ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 06.07.2020
Просмотров: 567
Скачиваний: 3
66
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Запорізький національний технічний університет
Спектральний аналіз сигналів і кіл
Методичні вказівки
до лабораторних| робіт з дисципліни
«Основи теорії кіл, сигналів та процесів»
для студентів спеціальностей 7.160103 – «Системи захисту| від несанкціонованого доступу», 7.160105 – «Захист інформації у комп’ютерних| системах та мережах»
усіх форм навчання|
2007
Спектральний аналіз сигналів і кіл. Методичні вказівки до лабораторних| робіт з дисципліни «Основи теорії кіл, сигналів та процесів» для студентів спеціальностей 7.160103 – «Системи захисту| від несанкціонованого доступу», 7.160105 – «Захист інформації у комп’ютерних| системах та мережах» усіх форм навчання| /Укл: Л.М. Карпуков, - Запоріжжя: ЗНТУ|, 2007. - с. 62.
Укладач: Л.М. Карпуков, професор|, д.т.н.
Рецензент: С.М. Романенко, доцент, к.ф.-м.н.
Відповідальний за випуск|: Л.М. Карпуков
Затверджено
На засіданні кафедри
захисту інформації
Протокол № 7 від 18.04. 2007р.
ЗМІСТ
Вступ. Загальна характеристика циклу лабораторних| робіт ……..4
-
Лабораторна робота № 1 Спектральний аналіз і синтез періодичного сигналу ……………………………………………….4
-
Лабораторна робота № 2 Спектральний метод аналізу лінійних кіл при періодичних вхідних діях …………………………………14
-
Лабораторна робота № 3 Дослідження сигналів з використанням швидкого перетворення Фур’є …………………..24
-
Лабораторна робота № 4 Операторний метод аналізу сигналів на основі швидкого перетворення Фур’є …………………………31
-
Лабораторна робота № 5 Операторний метод аналізу лінійних кіл на основі швидкого перетворення Фур’є ……………………..36
-
Лабораторна робота №6 Моделювання і аналіз лінійних цифрових фільтрів …………………………………… ……………44
Список літературних джерел ………………………………………55
Додаток А Інтерфейс системи MATHCAD ……………………….55
Загальна характеристика циклу лабораторних| робіт
Цикл лабораторних робіт присвячено вивченню математичних методів, використовуваних для вирішення основних завдань спектрального аналізу аналогових і дискретних сигналів та аналізу лінійних аналогових і дискретних ланцюгів.
Завдання, сформульовані в лабораторних роботах, містять:
- спектральний аналіз і синтез періодичних аналогових сигналів на основі тригонометричних рядів Фур’є;
- спектральний аналіз лінійних аналогових ланцюгів;
- операторний аналіз і синтез аналогових сигналів на основі прямого і зворотного інтегральних перетворень Лапласа;
- операторний аналіз лінійних аналогових кіл на основі інтегральних перетворень Лапласа;
- аналіз сигналів і кіл на основі дискретного перетворення Фур’є;
- аналіз сигналів і кіл на основі швидкого перетворення Фур’є;
- складання різністного рівняння і передавальної функції лінійного цифрового фільтру (ЛЦФ|) на основі аналогового прототипу;
- аналіз ЛЦФ| шляхом рішення різністного рівняння;
- аналіз ЛЦФ| за допомогою z-перетворення;
- моделювання перехідної і імпульсної характеристик лінійних аналогових і дискретних кіл;
- аналіз лінійних аналогових і дискретних кіл методом інтеграла згортки.
Лабораторні роботи виконуються з використанням системи математичного моделювання MATHCAD, опис основних функцій якої приведений у Додатку.
Лабораторна робота №1
Спектральний аналіз і синтез періодичного сигналу
Мета роботи – вивчення методів спектрального аналізу і синтезу періодичних сигналів з використанням тригонометричних рядів Фур’є.
Теоретичні відомості
Сигнал
,
що задовольняє умові
(1.1)
називається періодичним, а інтервал часу Т – періодом сигналу. Приклад періодичного сигналу у вигляді послідовності прямокутних імпульсів тривалістю τ і висотою h приведений на рис. 1.
Р
исунок
1.1
Важливою характеристикою сигналу є його енергія. Для періодичного сигналу енергія визначається по співвідношенню:
. (1.2)
Періодичний сигнал, який має кінцеве значення енергії, може бути розкладений у ряд Фур’є. Формули розкладання сигналу в ряд Фур’є для тригонометричного базису мають наступний вигляд:
, (1.3)
