Файл: БЖД метод. вказівки до самост. роботи.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 02.12.2019

Просмотров: 384

Скачиваний: 2

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ РАДІОТЕХНІКИ І СПЕЦІАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ

КАФЕДРА БЖД І ЦО












МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо організації самостійної роботи студентів з нормативної навчальної дисципліни

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

для студентів денної (заочної; денно-заочної) форми навчання











Затверджено на засіданні кафедри БЖД і ЦО

Протокол № 2 від 6 вересня 2010 року.


Затверджено на засідання

Навчально-видавничої ради ДонНТУ

Протокол № 4 від 7 жовтня 2010 р.









Донецьк 2010

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ РАДІОТЕХНІКИ І СПЕЦІАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ

КАФЕДРА БЖД І ЦО
















МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо організації самостійної роботи студентів з нормативної навчальної дисципліни

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

для студентів денної (заочної; денно-заочної) форми навчання





















УДК 504.75(071)



Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з дисципліни «Безпека життєдіяльності» призначені для студентів всіх форм навчання та всіх спеціальностей.




Автори: старші викладачі кафедри БДЖ і ЦЗ В.А. Оніщенко і О.О. Степанова

Відповідальний за випуск: М.А. Мокін



Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з дисципліни «Безпека життєдіяльності» містять основні завдання підготовки спеціалістів,усі питання робочої програми дисципліни, зміст, розділи та тематику нормативної дисципліни, критерії оцінки , список літератури, що рекомендується, методичні вказівки до виконання контрольної роботи.




Донецьк: ДВНЗ ДонНТУ, 2010 – 17 стор.








ВСТУП


Однією з необхідних умов організації навчального процесу з кредитно-модульної системи є наявність навчальної програми з дисципліни БЖД.

Невід'ємної складової робочої навчальної програми є рейтингова система оцінки, яка передбачає визначення якості вивчення студентом усіх видів завдань, як аудиторних, так і передбачених для самостійної навчальної роботи й рівня придбаних їм знань, умінь і навичок шляхом оцінки в балах результатів цієї роботи під час проміжного й семестрового (підсумкового) контролю з наступним перекладом оцінки в балах в оцінку традиційної національної шкали й шкали ECTS.

Робоча навчальна програма складена на підставі галузевих стандартів вищої освіти підготовки фахівців, молодшого фахівця й бакалавра. Що стосується освіти з питань ЦЗ, охорони праці, екології й безпеки життєдіяльності, що затверджене міністром освіти й науки України 10.05.2002 р.



  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Безпека життєдіяльності (БЖД) - це галузь науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей утворення небезпек, їх властивостей і їх впливу на організм людини, основ захисту здоров'я й життя людини й навколишнього середовища, його проживання від небезпек, а також на розробку й реалізацію відповідних способів і заходів, що стосуються створення й підтримки комфортних і безпечних умов життя й діяльності людини. Науковий зміст її – теоретичні основи безпеки життєдіяльності людини в системі "людина – техніка – навколишнє середовище".

У цілому БЖД суспільства забезпечується державними програмами, які містять:

розробку й проведення природоохоронних заходів;

систему профілактики й захисту здоров'я населення;

заходи, що стосуються забезпечення громадського порядку;

заходи щодо захисту населення під час погрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціально-політичного або військового характеру;

підготовку фахівців, що знають основи БЖД і вміють застосовувати в життя заходи щодо захисту людей і навколишнього середовища.

Як нормативна навчальна дисципліна "Безпеки життєдіяльності" має гуманітарно-технічну спрямованість і узагальнює дані відповідно до науково-практичної діяльності, формує понятійне-категорійний, теоретичний і методологічний апарат, необхідний для вивчення охорони праці, захисту навколишнього середовища, цивільного захисту, інших дисциплін, які вивчають конкретні небезпеки й способи захисту від них.

Професійна освіта спрямована на забезпечення майбутнього фахівця знаннями, уміннями й навичками для забезпечення професійної діяльності під час виконання управлінської діяльності, при проектуванні й розробці нових процесів, виконанням конкретних виробничих дій, технологічний операцій.

