ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 28.03.2024
Просмотров: 207
Скачиваний: 0
Показники відтворювальної здатності великої рогатої худоби. Відтворна здатність великої рогатої худоби належить до комплексних ознак, які можна розподілити на окремі характеристики з наявністю породних та статевих особливостей.
За показник оцінки плодючості у самок багатоплідних тварин приймають кількість народжених нащадків, їх масу при народженні, відсоток нормальних або життєздатних. В скотарстві багатопліддя складає від 0,34% до 8,5%. Внаслідок цього в якості оцінки плодючості використовують такі показники, як вихід телят на 100 корів за рік, запліднюваність корів і телиць, тривалість міжотельного та сервіс-періодів. Для оцінки плодючості в скотарстві застосовується більше 30
ознак і показників.
Серед селекційних ознак плодючості бугаїв-плідників основними є об'єм і якість сперми, її запліднююча здатність У корів це запліднюваність, здатність до нормальної імплантації ембріонів і подальшого розвитку, та до легкого отелення.
При широкому різноманітті ознак відтворювальної здатності запліднюваність, або результат без повторного осіменіння при перевірці на 30, 56, або 90 день після першого осіменіння дозволяє контролювати плодючість як самців, так і самок
(здатність сперми бугая-плідника до запліднення та ефект корови в плідному осіменінні).
Оцінку плідників за показниками відтворювальної здатності проводять враховуючи розвиток статевих органів, статевої активності і типу нервової дія-
льності, якістю спермопродукції та її запліднюючою здатністю.
Для оцінки бугаїв за загальною спермопродукціею користуються формулою:
U NxQ
m
де U- загальна спермопродукція, мл; Q - концентрація сперми в 1 еякуляті,
млрд /мл; m - кількість сперміїв в одній спермодозі.
Запліднювальну здатність сперми конкретного бугая визначають відношенням запліднених маток за першим осіменінням до загальної кількості
73
осімінених тварин цим плідником, або за формулою:
ЗЗO x100
N
де 33 - запліднююча здатність, %; О - кількість корів і телиць тільних після першого осіменіння, голів; N - загальна кількість осімінених корів і телиць, голів.
В таблиці 1 представлено показники спермопродуктивності та якісні показники сперми бугаїв різних генотипів Черкаського племпідприємства.
Таблиця 1
Показники спермопродукції плідників різних порід і генотипів
Порода, генотип |
Бугаїв, голів |
Рухливість сперміїв, бал |
Концернтрація сперміїв млр/мл |
Заплідню вальна здатність % |
Середній об’єм еякуляту, мл |
Кількість спермо доз із одного еякуляту |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
Симентальська, |
22 |
7,0±0,01 |
0,83±0,03 |
71,6±2,9 |
4,4±0,2 |
108,5 |
чистопорідні |
|
|
|
|
|
|
Українська червоно-ряба |
5 |
6,5±0,1 |
0,9±0,03 |
75,3±4,7 |
4,2±0,6 |
134,0 |
молочна (генотипу) : |
||||||
1/2С+1/2Г |
|
|
|
|
|
|
1/4С + 3/4Г |
54 |
6,8±0,2 |
0,81±0,03 |
67,5±2,7 |
3,7±0,1 |
94,2 |
|
|
|
|
|
|
|
1/8С + 7/8Г |
9 |
6,6±0,2 |
0,87±0,03 |
77,5±5,6 |
3,9±0,3 |
55,3 |
|
|
|
|
|
|
|
Голштинська, |
15 |
7,2±0,1 |
0,85±0,03 |
73,6±3,8 |
3,3±0,2 |
83,6 |
чистопорідні |
|
|
|
|
|
|
Більш вірогідно запліднювальну здатність сперми оцінюють за формулою:
ЗЗ (1,3xn1 n2 ) N
де N - загальна кількість осіменених корів і телиць, голів; n1 - поголів'я
корів, запліднених від першого осіменіння, голів: n2 - поголів'я телиць, заплід-
нених від першого осіменіння, голів; 1,3 - поправочний коефіцієнт заплідненості корів до заплідненості телиць.
На цей показник впливає дуже багато факторів зовнішнього середовища, а
тому коефіцієнт мінливості ознаки становить в середньому 40 - 50%, з коли-
74
ваннями від З0 до 96%.
Мінімальні показники свіжевзятої сперми плідників, яка допускається до
використання представлені в таблиці 2.
