Файл: ФІЗІОЛОГІЯ ВИДІЛЕННЯ.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 06.07.2024

Просмотров: 79

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Фізіологія Виділення.

1. Загальна характеристика системи виділення. Роль нирок в процесах виділення. Особливості кровопостачання нирки.

СИСТЕМА ВИДІЛЕННЯ

ВИКОНАВЧІ ОРГАНИ

МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЯЦІЇ

Нирки

Нервові

Гуморальні

Легені

Шкіра та її залози

Підтримання ГОМЕОСТАЗУшляхом виведення з організму:

- продуктів метаболізму (азотистого);

- чужорідних речовин;

- надлишку речовин.

Травний канал та його залози

Параметрами гомеостазу, які підтримуються на заданому рівні за допомогою системи виділення є:

  • ізоосмія (сталість осмотичного тиску, Росм, який в середньому дорівнює 7,6 атм);

  • ізойонія(сталість концентрації йонів, перш за все йонів натрію та калію);

  • ізоволюмія (сталість об’єму циркулюючої крові, який залежить від загального від загального вмісту води в організмі і становить в середньому 7% від маси тіла);

  • сталість рН(концентрація йонів водню, яка визначає рівень рН);

  • нормальний вміст продуктів обміну речовин(особливо азотистого – білкового).


Головним виконавчим органом системи виділення є нирки, бо лише за їх участі можливе підтримання параметрів гомеостазу. Всі інші виконавчі органи відіграють допоміжну роль і виводять з організму:

  • легені– леткі (газоподібні) речовини: СО2, ацетонові тіла, пари алкоголю, ефіру;

  • шкіра та її залози– продукти азотистого обміну, деякі іони; об’єм виділення невеликий, але стає більш значним при порушенні видільної функції нирок;

  • травний канал та його залози– солі важких металів (при отруєнні ними), солі йоду (при їх надмірному вмісті в організмі), продукти азотистого обміну (їх виділення стає суттєвим при порушенні видільної функції нирок).

Нирки являються основним органом системи виділення, так як тільки він виділяючи з організму в великій кількості продукти азотистого обміну, підтримують їх концентрацію в крові на певному рівні. Участь в цьому процесі шкіри, травного каналу та їх залоз недостатньо. Саме тому, при недостатності видільної функції нирок організм страждає від уремії – підвищеної концентрації в крові продуктів азотистого обміну. Тільки нирки можуть довго і в самих різноманітних умовах підтримувати параметри водно-сольового гомеостазу організму.

Особливості кровопостачання нирок:

  1. Дуже високий рівень кровотоку навіть в стані спокою – 1250 мл/хв (тобто, 25% ХОК, а маса нирок складає 0,43% від маси тіла). Це пов’язане з тим, що кровотік в нирках йде не тільки на живлення нирок як органа, а й на виконання ними видільної функції;

  2. Кровотік в нирках нерівномірний – 92,5% крові направляється в кіркову речовину, де в ниркових клубочках проходить процес фільтрації;

  3. Ниркова артерія відходить безпосередньо від аорти, приносні артеріоли (vasafferens) ширші від виносних (vasefferens), що створює в капілярах ниркового клубочка досить високи тиск (60 – 70 мм.рт.ст.);

  4. В нирках існує чудова сітка капілярів – виносна артеріола знову розпадається на сітку капілярів, які оплітають канальці нефрона. Паралельно з петлями Генле проходять прямі судини (довгі прямі капіляри). Тиск крові в вторинній сітці капілярів становить 15 – 20 мм.рт.ст.;

  5. Нирковий кровотік характеризується відносною постійністю та незалежністю від величини системного артеріального тиску (точніше від змін САТ). В значному ступені це являється наслідком хорошої вираженості в судинах нирок міогенних механізмів регуляції.

  6. Механізми регуляції можуть змінювати величину ниркового кровотоку через зміну тонусу приносної та виносної артеріол (тобто, змінюючи співвідношення пре- та посткапілярного опору).



3. Механізми сечоутворення. Клубочкова фільтрація і фактори, від яких вона залежить.

В основі процесу сечоутворення лежать три процеси:

  • фільтрація в нирковому тільці – в результаті цього процесу утворюється первинна сеча (близько 180 л/добу);

  • реабсорбція речовин;

  • секреція речовин.

Реабсорбція і секреція проходять в канальцях нефрона і призводять до утворення кінцевої (дефінітивної) сечі – 1,5 – 2,0 л/добу, яка виводиться з організму (а разом з нею – продукти метаболізму, чужорідні речовини, надлишок речовин).

Структурно-функціональною одиницею нирок являється нефрон, оскільки в ньому відбуваються всі процеси, які призводять до утворення сечі (фільтрація, реабсорбція секреція).

