ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 06.07.2020
Просмотров: 473
Скачиваний: 2
Рисунок 6.2 - Конфігурування шлюзів за замовчуванням
Комп'ютери кожного сегмента конфігуруються так, щоб указувати на IP-адресу мережної карти в маршрутизаторі, яка з'єднана з цим сегментом. Наприклад, комп'ютер W2K1 на рис. 6.2 з'єднаний з мережею А. Для нього конфігурується шлюз за замовчуванням з адресою 131.1.0.10. Комп'ютер W2K2 зв'язаний з мережею В, відповідний шлюз за замовчуванням має адресу 131.2.0.10.
DNS-сервери
DNS-сервери визначають (перетворюють) імена хостів у IP-адреси. Це полегшує доступ до хостів доменів.
Чи знаєте ви IP-адресу Білого дому? Це 198.137.240.91. Хост-ім’я Білого дому — www.whitehouse.gov. З цього прикладу зрозуміло, чому хост-імена використовувати зручніше, ніж IP-адреси.
Коли ви, з'єднавшись з Інтернетом, набираєте адресу www.whitehouse.gov, DNS-сервери перетворюють це ім'я в потрібну IP-адресу. Якщо у вас немає доступу до правильно налагодженого сервера DNS, ви можете сконфігурувати на своєму комп'ютері файл HOSTS. Цей файл містить відображення IP-адрес на хости доменів, до яких потрібно одержати доступ.
Сервери WINS
Сервери WINS перетворюють імена NetBIOS (Network Basic Input/Output System - мережна базова система введення/виводу) у IP-адреси. Система Windows 2000 використовує імена NetBIOS, так само як і хост-імена, для ідентифікації комп'ютерів у мережі. В основному це потрібно для забезпечення зворотної сумісності із системою Windows NT 4, де ця схема адресації застосовувалася дуже широко. При спробі звернутися до комп'ютера по його імені NetBIOS операційна система повинна перетворити це ім'я в IP-адресу. Таке перетворення виконується одним із наступних методів:
• Методом широкого віщання (broadcast). Застосовується, якщо комп'ютер, із яким ви намагаєтеся встановити зв'язок, знаходиться у тому ж сегменті мережі.
• За допомогою сервера WINS.
• За допомогою файлу LMHOSTS, що містить статичне відображення IP-адрес на імена комп'ютерів NetBIOS.
Конфігурування IP вручну
Інтернет-протокол можна сконфігурувати вручну, якщо відома IP-адреса і маска підмережі. При використанні таких компонентів, як шлюз за замовчуванням чи сервер DNS, необхідно знати ще IP-адреси комп'ютерів, на яких розташовані ці служби.
Для конфігурування протоколу IP вручну зробіть наступне:
1. На робочому столі клацніть правою кнопкою миші на значку Моё сетевое окружение й у меню, що відкрилося, виберіть пункт Свойства.
2. Клацніть правою кнопкою миші на пункті Подключение по локальной сети й у меню, що відкрилося, виберіть пункт Свойства.
3. У діалоговому вікні властивостей локального з'єднання виділіть пункт Internet Protocol (TCP/IP) і натисніть на кнопку Свойства.
4. Відкриється діалогове вікно властивостей протоколу Інтернету. Встановіть перемикач Использовать следующий IP-адрес.
5. У відповідних текстових полях укажіть IP-адресу, маску підмережі і шлюз за замовчуванням (при бажанні).
6. Можна також установити перемикач Использовать следующие адреса DNS-серверов і у відповідних текстових полях указати основний і альтернативний сервери DNS.
7. Натисніть на кнопку ОК, щоб зберегти настроювання і закрити діалогове вікно.
Установка додаткових параметрів
Якщо клацнути мишею на кнопці Дополнительно вікна властивостей протоколу Інтернету, то відкриється діалогове вікно додаткових настроювань протоколу TCP/IP. На відповідних вкладках можна конфігурувати також додаткові параметри DNS і WINS.
Додаткові настроювання DNS
Вкладка DNS діалогового вікна додаткових настроювань TCP/IP застосовується для конфігурування серверів, які використовуються при перетворенні імен. Доступні в цьому вікні додаткові параметри настроювання TCP/IP для DNS:
1. Адреса DNS-серверов, в порядке использования. Визначає сервери DNS, які використовуються для визначення запитів DNS. За допомогою розташованих у правій частині цього вікна стрілок можна переміщатися вгору чи вниз за списком.
