Файл: Ліс. розс.До Метод. вказ.2010.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 01.12.2019

Просмотров: 531

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

2.4 м3Х м3 Х=2.4*3:1=7.2 м3

Для визначення потреби в людино-днях при підготовці піску (кол.6 табл.4.2) обсяг робіт (кол. 3) ділиться на змінну норму виробітку (кол.4):

7.2 м3: 1.2 м3/л.день = 6 л.днів

Норма виробітку приведена у додатку 16.

4. При перелопачуванні та зволоженні насіння у траншеї береться об’єм насіння (2.4 м3) без піску. При 2-кратному перемішуванні обсяг робіт становить: 2,4 м3*2=4.8 м3, а потреба в людино-днях – 4.8 м3 : 3 м3/л.день= 1.6 л.днів.

5. При просіюванні насіння через решето береться маса насіння без піску 962 кг. При нормі виробітку 59 кг/л.день (додаток 16) потреба в л.днях становить: 962:59=16.3 (л.днів).

6. Просушування насіння в затінку перед сівбою – передбачити тільки у випадку, коли насіння відмивалось водою або замочувалось у воді. Береться маса насіння без піску.

7.Для визначення вартості стратифікації насіння у траншеї використовується маса насіння (962 кг) , норма виробітку (90 кг/зміну, дод. 16), розряд робіт ІІ, діюча тарифна ставка на ручні роботи по ІІ розряду.



4.1.2. Технологія вирощування сіянців і розрахунок виробничих витрат

З використанням наявної навчальної і методичної літератури, матеріалів практичних занять і при консультативній допомозі викладача у пояснювальній записці дається письмове поопераційне обгрунтування технології вирощування сіянців, указуються терміни проведення всіх видів робіт (технологічних прийомів), механізми, знаряддя і матеріали для викори­стання під час виконання робіт. Розробляючи технологію, необхідно забезпе­чити одержання планового виходу стандартного садивного матеріалу з одиниці площі з найнижчими витратами.

Агротехніку слід описувати не взагалі, а стосовно тих природних і господарських умов, стосовно тих порід, які відносяться до свого розсадника, свого індивідуального завдання на проектування. Потрібно уважно проаналізувати матеріал підручників, методичних вказівок, спеціальну літературу, після чого послідовно викласти агротехніку стосовно своїх деревних порід і природних умов– від передпосівного обробітку ґрунту до викопування сіянців, з приведенням найменувань і марок машин і механізмів. Так розкривається мета (завдання) вирощування сіянців, обґрунтовуються і описуються прийоми передпосівного обробітку ґрунту; способи, види і схеми посіву, строки посіву, норми висіву і глибина загортання насіння, заходи догляду за посівами, у тому числі профілактичні та винищувальні проти хвороб і шкідників. Указується маса внесеного мікоризного ґрунту (для дуба 100 г/пог.м борозенки) і т.п., пояснюється, чому при вирощуванні запроектованих порід необхідне (чи не потрібне) притінення, зрошення, захист від заморозків, мульчування, яка товщина мульчі (1,5-2,0 мм), який матеріал застосовується для мульчі (тирса, торфокрихта, пергній-сипець...), яке значення глибини загортання насіння (приблизно 2-3 кратна товщина насінини); як і для чого робиться проріджування сходів (до 40-60 шт. на пог. м. для листяних і 100-150 шт/пог.м. для шпилькових); коли і якими механізмами планується викопування сіянців.


Обгрунтовується сезон викопування сіянців (весна чи осінь), враховуючи вік досягнення ними ста­ндартних розмірів та умови зберігання. Потрібно знати, що зберігання в зимовім прикопі, як і осіннє садіння, погано переносять теплолюбні горіх грецький, шовковиця біла, акація біла, гледичія, айлант, а також береза і сосна.

