10. Як межити доступ до папк або файла та заборонити всім крім себе ? Прклад.

11. Структурні группи OS сімейства Windows їх ступені доступу.

12. Чи має право обліковй запис «Оптный пользователь»

1. Що такий дозвіл? Що таке право?

2. Що собою представляють і навіщо потрібні облікові записи користувачів?

3. Які маються облікові записи? Які дозволи і права закріплені за ними?

4. Призначення груп користувачів?

5. Які маються стандартні групи і які вони мають ступені доступу?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5

УСТАНОВКА І КОНФІГУРУВАННЯ МЕРЕЖНИХ АДАПТЕРІВ

Мета роботи – ознайомитися із процесом установки і конфігурування мережних адаптерів.

Примітка. Усі дії в даному лабораторному завданні виконувати, завантаживши другий комплект операційної системи Windows 2000 Professional, для чого при завантаженні комп'ютера необхідно вибрати рядок Microsoft Windows 2000 Professional RUS-2.

Мережними адаптерами називаються пристрої, які використовуються для з'єднання з мережею комп'ютерів і іншого устаткування. Мережні адаптери відповідають за фізичне з'єднання з мережею і за фізичну адресу комп'ютера. Як і всім іншим апаратним пристроям, мережним адаптерам потрібен драйвер для взаємодії з операційною системою Windows XP.

5.1 Установка мережного адаптера

Перед фізичною установкою мережного адаптера прочитайте супровідну інструкцію пристрою. Якщо адаптер новий і підтримує можливості Plug-and-Play, він повинен настроюватись самостійно. Подібний пристрій запрацює після того, як ви включите комп'ютер.

Увага. Сучасні пристрої самі визначають свої настроювання і самі себе конфігурують. Більш старі пристрої покладаються на програми установки. Зовсім старі пристрої вимагають конфігурування вручну за допомогою перемичок і перемикачів.

Якщо адаптер не підтримує можливості Plug-and-Play, то після його установки операційна система визначить нове обладнання і запустить майстра, що здійснить завантаження необхідного драйвера. Якщо майстер не запускається автоматично, ви можете зробити це за допомогою утиліти Установка оборудования панелі керування.

5.2 Конфігурування мережного адаптера

Після установки мережного адаптера його потрібно сконфігурувати за допомогою діалогового вікна властивостей. Щоб відкрити це вікно, виконайте команду Пуск > Настройка > Панель управления і двічі клацніть мишею на значку Сеть и удаленный доступ к сети. Потім двічі клацніть на значку Подключение по локальной сети й у вікні, що відкрилося, натисніть на кнопку Свойства. У діалоговому вікні властивостей натисніть на кнопку Настроить.

Можна також клацнути правою кнопкою миші на значку Моё сетевое окружение, вибрати пункт Свойства, потім клацнути правою кнопкою миші на Подключение по локальной сети, в меню, що відкрилося, вибрати пункт Свойства і натиснути на кнопку Настроить.

Діалогове вікно властивостей мережного адаптера містить чотири вкладки: Общие, Дополнительно, Драйвер і Ресурсы.

---

Загальні властивості мережного адаптера

Вкладка Общие діалогового вікна властивостей мережного адаптера містить ім'я адаптера, тип пристрою, виробника й місце розташування. У вікні Состояние устройства показано, чи правильно працює адаптер. Якщо пристрій не працює, натисніть на кнопку Устранение неполадок, і ви одержите кілька загальних порад Windows 2000 по пошуку несправностей. Список Применение устройства, що розкривається, дає вам можливість підключити чи відключити адаптер.

Додаткові властивості мережного адаптера

Зміст вкладки Дополнительно діалогового вікна властивостей мережного адаптера залежить від використовуваного вами адаптера й драйвера. Для конфігурування параметрів укажіть потрібну властивість у списку Свойство ліворуч, а його значення — у списку Значение праворуч.

Увага. Настроювання вкладки Дополнительно діалогового вікна властивостей мережного адаптера варто змінювати, тільки якщо цього вимагає виробник устаткування.

