ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 02.12.2019

Просмотров: 701

Скачиваний: 3

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Н М Ц






Т Е Х Н О Л О Г І Я

В

Г А Л У З Я Х

Р О С Л И Н Н И Ц Т В А








М е т о д и ч н і р е к о м е н д а ц і ї





МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ


НАВЧАЛЬНО – МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР

ПО ПІДГОТОВЦІ МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ












ТЕХНОЛОГІЯ В ГАЛУЗЯХ РОСЛИННИЦТВА





МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

ІЗ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ НАПРЯМУ 1301 «АГРОНОМІЯ»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ АГРАРНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ

1 - 2 РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ












1. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ

ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

1.1. Мета курсової роботи

Курсова робота виконується на завершальному етапі підготовки молодших спеціалістів спеціальностей напряму 1301 «Агрономія» і має за мету поглиблення, систематизацію та закріплення теоретичних знань з циклу агрономічних дисциплін, оволодіння основами аналізу і планування господарської діяльності в первинних ланках аграрного сектору, набуття навичок самостійної роботи зі спеціальною літературою та професійних умінь розробки системи агротехнічних заходів, спрямованих на одержання програмованих урожаїв якісної, конкурентоспроможної продукції однієї з сільськогосподарських культур.

1.2. Організація виконання курсової роботи

Курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання. Для надання допомоги студентам при виконанні курсової роботи наказом директора вищого навчального закладу призначається керівник з числа викладачів спеціальних дисциплін. Загальне керівництво проводиться заступником директора з навчальної роботи, завідувачем відділення, які організовують виконання курсової роботи, регулярно перевіряють його хід

та здійснюють методичний контроль керівників.

Тематика курсових робіт повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потребами конкретного фаху. Бути актуальною і спрямованою на вирішення завдань творчого характеру відповідно до напряму майбутньої діяльності фахівця.

Теми курсової роботи розробляються провідними викладачами дисципліни на підставі замовлень виробництва, результатів виробничих практик, наукових досліджень, психологічних рекомендацій, розглядаються на засіданні циклової комісії і затверджуються заступником директора з навчальної роботи.

Не пізніше як за два місяці до захисту керівник курсової роботи видає завдання, рекомендує необхідну літературу, консультує студента і перевіряє виконання курсової роботи. Перевіривши курсову роботу, викладач пише рецензію, в якій зазначає недоліки та шляхи їх усунення, а також робить загальний висновок про можливість допуску студента до захисту курсової роботи. Студент відповідно до вказівок викладача виконує необхідні виправлення і доповнення.


Студенту надається право обрати тему курсової роботи, визначену цикловою комісією або запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її виконання. Курсова робота виконується самостійно в позаурочний час.

Захист курсової роботи проводиться перед комісією у складі двох - трьох викладачів циклової комісії за участю керівника курсової роботи. Під час захисту курсової роботи комісія з'ясовує , як студент засвоїв основний теоретичний матеріал, пов'язаний з темою курсової роботи, як він уміє пояснити окремі розрахунки, обгрунтувати вибір технології вирощування.

Курсові роботи виконані неохайно, не за структурою і з великою кількістю помилок до захисту не допускаються. Захист курсової роботи здійснюється в позаурочний час.

Результати захисту курсової роботи оцінюються за чотирибальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»). Курсові роботи зберігаються цикловою комісією протягом одного року. Після закінчення зазначеного терміну курсові роботи знищуються, про що складається відповідний документ (акт).

2. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ТЕМ КУРСОВИХ РОБІТ

  1. Інтенсивна технологія вирощування озимої пшениці.

  2. Інтенсивна технологія вирощування озимого жита.

  3. Інтенсивна технологія вирощування ярого ячменю.

  4. Інтенсивна технологія вирощування ярої пшениці.

  5. Технологія вирощування вівса.

  6. Інтенсивна технологія вирощування кукурудзи на зерно.

  7. Технологія вирощування кукурудзи на силос.

  8. Технологія вирощування проса.

  9. Технологія вирощування гречки.

  10. Інтенсивна технологія вирощування гороху.

  11. Інтенсивна технологія вирощування сої на зерно.

  12. Технологія вирощування люпину на зерно.

  13. Інтенсивна технологія вирощування цукрових буряків.

  14. Технологія вирощування висадків цукрових буряків.

  15. Інтенсивна технологія вирощування картоплі.

  16. Інтенсивна технологія вирощування картоплі на

осушених торф'яниках.

  1. Технологія вирощування насіннєвої картоплі в закритих районах.

  2. Технологія вирощування ранньої картоплі.

  3. Інтенсивна технологія вирощування соняшнику.

