ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 01.12.2019

Просмотров: 1386

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Первісною вартістю поточного біологічного активу тваринництва, отриманого в обмін на подібний біологічний актив, є справедлива вартість переданого біологічного активу.

Первісною вартістю поточного біологічного активу тваринництва, отриманого в обмін на неподібний біологічний актив, є справедлива вартість переданого біологічного активу, збільшена (зменшена) на суму грошових коштів та їх еквівалентів, що належать до сплати за обмінною операцією.

При одержанні приплоду (телят, поросят) підприємства складають Акт на оприбуткування приплоду тварин. Акт складається у двох примірниках завідувачем фермою, зоотехніком або бригадиром безпосередньо в день отримання приплоду. Обидва примірники акта передають у бухгалтерію: один - на наступний день після його складання, а другий в кінці місяця разом зі Звітом про рух худоби і птиці на фермі.

Продукцією вирощування молодняку тварин, птиці та тварин на відгодівлі є приріст живої маси поголів'я, яке зважують, а також приріст, розрахований по поголів'ю, яке не зважують.

Молодняк та відгодовуване поголів'я великої рогатої худоби обов'язково зважують щомісяця, а також при переведенні у наступну вікову групу, з ферми на ферму, від однієї матеріально відповідальної особи до іншої, в основне стадо, при вибракуванні з основного стада, у момент падежу, забою, продажу тощо. Результат зважування молодняку тварин і тварин на відгодівлі що залишилися в групі на кінець звітного періоду, відображують у Відомості зважування тварин, яку складають зоотехнік, завідувач ферми чи бригадир при щомісячних, періодичних і вибіркових зважуваннях тварин у підзвіті кожного скотаря, свинарки, тощо.

Загальні підсумки Відомості про масу тварин за відповідними групами використовують для складання Розрахунку визначення приросту. Його складає зоотехнік (завідувач ферми) чи бригадир щомісяця на підставі даних відомості зважування тварин та документів на надходження та вибуття худоби загалом по фермі та за видами і обліковими групами та особами, за якими закріплені тварини.

Розрахунок приросту живої маси можна визначити за формулою:

П = В к.р. + Ввп – В п.р.

де П - приріст живої маси; Вк.р - вага поголів”я тварин на кінець року; Вв - вага тварин, які вибули протягом року (включаючи вагу падежу); Вп - вага приплоду і поголів'я, яке надійшло протягом року; Вп.р. - вага поголів'я на початок року.

Розрахунок приросту живої маси разом зі Звітом про рух худоби та птиці на фермі передають до бухгалтерії і він є підставою для оприбуткування одержаного приросту і нарахування заробітної плати працівникам ферми.

Вибуття тварин в інші господарства, продаж переробним підприємствам (м'ясокомбінатам) обліковують у Товарно-транспортній накладній, в якій зазначають, тварин, що вибули, їх номери, клички, стать, вік, масть, живу масу і вартість. Перед відправленням тварин зважують і визначають їх вгодованість. Товарно-транспортну накладну підписують завідувач ферми (бригадир), зоотехнік, ветеринарний лікар, особа відповідальна за відправлення і приймальник (представник покупця або водій).


У разі забою тварин знятих з відгодівлі або нагулу, вимушеного дорізу, падежу, загибелі від стихійного лиха або з інших причин, комісія, призначена керівником підприємства, складає Акт на вибуття тварин та птиці на кожен випадок окремо. Акт складає в день вибуття (забою, падежу тощо) комісія в складі зоотехніка, ветеринарного лікаря, завідувача ферми (бригадира) та особи, за якою було закріплено тварину. Після оформлення, акт передається керівнику підприємства на розгляд і затвердження.

Продукція одержана від забою передається на склад по накладній внутрігосподарського призначення.

У випадках, коли молодняк тварин відпускають працівникам підприємства у рахунок заробітної плати або як натуральну оплату праці, чи за готівку оформлюють Накладну внутрішньогосподарського призначення. В цій накладній вказують кількість голів, їх живу масу, вартість, інвентарний номер, стать, вік. Продаж за готівку оформляють товарно-транспортною накладною. Велике значення має правильне документальне оформлення переведення тварин з однієї вікової групи в іншу. У всіх випадках переведення телят з однієї облікової групи в іншу (включаючи і переведення тварин в основне стадо), складають Акт на переведення тварин з групи в групу.