Властивості драйвера

Вкладка Драйвер діалогового вікна властивостей мережного адаптера надає наступну інформацію про драйвер:

• Виробник драйвера; звичайно це компанія Microsoft чи виробник адаптера.

• Дата випуску драйвера.

• Версія драйвера; ця інформація корисна при з'ясуванні, чи встановлена у вас остання версія.

• Компанія, що надає цифрову сигнатуру для підписування драйвера.

Клацнувши мишею на кнопці Сведения о драйверах у нижній частині вкладки Драйвер, ви відкриєте діалогове вікно докладного опису файлу драйвера Сведения о файлах драйверов. Це вікно містить наступні выдомості:

• Місце розташування файлу драйвера, що корисно при пошуку несправностей.

• Первісний постачальник драйвера; звичайно, це його виробник.

• Версія файлу; потрібно при пошуку несправностей.

• Інформація про авторське право.

Кнопка Удалить у нижній частині вкладки Драйвер дозволяє видалити драйвер із комп'ютера. Це робиться в тому випадку, якщо потрібно замінити драйвер зовсім новою версією. Як правило, драйвер обновляють, не видаляючи його.

Для відновлення драйвера клацніть мишею на кнопці Обновить драйвер у нижній частині вкладки Драйвер. Буде запущений майстер модернізації, що допоможе вам обновити ваш пристрій.

Порада. Якщо ви не можете знайти драйвер для вашої мережної карти чи посібник по його конфігуруванню, зверніться на web-сайт постачальника. Як правило, там містяться останні версії драйверів і список питань, що часто задаються (Frequently Asked Questions, FAQ) і зв'язані з вашим устаткуванням.

Властивості ресурсу

Кожен драйвер, встановлений на комп'ютері, використовує його ресурси. До числа ресурсів відносяться запити на переривання (IRQ), пам'ять і настроювання введення/виведення (I/O). Ресурси, які використовуються мережним адаптером, перелічуються на вкладці Ресурсы діалогового вікна властивостей мережного адаптера. Ця вкладка важлива при пошуку несправностей: якщо кілька пристроїв намагаються використовувати ті самі ресурси, всі ці пристрої не будуть працювати належним чином. У вікні Список конфликтующих устройств у нижній частині вкладки Ресурсы повідомляється, чи існують які-небудь конфлікти.

---

Вправа. Перегляд властивостей мережного адаптера

1. Відкрийте панель керування і двічі клацніть мишею на значку Сеть и удаленный доступ к сети. Потім двічі клацніть на пункті Подключение по локальной сети, у вікні, що відкрилося, натисніть кнопку Свойства. У діалоговому вікні властивостей натисніть кнопку Настроить.

2. На вкладці Общие діалогового вікна властивостей мережного адаптера перевірте вікно Состояние устройства. Там має бути написано Устройство работает нормально.

3. Відкрийте вкладку Дополнительно. Вивчите властивості вашого драйвера.

4. Перейдіть на вкладку Драйвер. Зверніть увагу на дату й версію драйвера. Клацніть мишею на кнопці Сведения о драйверах, ви побачите, де знаходиться файл драйвера вашого мережного адаптера. Натиснувши на кнопку ОК, закрийте діалогове вікно з відомостями про файл драйвера.

5. Перейдіть на вкладку Ресурсы. Вивчите ресурси, які використовуються вашим мережним адаптером. Переконайтеся, що у вікні Список конфликтующих устройств написано Конфликты не обнаружены.

5.3 Усунення несправностей у роботі мережних адаптерів

Якщо мережний адаптер не працює, проблема може бути зв'язана з устаткуванням, програмним забезпеченням драйвера чи мережними протоколами.

Розглянемо найбільш розповсюджені причини виникнення проблем.

1. Мережного адаптера немає в списку HCL.

Якщо пристрою немає в списку HCL, зв'яжіться з постачальником адаптера і запитайте у нього допомоги.

2. Застарілий драйвер.

Переконайтеся, що для вашого адаптера встановлена най остання версія драйвера. Це можна зробити, звернувшись на сайт постачальника вашого адаптера.

3. Мережний адаптер не розпізнається системою Windows 2000.