2. Дописывать основной DNS-суффикс и суффикс подключения. Визначає, яким чином система DNS буде перетворювати некваліфіковані доменні імена. Наприклад, якщо первинним суфіксом DNS є TestCorp.com і ви введете команду ping lala, то система DNS спробує перетворити ім'я хоста lala.TestCorp.com.
3. Дописывать родительские суффиксы основного DNS-суффикса. Визначає, чи включати в систему перетворення імен суфікс батька для суфікса первинного домена DNS, аж до другого рівня імені домена. Наприклад, якщо суфіксом первинного домену DNS є SanJose.TestCorp.com і ви вводите команду ping lala, система DNS намагається перетворити хост-ім’я спочатку як lala.SanJose.TestCoгр.сом, а потім як lala.TestCorp.com.
4. Дописывать следующие DNS-суффиксы (по порядку). Визначає суфікси DNS, які використовуються при перетворенні некваліфікованого імені. Наприклад, якщо первинним суфіксом DNS є TestCorp.сом, і ви введете команду ping lala, то система DNS спробує перетворити ім'я хоста lala.TestCorp.com. Якщо ввести додатковий суфікс DNS MyCorp.com і знову дати команду ping lala, то система спробує перетворити ім'я хоста спочатку як lala.TestCorp.com, а потім як lala.MyCorp.com.
5. DNS-суффикс подключения. Визначає суфікс DNS для з'єднання. Якщо цей суфікс конфігурується на сервері DHCP, а ви вказуєте суфікс у даному полі, він перепише суфікс, який визначається сервером DHCP.
6. Зарегистрировать адреса этого подключения в DNS. Визначає, що комп'ютер спробує динамічно зареєструвати свою адресу, використовуючи ім'я, яке задано на вкладці Идентификация системы діалогового вікна властивостей системи (доступ до якого здійснюється за допомогою значка Система панелі керування).
7. Использовать DNS-суффикс подключения при регистрации в DNS. Визначає, що при автоматичній реєстрації за допомогою сервера DNS комп'ютер використовує комбінацію імені комп'ютера й суфікса DNS.
Додаткові настроювання WINS
Додаткові параметри WINS конфігуруються на вкладці WINS діалогового вікна додаткових настроювань TCP/IP. Доступні в цьому вікні додаткові параметри настроювання TCP/IP для DNS:
1. WINS-адреса, в порядке использования. Визначає WINS-сервери, які використовуються при перетворенні запитів WINS. За допомогою розташованих у правій частині вікна кнопок із стрілками можна переміщатися вгору й униз за списком.
2. Включить просмотр LMHOSTS. Показує, чи може для перетворення імен використовуватися файл LMHOSTS. При включенні цієї можливості кнопка Импорт LMHOSTS дозволить імпортувати на комп'ютер файл LMHOSTS.
3. Включить NetBIOS через TCP/IP. Дозволяє використовувати статичні IP-адреси, так, що комп'ютер зможе взаємодіяти з комп'ютерами, на яких установлені ранні операційні системи.
4. Отключить NetBIOS через TCP/IP. Забороняє використання NetBIOS поверх протоколу TCP/IP. Застосовуйте цей параметр, тільки якщо у вашій мережі встановлені лише клієнти Windows 2000 чи клієнти, що підтримують DNS.
5. Использовать параметр NetBIOS с DHCP-сервера. Настроювання NetBIOS і WINS будуть визначатися сервером DHCP.
Динамічне конфігурування IP
Динамічне конфігурування протоколу Інтернету припускає наявність у мережі сервера DHCP. Він автоматично надає своїм клієнтам усю інформацію, яка необхідна для конфігурування IP.
При установці протоколу TCP/IP на сервер Windows 2000 (Windows 2000 Professional) комп'ютер за замовчуванням налагоджується на динамічне одержання IP-адреси.
Якщо ваш комп'ютер налагоджений на ручне конфігурування, а ви хочете переключити його на динамічне, зробіть наступне:
1. На робочому столі клацніть правою кнопкою миші на значку Моё сетевое окружение й у меню, що відкрилося, виберіть пункт Свойства.
2. Клацніть правою кнопкою миші на пункті Подключение по локальной сети та у меню, що відкрилося, виберіть пункт Свойства.
