Файл: metodichka_agronomi.doc

Гній та інші органічні добрива необхідно вносити насамперед під цукрові буряки, кукурудзу, соняшник, картоплю, озиму пшеницю, огірки, цибулю. Оптимальні норми органічних добрив: на Поліссі - 40-50 для просапних культур і 25-30 т/га - для зернових; в Лісостепу - 30-40 т/га для просапних і 25-30 т/га - для зернових культур; в Степу - 25-30 т/га, а в умовах зрошення - 40-50 т/га.

Порівнявши рекомендації, викладені в підручнику та рекомендованій літературі, з фактичним станом використання органічних добрив у господарстві, необхідно зробити обґрунтовані пояснення і висновки по кожному пункту. Обґрунтуйте кількість виділених органічних добрив на всю площу сівозміни, для якої складається план удобрення і запропонуйте резерви збільшення виробництва та шляхи поліпшення застосування органічних добрив у господарстві.

При захисті розділу необхідно дати пояснення до виконання завдання і відповісти на запитання.

Запитання до розділу 4

1. Роль органічних добрив у підвищенні родючості ґрунту й урожайності сільськогосподарських культур.

2. Види, удобрювальна цінність, особливості застосування та ефективність підстилкового гною в різних грунтово-кліматичних умовах.

3. Удобрювальна цінність та особливості застосування безпідстилкового гною.

2. Способи зберігання підстилкового гною та їх оцінка.

2. Шляхи зменшення втрат поживних елементів із гною при його зберіганні і застосуванні.

3. Удобрювальна цінність та особливості застосування гноївки і пташиного посліду.

7. Торф, його типи, вміст поживних елементів і можливість використання як добрива.

8. Приготування і використання торфо-гноєвих, торфо-гноївкових і торфо-мінеральних компостів.

9. Удобрювальна цінність і особливості використання соломи як добрива.

10. Сидеральна культура, способи вирощування, використання й ефективність сидератів.

Розділ 5. Забезпечення господарства мінеральними добривами

Вказати роль мінеральних добрив у підвищенні та збереженні родючості ґрунту, зростанні урожайності і поліпшенні якості врожаю сільськогосподарських культур.

Необхідно вказати фактичне надходження мінеральних добрив, мікродобрив і бактеріальних препаратів у господарство за попередні три роки і проаналізувати, як забезпечується потреба господарства в цих добривах. Визначити загальний вміст поживних елементів (NРК), які надходять у господарство з мінеральними добривами. Обрахувати забезпеченість 1 га ріллі елементами живлення. Розрахунки подати у вигляді таблиці (додаток Й).

Дати детальну характеристику умовам зберігання, підготовки і внесення мінеральних добрив у господарстві. Слід відмітити використання комплексних добрив, мікродобрив і бактеріальних препаратів.

Порівнявши з рекомендаціями фактичний стан забезпеченості 1 га ріллі елементами живлення за рахунок мінеральних добрив, необхідно зробити висновки і пояснення до даного розділу.

Запитання до розділу 5:

1. Значення, роль та вплив основних елементів живлення (NРК) на врожайність і якість врожаю сільськогосподарських культур.

2. Класифікація добрив.

3. Азотні добрива: класифікація, склад, властивості і використання.

4. Фосфорні добрива: класифікація, склад, властивості і використання.

5. Калійні добрива: класифікація, склад, властивості і використання.

6. Комплексні добрива: класифікація, склад, властивості і використання.

7. Значення, роль і вміст мікроелементів у ґрунтах та використання мікродобрив.

8. Зберігання, змішування і підготовка мінеральних добрив до внесення.

Розділ 6. Визначення норм добрив під сільськогосподарські культури

Визначення оптимальних норм мінеральних добрив - одне з найскладніших питань агрохімічної науки і практики. Це обумовлено багатосторонньою взаємодією між рослиною, ґрунтом і добривом, погодними та господарсько-організаційними умовами, агротехнікою вирощування сільськогосподарських культур.

