Файл: Lektsiya_2.docx

Отже, антидемпінгове мито, як правило, використовується в разі ввезення на територію країни товарів за ціною, нижчою за нормальну ціну, яка діє в країні експорту, що завдає шкоди національному виробництву.

Антидемпінгове мито нараховується в сукупності зі звичайним митом. Воно сплачується в розмірі різниці між демпінговою ціною товару і ціною на аналогічний товар на світовому ринку. Такий вид мита нараховується країною незалежно від того, оподатковується даний товар митом відповідно до законодавства країни чи знаходиться у переліку безмитних.

В Україні антидемпінгове мито застосовується відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту":

• у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу і при цьому заподіюється шкода національному товаровиробникові;

• у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення заподіює шкоду.

Ставка антидемпінгового мита не може перевищувати різниці між конкурентною оптовою ціною об'єкта демпінгу в країні експорту на момент цього експорту і заявленою ціною при його ввезенні на митну територію України або різниці між ціною об'єкта демпінгу з України і середньою ціною українського експорту подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів на той самий період часу.

Проблеми порушення антидемпінгового законодавства українськими підприємствами набули особливого значення. Щороку щодо українських товарів провадяться антидемпінгові розслідування.

Особливістю застосування механізму антидемпінгових процедур є визначення статусу держави як країни з неринковою чи ринковою економікою. Відповідно до ст. 6 ГАТТ країна може вважатися ринковою у випадках, коли держава не впливає на формування внутрішніх цін та за відсутності повної монополії в торгівлі. Крім цього, в кожній із країн існують власні вимоги до надання іншим країнам статусу ринкових. Так, у США основними критеріями є: ступінь конвертованості національної валюти; ступінь визначення заробітної плати шляхом вільних переговорів між працівниками та адміністрацією; ступінь контролю державою засобів виробництва; ступінь дозволеності функціонування іноземних інвестицій та спільних підприємств; ступінь контролю державою розміщення ресурсів, установлення цін та прийняття рішень.

---

Відповідно до антидемпінгового законодавства США та ЄС вартість продукції для підприємств із неринкової країни розраховується на основі методу аналогії із "сурогатною" країною. Тобто при визначенні собівартості експортованого товару використовуються "вихідні дані" інших країн для розрахунку витрат на його виробництво (наприклад, ціна електроенергії береться в Тунісі, сировини — в Польщі, робочої сили — в Бразилії тощо). Таким чином виробник не має права аргументувати низьку собівартість своєї продукції, посилаючись на відносну дешевизну її складових, пільгове оподаткування експорту та ін.

У жовтні 2000 р. Рада міністрів Європейського Союзу надала окремим підприємствам України статус підприємств, які працюють в умовах ринкової економіки. Надання Україні статусу країни з ринковою економікою значно скорочує ризик для підприємств-експортерів потрапити під дію антидемпінгового законодавства. Особливо це стосується українських металургійних комбінатів та хімічних підприємств при виході на ринок США та ЄС.

З прийняттям пакета документів з антидемпінгових питань є певна надія, що проблеми захисту національних інтересів України та інтересів українських суб'єктів господарської діяльності будуть розв'язанні на регіональних міжнародних ринках. Одним із перших кроків у даному напрямі стало впровадження антидемпінгового мита на електролампи з Росії. Ставка мита складає 62,31 %, а максимальна партія ламп, яка може ввозитись на митну територію України без сплати попереднього, мита — 30 шт. Крім даної товарної групи під дію антидемпінгового тарифу потрапили вироби з хутра та ворсу, на які відповідно було встановлено мито в розмірі 179,7 % та 53,29 % митної вартості.

Потрібно зауважити, що особливо ефективно антидемпінгове мито діє в сукупності з іншими інструментами нетарифного регулювання, такими як квоти та ліцензії. Тому його впровадження необхідно координувати із загальною стратегією зовнішньоторговельної політики країни.

Нарівні з антидемпінговим митом досить ефективним заходом захисту національного ринку є застосування спеціального митного тарифу, тобто мита, ставки якого встановлюються на більш високому рівні як порівняти з постійно діючими. Залежно від функціональної спрямованості спеціальне мито може використовуватись як захисний захід, захід попередження та захід у відповідь.

Як захисний захід спеціальне мито запроваджується, якщо товари ввозяться на митну територію України в таких кількостях або на таких умовах, які завдають чи загрожують завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів.

---

Запобіжним заходом даний вид тарифного регулювання стає відносно учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують загальнодержавні інтереси у сфері міжнародних економічних відносин, а також як захід для припинення недобросовісної конкуренції у випадках, що визначаються законами України.

У відповідь на дискримінаційні дії та (чи) недружні дії з боку іноземних держав проти України або у відповідь на дії окремих країн та їх союзів, які обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, держава також може запроваджувати спеціальне мито.

Слід зауважити, що ставка спеціального мита встановлюється в кожному окремому випадку залежно від конкретної ситуації та мотивації застосування.