Таблиця 2
Мінімальні показники свіжевзятої сперми плідників, яка допускається до
використання
Вид плідника |
Концентрація сперми (млрд. |
Активність сперміїв (в |
|
сперміїв в 1 мл) |
балах) |
||
|
|||
Бугаї |
0,5 |
8 |
|
|
|
|
|
Барани |
2,0 |
8 |
|
|
|
|
|
Кнури |
0,15 |
7 |
|
|
|
|
|
Жеребці |
0.15 |
5 |
|
|
|
|
Відтворна здатність корів характеризується такими показниками:
плодючість - характеризує річний вихід телят на 100 корів, або маток стада.
Наприклад у господарстві на початок року було 600 корів, від яких одержали 500
живих телят. Отже вихід телят на 100 корів становить:
ВТ 500х100 83,3% 600
На практиці необхідно знати річний вихід телят на 100 маток (поголів'я корів
+ телиць старше двох років на початок року). Наприклад, у господарстві на початок року було 600 корів і 180 телиць, від яких одержали 670 телят. Вихід телят (ВТ) з розрахунку на 100 маток складає:
ВТ 670х100 85,9% 600 180
індекс осіменіння - середня кількість осіменінь, необхідних для запліднення матки. Добрим вважається показник, якщо одне запліднення відбувається не більше як за 1,5-2 осіменінь в середньому по стаду.
індекс плодючості (ІП) за один або за декілька років визначають за
допомогою формули:
75
ІП (n-1)x365x100
Д
де n - число телят; Д - кількість днів між першим і останнім отеленням.
Бажаний показник окремої корови або стада становить 100 і більше. В практиці використовують коефіцієнт відтворної здатності:
КВЗ 365 МОП
де МОП - міжотельний період, днів. Оптимальна величина становить 1- 0,95.
сервіс-період є основною складовою другого показника відтворної здатності
- міжотельного періоду (МОП): МОП = СП + СТ де СП - тривалість сервіс-періоду, днів; СТ - період тільності, днів.
Оптимальна величина між двома суміжними отеленнями складає 365 днів.
заплідненість після першого осіменіння (ЗПО) - визначення поголів'я тварин,
які не прийшли в охоту через 60-90 днів після осіменіння. В більшості цей показник використовують при оцінці запліднювальної здатності сперми перевіюваних плідників, а також характеристики родин корів і стад. Бажаним ЗПО для телиць є - 70%, для корів - 60%. Розраховують цей показник за формулою:
ЗПО О1 x100% N
де О1 - кількість маток, запліднених після першого осіменіння, голів, N - поголів’я всіх маток, яких осіменяли, голів.
Порядок виконання завдання
Робота виконується в лабораторії генетики, розведення та селекції сільськогосподарських тварин. Студенти за визначеним завданням, користуючись методичними вказівками для виконання лабораторних робіт з даної дисципліни,
за допомогою лічильної техніки проводять розрахунки.
Завдання до виконання:
Завдання 1. Визначить вихід телят на 100 корів і маток за даними таблиці 3
76
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 3 |
|
|
Вихід телят в стадах з різним маточним поголів'ям |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Господарс |
Поголів'я |
|
Вихід |
Поголів'я |
|
|
Вихід |
|
Одержано |
телиць |
Одержано |
|
телят на |
|
|||
тво |
корів на |
від них |
телят на |
старше 2- |
від них |
|
100 і |
|
початок |
100 корів, |
|
|
|||||
|
року, гол. |
телят, гол. |
гол. |
х років, |
телят, гол. |
маток, |
|
|
|
|
|
|
голів |
|
|
гол. |
|
№1 |
400 |
350 |
|
120 |
110 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
№2 |
600 |
500 |
|
180 |
160 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
№3 |
800 |
650 |
|
240 |
230 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
№4 |
1000 |
850 |
|
300 |
280 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Контрольні питання
1.Що розуміють під відтворювальною здатністю тварин?
2.Що розуміють під плодючістю тварин?
3.Що розуміють під первинною та вторинною плодючістю тварин?
4.Назвіть середні показники плодючості тварин.
5.За якими показниками оцінюють відтворну здатність корів?
6.Як визначити вихід телят на 100 корів?
7.Які показники характеризують відтворювальну здатність плідників?
8.Як визначити запліднювальну здатність сперми плідника?
9.Як визначити загальну спермопродукцію бугая-плідника за рік?
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Вагітність - фізіологічний стан самок з моменту запліднення до народження зрілого плоду або аборту
Відтворення - відновлення поголів’я стада шляхом заміни тварин, що вибули, новими. Один з найважливіших процесів, що відбуваються в живій
природі.
Відтворна здатність корів - складна фізіологічна ознака, яка в зоотехнічній практиці і селекції характеризується кількома показниками: вік при першому
77
отеленні, індекс осіменіння, сервіс-період, період між отеленнями, заплідненість після першого осіменіння, індекс плодючості.
Відтворювальний цикл - період, що включає вагітність, продуктивний період та інтервал між відлученням молодняку до запліднення.
