ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 28.03.2024
Просмотров: 198
Скачиваний: 0
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Екстер’єр (габітус) - зовнішній вигляд тварин і особливості розвитку та будови частин (статі) її тулуба. Вперше цей термін запропонував у зоотехнію французький вчений Клод Буржель (1768).
Інтер’єр тварин - сукупність внутрішніх фізіологічних, гістологічних і біохімічних властивостей організму у зв’язку з його конституцією та напрямом продуктивності
Конституція с.-г. тварин - сукупність морфологічних, біологічних та господарських властивостей організму тварин, обумовлена спадковістю, середовищем та характером продуктивності
Конституція тварин - загальна будова організму, що зумовлена анатомо-
фізіологічними особливостями будови, спадковими факторами і виражається в характері продуктивностітваринтаїїреагуваннінавпливчинниківнавколишньогосередовища
Конституційна міцність - важлива селекційна ознака, яка вказує на здатність тваринпроявляти впродовжжиття високупродуктивність, плодючість,життєздатність і стійкістьдо хворобта несприятливихфакторів середовища
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ТЕМИ
1. Методи вивчення інтер’єру:
а) порівняння тварини за екстер’єром і конституцією з параметрами модельної тварини;
б) окомірна оцінка, описувальна, бальна, індексна, лінійна, взяття промірів;
в) морфологічний, гістологічний, фізіологічний, біохімічний, цитогенетик-
ний, імуногенетичний, анатомічний.
2. Типи конституції за І.П. Павловим:
а) заводська, відгодівельна, робоча, тренувальна та виставкова;
б) сангвінік, флегматик, холерик та меланхолік;
в) груба, ніжна, щільна, крихка.
3. Визначення терміну “ інтер’єр ” тварин:
а) фізіологічний стан організму при якому тварина найбільш повно відповідає
105
її господарському призначенню.
б) це сукупність фізіологічних, морфологічних і біохімічних властивостей організму тваринпов’язанихзконституцією,продуктивністютаплеміннимиякостями.
в) це сукупність анатомо-фізіологічних показників організму, обумовлених спадковістю, умовами середовища та продуктивністю тварин.
4.Типи конституції за П.М. Кулішовим та М.Ф. Івановим.
а) груба, ніжна, щільна, рихла та міцна;
б) заводська, відгодівельна, робоча, тренувальна та виставкова;
в) сангвінік, флегматик, холерик та меланхолік.
5.Визначення терміну “конституція” організму:
а) фізіологічний стан організму, при якому тварина найбільш повно відповідає її господарському призначенню;
б) сукупність анатомо-фізіологічних показників організму, обумовлених спадковістю, умовами середовища та продуктивністю тварин;
в) зовнішній вигляд всього організму і його статей, за допомогою яких оцінюють конституцію, господарську і племінну цінність тварин;
6. Сукупність анатомо-фізіологічних ознак і властивостей, що зумовлюють будову тіла тварини, називається:
а) конституцією; |
в) екстер’єр; |
б) інтер’єр; |
г) стандартом породи. |
7. Методи оцінки екстер’єру.
а) окомірна оцінка, описувальна, бальна, індексна, лінійна, взяття промірів,
фотографування;
б) морфологічний, гістологічний, фізіологічний, біохімічний, цитогенетик-
ний, імуногенетичний, аналогічний;
в) порівняння тварин за екстер’єром і конституцією з параметрами модельної тварини
8. Вкажіть типи конституції за У.Дюрстом
1. |
Міцний |
4. |
Дихальний |
2. |
Грубий |
5. |
Травний |
|
|
|
106 |
3. Ніжний |
6. Щільний |
8. Назвіть тип конституції який доповнив М.Ф. Іванов
1. |
Міцний |
4. |
Дихальний |
2. |
Грубий |
5. |
Травний |
3. |
Ніжний |
6. |
Щільний |
9.Вкажіть фактори які впливають на формування конституції
сільськогосподарських тварин
1. |
Тривалість добору |
4. |
Середовище |
2. |
Напрям добору |
5. |
Здоров’я |
3. |
Генотип |
6. |
Напрям продуктивності |
10. Зазначте вчених які є основоположниками вчення про екстер’єр та конституцію сільськогосподарських тварин
1. |
М.Ф. Іванов |
4. |
Є.А. Богданов |
2. |
І.П. Павлов |
5. |
Ч. Дарвін |
3. |
П.М. Кулішов |
6. |
У. Дюрст |
Рекомендована література
1.Борисенко Е.Я., Лисицын А.П. Практикум по разведению сельскохозяйственных животных. – М.: Колос, - С.3-67.
