ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 26.03.2024

Просмотров: 329

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Агрономічний факультет Кафедра землеробства, ґрунтознавства та агрохімії методичні вказівки

Загальні вимоги та положення про курсову роботу

Розділ 1. Вплив добрив на агрохімічні показники, родючість ґрунту, урожайність та якість врожаю сільськогосподарських культур.

Розділ 3. Хімічна меліорація ґрунтів господарства та ґрунтів полів сівозміни

Розділ 4. Виробництво, нагромадження, розподіл і використання органічних добрив у господарстві

Розділ 5. Забезпечення господарства мінеральними добривами

Розділ 6. Визначення норм добрив під сільськогосподарські культури

Розділ 8. План використання добрив у сівозміні

Розділ 9. Оцінка системи удобрення

Розділ 10. Охорона навколишнього середовища при використанні добрив

Висновки

Додатки

Курсова робота

Додаток м

Додаток о

Обгрунтування строків, способів, норм, доз і форм внесення добрив у сівозміні

Рекомендована література

21008 М. Вінниця, вул. Сонячна, 3

2) ціну одного балу родючості ґрунту (кількість рослинницької продукції, яку можна одержати за рахунок одного балу родючості ґрунту без внесення добрив) та нормативи затрат поживних елементів за рахунок органічних і мінеральних добрив для одержання 1 ц приросту врожаю (таблиця 17);

Таблиця 17

Ціна одного балу родючості ґрунту і нормативи затрат поживних елементів за рахунок органічних і мінеральних добрив на 1 ц приросту врожаю

№ п/п.

Сільськогосподарські культури

Ціна 1-го балу, кг продукції

Нормативи затрат на 1 ц, кг

органічні добрива, т

N

Р2О5

К2О

разом (NРК)

Озима пшениця

55

7,1

7,6

6,1

3,0

16,7

Ярий ячмінь

50

9,1

7,7

7,7

3,8

19,2

Горох

40

-

6,0

7,3

3,7

17,0

Кукурудза (зерно)

60

5,9

7,3

5,8

5,1

18,2

Просо

35

9,1

10,3

6,2

7,3

23,8

Гречка

23

9,1

8,1

9,6

7,3

25,0

Соняшник

29

11,1

8,5

10,2

14,6

33.3

Цукрові буряки

420

0,77

1,5

1,1

1,4

4,0

Картопля

210

0,89

1,3

1,5

1,8

4,6

Кукурудза (силос)

450

0,5

0,9

1,0

1,1

3,0

Кормові коренеплоди

540

0,54

0,8

0,6

1,1

2,5

Овочі

250

0,53

0,7

0,8

0,9

2,4


Таблиця 18

Таблиця 19

Поправочні коефіцієнти до ціни балу родючості ґрунту залежно від гранулометричного складу ґрунту

Поправочні коефіцієнти до ціни балу родючості ґрунту залежно від ступеня кислотності ґрунту

№ п/п.

Гранулометричний склад ґрунту

Поправочний коефіцієнт

№ п/п.

рНКСl

Ступінь кислотності ґрунту

Поправочні коефіцієнти

1

Легкоглинисті

0,9

1

4,1-4,5

Сильно кислі

0,9

2

Важкосуглинкові

0,95

2

4,6-5,0

Середньо кислі

0,95

3

Середньосуглинкові

1,0

3

5,1-5,5

Слабо кислі

1,0

4

Легкосуглинкові

1,0

4

5,6-6,0

Близькі до нейтральних

1,1

5

Супіщані

0,95

5

6,1-7,0

Нейтральні

1,2

6

Піщані

0,9


3) поправочні коефіцієнти до ціни одного балу родючості ґрунту, які враховують гранулометричний склад та ступінь кислотності ґрунтів (таблиці 18,19);

4) поправочні коефіцієнти до норм мінеральних добрив залежно від ступеня забезпечення ґрунтів доступними формами поживних елементів (таблиця 8) та попередників (таблиця 20).

Приклад розрахунку: в полі II польової сівозміни планується одержати 50 ц/га зерна озимої пшениці. З матеріалів агрохімічного обстеження відомо, що в орному шарі ґрунту даного поля міститься 2,8 % гумусу, 5,6 і 10,2 мг на 100 г ґрунту відповідно рухомого фосфору та обмінного калію, реакція ґрунтового середовища (рНКСl) - близька до нейтральної. За гранулометричним складом ґрунту відноситься до важких суглинків.