При встановленні оптимальної норми добрив необхідно враховувати такі основні показники:

• запланований рівень врожайності сільськогосподарської культури;

• загальну потребу вирощуваної культури в поживних елементах для досягнення запланованої врожайності;

• запаси та вміст поживних елементів у ґрунті в доступній для рослин формі і коефіцієнти використання поживних елементів із ґрунту сільськогосподарською культурою;

• коефіцієнти використання поживних елементів сільськогосподарською культурою з мінеральних і органічних добрив;

• економічні й організаційно-господарські умови, які визначають доцільність норми добрив і ефективність використання добрив;

Слід пам’ятати про охорону навколишнього середовища при використанні добрив.

Методів розрахунків норм добрив існує багато. Найбільш поширеними є такі три методи:

перший - це розрахунок шляхом коректування рекомендованих науково-дослідними установами норм добрив з урахуванням забезпеченості ґрунтів поживними речовинами.

другий - визначення норм добрив розрахунковим або балансовим (балансово-розрахунковим) методом на заплановану урожайність або запланований приріст врожаю.

третій — норму добрив визначають за бальною оцінкою ґрунту і окупністю добрив.

6.1. Розрахунок норм добрив шляхом коректування рекомендованих науково-дослідними установами норм добрив з врахуванням забезпеченості ґрунтів поживними речовинами.

При плануванні врожаїв на ґрунтах з низьким та середнім рівнями родючості позитивні результати дає метод коректування середніх норм добрив, які рекомендуються науково-дослідними установами для сільськогосподарських культур з урахуванням поправочних коефіцієнтів для різних ґрунтів залежно від ступеня забезпеченості рослин поживними речовинами.

Ступінь забезпечення ґрунтів полів сівозміни рухомими формами фосфору, калію та вмісту гумусу визначають за даними, які вказані в таблиці 8.

Таблиця 8

Групування ґрунтів за вмістом гумусу, рухомого фосфору та обмінного калію

Середні рекомендовані норми добрив і поправочні коефіцієнти встановлюються науково-дослідними установами, дані яких необхідно використовувати при розробці системи застосування добрив (таблиці 9, 11).

Таблиця 9

Поправочні коефіцієнти до середніх рекомендованих норм мінеральних добрив залежно від ступеня забезпечення ґрунтів доступними формами азоту (за вмістом гумусу), рухомими сполуками фосфору та обмінного калію

Визначення норм мінеральних добрив за рекомендаціями науково-дослідних установ з використанням поправочних коефіцієнтів проводиться таким чином: сільськогосподарська культура - ярий ячмінь, ґрунт - темно-сірий опідзолений з вмістом гумусу 3,5 %, рухомого фосфору - 9,5 і обмінного калію - 11,2 мг на 100 г ґрунту. За даними таблиці 7 знаходимо, що забезпеченість рослин поживними речовинами становить: азотом - підвищена, фосфором - середня і калієм - підвищена. В цьому випадку поправочні коефіцієнти (таблиця 8) становлять по азоту - 1,0, фосфору - 1,0 і калію - 0,7. Рекомендовані норми мінеральних добрив (таблиця 9) при вирощуванні ярого ячменю - N₆₀Р₉₀К₆₀. Перемноживши рекомендовані норми мінеральних добрив на поправочні коефіцієнти для даного ґрунту, одержимо скоректовану норму мінеральних добрив при вирощуванні ярого ячменю - N₆₀Р₉₀К₄₂.Ці розрахунки привести у вигляді таблиці (додаток К) та визначати потребу NРК в кілограмах в середньому на 1 га сівозмінної площі.

При визначенні норми азоту будь-яким методом слід пам'ятати, що для запобігання надмірному надходженню нітратів у рослинницьку продукцію, кількість азотних добрив під культуру не повинна перевищувати регламентовану норму азоту (кг/га по діючій речовині) для цієї культури (таблиця 10).

Таблиця 10

Регламентовані норми азоту під сільськогосподарські культури, кг/га

(по діючій речовині)