, (1.4)
де
- кутова частота періодичної послідовності
імпульсів.
Коефіцієнти рядів обчислюються за співвідношеннями:
, (1.5)
, (1.6)
, (1.7)
де
,
.
(1.8)
Данні формули приведені для функції u(t) загального виду.
В випадку коли функція u(t) парна, тобто u(t) = u(-t), то
a n = c n.
Якщо функція u(t) непарна, тобто u(t) = - u(-t) , то
а 0 = 0, a n = s n.
Коефіцієнти
ряду (1.4) називаються гармоніками спектру
сигналу. Коефіцієнт
- це амплітуда, а коефіцієнт
- фаза n-й гармоніки спектру. Набір
гармонік утворює спектр сигналу.
Розрізняють амплітудно-частотний
спектр, представлений діаграмою,
складеною з амплітуд гармонік набору,
а також фазочастотний спектр у вигляді
діаграми, складеної з фаз гармонік.
Аналіз спектру сигналу виконується за співвідношеннями (1.5) – (1.8). Синтез сигналу за його спектром здійснюється за співвідношеннями (1.3), (1.4). При синтезі ряди Фур’є складаються з кінцевого числа членів. Число членів N ряду визначається по ефективній ширині спектру сигналу. Ефективна ширина спектру – це інтервал частот, у якому зосереджене 90% енергії сигналу. По відомому спектру сигналу його потужність можна обчислити по співвідношенню Парсеваля:
, (1.9)
де Р- потужність сигналу,
-
потужність постійної складової спектру,
-
потужність n-й гармоніки спектру.
Спектр, складений з потужностей P0, Pn називається енергетичним спектром сигналу.
На підставі співвідношення (1.9) число членів ряду N, що визначає ефективну ширину спектру
, (1.10)
обчислюється з умови:
. (1.11)
Лабораторне завдання
Розробити програму і виконати спектральний аналіз і синтез періодичного сигналу, складеного з імпульсів заданої форми. Варіанти завдань приведені в табл. 1.1.
Таблиця 1.1
|
Цифри номери |
Останні 3-и цифри N-значного номера студентського квитка |
|||
|
(N-2)-а цифра |
(N-1)-а цифра |
N-а цифра |
||
|
Період Т (мсек|) |
Тривалість імпульсу (мсек|) |
Форма імпульсу |
||
|
0 |
2τ |
1.0 |
Рис. 1.2 |
|
|
1 |
2.5 |
1.5 |
Рис. 1.3 |
|
|
2 |
3τ |
2.0 |
Рис. 1.4 |
|
|
3 |
3.5 |
2.5 |
Рис.1.5 |
|
|
4 |
4τ |
3.0 |
Рис. 1.6 |
|
|
5 |
4.5 |
3.5 |
Рис. 1.7 |
|
|
6 |
5τ |
4.0 |
Рис. 1.8 |
|
|
7 |
5.5 |
4.5 |
Рис. 1.9 |
|
|
8 |
6τ |
5.0 |
Рис. 1.10 |
|
|
9 |
6.5 |
5.5 |
Рис. 1.11 |
|
Варіанти форм імпульсів з висотою, рівною 1, представлені на рис.1.2 ‑ 1.11.
Рисунок 1.2 Рисунок 1.3
Рисунок 1.4 Рисунок 1.5
Рисунок 1.6 Рисунок 1.7
Рисунок 1.8 Рисунок 1.9
Рисунок 1.10 Рисунок 1.11
Математичний опис імпульсів має наступний вигляд.
Для рис. 1.2:
(1.12)
Для рис. 1.3:
(1.13)
Для рис. 1.4:
(1.14)
Для рис. 1.5:
(1.15)
Для рис. 1.6:
(1.16)
Для рис. 1.7:
(1.17)
Для рис. 1.8:
(1.18)
Для рис. 1.9:
(1.19)
Для рис. 1.10:
(1.20)
Для рис. 1.11:
(1.21)
У лабораторній роботі потрібно:
-
Визначити за співвідношеннями (1.5) - (1.8) амплітуди і фази гармонік спектру сигналу, узявши число членів ряду Фур’є N=20.
-
Побудувати діаграму для амплітудно-частотного і фазо-частотного спектрів.
-
Скласти таблицю потужностей гармонік і побудувати діаграму для енергетичного спектру.
-
Визначити ефективну ширину спектру.
-
Синтезувати сигнал за його спектром для різного числа членів ряду: N=4, 10, 20. Для кожного варіанту побудувати на одному полі графік початкового сигналу
і графік синтезованого сигналу
. -
Повторити п.п. 1, 2 при N=20 при зменшеній удвічі тривалості імпульсу.
-
Повторити п.п. 1, 2 при N=20 при збільшеному удвічі періоді Т.
При виконанні 1-го пункту завдання необхідно описати форму імпульсу за допомогою операторів програмного блоку.
При програмуванні формул (1.5) - (1.7), (1.11) інтеграцію для підвищення точності обчислень слід брати в межах дії імпульсу.
При виконанні 6-го пункту завдання слід до потужності постійної складової P0 послідовно додавати потужності гармонік, починаючи з першої, до тих пір, поки не виконається умова (1.11).
При побудові графіків зміну за часом узяти в межах періоду, від –Т/2 до T/2.
Наприклад,
фрагменти програми спектрального
аналізу і синтезу прямокутного імпульсу
висотою
матимуть наступний вигляд:
Завдання форми сигналу
![]()
![]()
![]()

