ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 395
Скачиваний: 2
ТЕМА 5. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
БЕЗПЕКИ ЛЮДИНИ
Психологія безпеки праці. Завдання психології безпеки праці. Психічні процеси, що управляють трудовою діяльністю.
Фактори й психічні стани, що підсилюють індивідуальну схильність до небезпеки й нещасних випадків. Методи підвищення безпеки.
Типові моделі психологічних реакцій людини у випадку екстремальних ситуацій. Методика формування й підтримки особистої психологічної стійкості людини в екстремальних ситуаціях.
ТЕМА 6. СЕРЕДОВИЩЕ ЖИЗНЕДЕЯТЕЛЬНОСТИ ЛЮДИНИ
Зовнішнє середовище проживання й середовище проживання життєдіяльності людини. Ноосфера - як наступний етап розвитку. Духовне середовище проживання людини. Внесок В.І.Вернадського в розвиток науки про ноосферу. Взаємодія людини з біосферою в цілому і її компонентами.
Класифікація середовища життєдіяльності. Характеристика побутового, виробничого, природного середовища проживання. Інтенсивність прояву небезпечних факторів залежно від виду середовища проживання.
ТЕМА 7. НЕГАТИВНІ ФАКТОРИ СЕРЕДОВИЩА
ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
Класифікація негативних факторів середовища життєдіяльності і їх характеристика. Меже-припустимий рівень фактора. Резерв часу, реакція людини. Класифікація факторів за характером впливу на людину.
Механічні фактори й способи попередження їх негативних впливів. Термічні фактори й спеціальні способи попередження й захисту. Загальні вимоги пожежної безпеки. Державний протипожежний нагляд. Пожежно-профілактичні заходи. Організація евакуації людей при виникненні пожежі. Підручні засоби пожежогасіння. Правила поведінки людей при виникненні пожеж, наслідки пожеж.
Дія електромагнітних полів і випромінювань на людину, способи й методи захисту від них. Електричні фактори в природі й побуту, попередження поразки електричним струмом.
Природа іонізуючого випромінювання. Дія радіації на людину. Принципи забезпечення радіаційної безпеки.
Хімічні фактори, їх класифікація, шляхи влучення небезпечних хімічних речовин в організм людини.
Біологічні небезпечні фактори й основи захисту від них. Нові небезпеки, породжені НТП.
Аварії й катастрофи, їх причини й наслідки. Методика визначення виникнення аварійної ситуації. Моделі аварійних ситуацій.
Джерела виникнення й види соціальних небезпек. Руйнівні й псевдо релігійні ідеї, їх наслідки для людини й людства в цілому. Геноцид, репресії, расизм, апартеїд, фашизм, нацизм, вандалізм, анархізм.
Регіональний комплекс небезпечних факторів. Глобальні небезпеки. Роль міжнародних організацій у вирішенні глобальних проблем безпеки. Можливі шляхи підвищення глобальної безпеки.
Методика визначення рівня негативних факторів середовища проживання.
ТЕМА 8. МОДЕЛЮВАННЯ СЦЕНАРІЇВ ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ.
Осередок ядерної поразки. Зона хімічного зараження й осередок поразки. Осередок біологічної поразки.
ТЕМА 9. БЕЗПЕКА В УМОВАХ КРИМІНАЛЬНОЇ
ЗЛОЧИННОСТІ Й ТЕРОРИЗМУ
Криміногенна ситуація, найбільш характерні випадки її прояву. Безпека в юрбі. Рекомендації із забезпечення особистої фізичної безпеки. Психологія спілкування в конфліктних ситуаціях. Технічні засоби самооборони. Юридичні документи, які підтверджують права й границі самооборони. Рекомендації із захисту особистої власності.
Стан і динаміка розвитку прояву тероризму. Погроза національної й глобальної безпеки у зв'язку з розширенням тероризму, стратегія захисту від тероризму. Кримінально-правова оцінка тероризму. Індивідуальні й колективні дії під час терористичних актів.
ТЕМА 10. ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ НЕЩАСНИХ ВИПАДКАХ
Роль вчасно зробленої й правильно проведеної долікарської допомоги при порятунку життя й здоров'я потерпілого.
Візуальна діагностика стану потерпілого. Медичне сортування.
Медична аптечка. Використання підручних матеріалів при наданні долікарської допомоги.
Порядок проведення реанімаційних заходів. Методика проведення штучного дихання й непрямого масажу серця, послідовність і правильність виконання всіх дій. Час проведення реанімаційних заходів. Діагностика відновлення життєдіяльності організму.
Долікарська допомога при кровотечі. Артеріальна, венозна, капілярна й внутрішня кровотеча. Основні крапки пальцевого притиснення артерій. Правила накладення джгута, час його накладення в різних температурних умовах. Особливості надання першої допомоги при внутрішній кровотечі.
