення лісового господарства.

Технічне і транспортне забезпечення не зовсім достатнє для інтенсивного ведення лісового господарства.

Ступінь забезпечення транспортними засобами становить 30%. Виробничим фондом держлісгосп забезпечений на 80%, житловим - на 100%. Кадрами постійних робітників держлісгосп забезпечений на 70%. Нестача в робітниках поповнювалась за рахунок сезонних і тимчасових робітників.

Лісова охорона залучалась до виконання лісогосподарських робіт, виконання рубок догляду і створення лісових культур.

Основні форми організації праці - малі комплексні бригади.

1. Рівень інтенсивності ведення лісового господарства

Річний розмір лісокористування на кінець ревізійного періоду в цілому зменшився і складає 77,4% від показника на початок ревізійного періоду, що пов’язано з важким економічним станом лісгоспу.

Річний розмір лісокористування від рубок головного користування також зменшився і складає 85% від обсягу на початок ревізійного періоду.

Середній розмір користування на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель складає 77,8% від цього показника на початку ревізійного періоду.

Причини зменшення всіх цих показників пов’язані з відсутністю фінансування, збуту деревини і економічним станом лісового господарства взагалі.

Річний обсяг створення лісових культур збільшився на 42,6% в порівнянні з початком ревізійного періоду, тому що збільшився обсяг рубок

Сприяння природному поновленню лісгоспом не проводилося, тому що основним типом лісовідновлення в лісгоспі є лісові культури.

6. Значення лісового господарства в економіці району і охороні

навколишнього середовища

Лісове господарство в економіці району займає незначне місце. Основні напрямки його розвитку мають цільове призначення, як учбова і дослідно-експериментальна база Харківського державного агроуніверситету ім. В.В. Докучаєва.

Загальна потреба районів в деревині з місцевих лісів задовольняється за рахунок Зміївського і Чугуїво-Бабачанського держлісгоспів, частина лісгоспу зовсім незначна.

Наявні в лісовому фонді сільськогосподарські угіддя використовуються для потреб робітників лісгоспу і як підсобне господарство.