2.Недава В.Ю., Ефименко М.Я. Чорно-ряба худоба. – Київ: Урожай. 1987. –
С.60-62.
3. Прозора К.И., Довгополый И.М., Луцив О.В. Государственная племенная книга крупного рогатого скота чорно-пёстрой породы. – Киев: Урожай, 1987. –
Т.84. – С.7-15.
4. Прохоренко П.Н., Логинов Ж.Г. Голштино-фризская порода скота. – Л.:
Агропромиздат, 1998. – 237 с.
5. Чижик И.А. Конституция и екстерьер сельскохозяйственных животных. –
Л.: Колос, 1979. – 373 с.
6.Эрнст Л.К., Бегучев А.П., Левантин Д.Л. Скотоводство. – М.: Колос, 1977.
–С.215-240.
107
Лабораторне заняття № 3, 4
Тема: Окомірна (бальна)оцінка екстер’єру, вади та недоліки
Мета заняття: набути навики бальної оцінки екстер'єру тварин відповідно з вимогами інструкції по бонітуванню; ознайомитись з найбільш поширеними вадами і недоліками сільськогосподарських тварин.
Матеріал та обладнання: робочий зошит, інструкція з бонітування великої рогатої худоби молочних і м'ясо-молочних порід.
Теоретичне обґрунтування
При окомірній оцінці оглядають окремі частини тіла і оцінюють будову тіла тварини в цілому. Екстер'єр вивчають як в стані спокою тварини, так і під час руху. Окомірний огляд статей починають з голови, потім послідовно переходять від передньої до задньої частини тулуба і закінчують кінцівками. Особливу увагу звертають на розвиток скелету, мускулатури, підшкірної сполучної тканини,
товщину й пластичність шкіри, масть.
При огляді кожної статі, тварину оцінюють у цілому: пропорційність будови тіла, міцність конституції, ознаки породи. Цей метод оцінки екстер'єру дає можливість визначити цінність тварини, вади і вимагає від зоотехніків знання породних особливостей екстер'єру, статевих та вікових відмінностей. Окомірна оцінка є суб'єктивною, оскільки правильну оцінку може дати тільки той спеціаліст, який добре знає екстер'єрні особливості породи. Оцінку тварин за типом конституції оцінюють по 100-бальній шкалі (табл. 1).