3. У діалоговому вікні властивостей локального з'єднання виділіть пункт Internet Protocol (TCP/IP) і натисніть на кнопку Свойства.
4. З'явиться діалогове вікно властивостей протоколу Інтернету. Встановіть перемикач Получить IP-адрес автоматически. Натисніть на кнопку ОК.
6.1.2 Тестування конфігурації IP
Сконфігурувавши протокол Інтернету, можна перевірити настроювання за допомогою команд IPCONFIG і PING.
Команда IPCONFIG
Ця команда виводить конфігураційні параметри IP-з'єднання. Нижче перераховані деякі ключі, які застосовуються в ній:
/all
Виводить докладну інформацію про конфігурацію IP, у тому числі фізична адреса комп'ютера, використовуваний сервер DNS, чи застосовується протокол DHCP.
/release
Звільняє адресу, назначену за допомогою протоколу DHCP.
/renew
Обновляє адресу за допомогою DHCP.
Вправа. Використання команди ipconfig
1. Виконайте команду Пуск > Программы > Стандартные > Командная строка.
2. У діалоговому вікні, що з'явилося, введіть команду IPCONFIG і натисніть на клавішу Enter. Зверніть увагу на IP-адресу, це повинна бути та адреса, яку ви сконфігурували при установці комп'ютера.
3. Тепер введіть у тому ж вікні команду IPCONFIG /all і натисніть на клавішу Enter. Ви одержите більш докладну інформацію.
4. Введіть Exit і натисніть Enter.
Команда PING
Команда PING застосовується для передачі ехо-запитів і ехо-відповідей по протоколу керуючих повідомлень Інтернету (Internet Control Message Protocol, ICMP) для перевірки, чи доступний віддалений комп'ютер. Синтаксис команди PING:
PING IP-адреса
Наприклад, якщо IP-адреса дорівнює 131.200.2.30, можна ввести команду:
PING 131.200.2.30
Ця утиліта корисна при перевірці з'єднання між двома хостами. Наприклад, якщо при взаємодії з хостом в іншій мережі у вас виникли проблеми, наявність припустимого шляху зв'язку можна перевірити, застосувавши утиліту до наступних адрес:
• Закільцевуюча адреса 127.0.0.1
• IP-адреса локального комп'ютера (її можна узнати за допомогою команди IPCONFIG)
• IP-адреса локального маршрутизатора (шлюзу за замовчуванням)
• IP-адреса віддаленого комп'ютера
Якщо PING не одержує відповіді по якійсь із цих адрес, можна почати пошук несправностей з даного з'єднання.
6.2 Використання протоколу NWLink IPX/SPX/NetBIOS
NWLink IPX/SPX/NetBIOS Compatible Transport являє собою реалізацію Microsoft стека протоколів Novell Internetwork Packet Exchange/Sequenced Packet Exchange (IPX/SPX). У тій його реалізації, що встановлена в системі Windows 2000, підтримується також NetBIOS.
NWLink є транспортним протоколом, який використовується для маршрутизації пакетів по мережних комплексах. За замовчуванням він не дозволяє звертатися до служб файлів і друку NetWare, а лише надає метод транспортування даних по мережі. Якщо потрібен доступ до цих служб, встановіть на клієнті Windows 2000 службу NWLink and Client Services for NetWare (CSNW), а на сервері — GateWay Services for NetWare (GSNW). Це програмні пакети, що функціонують на верхніх рівнях моделі взаємодії відкритих систем і забезпечують доступ до служб файлів і друку NetWare.
Однією з переваг NWLink є простота в його установці і конфігуруванні.
6.2.1 Установка протоколу NWLink IPX/SPX/NetBIOS
Для установки NWLink зробіть наступне:
1. На робочому столі клацніть правою кнопкою миші на значку Моё сетевое окружение й у меню, що відкрилося, виберіть пункт Свойства.
2. Клацніть правою кнопкою миші на пункті Подключение по локальной сети й у меню, що відкрилося, виберіть пункт Свойства.
3. У діалоговому вікні властивостей локального з'єднання натисніть на кнопку Установить.
4. З'явиться діалогове вікно Выбор типа сетевого компонента. Виділіть пункт Протокол і натисніть на кнопку Добавить.
5. Відкриється вікно Выбор сетевого протокола. Виберіть у списку пункт NWLink IPX/SPX/NetBIOS Compatible Transport Protocol. Натисніть на кнопку ОК.