На боротьбу з бур'янами припадає не менше 50% усіх затрат на вирощування сіянців, тому застосування гербіцидів підвищує продуктивність праці в 10 разів. Найдоцільніше застосовувати гербіциди на парових полях (суцільної дії), не пізніше вересня. Застосовуються дозволені у лісовому гос­подарстві гербіциди і прийняті для них норми внесення (в кілограмах діючої речовини на 1 га). Оптимальна витрата робо­чої рідини (розчину гербіцидів у воді) для тракторних обприскувачів 400-600 л/га, пневматичних ранцевих - 1000 л/га.

Після детальних пояснень технології і агротехніки і строго згідно них складаються розрахунково-технологічні карти (РТК) за формою табл..4.4.

(форму РТК на окремому листу взяти з 2001 року)

Всі роботи (прийоми) в РТК (колонка 1) приводяться окремо по кожному полю, згідно схеми сівозміни, починаючи з основного обробітку ґрунту (парового чи зяблевого) – спочатку для першої потім для другої породи. Включаються внесення добрив (дод. 16.3), отрутохімікатів (дод. 16.3, 16.4.), мульчування дрібного насіння ( дод. 16.4.) і т.д. Назви робіт даються у строгій відповідності з формулюваннями у галузевих нормах виробітку. Розрахунки стосовно всіх робіт доцільно виконувати для 1 га (колонка 3 – обсяг робіт). Норми виробітку і тарифні ставки по видах робіт, а також вартість машино-змін використовуються діючі на підприємствах (кол.5,6,7). По кожному полю підбиваються підсумки витрат і вартості робіт (колонки 11, 12, 13).

Використовуючи дані таблиці 4.4., у тексті приводиться порівняльний аналіз (оцінка) трудомісткості (витрати м/зм, л/дн, к/дн) і прямих затрат на вирощування садивного матеріалу, визначається, за рахунок яких робіт (прийомів) підвищується (чи знижується) вартість вирощування, рекомендуються прийоми і технології по зменшенню затрат (трудових і грошових).

Питання агротехніки вирощування сіянців окремих порід, складання РТК розглядаються додатково на практичних заняттях і консультаціях.

Далі визначаються і аналізуються затрати на необхідні допоміжні матеріали (табл.. 4.5.). Дані по добривах переносяться з табл.. 3.1., по матеріалах і витратах на зберігання і підготовку насіння до сівби – з табл. 4.2., по інших потребах і витратах – з РТК.


4.5. Розрахунок потреби і вартості допоміжних матеріалів

Назва матеріалу

Одиниця

виміру

Потреба

Ціна за оди­ницю, грн.

Вартість, грн.

1

2

3

4

5

І. Посівне відділення

Сосна звичайна

Аміачна селітра т

Усього:


Дуб звичайний

Насіння сидератів т

Усього:


II. Деревна школа

Тополя пірамідальна

Суперфосфат гранульо- т

ваний

Усього:


III. Плодова школа

Вишня

Садовий вар

Усього:




4.2. Вирощування саджанців деревних і плодових порід


4.2.1. Види вирощуваного у розсаднику великомірного садивного матеріалу і вимоги до нього

Наводиться вид садивного матеріалу для садіння у деревну (декоративну) і плодову школи (1-2-річні сіянці певних порід, укорінені живці тополі, верби чи ін.), вимоги (розміри, стан), спосіб отримання і зберігання. Пояснюється, рослини яких порід служать в якості підщеп і прищеп у плодовій школі.


4.2.2. Вирощування саджанців у деревній школі

Описуються детально всі прийоми – особливості обробітку грунту і внесення добрив з приведенням машин і знарядь, підготовка сіянців до садіння, строки і правила садіння у школу. Якщо саджанці вирощуються для лісонасаджень, схеми розміщення рослин на полі застосовують наступні: 90-80-90см; 90-40-40-90; 90-20-20-20-20-90см. В ряду сіянці висаджують через 15, 20, чи 25 см (саджалками СШН-3, СШП-5,3). Якщо саджанці вирощуються для озеленення, можна застосувати схему 0,8-1,2х0,3-0,5 м. Коротко описуються догляди за ґрунтом і рослинами, підживлення, боротьба з шкідниками і хворобами. Для озеленення у саджанців формують крони – приводяться правила формування. Якщо вирощуються 8-10-річні саджанці, приводиться схема розміщення рослин у другій школі і техніка пересадки саджанців при перешколюванні. Описуються завершальні прийоми – викопування саджанців восени під час листопаду або навесні до набубнявіння бруньок ( машиною ВМ-1,25 або плугом ВПН-2 чи ін.) і спосіб зберігання і транспортування.