Підготовка студентів у межах навчальної дисципліни містить теоретичні питання, націлені на формування кругозору й ідеології безпечного мислення й поведінки, і забезпечує майбутніх фахівців важливим інструментом не тільки повсякденного контакту з навколишнім світом, а й готовить до майстерного виконання технологічних процесів різної складності. Підставою цього є вивчення теорії ризик-орієнтованого підходу для гарантування безпеки людини, суспільства, навколишнього середовища, розробка методів оцінки небезпеки проектованого встаткування, нових технологій, процесів, що трапляються в суспільстві. Головною метою при вивченні небезпек є вивчення причинних взаємозв'язків між вихідними небезпечними подіями, що відносяться до персоналу, устаткування й навколишнього середовища й приводить до збоїв, а також пошук способів зменшення шкідливих впливів шляхом удосконалення як систем у цілому, так і її складових.


Вивчення дисципліни БЖД базується на основі інтеграції теоретичних і практичних знань, які одержали студенти в загальноосвітніх навчальних закладах, отриманих при вивченні загальноосвітніх дисциплін у вищому навчальному закладі й придбаному життєвому досвіді. Завдяки цій дисципліні майбутні фахівці повинні освоїти філософію безпеки локальних екосистем, уміти будувати дерево подій, визначати існуючі проблеми безпеки.

Безпека життєдіяльності як навчальна дисципліна не вирішує спеціальних проблем безпеки. Це справа спеціальних дисциплін – охорони праці, цивільного захисту, промислової екології й інших дисциплін. Безпека життєдіяльності забезпечує загальну освіту в галузі безпеки, що є науково-методичним фундаментом для всіх, без виключення, спеціальних дисциплін з безпеки. БЖД також – не спосіб особистого захисту, а дисципліна, яка вивчає основи захисту особистості, суспільства, держави, людства. Фахівець, який досконально освоїв безпеку життєдіяльності, буде грамотно діяти в умовах небезпеки, захищаючи, таким чином, як своє життя й здоров'я, так і життя й здоров'я інших людей.

«Безпека життєдіяльності» є обов'язковим предметом для вивчення студентами й включається в навчальний план як спеціальна й окрема дисципліна.


  1. МЕТА Й ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Ціль вивчення дисципліни полягає в тому, щоб забезпечити на підставі ризик - орієнтованого підходу відповідно до сучасних вимог знання студентів про загальні закономірності утворення й розвитку небезпеки, надзвичайних ситуацій, у першу чергу, техногенного характеру, їх властивостей, можливого впливу на життя й здоров'я людини й сформулювати необхідні в майбутній практичній діяльності фахівця вміння й навички для їхнього попередження й ліквідації, захисту людей і навколишнього середовища.

Основним завданням дисципліни є освоєння студентами теоретичних знань і практичних навичок, необхідних для:

визначення загальних закономірностей утворення й розвитку небезпек і їх ідентифікації;

облік впливу на життя й здоров'я людини небезпечних і шкідливих факторів і формування навичок, необхідних у майбутній практичній діяльності, уміння попереджати й ліквідувати їх;

підтримка комфортного стану навколишнього середовища людини;

розробка й реалізація заходів захисту людини і його життєвого середовища від негативних впливів;

прогнозування й моделювання розвитку й оцінки наслідків надзвичайних ситуацій;

прийняття розв'язків з захисту населення й виробничого персоналу від можливих наслідків аварій, катастроф, стихійних лих, а також застосування сучасних засобів поразки й застосування заходів щодо ліквідації їх наслідків.


У результаті вивчення курсу БЖД студенти повинні:

Знати:

характеристику навколишнього середовища;


шкідливі й небезпечні фактори життєвого середовища й наслідки їх негативних дій;

психофізіологічні аспекти БЖД, поняття про людський фактор і його роль у виникненні небезпеки;

структуру державного керування й контролю над безпекою життєдіяльності;

основи моніторингу небезпек, якісного й кількісного аналізу рівнів ризиків;

класифікацію й характеристику типових видів НС, зон поразки, які виникають під час НС;

способи й заходи захисту населення від вражаючих факторів небезпечних НС;

умови забезпечення здоровішого способу життя, попередження виникнення наркоманії, СНІДу, алкоголізму, а також небезпек від продуктів харчування й правила надання першої медичної допомоги потерпілим.