Зверніться до менеджера пристроїв і перевірте, чи розпізнає система Windows 2000 ваш адаптер. Якщо його немає в списку, встановіть його вручну за допомогою утиліти Установка оборудования панелі керування. Переконайтеся також у тім, що ресурси адаптера не конфліктують із ресурсами інших пристроїв (за допомогою вкладки Ресурсы діалогового вікна властивостей мережного адаптера).

4. Устаткування працює неправильно.

Запустіть програми діагностики, що поставляються разом із вашим адаптером. Якщо все в порядку, перевірте справність кабелю і мережного устаткування. Корисно мати запасні пристрої.

5. Мережні протоколи сконфігуровані неправильно.

Переконайтеся в тім, що ваші мережні протоколи сконфігуровані правильно.

Порада. Відомості про причини появи помилок у роботі мережного адаптера можна одержати за допомогою утиліти Event Viewer.

5.4 Зміст письмового звіту.

1. Перелік параметрів (і їхні значення), що представлені на вкладці Общие діалогового вікна властивостей мережного адаптера вашого комп'ютера.

2. Перелік параметрів (і їхні значення), що представлені на вкладці Дополнительно діалогового вікна властивостей мережного адаптера вашого комп'ютера.

---

3. Перелік параметрів (і їхні значення), що представлені на вкладці Драйвер діалогового вікна властивостей мережного адаптера вашого комп'ютера.

4. Перелік параметрів (і їхні значення), що представлені на вкладці Ресурсы діалогового вікна властивостей мережного адаптера вашого комп'ютера.

5. Перелік можливих причин несправностей у роботі мережних адаптерів.

6. Відповіді на контрольні питання.

5.5 Контрольні питання

1. Припустимо, що ви встановлюєте мережну карту, не сумісну зі стандартом Plug-and-Play. Яку утиліту панелі керування потрібно для цього використовувати?

A. Сеть

В. Сеть и удаленный доступ к сети

С. Сетевые адаптеры

D. Установка оборудования

2. Що з перерахованого можна сконфігурувати у вікні властивостей мережного адаптера?

А. Використовуваний мережний протокол

В. Зв'язування для мережного адаптера

С. Використовуваний адаптером драйвер

D. Використовуваний адаптером тип фрейму

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6

УСТАНОВКА І КОНФІГУРУВАННЯ МЕРЕЖНИХ ПРОТОКОЛІВ

Мета роботи – ознайомитися із призначенням і параметрами трьох найпоширеніших мережних протоколів, навчитися встановлювати і конфігурувати ці протоколи.

Примітка. Усі дії у даному лабораторному завданні виконувати, завантаживши другий комплект операційної системи Windows 2000 Professional, для чого при завантаженні комп'ютера необхідно вибрати рядок Microsoft Windows 2000 Professional RUS-2.

У моделі взаємодії відкритих систем (OSI) мережні протоколи функціонують на мережному й транспортному рівнях. Вони відповідають за транспортування даних по мережному комплексу. Разом з операційною системою Windows 2000 Server можна використовувати кілька мережних протоколів.

Windows 2000 Server підтримує наступні протоколи:

• TCP/IP. Найбільш розповсюджений мережний протокол. Установлюється на комп'ютери Windows 2000 Server за замовчуванням.

• NWLink IPX/SPX/NetBIOS. Застосовується для взаємодії з мережами Novell NetWare.

• NetBEUI. Немаршрутизуємий протокол. Корисний у невеликих мережах.

• AppleTalk. Цілком функціональний і маршрутизуємий протокол. Використовується для підтримки комп'ютерів Apple Macintosh.

• DLC (Data Link Control). В основному застосовується в принтерах і для з'єднання з оточенням IBM.

Windows 2000 Professional підтримує три протоколи: TCP/IP, NWLink IPX/SPX/NetBIOS і NetBEUI.

6.1 Використання TCP/IP

TCP/IP (Transmission Control Protocol/Internet Protocol - протокол керування передачею/протокол Інтернету) є одним із найбільш розповсюджених протоколів Інтернету. Спочатку він був розроблений Міністерством Оборони США в 1970 р. як спосіб з'єднання неоднакових мереж. Зараз цей протокол став промисловим стандартом.