4.2.3. Вирощування плодових саджанців і створення маточної плантації

Додатково до агротехнічних прийомів у деревній школі пояснюється спосіб вегетативного розмноження, який застосовується. Приводяться вимоги до підщеп (порода і вік сіянців, будова кореневих систем, висота надземної частини і діаметр кореневої шийки). З врахуванням лісорослинної зони, породи та інших умов, вибираються строки і спосіб садіння підщеп. Коротко описується підго­товка підщеп до садіння, а потім до окулірування, технологія окулірування, види і строки догляду за стовбурцями і кронами окулянтів першого і другого року вирощування, а також за грунтом. Наводяться основні машини і знаряддя механізованого садіння і доглядів.

Для маточної плантації характеризується вихідний матеріал (неукорінені чи укорінені черенки, сіянці), указуються види і частота доглядів, строки заго­тівлі черенків, їх розміри в залежності від призначення (для створення лісокультур, маточних плантацій, укорінення та ін.), строк експлуатації маточних плантацій.

За формою табл. 4.3 розраховується потреба і вартість садивного матеріалу для закладки деревної, плодової школи і маточної плантації.



4.3. Розрахунок кількості і вартості садивного матеріалу

для шкіл розсадника

Назва породи

Вік, років

Площа садін­ня, га

Схема розмі­щення, м

Потреба в сіян­цях (живцях), тис.шт.

Прейску­рантна вар­тість 1 тис.шт, грн

Загальна вартість садивного матеріа­лу, грн.

на 1 га

на

площу поля

1

2

3

4

5

6

7

8


Сосна звичайна


І. Деревна школа


Яблуня


II. Плодова школа



Усього:


У колонці 2 указується вік сіянців (живців), які висаджуються в шкільні відділення; дані для колонок 3,4 переносяться з табл.2.2, дані для колонки 7 беруться за діючими цінами на сади­вний матеріал. Загальна вартість садивного матеріалу (кол.8) визначається мно­женням даних колонок 6 і 7.


4.3. Виробнича собівартість і план реалізації продукції розсадника


4.3.1. Собівартість вирощування садивного матеріалу

Всі виробничі затрати у розсаднику повинні окуповуватись прибутком від щорічної реалізації вирощуваного садивного матеріалу, - різницею між собівартістю продукції і відпускною ціною. Собівартість садивного матеріалу складається з прямих виробничих витрат, загально виробничих і адміністративно-управлінських витрат.

Прямі виробничі витрати визначаються по кожному виду садивного матеріалу і по кожній породі окремо і включають:

- вартість насіння і щорічні витрати на підготовку його до висіву (табл..4.1, 4.2.);

- вартість сіянців для закладання деревної і плодової школи чи вартість укорінених (не укорінених) живців чи сіянців для закладання маточної плантації (табл..4.3);

- вартість допоміжних матеріалів (добрив, піску для стратифікації, насіння для сидератів, пестицидів для протравлювання насіння та боротьби з хворобами і шкідниками у посівному і шкільному відділеннях, тирси для мульчування посівів та ін. – табл..4.5.);

- заробітну плату з нарахуваннями (табл. 4.4,кол.12.);

- вартість машино-змін і коне-днів (табл. 4.4,кол.11і 13.).


Виробнича собівартість вирощування садивного матеріалу визначається калькуляцією затрат (табл.4.6.).