Життєздатність - визначає стійкість організму до різних екстремальних умов і стресів (у зоотехнії – стійкість до стресів у процесі технології виробництва).
Запуск корів - період підготовки дійних корів до отелення, коли їм створюють такі умови годівлі й режиму доїння, за яких молочна залоза перестає продукувати молоко
Запліднення - процес злиття чоловічої і жіночої статевих клітин (гамет), що лежить в основі розмноження
Зигота - клітина, що утворюється в результаті злиття чоловічої і жіночої статевих клітин тваринних організмів
Міжотельний період - період між двома суміжними отелами
Овуляція - фізіологічний процес, що характеризується виходом готової до запліднення яйцеклітини з яєчника тварин
Плодючість тварин - здатність тварин до відтворення. Визначається за кількістю приплоду, одержаного від самки протягом відповідного часу
Розмноження - властивість організму тварин відтворювати собі подібних,
що забезпечує безперервність і спадковість життя
Статева зрілість - здатність тварин до відтворення. Вік досягнення статевої зрілості становить у телиць – 6-7 місяців, коней -12-18, овець і кіз -6-8, свиней 5-8;
у кролів – 4-5 місяців
Статевий цикл - період від однієї стадії збудження, під час якої проходить
овуляція, до іншої
Сухостійний період - період від запуску дійних самок свійських тварин до
родів
Яловість - неотримання від самок сільськогосподарських тварин протягом
року приплоду
78
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ТЕМИ
1.Вкажіть тривалість генераційного інтервалу самців різних видів сільськогосподарських тварин
1. |
Коні |
А. 1,5-2,0 років |
2. |
М’ясна худоба |
Б. 2,0-3,0 роки |
3. |
Молочна худоба |
В. 3,0-4,0 роки |
4. |
Вівці |
Г. 3,5-4,5 роки |
5. |
Свині |
Д. 8,0 - 12,0 років |
2.Вкажіть тривалість генераційного інтервалу самок різних видів
сільськогосподарських тварин
1. |
Коні |
А. 1,5-2,0 років |
2. |
М’ясна худоба |
Б. 2,0-3,0 роки |
3. |
Молочна худоба |
В. 3,0-4,0 роки |
4. |
Вівці |
Г. 3,5-4,5 роки |
5. |
Свині |
Д. 8,0 - 12,0 років |
Рекомендована література
1.Басовський М.З., Буркат В.П. та ін. Розведення сільськогосподарських тварин. Б.Ц.: БДАУ, 2001. - С. 215.
2.Басовський М.З., Дубін А.М., Афанасенко В.Ю. та ін. Практикум з розведення сільськогосподарських тварин - Луганськ, 2006. - 324 с.
3.Мельник Ю.Ф., Найденко К.А., Журавель М.П., Витриховська А.В.,
Майборода М.М., Литвиненко Т.В. Практикум з розведення
сільськогосподарських тварин. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2007. - 240 с.
79
Лабораторне заняття № 14
Тема: Оцінка яєчної продуктивності птиці
Мета заняття: Ознайомитись з основними показниками яєчної продуктивності птиці та оволодіти методами їх оцінки.
Матеріал та обладнання: показники продуктивності птиці, таблиці,
лічильна техніка.
Теоретичне обґрунтування
Показниками продуктивності курей яєчного напряму є кількість яєць,
знесених за рік, їх середня і загальна маса, тобто кількість яєчної маси, виробленої однією куркою за рік, відтворні якості і життєздатність.
Несучість — здатність птиці відкладати яйця. Визначається кількістю яєць,
знесених куркою за певний період (місяць, 300 днів, 500 днів життя, рік, все життя).
Несучість індичок, гусей і качок визначають за перший цикл першого року несучості.
У курей яєчних порід несучість - 250-290 яєць і більше, м'ясних - 100-150,
м'ясо-яєчних 160-180, у індиків - 100-150, у качок - 120-180 (індійські бігуни і хакі кемп-бел - 200 яєць і більше), у гусей - 40-80, у перепілок - 220-280, у голубів 1216 яєць. З віком несучість курей, качок, індичок знижується на 10-15%, у гусей продуктивність збільшується до 3-4-річного віку.
Кількість яєць, знесених куркою, залежить від циклу, ритму, інтенсивності та стійкості несучості.
Циклом несучості називається число яєць, знесених без інтервалу. Дні між циклами, коли птиця не несеться, називають інтервалами. Чим більше часу витрачається на утворення яйця, тим менше яєць курка несе підряд. Якщо яйце утворюється протягом 24 годин, курка несеться кожний день. Високопродуктивні кури можуть нести без інтервалів 10-30 яєць і більше.
Частота повторення циклів називається ритмом несучості.
80