При звичайній установці системи Windows 2000 Server (Windows 2000 Professional) протокол TCP/IP встановлюється за замовчуванням. Він має наступні переваги:

• Це найбільш розповсюджений протокол, який підтримується практично всіма мережними операційними системами. Він необхідний для доступу в Інтернет.

• TCP/IP масштабується і тому може використовуватися у великих і малих мережах. У великих мережах він надає послуги маршрутизації.

---

• Це відмовостійкий протокол, що може динамічно змінювати маршрут передачі пакета, якщо яка-небудь ланка в мережі стає недоступною (передбачається, що альтернативний маршрут існує).

• Для нього пропонуються допоміжні протоколи, наприклад, Dynamic Host Configuration Protocol (DHCP — протокол динамічної конфігурації хоста) і Domain Name System (DNS — система доменних імен), що надають додаткову функціональність.

6.1.1 Конфігурування TCP/IP

Протокол TCP/IP використовує IP-адресу й маску підмережі. Можна сконфігурувати також додаткові параметри, у тому числі настроювання DNS і Windows Internet Name Service (служба імен Інтернету для Windows). При установці мережі це настроювання здійснюється вручну чи автоматично.

IP-адреса

IP-адреса унікально ідентифікує комп'ютер у мережі. Це 32-розрядна адреса, що складається з чотирьох полів, розділених крапкою. Частина адреси є адресою мережі, а частина — адресою локального комп'ютера.

Якщо ви використовуєте Інтернет, то повинні будете зареєструвати свою IP-адресу на одному із сайтів реєстрації Інтернету. Існують три класи адрес, що розрізняються розміром фрагментів, які застосовуються для представлення адреси мережі й адреси хоста (див. рис. 6.1).

Рисунок 6.1 - Класи IP-адрес

У таблиці 6.1 представлені три класи мережних адрес і відповідна кількість доступних мереж і хостів.

Таблиця 6.1 - Класи IP-адрес

Мереж-ний клас	Діапазон адрес першого поля	Кількість доступних мереж	Кількість доступних хостів
А	1-126	126	16 777 214
В	128-191	16 384	65 534
С	192-223	2 097 152	254

Маска підмережі

Маска підмережі дозволяє визначити, яка частина IP-адреси є адресою мережі, а яка — адресою хоста. За замовчуванням використовуються наступні маски підмережі:

Клас А 255.0.0.0

Клас В 255.255.0.0

Клас С 255.255.255.0

За допомогою числа 255 ви визначаєте октет чи октети (іноді — фрагменти октетів), які використовуються для ідентифікації мережної адреси. Наприклад, якщо в мережі класу В маска підмережі дорівнює 255.255.0.0, то в адресі 191.200.2.1 мережною адресою є 191.200, а адресою хоста — 2.1.

Шлюз за замовчуванням

Якщо мережа містить маршрутизатори, потрібно сконфігурувати шлюз за замовчуванням. Маршрутизатором називається пристрій, що з'єднує два чи більш сегменти мережі. У моделі взаємодії відкритих систем маршрутизатори функціонують на мережному рівні.

Для того щоб сконфігурувати сервер Windows 2000 як маршрутизатор, необхідно встановити дві чи більше мережних карт, зв'язати кожну з них із своїм мережним сегментом і сконфігурувати необхідним образом. Можна також використовувати маршрутизатори, що поставляються сторонніми організаціями; як правило, вони забезпечують більше можливостей, ніж сервери Windows 2000, сконфігуровані як маршрутизатори.

Припустимо, що мережа сконфігурована, як показано на рис. 6.2. Мережна IP-адреса мережі А — 131.1.0.0, а мережі В — 131.2.0.0. У цьому випадку потрібно настроїти кожну мережну карту в маршрутизаторі на IP-адресу сегмента, із яким вона з'єднана.

---

Смотрите также файлы

• Kurs_OTK_UA.doc

• Nelin_md_Lab_V2.doc

• Spektr_Lab_ZIn_var2.doc

• Документ Microsoft Office Word (10).docx

• Seminar_rossia_v_nachale_20_veka.doc