Долікарська допомога при отруєнні. Види отруєнь. Методика надання першої допомоги при отруєннях через органи дихання й через шлунково-кишковий тракт.
Долікарська допомога при переломах і вивихах. Необхідність і порядок іммобілізації постраждалого або його кінцівок. Основні способи перенесення й евакуації потерпілого при різних видах ушкоджень.
Долікарська допомога при опіках і обмороженнях. Види опіків, обморожень, переохолоджень організму, електротравми, утоплення.
Долікарська допомога при приступах бронхіальної астми, алергійної реакції, істеричних припадках, приступах епілепсії, морської хворобі, діабетичній кризі й ін.
ТЕМА 11. БЖД У ЗАКОНАХ І ПІДЗАКОННИХ АКТАХ
Правове забезпечення БЖД. Сутність правового забезпечення БЖД. Законодавчі акти міжнародного гуманітарного права. Конституційні основи безпеки: право на життя, працю, волю, соціальний, цивільний і державний захист. Закони, законодавчі акти, кодекси й інші регламентуючі БЖД документи. Законодавчі й нормативні акти, які регламентують рівень індивідуального ризику. Нормативні документи, які регламентують усунення зовнішніх постійних факторів ризику індивідуумові. Система правового захисту й спостереження за дотриманням правової безпеки. Відповідальність за порушення законодавства.
-
КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ
Семестровий залік - це форма підсумкового контролю, яка полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу винятково на підставі результатів виконаних їм певних видів робіт на семінарських або практичних заняттях.
Семестровий залік планується при відсутності модульного контролю й іспиту й не передбачає обов'язкову присутність студента.
Студент уважається допущеним до семестрового контролю з дисципліни БЖД, якщо він виконав контрольну роботу, передбачену навчальним планом на семестр з цієї дисципліни.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:
-
Конституція України. Основний закон. - К., 1996.
-
Про адміністративні порушення: Закон України. - К., 1993.
-
Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення: Закон України // Відомості Верховної Заради України. - 1994. - № 27.
-
Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань: Закон України від 14 січня 1998 р. - К., 1998.
-
Про охорону здоров'я: Закон України. - К., 1992.
-
Про охорону праці: Закон України. - К., 1992.
-
Про пожежну безпеку: Закон України. - К., 1993.
-
Про цивільну оборону України: Закон України від 3 лютого 1993. - К., 1993.
-
Бедрій Я.І., Боярська В.М., Голубєв А. К. та ін. Безпека життєдіяльності: Посіб. для студ. техн. вузів. - Л., 1997. - 275 с.
-
Безопасность жизнедеятельности: Учебник / Под ред. проф. Є.А. Арустамова. - 2- е изд. перераб. и доп. - М.: Изд. дом "Дашков, Машков и К", 2000. - 678 с.
-
Безпека життєдіяльності. / Є.П. Желібо, Н.М. Заверуха, В.В. Зацарний. За ред. Є.П. Желібо: Навч. посіб. - Львів: Новий Світ - 2000, 2001. - 320 с.
-
Безпеку життєдіяльності. Нівч. посіб. / За ред. М. Назарука. - Львів: За вільну Україну, 1997. - 275 с.
-
Бізнес і безпека: Журнал. - К.: Шанс.
-
Боків В.А., Лущик А.В.. Основи екологічної безпеки: Навч. посібник. - Сімферополь: СОНАТ, 1998. - 224 с.
-
Джигирей В.С., Жидецький. Безпеку життєдіяльності. - Львів: - Афіша, 1999. - 254 с.
-
Домарецький В.А., Златєв Т.П. Екологія харчових продуктів. - К.: Урожай, 1993. - 192 с.
-
Заплатинський В.М. Безпеку життєдіяльності: Опорний конспект лекцій. - Київ: Київ. держ. торг- екон. ун.,АН, т, 1999. - 207 с.
-
Заплатинський В.М. Основи кримінологічної безпеки сучасного бізнесу: Навч. посіб. для вузів. - К.: Київ. держ. торг- УНР, Ун- т, 2000. - 141 с.
-
Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения: справочник / Демиденко Г.П. и др. - Киев, 1987 (1989).
-
Зубик В.Б. Экономическая безопасность предприятия. - М., 1998. - 391 с.
-
Котик М.А. Психология и безопасность. - Таллинн: Валгус, 1987.
-
Крушельницька Я.В. Фізіологія й психологія праці: Навч. посіб. - К.: КНБУ, 2000. - 232 с.
-
Лапін В.М. Безпеку життєдіяльності людини. - Львів: Львівський банківський коледж, 1998. - 192 с.
-
Літвак С.М., Михайлюк В.О. Безпеку життєдіяльності. Навч. посібник. - Миколаїв: ТОВ "Компанія ВІД", 2001. - 230 с.
-
Назаров А. К. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності: Учеб. посібник. - Курган: Вид- У КМИ, 1993. - 120 с.