Останнім часом досить інтенсивно даний інструмент регулювання почали використовувати не тільки країни з напрацьованим антидемпінговим законодавством, але й країни, які тільки починають відпрацьовувати механізм антидемпінгового регулювання, — Росія, Східноєвропейські країни. Так, відносно українських товарів з вересня 2000 р. було введено спеціальне 30 % імпортне мито на вивезення з України картопляного крохмалю, що зробило практично нерентабельним експорт даного товару до Росії. Наслідком даного процесу стало значне падіння обсягів продажу крохмалю (оскільки виробляти його в обсягах, необхідних для внутрішнього споживання, не рентабельно). Ініціатором проведення спеціального розслідування та введення спеціального мита став основний конкурент українських підприємств на даному сегменті ринку Росії— Група промислових підприємств "Російський крохмалепродукт".

З 1999 р. Угорщина ввела спеціальне мито у розмірі 25 дол. США за тонну відносно української аміачної селітри вартістю 53 дол. США (FOB Чорне море), яка фактично закрила даний ринок збуту продукції для основних експортерів України — Рівненського "Азоту" і Горлівського "Стиролу".

Компенсаційне мито нараховується на імпорт тих товарів, при виробництві яких прямо чи побічно використовувались субсидії або якщо їх імпорт завдає шкоди національному виробництву таких товарів. Стаття VI ГАТТ визначає компенсаційне мито як особливе мито, яке встановлюється з тим, щоб нейтралізувати дію субсидій або пільг, які застосовуються прямо або побічно стосовно експорту або виробництва якого-небудь товару, і рекомендує країні, що ввела субсидію, провести консультацію з іншими учасниками ГАТТ, а в тих випадках, коли це субсидування зачіпає інтереси інших країн, обмежити його розміри.

---

У випадках явного застосування експортних субсидій Угода надає право застосовувати відносно таких товарів компенсаційне мито без доказу наявності матеріального збитку. В інших випадках обкладання компенсаційним митом здійснюється на підставі правил процедури встановлення завданого збитку від використання експортних субсидій.

Відповідно до законодавства України компенсаційне мито застосовується у випадках: ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктами субсидованого імпорту, якщо при цьому заподіюється шкода національному виробникові; вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення заподіює шкоду.

Цей вид мита нараховується за ставкою й на умовах, що встановлюються згідно з рішеннями Комісії про вжиття компенсаційних заходів, але ставка компенсаційного мита не може перевищувати виявленого розміру субсидій.

Вказане мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів, у тому числі мита та митних зборів, що нараховуються при переміщенні товарів через митний кордон. Відносно імпорту товару одним постачальником не може одночасно використовуватись компенсаційне й антидемпінгове мито.

Після того, як у 1998 р. було прийнято пакет документів, який отримав назву Антидемпінгового кодексу, запрацював законодавчий механізм проведення антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних розслідувань і в Україні. Але в основному реалізувались заходи нетарифного регулювання (кількісні обмеження). Особливі види мита почали застосовуватись в Україні тільки з вересня 2000 р., незважаючи на існуючу законодавчу можливість їх використання (Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Закон України "Про Єдиний митний тариф"). На нашу думку, особливі види мита мають бути основою механізму захисту внутрішнього ринку. Але захисні бар'єри, що при цьому створюються, незважаючи на достатньо високий розмір, повинні бути обмежені в часі.

Результатом Уругвайського раунду стала Нова редакція Кодексу щодо субсидій і компенсаційного мита, в якому регулюється дві групи питань: правила застосування компенсаційного мита і правила використання субсидій. Щодо застосування компенсаційного мита, то кодекс значно розширив статтю VI ГАТТ і доповнив положенням щодо субсидій. У Новій редакції кодексу розмежовуються експортні субсидії і субсидії, які використовуються в країні як інструмент економічної і соціальної політики. Останнє є дуже важливим для країн з перехідною економікою.

---

В економічно розвинутих країнах світу застосування митного тарифу як обмежувального заходу при регулюванні зовнішньоторговельних операцій є одним із найбільш поширених методів конкурентної боротьби на світовому ринку. Це дає змогу чинити тиск на одні країни, обкладаючи їхні товари додатковими видами мита або високими митними ставками, і надавати пільги іншим, прив'язуючи їх цим до свого ринку, а також провадити дискримінаційну торговельну політику, створюючи митні зони і союзи.

Використання Україною методів боротьби за світові ринки і захисту свого національного ринку відбувається з певним запізненням, що за умови трансформації економічної системи завдає економіці країни значних втрат. Крім того, вступ України до міжнародних економічних організацій призведе до звуження інструментарію для регулювання зовнішньоторговельних операцій, особливо в частині застосування митно-тарифних регуляторів.

У даному разі відпрацювання механізму застосування спеціального, антидемпінгового і компенсаційного мита дає змогу не тільки розв'язувати окремі локальні проблеми, але й створити ефективну систему захисту національного ринку від недобросовісної конкуренції як іноземних виробників, так і національних підприємств, які зацікавлені в нарощуванні монополістичних тенденцій, що суперечить загальноекономічним інтересам країни. Тому, на нашу думку, механізм застосування особливих видів мита має стати підґрунтям тарифної системи захисту національного ринку від іноземної економічної інтервенції.

---