Відповідальність за ведення обліку на фермі (у бригаді, цеху) покладено на її завідувача. На підставі первинних документів складають Звіт про рух тварин і птиці на фермі, в якому відображають підсумкові дані про наявність і рух тварин за місяць по кожній обліковій групі. Звіт складається завідувачем ферми в двох примірниках і у встановлені строки разом з первинними документами по надходженню та вибуттю тварин та птиці подається до бухгалтерії для перевірки та бухгалтерського обліку поголів’я.

Для обліку поточних біологічних активів використовують рахунок 21 «Поточні біологічні активи». За дебетом рахунка відображається надходження (придбання, приплід молодняку продуктивної й робочої худоби, вибракувана з основного стада худоба для подальшої відгодівлі або для реалізації без відгодівлі) тварин на вирощуванні, які обліковуються за первісною вартістю; приріст живої маси молодняку тварин, за кредитом – вибуття тварин на вирощуванні внаслідок продажу, безоплатної передачі тощо.

5.10. Облік основних засобів

Для здійснення виробничої діяльності сільськогосподарським підприємствам потрібні основні засоби. До основних засобів належать: земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки та споруди, передавальне устаткування, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади та інвентар, робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження, інші основні засоби.

П(С)БО 7 при встановленні критеріїв віднесення матеріальних активів до основних засобів надає перевагу їх призначенню і не висувають обмеження щодо їх вартості.


Для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух основних засобів та їх зносу у ДП «ДГ «Елітне» передбачені рахунки: 10 “Основні засоби”; та 13 “Знос (амортизація) необоротних активів”.

Основою правильної організації бухгалтерського обліку основних засобів є дотримання принципу їх класифікації.

Основні засоби доцільно групувати за їх функціональним призначенням, галузями, речовим, натуральним характером і видами, за використанням і належністю.

Первісною оцінкою основних засобів є собівартість їх придбання або створення.

Собівартість основних засобів - це сплачена сума грошових коштів або їхніх еквівалентів, або справедлива вартість іншої форми компенсації (інших активів або зобов'язань), наданої для отримання активу на момент його придбання або створення.

Під справедливою вартістю основного засобу розуміють вартість конкретного об’єкту основних засобів, який може бути отримано в операціях обміну між проінформованими, зацікавленими та незалежними сторонами.

Залишкова вартість являє собою різницю між первісною вартістю і сумою зносу за весь строк експлуатації об’єкта. Оцінка по залишковій вартості використовується при розробці планів відтворення основних засобів і для нарахування зносу.

П(С)БО 7 “Основні засоби” передбачено, що підприємства мають право переоцінювати об’єкти основних засобів, якщо їх залишкова вартість відрізняється від справедливої вартості на дату балансу.

Частота проведення переоцінки залежить від коливань справедливої (реальної) вартості основних засобів. У разі переоцінки об’єкта основних засобів на ту саму дату переоцінюються всі об’єкти групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт.

Переоцінена первісна вартість та сума зносу об’єкта основних засобів визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об’єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Основні засоби на сільськогосподарських підприємствах збільшуються внаслідок надходження їх в господарство в результаті:

  • придбання у постачальників;

  • виконання будівельно-монтажних робіт;

  • виготовлення основних засобів на власному підприємстві;

  • безоплатної передачі (надходження) від юридичних і фізичних осіб;

  • виявлення надлишків основних засобів в процесі інвентаризації;

  • переводу молодняку тварин в основне стадо;

  • закладання і вирощування багаторічних насаджень;

  • затрат на капітальні інвестиції в земельні ресурси господарства.

Збільшення надходження основних засобів обов’язково повинно бути відображено в тому чи іншому первинному документі.

Для оприбуткування основних засобів використовують такі документи: Акт приймання-передачі основних засобів, Акт приймання-здачі відремонтованих і реконструйованих та модернізованих об’єктів, Акт приймання багаторічних насаджень і передачі їх в експлуатацію.


Для організації обліку і забезпечення контролю за збереженням основних засобів кожному об’єкту присвоюють інвентарний номер. На кожну класифікаційну групу основних засобів відводять певну кількість номерів із резервом, що дає змогу присвоїти номери цієї серії однотипним об’єктам, які надійдуть пізніше. Інвентарні номери в обов’язковому порядку наводяться в первинних документах та реєстрах з обліку основних засобів і є основою для обліку руху окремих об’єктів.