-
Пістун І.П. Безпеку життєдіяльності: Навч. посіб. - Суми: Університет. книга, 1999. - 301 с.
-
Радиоактивные загрязнения и их измерение / М.Т. Максимов, Г.О. Оджагов: Учеб. пособие. - 2- е изд., перераб. и доп. - М.: Энергоатомиздат, 1989. - 304 с.
-
Пособие по обеспечению безопасности личности и предприятия: Практическое пособие. – М., 1996. – 223 с. 28.
-
Смоляр В.І. Харчування в умовах радіонуклідного забруднення. - К.: Здоров'я: Укр. червоний хрест, 1991. - 32 с.
-
Стрий Л.А. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник / Під. ред. В.М. Небабіна. - Одеса: ОИУМ, 1997. - 52 с.
-
Царфис П.Г. Действие природных факторов на человека. - М.: Наука, 1982. - 193 с.
-
Черноушек М. Психология жизненной среды. - М.: 1989. - 74 с.
-
Швидка медична допомога: Навч. посіб. / Л.П. Чепкий, О.Ф. Возіанов, О.Й. Грицюк та ін.; За ред. Б.Г. Ананасенка, Л.П. Чепкого. - К.: Вища шк., 1998. - 311 с.
-
Ярошевська В.М., Ярошевський М.М., Москальов І.В. Безпека життєдіяльності. - К.: НМЦ, 1997. - 292 с.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання контрольної роботи з дисципліни
"Безпека життєдіяльності"
Навчальне питання 1. Осередок ядерної поразки
Графічна частина
Графічна частина роботи виконується в масштабі на схемі Седлецького району формату А4.
На схему, згідно з умовою, наноситься крапка синього кольору, що позначає центр наземного ядерного вибуху.
Зони руйнувань на схему наносяться у вигляді окружностей синього кольору, з урахуванням, що центр наземного ядерного вибуху є центром окружностей. Радіуси зон руйнувань визначаються з Дод.1 Справочника Г.П. Демиденко "Защита объектов народного хазяйства от оружия массового поражения". К.- 1987(89). У результаті ядерного вибуху утворюються чотири зони руйнувань. Кожна з них характеризується надлишковим тиском у фронті ударної хвилі ΔРф на зовнішній границі: зона слабких руйнувань – 10 кПа, зона середніх руйнувань – 20 кПа, зона сильних руйнувань – 30 кПа, зона повних руйнувань – 50 кПа.
Зони пожеж на схему наносяться у вигляді окружностей червоного кольору. Радіуси визначаються з Дод. 4 «Довідника». У результаті ядерного вибуху утворюються три зони пожеж. Кожна з них характеризується значенням світлового імпульсу ΔUсв на зовнішній границі: зона окремих пожеж - 100-200 кДж/м2 (до потужності 100 кт – нижня границя, 1000 кт – верхня границя), зона суцільних пожеж – 400-600 кДж/м2, зона пожеж у завалах – 700-1700 (звичайно радіус зони пожеж у завалах ухвалюється рівним радіусу зони повних руйнувань, тому що, пожежі в завалах поширюються на частину зони сильних руйнувань і усю зону повних руйнувань).
Зони радіоактивного зараження на схему наносяться у вигляді витягнутих еліпсів. Довжина й ширина еліпса визначається з Дод.10 «Довідника»
Ширина – це перпендикуляр до 2/3 довжини. Із центру наземного ядерного вибуху згідно з азимутом середнього вітру (азимут середнього вітру вказує звідки дме вітер) на схему наносяться чотири зони радіоактивного зараження: зона помірного зараження (А) – синім, рівень радіації на зовнішній границі на 1 годину після вибуху Р1 – 8 Р/г. Зона сильного зараження (Б) – зеленим, Р1 – 80 Р/г. Зона небезпечного зараження (В) – коричневим, Р1 – 240 Р/г. Зона надзвичайно небезпечного зараження (Г) – чорним, Р1 – 800 Р/г.
Характеристики осередку ядерної поразки на схему наносяться синім кольором – це значення: надлишкового тиску вибуху на зовнішній границі – ΔРф; світлового імпульсу, що викликає запалення – ΔUсв; рівнів радіації на 1 годину після вибуху на зовнішній границі кожної із зон – Р1; і позначення зон радіоактивного зараження. Біля центру наземного ядерного вибуху: у чисельнику вид вибуху й потужність, у знаменнику – дата й час застосування ядерної зброї.
Розрахункова частина
Рівні радіації на годину після вибуху визначаються з Дод. 12 і 12а «Довідника»
Виміряється відстань від епіцентру вибуху до центру населеного пункту, що потрапив у зону радіоактивного зараження (R). З Дод. 12 визначається рівень радіації на 1 годину після вибуху на осі сліду (Р1').