  4. Технологія вирощування соняшнику на насіння

на ділянках гібридизації.

  1. Технологія вирощування ріпаку озимого та насіння.

  2. Технологія вирощування м'яти перцевої.

  3. Інтенсивна технологія вирощування льону-довгунцю.

  4. Технологія вирощування баштанних культур.

  5. Технологія вирощування помідорів у відкритому

грунті розсадним і безрозсадним способом.

  1. Технологія вирощування капусти ранньої, середньої,

пізньої у відкритому ґрунті.

Таким чином, кожному студенту формується індивідуальне завдання, яке не повторюється, реєструється викладачем і може бути заміненим лише за мотивованою заявою виконавця.

Не дивлячись на широкий вибір вирощуваних культур, особливостей їх біології та умов вирощування, що обумовлює різнобічний характер тематики, в усіх випадках, назва окремо взятої курсової роботи має звучати на підставі загальної схеми: « Технологія вирощування запрограмованого врожаю __________________________________________________________


в умовах ___________________________ ________________________ району

_____________________________________ області »


3. ОРІЄНТОВНИЙ ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ


Вступ

    1. Загальні відомості про господарство та вирощувані культури.

    2. Коротка ботанічна характеристика та вимоги культури

до умов росту і розвитку.

    1. Особливості ведення галузі рослинництва в умовах

реформування земельних відносин та стан технології

вирощування культури в господарстві.

    1. Розрахунок можливого рівня врожайності культури.

    2. Розробка системи агротехнічних заходів вирощування

запрограмованого врожаю культури.

5.1. Господарсько – біологічна характеристика підібраних сортів.

5.2. Розміщення культури в сівозміні (попередники).

5.3. Обробіток грунту.

5.4. Удобрення культури.

5.5. Підготовка насіння та сівба.

5.6. Догляд за посівами.

5.7. Строки та технологія збирання врожаю.

    1. Нові досягнення науки та передовий досвід

вирощування культури.

Висновки.

Додатки.

Список використаної літератури.


4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ


4.1. Обкладинка і титульний аркуш


Курсова робота переплітається в обкладинку. На обкладинці роботи наклеюють етикетку розміром 160 х 100 мм, на якій пишуть « КУРСОВА РОБОТА », вказують тему, прізвище, ім'я та по батькові студента - виконавця, рік виконання. Якщо обкладинка з білого паперу, то вказані дані пишуть на обкладинці, у випадку прозорої обкладинки - етикетку не роблять.

Титульний аркуш оформляється на білому папері формату А - 4 ( 297 х 210 мм ) і заповнюється за формами наведеними на рис. 2 та додатка А.

Поле 1 - назва міністерства, навчального закладу, відділення ( кабінету ).

Поле 2 - не заповнюється.

Поле 3 - тема курсової роботи.

Поле 4 - виконавець курсової роботи. Вказується група , відділення,

спеціальність, прізвище та ініціали.

Поле 5 - керівник курсової роботи. Прізвище та ініціали.

Поле 6 - рік виконання роботи (без слова « рік » або літери « р »).

4.2. Оформлення змісту

Зміст розташовують безпосередньо після титульного аркуша. Слово « ЗМІСТ » записують у вигляді заголовка, великими літерами, симетрично тексту.

До змісту включають: завдання на виконання курсової роботи, вступ, послідовно перераховані назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів ( якщо вони мають заголовки ), висновки, пропозиції, додатки, список використаної літератури та номери сторінок, на яких вони розпочинаються.

4.3. Структура курсової роботи

Курсова робота повинна містити лише, належним чином упорядковану, виробничу та наукову інформацію. Інформація повинна стосуватись теми роботи, бути тісно пов'язана з нею, розкривати її суть. Відповідно до цих вимог необхідно створювати структуру курсової роботи.


Робота виконується на стандартних аркушах білого паперу формату А 4 ( розміром 210 х 297 мм ) акуратно, чітко і грамотно, з одного боку аркуша. При розміщенні тексту на аркуші лишаються поля: зліва – 30 мм, справа - 10 мм, зверху - 30 мм, знизу - 25 мм.

Обсяг роботи повинен бути не менше 30 сторінок рукописного тексту з урахуванням таблиць, рисунків, розрахунків. З них орієнтовно виділяється: на вступ - одна сторінка, розділ 1 - 6 с., розділ 2 - 5 с., розділ 3 – 4 - 5 с., розділ 4 - 2 с., розділ 5 – 10 - 15 с., розділ 6 - 2 с., висновки - 1 с., список використаної літератури - 1 с., додатки - обсяг не обмежується.