Вправа. Установка протоколу NWLink IPX/SPX
1. На робочому столі клацніть правою кнопкою миші на значку Моё сетевое окружение й у меню, що відкрилося, виберіть пункт Свойства.
2. Клацніть правою кнопкою миші на пункті Подключение по локальной сети й у меню, що відкрилося, виберіть пункт Свойства.
3. У діалоговому вікні властивостей локального з'єднання натисніть на кнопку Установить.
4. У діалоговому вікні Выбор типа сетевого компонента виділіть пункт Протокол і натисніть на кнопку Добавить.
5. У вікні Выбор сетевого протокола вкажіть пункт NWLink IPX/SPX/NetBlOS Compatible Transport Protocol і натисніть на кнопку ОК.
6.2.2 Конфігурування протоколу NWLink IPX/SPX
Для цього протоколу потрібно сконфігурувати два параметри: internal network number (внутрішнє число мережі) і frame type (тип фрейму). Для них, звичайно, залишають значення за замовчуванням.
Перший параметр застосовується для ідентифікації файлових серверів NetWare. Крім того, він потрібний, якщо ви працюєте зі службами файлів і друку NetWare чи використовуєте маршрутизацію IPX.
Тип фрейму показує, яким чином дані повинні упаковуватися для передачі по мережі. Якщо комп'ютери із протоколом NWLink налагоджені на різні типи фреймів, вони не зможуть взаємодіяти один з одним. За замовчуванням цей параметр має значення Auto Detect, що означає автоматичний вибір сумісного типу фрейму для мережі.
Для конфігурування протоколу NWLink IPX/SPX зробіть наступне:
1. На робочому столі клацніть правою кнопкою миші на значку Моё сетевое окружение й у меню, що відкрилося, виберіть пункт Свойства.
2. Клацніть правою кнопкою миші на пункті Подключение по локальной сети й у меню, що відкрилося, виберіть пункт Свойства.
3. У діалоговому вікні властивостей локального з'єднання виділіть пункт NWLink IPX/SPX/NetBIOS Compatible Transport Protocol і натисніть на кнопку Свойства.
4. З'явиться діалогове вікно властивостей протоколу NWLink IPX/SPX/NetBIOS Compatible Transport Protocol. Тут можна задати номер внутрішньої мережі й тип кадру.
6.3 Використання протоколу NetBEUI
Протокол NetBEUI означає NetBIOS Extended User Interface (розширений користувальницький інтерфейс NetBIOS). Він був створений у середині вісімдесятих років для встановлення зв'язку між робочими групами, керованими операційними системами OS/2 і LAN Manager.
Протокол NetBEUI має наступні достоїнства:
• Легко встановлюється.
• Не пред'являє вимог до конфігурації системи.
• Містить засоби, що забезпечують самонастроювання.
• Передає менше додаткової інформації, ніж TCP/IP і IPX/SPX, і тому забезпечує велику продуктивність.
• Вимагає менше пам'яті, ніж TCP/IP і IPX/SPX.
Основний недолік NetBEUI полягає в тому, що він не є маршрутизуємим і, отже, не може використовуватися в мережах, що складаються більше ніж з одного сегмента. Крім того, цей протокол застосовується не так широко, як TCP/IP.
Для установки протоколу NetBEUI:
1. На робочому столі клацніть правою кнопкою миші на значку Моё сетевое окружение й у меню, що відкрилося, виберіть пункт Свойства.
2. Клацніть правою кнопкою миші на пункті Подключение по локальной сети й у меню, що відкрилося, виберіть пункт Свойства.
3. У діалоговому вікні властивостей локального з'єднання натисніть на кнопку Установить.
4. У діалоговому вікні вибору типу мережного компонента виділіть пункт Протокол і натисніть на кнопку Добавить.
5. У діалоговому вікні вибору мережного протоколу виберіть у списку Протокол NetBEUI і натисніть на кнопку ОК.
6.4 Зміст письмового звіту
1. Перелік переваг протоколу TCP/IP.
2. Діапазони номерів мереж, що відповідають кожному класу мереж.
3. Повний перелік операцій по ручному конфігуруванню IP.
4. Повний перелік операцій по переключенню комп'ютера з ручного на динамічне конфігурування IP.
5. Відповіді на контрольні питання.
6.5 Контрольні питання