ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 28.03.2024
Просмотров: 205
Скачиваний: 0
Лабораторне заняття № 11
Тема: Оцінка вовнової продуктивності овець
Мета заняття: вивчити основні показники вовнової продуктивності овець, методи їх обліку та оцінки.
Матеріал та обладнання: показники вовнової продуктивності, таблиці,
лічильна техніка.
Теоретичне обґрунтування
Порівняно з іншими видами тварин, вівці відрізняються більш різноманітною продуктивністю. Але основна продукція овець - вовна.
Незважаючи на різноманітність методів одержання штучних та синтетичних волокон, натуральна вовна не втратила свого значення завдяки гігієнічності,
теплозахисних властивостей та технологічних якостей.
Вовну овець використовують для виготовлення цінних тканин, валяних,
в'язаних та інших виробів. Класифікують вовну на однорідну і неоднорідну.
Вовнова продуктивність овець формується за рахунок кількісних та
якісних селекційних ознак. До якісних ознак належать хімічні особливості вовни, гістологічна будова, фізичні властивості, механічні, геометричні,
технологічні (прядомість, звалюваність), типи елементарних волокон, пучки вовнових волокон (штапелі, косиці), жиропіт, домішки вовнового покриву овець.
Якісні особливості вовни визначають її остаточне призначення, систему переробки та реалізаційну вартість.
Кількісні ознаки вовнової продуктивності овець - це настриг немитої і чистої вовни, кг; вихід чистого волокна, %; густота. Формування кількісних і якісних показників базується на спадкових ознаках (результат селекції) та фактичних умовах вирощування і виробничого використання тварин.
Із кількісних ознак розрізняють: 1) настриг немитої вовни, кг (визначають зважуванням руна, що складається з чистого волокна, жиропоту та домішок); 2)
58
настриг чистої вовни, кг (вовна після миття) - це основний показник вовнової
продуктивності овець.
Вихід чистого волокна є важливою ознакою, яка залежить від спадковості тварин та умов утримання і виражається відношенням чистої вовни до немитої
(%):
R Рх(100 Н )
т
де R - вихід чистої вовни, %;
Р - маса чистої вовни, кг; m - маса немитої вовни, кг;
Н - норма кондиційної вологості, для всіх видів вовни становить 17%.
На вихід чистої вовни впливають кількість жиропоту та ступінь її забрудненості. В овець тонкорунних порід вихід чистої вовни коливається в межах 35 - 45%, у напівтонкорунних 40 - 50%, у грубововнових до 65%.
Фактичний вихід чистої вовни визначається і встановлюється заготівельними організаціями. Залікову масу вовни визначають за формулою:
ЗМ ВфхМВф Вб
де ЗМ - залікова маса чистої вовни, кг;
Вф - фактичний вихід чистої вовни, %;
МВф фактична маса вовни, кг;
Вб - базисний вихід чистої вовни 5%.
Густота вовни – виражається кількістю волокон на одиниці (1 см2) площі шкіри вівці і впливає на щільність руни і настриг вовни.
Оброслість – це наявність довгої густої вовни на всіх частинах тулуба вівці,
крім голови і ніг.
До геометричних властивостей вовни відносять довжину і тонину волокон.
Довжина вовни це ознака формування настригу, яка значною мірою зумовлена спадковістю. Розрізняють натуральну та істинну довжину.
Тонину волокон визначають у лабораторних умовах в мікрометрах (мкм), а
59
при бонітуванні окомірно - це діаметр поперечного перетину волокна.
До якісних селекційних ознак крім вищевказаних відносять: звивистість та вирівняність волокон за тониною, еластичність і шовковистість вовни, кількість та якість жиропоту.
Звивистість та вирівняність волокон за тониною це спадково обумовлені ознаки технологічних особливостей вовни. Звивистість визначають за наявністю чітких за формою звивів по всій довжині штапелю. Вирівняність вовни в штапелі і руні визначають за різноманітністю тонини волокон у якостях або в мікрометрах.
Ознаки, що визначають органолептично і які характеризують товарний вигляд вовни це еластичність, шовковистість і пружність. До технологічних властивостей вовни відносять валкоздатність та прядильну здатність.
Валкоздатність вовни це властивість волокон міцно переплітатися та зчіплюватися, утворюючи щільну масу типу повсті.. Валкоздатність є вадою вовни, яку визначають окомірно і органолептично.