По всій курсовій роботі сторінки нумеруються арабськими цифрами зверху посередині сторінки. Першою сторінкою роботи є титульна сторінка. На ній номер не ставиться, але входить у загальну нумерацію. Після титульного аркуша, на окремій сторінці, подається зміст, далі, теж окремою сторінкою, - індивідуальне завдання (дод. Б).

Текст роботи за необхідності ділять на розділи і підрозділи, підрозділи на пункти. Розділи, підрозділи повинні мати заголовки, в яких чітко і стисло відображається їх зміст. Заголовки розділів та інших структурних одиниць пишуться окремим рядком і виділяються шрифтом чи розміром літер без крапки в кінці, не підкреслюючи. Перенесення слів у заголовках не допускається. Якщо заголовок складається з двох речень, їх роз'єднують крапкою.

Розділи доцільно розпочинати з нової сторінки. Відстань від верху сторінки до заголовку дорівнює чотирьом міжрядковим інтервалам, а від заголовку до тексту - двом. Між текстом попереднього підрозділу до заголовку наступного відстань становить три інтервали.

Розділи нумеруються послідовно арабськими цифрами в межах всієї роботи. Порядкові номери ставляться перед назвою розділу, виділяються крапками. Наприклад: « 2. Коротка ботанічна характе­ристика та вимоги культури до умов росту і розвитку. » « Зміст », « Вступ », « Висновки », « Додатки », « Список використаної літератури » не нумеруються, а їх назви правлять за заголовки. Підрозділи нумеруються арабськими цифрами у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номерів розділу і підрозділу, відокремлених крапкою. Наприклад: « 3.4. Встановлення рівня гранично можливого врожаю » (четвертий підрозділ третього розділу).

Абзаци впродовж усього тексту мають дорівнювати п'яти знакам.

У тексті і таблицях можна користуватися загальноприйнятими скороченнями: тонна - т, центнер - ц, гектар - га, кормова одиниця - корм. од. та іншими.

У кінці роботи вказується дата виконання і ставиться підпис студента - виконавця.

4.4. Таблиці

Для зручності користування цифровий матеріал оформляється у вигляді таблиць. Таблиця розташовується безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Таблицю можна розміщувати вздовж або впоперек аркуша, дотримуючись полів.


На всі таблиці повинні бути посилання в тексті. Таблиці, за винятком таблиць додатків, слід нумерувати арабськими цифрами в межах розділу. Номер таблиці пишеться перед її назвою і складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою. Таблиці додатків позначаються окремою нумерацією арабськими цифрами. Назву таблиці пишуть малими літерами, крім першої великої над таблицею посередині. Назва повинна бути стислою і відповідати змісту таблиці. Наприклад: 1.2. Склад земельних угідь - друга таблиця першого розділу.

У випадку, коли таблиця не поміщається на одному аркуші, її назва вказується лише над першою частиною. Над наступними частинами пишуть « Продовження таблиці » з зазначенням номера. При розміщенні таблиці на кількох аркушах у кожній частині повторюють шапку, чи боковик, однак допускається їх заміна відповідно номерами колонок, чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами в першій частині таблиці.

Шапка від решти таблиці теж відокремлюється лінією. Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступному аркуші, нижню обмежуючу лінію не проводять. Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують колонки і рядки таблиці, можна не проводити, якщо їх відсутність не заважає користуванню таблицею.

Заголовки колонок і рядків таблиць слід писати з великої літери, а підзаголовки колонок - з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком, або з великої літери, якщо мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапка не ставиться. Заголовки і підзаголовки колонок указують в однині. Заголовки колонок записуються паралельно рядків таблиці, за необхідності допускається перпендикулярне розташування заголовків колонок.



  1. 5. Ілюстрації

Ілюстрації (рисунки, графіки, схеми, діаграми, ескізи, фотознімки) розміщуються безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення тексту, що викладається. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті. Фотознімки, розміром меншим за формат А 4, наклеюються на аркуш наступної сторінки тексту.

Ілюстрації повинні мати назву і позначатися словом « Рисунок ». Слово « Рисунок » і найменування розміщують під ілюстрацією, а за наявності вільного місця - збоку. Ілюстрації послідовно нумеруються в межах розділу арабськими цифрами ( за винятком ілюстрацій, наведених у додатках ). Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою.

  1. 6. Формули

Формули розташовуються безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка. Вище і нижче кожної формули повинно бути залишено один вільний рядок.

Формули в тексті (за винятком формул у додатках) нумеруються арабськими цифрами в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою. Наприклад: ( 6.5 ) - п'ята формула шостого розділу. Номер формули вказують на рівні формули в крайньому правому положенні рядка.