Аналіз спектру сигналу

![]()

![]()
![]()
![]()

Синтез сигналу за його спектром
![]()

![]()
![]()

Зміст звіту
-
Короткі теоретичні відомості і розрахункові співвідношення. Рисунок і опис досліджуваного періодичного сигналу.
-
Діаграми амплітудно-частотного і фазо-частотного спектрів при числі членів ряду Фур’є N = 20.
-
Діаграма енергетичного спектру сигналу.
-
Графіки з результатами досліджень впливу на форму відновлюваного сигналу кількості гармонік, що враховуються в спектрі (N=5, 10, 20).
-
Діаграма амплітудного спектру при зменшеній удвічі тривалості імпульсу.
-
Діаграма амплітудного спектру при збільшеному удвічі періоді сигналу.
-
Висновки по виконаній роботі.
Контрольні питання
-
Умова, необхідна для розкладання періодичного сигналу в ряд Фур’є.
-
Умова періодичності сигналу.
-
Формули розкладання сигналу в ряд Фур’є по тригонометричному базису.
-
Формули для розрахунку коефіцієнтів ряду Фур’є.
-
Як спроститься розрахунок коефіцієнтів ряду Фур’є уразі аналізу парних
або непарних
функцій? -
Що таке спектр сигналу, гармоніки спектру?
-
Як визначається ефективна ширина спектру?
-
Як визначається потужність складових спектру?
-
Що таке енергетичний спектр?
-
Що таке огинаюча спектру?
-
Як зміниться спектр при зміні періоду проходження сигналу?
-
Як зміниться спектр при зміні тривалості імпульсу?
Лабораторна робота №2
Спектральний метод аналізу
лінійних кіл при періодичних вхідних діях
Мета роботи – вивчення методу спектрального аналізу стаціонарного режиму в лінійних колах при вхідних діях у вигляді періодичних сигналів.
Теоретичні відомості
Спектральний метод аналізу лінійних кіл при вхідній дії, що є періодичним сигналом складної форми, включає наступні процедури:
-
Розкладання вхідного сигналу в ряд Фур’є з визначенням амплітуд і фаз гармонік спектру сигналу.
-
Визначення за методом комплексних амплітуд комплексного коефіцієнта передачі досліджуваному кола.
-
Знаходження по комплексному коефіцієнту передачі реакції кола на вхідну дії у вигляді гармоніки спектру сигналу.
-
Визначення вихідної реакції кола шляхом підсумовування реакцій від гармонік спектру сигналу.
При
визначенні гармонік спектру вхідного
періодичного сигналу
використовується ряд Фур’є у формі
(1.3), члени якого виражаються через
комплексні амплітуди:
, (2.1)
де
;
-
комплексна амплітуда гармоніки спектру;
- уявна одиниця.
Аналіз кола по методу комплексних амплітуд зводиться до визначення комплексного коефіцієнта передачі на частоті :
. (2.2)
Тут
- комплексна амплітуда гармонійного
коливання на вході кола,
- комплексна амплітуда гармонійного
коливання на виході кола.
Комплексний коефіцієнт передачі може бути представлений у вигляді:
, (2.3)
де
- модуль,
- аргумент (фаза) комплексного коефіцієнта
передачі.
Залежність модуля комплексного коефіцієнта передачі від частоти називається амплітудно-частотною характеристикою кола (АЧХ|). Залежність аргументу комплексного коефіцієнта передачі від частоти називається фазо-частотною характеристикою кола (ФЧХ|).