На кожен об’єкт основних засобів, що надходить у господарство відкривають Інвентарну картку обліку основних засобів. З метою автоматизації обліку операцій з основними засобами інформація по кожному об’єкту вводиться у програмний комплекс.

Визначенням непридатності основних засобів, неможливості або неефективності проведення їх відновлювального ремонту повинна займатися компетентна, постійно діюча комісія. Її склад затверджується наказом по підприємству. Акти на списання основних засобів вміщують в собі дані про первісну вартість об’єкта, суму накопиченого зносу за час експлуатації, вартості одержаних матеріальних цінностей в результаті ліквідації об’єкта, тобто в них є всі необхідні дані для складання бухгалтерських проводок.

На підставі відповідних документів (наряди, акти, тощо) реєструють витрати на ліквідацію об’єкта та виручку у вигляді вартості одержаних при цьому матеріалів, які згідно з накладними мають бути передані на склад під відповідальне зберігання.

Фінансовий результат від вибуття об’єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям основних засобів. Реєстри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.

В ДП «ДГ «Елітне» для обліку основних засобів використовують рахунок 10 «Основні засоби», до якого відкривають відповіді субрахунки (додатки ).

Амортизація - це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Ліквідаційна вартість – це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням втрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

Відповідно до принципів бухгалтерського обліку вартість необоротних активів має розподілятися протягом всього строку їх експлуатації шляхом списання на звітні періоди, протягом яких ці активи матимуть виробничу користь. Завдання амортизації – розподілити вартість необоротних активів тривалого використання на витрати протягом очікуваного строку експлуатації на основі застосування систематичних і раціональних записів, тобто це процес розподілу, а не оцінки. В цьому визначенні є декілька суттєвих моментів.


Положенням (стандартом) 7 “Основні засоби” рекомендовані для застосування такі методи нарахування амортизації основних засобів (крім інших необоротних активів):

  • прямолінійний;

  • зменшення залишкової вартості;

  • прискореного зменшення залишкової вартості;

  • кумулятивного;

  • виробничого.

Для обліку зносу необоротних активів призначено рахунок 13 “Знос необоротних активів”, на якому узагальнюється інформація про нараховану амортизацію та індексацію зносу необоротних нематеріальних і матеріальних активів.

Рахунок 13 “Знос (амортизація) необоротних активів” має такі субрахунки:

131 “Знос основних засобів”

132 “Знос інших необоротних матеріальних активів”

133 “Накопичена амортизація нематеріальних активів”.

За кредитом рахунку 13 “Знос (амортизація) необоротних матеріальних активів” відображається нарахування амортизації та індексації зносу необоротних активів, за дебетом зменшення суми зносу. На субрахунку 131 “Знос основних засобів”, узагальнюється інформація про знос тих необоротних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 “Основні засоби”.

На субрахунку 133 “Накопичена амортизація нематеріальних активів” узагальнюється інформація про суму накопиченої амортизації нематеріальних активів.

Аналітичний облік зносу (накопиченої амортизації) необоротних активів ведеться відповідно за видами основних засобів, інших матеріальних необоротних активів та нематеріальних активів.

Метод прямолінійного списання вартості об’єкта передбачає нарахування амортизації протягом строку його експлуатації. Метод ґрунтується на тих передумовах, що амортизація залежить тільки від тривалості строку служби. Сума амортизаційних відрахувань для кожного періоду розраховується шляхом ділення амортизованої вартості (первісної вартості об’єкту мінус його ліквідаційну вартість) на кількість звітних періодів експлуатації об’єкта. Норма амортизації є постійною.

На досліджуваному підприємстві головним недоліком обліку основних засобів є те, що у деяких документах заповнено не всі реквізити, а також відсутність спеціалізованих форм первинних документів. А у цілому облік відповідає нормативним вимогам.

5.8. Журнал господарських операцій з обліку основних засобів у ДП «ДГ «Елітне» за квітень 2015 року

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дебет

Кредит

1

Ліквідовано трактор МТЗ-80

131

103

99684,00

2

Оприбутковано металлолом, отриманий від ліквідації будівлі

203

746

285,00

3

Нараховано амортизацію основних засобів та віднесено на витрати

  • польової бригади рослинництва

  • ремонтної майстерні

  • автопарку

  • машино-тракторного парку

  • загальногосподарських витрат

  • адміністративних витрат



231

234.1

234.2

234.5

91

92



131



8120,00

11589,00

9586,00

13589,00

5486,00

7898,00