4.6. Калькуляція виробничої собівартості продукції розсадника




























Перші чотири колонки таблиці заповнюються на основі даних табл. 2.1. Для колонок 5,9 дані беруться з табл. 4.4 (кол.5,11), для колонки 8 – з табл..4.5. .Вартість по­сівного матеріалу (кол.7) складається з вартості насіння (табл. 4.1) і витрат на зберігання і підготовку до сівби (табл. 4.2). Вартість садивного матеріалу для шкіл розсадника переноситься з табл. 4.3. Нарахування на зарплату (кол.6) у проекті можна прийняти у розмірі 10%. Прямі витрати (кол.10) визначаються як сума даних кол 5,6,7,8 і 9, а накладні витрати (кол.11) можна прийняти в розмірі 30% від суми прямих витрат. Сума прямих і накладних витрат становить виро­бничу собівартість продукції (кол.12). Діленням виробничої собівартості на кількість садивного матеріалу (кол.4), який реалізується щороку, одержують виробничу собівартість одиниці товарної продукції.



4.3.2. Економічне обґрунтування запроектованих заходів


Економічним обгрунтуванням запроектованих заходів служить план ре­алізації продукції та величина чистого прибутку (табл. 4.7).


4.7. Економічний ефект від реалізації



Назва породи

Вік са­дивно­го ма­теріа­лу, ро­ків

План реалізації

Виро­бнича собіва­ртість, грн.

Результат виро­бничої діяльнос­ті, грн.

Кіль­кість, тис.шт.

Вартість, грн.

прибу­ток

збиток

за прейску­рантом 1 тис.шт.

загаль­на

1

2

3

4

5

6

7

8

  1. Посівне відділення


1.

Усього:

  1. Шкільне відділення

    1. Деревна школа


1.

Усього:

2.2. Плодова школа

1.

Усього:

Разом по

розсаднику:


Як у будь-якого госпрозрахункового підприємства, вартість реалізованого садивного матеріалу повинна не тільки покривати виробничі витрати, але і давати певний прибуток, який використовується для зміцнення та розвитку виробництва і поповнення державного бюджету.

Дані для заповнення колонок 1,2,3 і 6 беруть з табл. 4.6 (кол. 1,2,4,12). Вар­тість продукції розсадника (кол.5) одержують множенням кількості сіянців чи саджанців (кол.З) на їх прейскурантну вартість (кол.4) В результаті виробничої діяльності одержують прибуток (збиток), який визначається як різниця між загальною вартістю реалізованої продукції (кол.5) і виробничою собівартістю (кол. 6).

Одержані результати використовують як для обгрунтування запроекто­ваних робіт, так і для розробки заходів щодо вдосконалення існуючої агротех­ніки вирощування садивного матеріалу і впровадження нових технологій.






























Розділ 5. Організація праці у розсаднику

Організація праці в лісовому розсаднику забезпечує підвищення ефек­тивності виробництва шляхом раціонального використання наявних трудових і матеріально-технічних ресурсів, розподілу і кооперації* праці, створення опти­мальних умов для працюючих у господарстві, підвищення кваліфікації кадрів, укріплення трудової дисципліни. Для своєчасного виконання всіх робіт щоріч­но складається план агротехнічних заходів - інженером або майстром розсад­ника, лісничим або інженером лісових культур держлісгоспу. Агротехнічні за­ходи плануються на основі технологічних карт у розрізі окремих виробничих частин розсадника і включають всі технологічні операції з обсягами робіт, нор­мами виробітку, потребою в робітниках (людино-дні), тракторах (тракторо-зміни), машинах (машино-зміни), з розподілом по місяцях року.

Усі виконані в розсаднику роботи заносять в Книгу лісового розсадника, відповідальність за ведення якої покладається на завідуючого розсадником, лі­сничого або головного лісничого держлісгоспу. У першій частині Книги наво­дяться загальні відомості про розсадник, у другу частину заноситься перелік усіх робіт, які виконані в посівному відділенні, у третю - в шкільному відділенні.