При відомому комплексному коефіцієнті передачі кола його реакція на вхідну дію
(2.4)
відповідне n-й гармоніці спектру сигналу, обчислюється таким чином:
. (2.5)
Тут
- модуль,
- фаза вихідного гармонійного сигналу.
Відповідно до принципу накладення реакція на виході лінійного кола буде рівна сумі реакцій від вхідних дій, складаючих ряд (2.1):
. (2.6)
У
частотній області амплітуди,
утворюють амплітудно-частотний спектр,
фази
- фазо-частотний спектр вихідного
сигналу.
Лабораторне завдання
Розробити
програму і виконати аналіз лінійного
кола спектральним методом при вхідному
імпульсному періодичному сигналі,
заданому в лабораторній роботі №1.
Імпульс визначити на інтервалі
.
Варіанти схем кола і значень параметрів
її елементів приведені в табл. 2.1. Схеми
кіл зображені на рис. 2.1 – 2.4.
Таблиця 2.1
|
Цифри номери |
Останні 3-и цифри N-значного номера студентського квитка |
||
|
(N-2)-а цифра |
(N-1)-а цифра |
N-а цифра |
|
|
С(мкФ|) L(мГн|) |
R(кОм|) |
Схема |
|
|
0 |
1 |
0.1 |
Рис. 2.1 |
|
1 |
1.5 |
0.15 |
Рис. 2.2 |
|
2 |
2 |
0.2 |
Рис. 2.3 |
|
3 |
2.5 |
0.25 |
Рис. 2.4 |
|
4 |
3 |
0.3 |
Рис. 2.1 |
|
5 |
3.5 |
0.35 |
Рис. 2.2 |
|
6 |
4 |
0.4 |
Рис. 2.3 |
|
7 |
4.5 |
0.45 |
Рис. 2.4 |
|
8 |
5 |
0.5 |
Рис. 2.1 |
|
9 |
5.5 |
0.55 |
Рис. 2.2 |
Рисунок 2.1
Рисунок 2.2
Рисунок 2.3
Рисунок 2.4
У лабораторній роботі потрібно:
-
За даними лабораторної роботи №1 визначити комплексні амплітуди гармонік спектру вхідного сигналу, узявши число членів ряду (2.1) рівним N=20.
-
Визначити постійну часу
і комплексний коефіцієнт передачі
кола. -
Визначити комплексні амплітуди гармонік і постійну складову спектру вихідного сигналу.
-
Побудувати графіки амплітудного і фазового спектрів вхідного і вихідного сигналів, а також амплітудно-частотну і фазо-частотну характеристики коефіцієнта передачі кола.
-
Побудувати графіки амплітудно-частотної і фазо-частотної характеристик коефіцієнта передачі кола.
-
По формулі (2.6) визначити тимчасову залежність
вихідного сигналу. -
Побудувати на одному графіку залежності
і
в межах періоду Т.
При
виконанні 1-го пункту завдання імпульс
задати в інтервалі
.
При
програмуванні формул (1.5) - (1.7) інтеграцію
для підвищення точності обчислень слід
брати в межах
дії
імпульсу.
Наприклад, фрагменти програми дослідження проходження прямокутного імпульсу через лінійний коло спектральним методом матиме наступний вигляд:
Визначення спектру вхідного сигналу
![]()
![]()


Синтез вхідного сигналу за його спектром

Побудова АЧХ| і ФЧХ| коефіцієнта передачі
![]()
![]()
Обчислення спектру вихідного сигналу
![]()
Синтез вихідного сигналу за його спектром

![]()
Зміст звіту
-
Короткі теоретичні відомості і розрахункові співвідношення. Рисунок і опис вхідного сигналу, схема досліджуваного кола.
-
Графіки амплітудно-частотного і фазо-частотного спектру вхідного сигналу.
-
Графіки амплітудно-частотної і фазо-частотної характеристик коефіцієнта передачі кола.
-
Графіки амплітудно-частотного і фазо-частотного спектру вихідного сигналу.
-
Графік вихідного сигналу.
-
Висновки по виконаній роботі.