Прядильна здатність - це придатність порівняно коротких волокон перероблятися в пряжу - довгу текстильну нитку.
Окомірно оцінюють жиропіт за кількістю та якістю, а також кольором.
Пожовтіння вовни, вказує на ваду, яка зумовлена спадковістю.
Механічні властивості вовни - це реакція вовнових волокон на зовнішні деформуючі сили. До механічних властивостей належать в основному характеристики міцності і деформації при розтягуванні.
Міцність вовни - це стійкість волокон на розрив. Абсолютна міцність - сила необхідна для розриву вовнини. Вона коливається від 2,5 до 100 Н.
Розтяжність вовни - це здатність волокон до подовження під дією зовнішніх сил. За допомогою розтягування визначається і міцність вовни.
Пружна деформацій (пружність) - частина подовження волокна, що від-
разу зникає після усунення навантаження.
Еластичність полягає в тему, що після зняття зовнішнього навантаження частина подовження зникає не відразу, а протягом деякого часу.
Пластичність вовни проявляється у збереженні частини подовження 12-
60
13%, а іноді - до 40% після зняття навантаження.
Смушок це шкурка ягняти смушково-молочних овець забитого в перші дні після народження. Смушки із специфічним завитком волосяного покриття одержують тільки від спеціалізованих порід овець (каракульська, сокольська,
чушка, малич). Найціннішим вважається каракульський смушок чорний, сірий та коричневий (сур) за кольором.
Овчини - шкури, зняті з дорослих овець і молодняку старше 5 місяців. За типом волосяного покрову розрізняютьтри групиовчин: шубні, хутрові і шкіряні.
Ознаки смушкової та овчинної продуктивності овець досить складні, і
потребують значного виробничого досвіду і практичних навичок при їх оцінці. В
табл. 1 представлено вимоги до показників продуктивності порід овець різного напряму продуктивності.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 1 |
|
|
Стандартні показники продуктивності овець |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Жива маса, кг |
Настриг чистої вовни |
Довжина |
Тонина вовни, |
|||||||||
|
|
|
|
вівцемат |
|
|
вівцемат |
|||||||
|
|
барани |
барани |
вовни, см |
клас |
|||||||||
Порода і тип овець |
|
|
|
|
ки |
|
|
ки |
|
|
|
|
||
|
еліта |
І клас |
еліта |
|
І клас |
еліта |
І клас |
еліта |
І клас |
барани |
вівцемат ки |
барани |
вівцемат ки |
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вовно-м’ясного напрямку |
|
90 |
80 |
55 |
|
50 |
6,5 |
5,5 |
2,8 |
2,5 |
9,0 |
8,0 |
60-58 |
64-60 |
(асканійська) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
М'ясо-вовнового (прекос) |
|
90 |
80 |
55 |
50 |
5,5 |
5,0 |
2,4 |
2,1 |
9,5 |
8,0 |
60-56 |
64-60 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Цигайська (приазовський тип) |
|
93 |
86 |
56 |
|
52 |
5,0 |
4,5 |
2,5 |
2,2 |
11,0 |
9,0 |
50-44 |
56-46 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Українська м'ясо-вовнова |
|
93 |
85 |
60 |
|
55 |
5,5 |
5,0 |
2,8 |
2,4 |
12,0 |
11,0 |
56-44 |
58-46 |
(асканійський тип ) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ромнімарш |
|
80 |
75 |
5 |
|
50 |
4,5 |
4,0 |
2,5 |
2,3 |
14,0 |
13,0 |
48-44 |
50-44 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Чорноголові та темноголові |
|
95 |
85 |
57 |
|
53 |
3,0 |
2,7 |
1,8 |
1,6 |
10,0 |
9,0 |
56-46 |
58-46 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Північнокавказька |
|
93 |
85 |
60 |
|
55 |
5,0 |
4,5 |
3,0 |
2,7 |
12,0 |
11,5 |
48-50 |
56-50 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Порядок виконання завдання
Робота виконується в лабораторії генетики, розведення та селекції
61
сільськогосподарських тварин. Студенти за визначеним завданням, користуючись методичними вказівками для виконання лабораторних робіт з даної дисципліни,
за допомогою лічильної техніки проводять розрахунки.