Уміти:

ідентифікувати джерело й типи небезпек шкідливих і небезпечних факторів;

прогнозувати можливість виникнення небезпек;

визначати рівень індивідуального ризику;

зменшувати ризик до припустимих значень;

вчасно визначати можливість появи небезпечних ситуацій, їх вид і резерв часу;

розробляти план індивідуальних дій з метою попередження або зменшення рівня можливих наслідків НС;

давати оцінку екологічних і соціальних наслідків НС.



  1. РОЗДІЛИ Й ТЕМАТИКА НОРМАТИВНОЇ

ДИСЦИПЛІНИ «БЖД»


ТЕМА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЖД

Предмет БЖД. Основні завдання науки про безпеку людини. Концепція ООН до що постійного розвитку людства – основа БЖД. Концепція БЖД. Багатогранність сфер діяльності людини і його безпека, які досліджуються БЖД.

Життєдіяльність як фізіологічно-структурне поняття, його сутність, взаємозв'язки й взаємозалежності. Структура життєдіяльності і її характерні ознаки. Взаємозв'язок життєдіяльності з навколишнім середовищем проживання в системі "людина - середовище проживання - діяльність". Принципи й способи забезпечення життєдіяльності.

Основні поняття й визначення БЖД. Небезпечні, шкідливі, вражаючи, нейтральні й необхідні фактори. Поняття небезпеки, безпеки, ризику. Взаємозв'язок небезпеки, безпеки й ризику. Небезпека, як основний фактор, що визначає рівень безпеки. Історія розвитку науки про БЖД. Сучасні проблеми життєдіяльності.

БЖД, як інтегральна наука. Методологічна основа БЖД. Теоретичні положення БЖД і їх філософська основа. Основні висновки щодо забезпечення прийнятої безпеки людини.

ТЕМА 2. КОНЦЕПЦІЯ РИЗИКУ. ПРИНЦИПИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЖД

Ризик. Індивідуальний і соціальний ризик. Концепція ризику. Теорія ризику. Оцінка рівня ризику. Визначення й обчислення ризику. Прийнятний ризик і безпека. Екстремальні ситуації - як ситуації багатофакторних небезпек. Типові моделі небезпек. Емоції й думки, як основа формування ситуацій.

Принципи виявлення рівня негативних факторів в індивідуальному полі діяльності. Методика прогнозування можливості виникнення негативних факторів в індивідуальному полі діяльності. Теорія катастроф.


Принципи, методи й способи забезпечення безпеки. Керування ризиком, можливі шляхи його зменшення. Основні напрямки забезпечення БЖД.


ТЕМА 3. ФІЗІОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ЛЮДИНУ

Основи фізіології систем організму. Гомеостаз і адаптація як універсальні властивості людського організму. Поняття про імунітет людини. Поняття про здоров'я людини й здоров'я суспільства в цілому. Вплив науково-технічного прогресу на здоров'я людини.

Проблеми здоров'я в житті людини. Фактори формування здоров'я. Фактори ризику, групи ризику. СНІД. Причини виникнення шкідливих звичок, їх наслідок для людини.


ТЕМА 4. РОЛЬ СПРИЙНЯТЛИВОСТІ В БЕЗПЕЦІ ЛЮДИНИ

Роль рецепторів, ефекторів, центральної нервової системи в забезпеченні безпеки БЖД. Роль аналізаторів людини в оцінці небезпечних факторів середовища проживання: зір, слух, нюх, смак; тактильна, больова й температурна чутливість. Грань чутливості. Диференціальний поріг чутливості. Закон Вебера - Фехнера. Нервові процеси і їх динаміка. Латентний період. Руховий період.

Специфічні властивості зорового аналізатора. Грань сприйнятливості. Сприйняття квітів. Фізіологічна дія квітів на людський організм. Колір в безпеці.

Грань сприйняття звуку. Інфразвук і ультразвук, шум. Поріг болючої чутливості. Реакції організму людину в різному звуковому середовищі.

Роль нюху й смаку в безпеці людини. Нюховий і смаковий дальтонізм. Функції тактильної, температурної, вісцеральної чутливості, болючі відчуття, рухові аналізатори при сприйнятті небезпечних факторів і забезпеченні безпеки людини.