Фільтрація відбуваяться в нирковому тільці (1) – сукупність судинного клубочка і капсули Шумлянського-Боумена.

Реабсорбція проходить у всіх канальцях нефрона:

  • проксимальні звивисті (2);

  • петля Генле (3);

  • дистальні звивисті (4);

Окрім того, процес реабсорбції проходить і в збиральних трубках (5).

Секреція відбувається в проксимальних та дистальних звивистих канальцях нефрона та в збиральних трубках.

Клубочкова фільтрація в нирках:

Сечоутворення починається з процесу клубочкової фільтрації, яка проходить в ниркових тільцях. В результаті цього процесу плазма крові фільтрується в просвіт капсули Шумлянського-Боумена і утворюється первинна сеча – ультрафільтрат плазми крові, який за складом відрізняється від неї тільки відсутністю білків.

Фільтрація – пасивний процес, що здійснюється під впливом сили, яка носить назву ефективного фільтраційного тиску(Ре.ф.) і розраховується за формулою:

Ре.ф. = Рг.к. – (Ро.к. + Рг.капс.), де:

Рг.к. – гідростатичний тиск крові в капілярах ниркового тільця (близько 70 мм.рт.ст.);

Ро.к. – онкотичний тиск плазми крові (близько 30 мм.рт.ст.);

Рг.капс. – гідростатичний тиск рідини (первинної сечі) в капсулі Шумлянського-Боумена (близько 20 мм.рт.ст.).

Таким чином:

Ре.ф. = 70 – (30 + 20) = 20 мм.рт.ст.

Плазма крові фільтрується в просвіт капсули через нирковий фільтр, який складається з трьох шарів:

  • шар ендотеліоцитів капілярів (1);

  • базальна мембрана (2);

  • шар подоцитів (епітелій капсули - 3);

Ендотелій капілярів плоский фенестрований, лежить на базальній мембрані. З другого боку до неї за допомогою цитоподій прикріплюються подоцити. Базальна мембрана ниркового фільтра трьохшарова, найбільш щільним являється її середній шар, який має пори діаметром до 7 мкм. Проникність ниркового фільтру визначається, перш за все, станом базальної мембрани: діаметр, кількість пор, негативний заряд всередині пор в значному ступені визначають рух складових компонентів крові в просвіт капсули. В нормі через нирковий фільтр не проходять форменні елементи крові, білки (можлива фільтрація тільки невеликої кількості низькомолекулярних білків – альбумінів). Тому, ультрафільтрат плазми крові в капсулі Шумлянського-Боумена (первинна сеча) відрізняється за складом від плазми крові відсутністю білків.


Проникність ниркового фільтру може змінюватись за фізіологічних умов під впливом речовин, що виробляються самою ниркою. При цьому змінюється так званий коефіцієнт фільтрації (КФ). В патологічних умовах проникність ниркового фільтру (при його ураженні) може значно зростати в сечі з’являються форменні елементи, а саме – еритроцити (гематурія), білок (протеїнурія).

Факторами, які впливають на інтенсивність клубочкової фільтрації, являються:

  • гідростатичний тиск крові в капілярах (Рг.к.);

  • онкотичний тиск крові (Ро.к.);

  • гідростатичний тиск первинної сечі в капсулі Шумлянського-Боумена (Рг.капс.);

  • КФ, величина якого визначається станом ниркового фільтру (його проникністю);

  • величина ефективного ниркового кровотоку.

Регуляція процесу клубочкової фільтрації зводиться до зміни:

  • величини ефективного ниркового кровотоку;

  • величини тиску крові в капілярах клубочка.

Ефективний нирковий кровотік змінюється без зміни тиску крові в капілярах, якщо тонус приносної та виносної артеріол змінюється однаково. Виражене в різній ступені звуження (розширення) приносних та виносних артеріол в нирках веде до зміни тиску в капілярах зміна Ре.ф.зміна процесу клубочкової фільтраціїзміна процесів сечоутворення.

Таким чином, зміна Ре.ф. змінює рівень клубочкової фільтрації в кожному окремому нефроні. Зміна ефективного ниркового кровотоку змінює кількість функціональних клубочків.

Симпатична нервова система (при високій ступені активності) і катехоламіни (при високій концентрації) звужують і приносну, і виносну артеріоли значне зниження ниркового кровотокузменшення діурезу.

Ангіотензин-ІІ звужує виносні артеріоли зниження ниркового кровотоку при підвищенні тиску в капілярах клубочків.

В результаті процесів клубочкової фільтрації утворюється первинна сеча. Вона перетворюється на кінцеву (дефінітивну) сечу при пересуванні її по канальцях нефрона в результаті процесів реабсорбції і секреції речовин.