Завдання до виконання:
Завдання 1. За даними таблиці 2 визначити вихід чистої вовни у баранів та вівцематок породи прекос, підрахувати настриг вовни на одну голову, одержані показники порівняти до стандарту (див табл. 1)
|
|
|
|
|
Таблиця 2 |
|
|
Показники вовнової продуктивності |
|
|
|||
баранів-плідників та вівцематок породи прекос |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Настриг вовни, кг |
Вихід |
|||
Показники |
|
|
|
|
чистого |
|
немитої |
митої |
|||||
|
|
|
|
|
волокна,% |
|
|
всього |
на 1голову |
всього |
на 1голову |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
Барани ( 250 голів ) |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
Фактично |
4175 |
|
1570 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стандарт |
3750 |
|
1500 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
До стандарту, % |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вівцематки ( 5890 голів ) |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
Фактично |
45824 |
|
17670 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стандарт |
35340 |
|
14720 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
До стандарту, % |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Різниця (±) в |
|
|
|
|
|
|
показниках між |
|
|
|
|
|
|
баранами і матками |
|
|
|
|
|
|
Контрольні питання
1.Які види продукції одержують від вівчарства?
2.За якими показниками оцінюють вовнову продуктивність овець?
3.Як визначають настриг немитої вовни?
4.Що таке маса митої (чистої) вовни?
62
5.Як визначити вихід митої вовни?
6.Який вихід митої вовни у овець різних порід?
7.Що відносять до технологічних властивостей вовни?
8.Що відносять до механічних властивостей вовни?
9.Що таке смушки та овчини?
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Валкоздатність вовни це властивість волокон міцно переплітатися та зчіплюватися, утворюючи щільну масу типу повсті.
Вирівняність волокон в штапелі і руні визначають за різноманітністю тонини волокон у якостях або в мікрометрах.
Вихід чистої вовни - відсоткове відношення маси митої вовни до початкової маси брудної вовни. Залежить від кількості жиропоту та забрудненості вовни,
породи й віку овець тощо.
Вовна - основна продукція вівчарства
Густота вовни – виражається кількістю волокон на одиниці (1 см2) площі шкіри вівці і впливає на щільність руни і настриг вовни.
Довжина вовни це ознака формування настригу, яка значною мірою зумовлена спадковістю. Розрізняють натуральну та істинну довжину.
Еластичність полягає в тему, що після зняття зовнішнього навантаження частина подовження зникає не відразу, а протягом деякого часу.
Жиропіт - жироподібна речовина у вовновому покриві вівці. Утворюється з виділення сальних і потових залоз шкіри.
Звивистість волокон визначають за наявністю чітких за формою звивів по
всій довжині штапелю
Механічні властивості вовни - це реакція вовнових волокон на зовнішні
деформуючі сили.
Міцність вовни - це стійкість волокон на розрив. Абсолютна міцність - сила необхідна для розриву вовнини. Вона коливається від 2,5 до 100 Н.
Оброслість – це наявність довгої густої вовни на всіх частинах тулуба вівці,
63
крім голови і ніг.
Овчина - шкура, знята з дорослих овець і молодняку старше 5 місяців.
Пластичність вовни проявляється у збереженні частини подовження 1213%, а іноді - до 40% після зняття навантаження.
Пружна деформацій (пружність) - частина подовження волокна, що від-
разу зникає після усунення навантаження.
Прядильна здатність - це придатність порівняно коротких волокон перероблятися в пряжу - довгу текстильну нитку.
Розтяжність вовни - це здатність волокон до подовження під дією зовнішніх сил. За допомогою розтягування визначається і міцність вовни.
Смушок це шкурка ягняти смушково-молочних овець забитого в перші дні після народження.
Тонину волокон - це діаметр поперечного перетину волокна.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ТЕМИ
1. Основні показники за якими оцінюють вовнову продуктивність:
а) зовнішній огляд (екстер’єр, типовість для породи, характер руна), облік настригунемитої вовни івихід чистого волокна,поживіймасі б) зовнішній огляд (екстер’єр, типовість для породи, густина вовни, характер
руна), облік настригу немитої вовни і вихід чистого волокна, вивчення властивостей вовни(довжина,товщина,звивистість,міцність,блиск, колір іін.)
в) облік настригу немитої вовни і вихід чистого волокна, вивчення властивостей вовни (довжина, товщина,звивистість,міцність,блиск,колір і ін.)
2. Чистою (митою) називають вовну
а) після стрижки в її натуральному стані б)співвідношеннямаси митоївовнидо їїфізичноїмаси в)жиропіт таступіньзабрудненостівовни г) вовна після миття д) вовна висушена після миття
3. У вівчарстві смушком називають:
64