З даних таблиці 20 знаходимо, що за вмістом гумусу бальна оцінка родючості ґрунту становить 50 балів. Знаючи, що кожен бал родючості ґрунту забезпечує 55 кг зерна врожаю озимої пшениці (таблиця 17), і врахувавши поправки до ціни 1-го балу на механічний склад (таблиця 18) і кислотність ґрунту (таблиця 19), знаходимо, що за рахунок природної родючості, при дотриманні високої агротехніки, можна одержати 28,7 ц/га зерна озимої пшениці (50 • 55 • 1,1 • 0,95)

Крім того, внесення 30 т/га гною забезпечить приріст врожаю ще 4,2 ц/га (30 : 7,1), оскільки на кожен 1 ц додаткової продукції витрачається 7,1 т органічних добрив (таблиця 17).

Примітка: для визначення приросту врожаю за рахунок післядії органічних добрив одержаний результат потрібно помножити на коефіцієнт 0,7; в даному випадку приріст буде становити 2,9 ц/га (30 : 7.1 • 0,7).

Таким чином, за рахунок природної родючості та органічних добрив буде одержано 32,9 ц/га зерна озимої пшениці (28,7 + 4,2), решту 17,1 ц/га (50,0 - 32,9) потрібно забезпечити за рахунок внесення мінеральних добрив.

Таблиця 20

Поправочні коефіцієнти до норм мінеральних добрив під сільськогосподарські культури залежно від попередника

№ п/п.

Сільськогосподарські культури

Попередники

Поправочні коефіцієнти

N

Р2О5

К2О)

1

2

3

4

5

6

1

Озима пшениця

чорний пар

однорічні трави

багаторічні бобові трави

горох

кукурудза на силос

стерньові

0,5

0,6

0,5

0,7

1,0

1,2

0,6 0,8 0,85 0,8 1,0 1,15

0,4 0,6 0,9 0,85 1,0 1,1

2

Ярий ячмінь

цукрові буряки

кукурудза на зерно

кукурудза на силос

картопля

стерньові

0,6

1,0

0,9

0,8

1,1

0,6 0,9 0,6 0,8 1,0

0,8 0,9 0,9 0,9 1,0

3

Кукурудза (зерно)

цукрові буряки

кукурудза на зерно

кукурудза на силос

стерньові

0,8

1,0

1,0

1,0

0,8 0,9 0,85 1,0

0,8

1,0 1,0 1,0

4

Горох

цукрові буряки

картопля

кукурудза на зерно

кукурудза на силос

стерньові

0,5

0,6

0,7

0,9

1,0

0,8

0,8

0,8

1,0

1,0

0,9

0,9

0,9

1,0

1,0

5

Просо

цукрові буряки

кукурудза (зерно силос), стерньові

0,8

1,0

0,8

1,0

0,8

1,0

6

Гречка

цукрові буряки

картопля

кукурудза (зерно, силос)

стерньові

0,75

0,85

1,0

1,0

0,9

0,8

1,0

1,0

1,0

0,9

1,0

1,0

7

Соняшник

озимі колосові

ярі колосові

кукурудза на зерно

кукурудза на силос

1,0

1,0

0,8

0,9

1,0

1,1

1,0

1,0

1,0

1,2

1,1

1,1

8

Цукрові буряки, кормові буряки

озимі після пару

озимі після багаторічних трав

озимі після гороху о

зимі після кукурудзи на силос

0,8

0,9

0,95

1,0

0,9

1,0

0,95

1,0

0,9

1,0

0,95

1,1

9

Картопля

озимі після багаторічних трав

озимі після інших попередників

ярі колосові

овочеві

0,85

1,0

1,0

0,8

1,1 1,0

1,1

0,9

1,1

1,0

1,2

1,0

10

Кукурудза (силос)

цукрові буряки

кукурудза на зерно

соняшник

стерньові

0,8

0,8

1,1

1,0

0,8

0,9

1,0

1,0

0,8

0,9

1,0

1,0

11

Овочі

озимі колосові

ярі колосові

багаторічні трави

однорічні трави

овочеві

1,0

1,0

0,7

0,85

0,8

1,0

1,1

0,9

0,85

0,9

1,0

1,1

1,0

0,8

1,0


Враховуючи, що на 1 ц приросту врожаю зерна озимої пшениці потрібно використати 7,6 кг азоту, 6,1 кг фосфору і 3,0 кг калію (таблиця 16), загальна потреба в поживних елементах буде становити: азоту -130 (17,1 • 7,6), фосфору - 104 (17,1 • 6,1) і калію - 51 (17,1 • 3,0) кг/га.

В одержані величини вводимо поправки на попередник (таблиця 20) і на забезпеченість ґрунту доступними формами поживних елементів (таблиця 8) - одержимо остаточну (скоректовану) норму мінеральних добрив, яку необхідно внести для одержання запланованого врожаю зерна озимої пшениці.

Наприклад, для азоту поправочні коефіцієнти складають: на попередник (горох) - 0,7, на забезпеченість ґрунту елементами живлення (гумус) - 1,0, тоді кінцева норма азоту становитиме 91 кг/га (130 • 0,7 • 1,0). Так само визначають остаточні норми фосфору - 83 кг/га (104 • 0,8 • 1,0) і калію - 30 кг/га (51 • 0,85 • 0,7).

Аналогічно розраховуються норми мінеральних добрив під всі інші сільськогосподарські культури польової сівозміни. Після визначення норм добрив визначають їх загальну потребу для всіх культур сівозміни. Також розраховують насиченість 1 га ріллі органічними добривами в тоннах та забезпеченість 1 га ріллі мінеральними добривами в кілограмах по діючій речовині (шляхом ділення загальної потреби в даних добривах на площу сівозміни). Розрахунки привести у вигляді таблиці (додатки М, Н).

При завершенні розділу зробити висновки та підготувати відповіді на запитання.

Запитання до розділу 6

  1. Фізіологічні основи визначення потреби сільськогосподарських культур в добривах.

  2. Методи визначення норм мінеральних добрив під сільськогосподарські культури.

  1. Коефіцієнти використання поживних речовин сільськогосподарськими культурами з ґрунту, органічних та мінеральних добрив.

  2. Вплив умов вирощування на коефіцієнти використання рослинами поживних речовин із ґрунту та добрив.

Розділ 7. Збереження та підвищення родючості ґрунтів у полях сівозміни

Важливим завданням розширеного відтворення родючості ґрунтів є забезпечення оптимального поживного режиму, який у переважній більшості ґрунтів України знаходиться нижче цього рівня. В зв'язку з цим слід ретельніше регулювати кругообіг поживних елементів у системі "грунт-рослина-добрива". Розроблена система використання добрив повинна забезпечувати підвищення потенціальної та ефективної родючості ґрунтів у кожному полі і створювати умови для постійного зростання врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності сівозміни в цілому. Правильність розробленої системи удобрення, яка відповідала б цим вимогам, забезпечується шляхом розрахунку балансу поживних елементів і гумусу в ґрунтах сівозміни.


7.1. Визначення балансу гумусу в ґрунтах сівозміни. Гумус є головним резервом накопичення в ґрунті азоту, фосфору, сірки, кальцію, магнію та інших елементів живлення рослин.

Система удобрення в сівозміні повинна передбачати не тільки бездефіцитний баланс гумусу в ґрунтах, але і розширене його відтворення. Залежно від рівня інтенсифікації землеробства (питома вага зернових, просапних, бобових багаторічних трав, наявність чистих парів, застосування органічних та мінеральних добрив, зрошення та інше) і грунтово-кліматичних умов втрати гумусу внаслідок його мінералізації можуть складати щорічно 0,4-4,0 т/га.

Баланс гумусу в ґрунті визначається як різниця між його нагромадженням і мінералізацією. Накопичення гумусу, в першу чергу, відбувається за рахунок внесення органічних добрив, а також внаслідок гуміфікації пожнивних і кореневих решток сільськогосподарських культур сівозміни (в окультурені ґрунти щорічно надходить 5-8 т/га рослинних решток).

Розрахунок балансу гумусу в ґрунтах, а також рекомендації по підтриманню бездефіцитного та позитивного балансу гумусу базується на таких середніх даних (таблиця 21).

Таблиця 21

Показники мінералізації гумусу для середньо- і важкосуглинкових ґрунтів, коефіцієнти переведення врожаю основної продукції

в суху масу рослинних решток і гною

п/п

Сільськогосподарські культури

продукція

Середньорічні розміри мінералізації гумусу, т/га

Коефіцієнт переведення основної продукції врожаю в суху масу рослинних решток

Коефіцієнт гуміфікації рослинних решток і гною

1

Озима пшениця

зерно

1,35

1,20

0,20

2

Ячмінь

"-"

1,23

1,10

0,22

3

Овес

"-"

1,20

1,10

0,22

4

Кукурудза

"-"

1,56

0,64

0,20

5

Горох та інші зернобобові

"-"

1,50

0,95

0,23

6

Гречка

"-"

1,10

2,00

0,21

7

Соняшник

Зернята

1,39

3,00

0,14

8

Цукрові і кормові буряки

Коренеплоди

1,59

0,04

0,10

9

Картопля

Бульби

1,61

0,09

0,13

10

Овочі

Плоди

1,61

0,09

0,13

11

Озиме жито

Зелена маса

1,24

0,17

0,13

12

Кукурудза

"-"

1,47

0,10

0,17

13

Багаторічні бобові трави

Сіно

0,60

1,08

0,25

14

Однорічні трави

"-"

1,10

0,60

0,21

15

гній

-

-

-

0,25