|
|
Таблиця 1 |
||
|
Шкала оцінки будови тіла корів молочних порід |
|
|
|
|
|
|
|
|
Бажаний тип |
Вимоги до оцінки вищим балом |
|
Загальни |
|
і статі |
|
й бал |
|
|
|
|
|
||
1 |
2 |
|
3 |
|
Загальний |
Тварина добре розвинена, пропорційної будови тіла з відмінною |
|
|
|
вигляд і |
розвиненістю ознак молочного типу, живим темпераментом, |
|
|
|
розвиток |
кутастими формами й розтягнутим тулубом; жива маса і висота в холці |
|
10 |
|
|
не нижче стандарту породи; міцної, щільної конституції, із добрим |
|
|
|
|
вираженням ознак молочності; голова легка, чітко окреслена, |
|
|
|
|
108 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Подовження таблиці 1 |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
2 |
|
|
|
|
3 |
|
|
пропорційна тулубу й типова для породи, із широким носовим |
|
|||||||
|
дзеркалом і міцними щелепами; довга, пряма шия середньої |
|
|||||||
|
обмускуленості з плавним переходом у груди і плечі; шкіра тонка й |
|
|||||||
|
еластична |
|
|
|
|
|
|
|
|
Тулуб (холка, |
Довгий, із чітким вираженням трикутника спереду назад при огляді |
|
|||||||
спина, |
збоку і зверху, без перехвату за лопатками, які рівно й щільно |
|
|||||||
поперек, |
прилягають до тулуба; холка довга, |
рівна, |
добре |
виражена, |
10 |
||||
середня |
клиноподібної форми; спина пряма, міцна; поперек широкий, міцний і |
||||||||
|
|||||||||
частина) |
майже горизонтальний; черевна порожнина щільно прикріплена до |
|
|||||||
|
тулуба, довга й глибока |
|
|
|
|
|
|
||
Груди |
Достатньої глибини і ширини, збільшуються в напрямку заднього |
|
|||||||
|
краю грудної клітки; обхват грудей великий, що досягається довгими, |
|
|||||||
|
кососпрямованими й округлими передніми ребрами, |
широкою |
10 |
||||||
|
основою грудей між передніми кінцівками і доброю виповненістю біля |
|
|||||||
|
ліктьового суглоба, що не виступає |
|
|
|
|
|
|||
Крижі |
Довгі, широкі, рівні, трохи звужені від маклоків назад, середньої |
|
|||||||
|
обмускуленості особливо з внутрішнього боку стегон, чітко окреслені; |
10 |
|||||||
|
маклоки широко розставлені, знаходяться приблизно на одному рівні з |
||||||||
|
|
||||||||
|
спиною; сідничні горби трохи нижче маклоків, чітко виражені |
|
|
||||||
Кінцівки |
Правильно поставлені, кістяк міцний; передні кінцівки прямі, широко |
|
|||||||
|
розставлені й прямі при вигляді ззаду, відсутні слоновість, іксоподібність, |
|
|||||||
|
розмет і зближеність у скакальних суглобах; обмускуленість задніх кінцівок |
10 |
|||||||
|
задовільна, скакальні суглоби чітко означені й правильно сформовані; бабки |
|
|||||||
|
короткііміцні,поставленіпідкутом60-70° |
|
|
|
|
|
|||
Ратиці |
Міцні, правильної форми, без тріщин із блискучою поверхнею; |
|
|||||||
|
передня стінка спрямована під кутом 45-500 ; бабки короткі, міцні, |
10 |
|||||||
|
п'ятка висока, п'яткові горби добре розставлені, щілина між ними |
||||||||
|
|
||||||||
|
глибока, підошва ратиць горизонтальна |
|
|
|
|
|
|||
Вим'я |
Ванноабо чашоподібне, симетричне, щільно прикріплене до |
|
|||||||
|
тулуба, поділ часток вим'я виражений трохи, а бокова вертикальна |
|
|||||||
|
борозна між четвертинами майже не виражена; дно вим'я трохи |
10 |
|||||||
|
вище скакального суглоба, майже рівне; молочні вени великі, довгі, |
||||||||
|
|
||||||||
|
звивисті й добре розгалужені; тканина вим'я м'яка еластична, |
|
|||||||
|
добре спадається після доїння |
|
|
|
|
|
|||
Передня |
Добре розвинена в |
глибину |
і ширину, |
значно |
поширена |
вперед, |
10 |
||
частина вим'я |
плавно переходить у задню частину вим'я й міцно прикріплена |
||||||||
|
|||||||||
Задня частина |
Добре розвинена, |
значно |
поширена |
назад, |
широка |
і |
високо |
10 |
|
вим'я |
прикріплена ззаду із добре вираженою роздільною борозною |
|
|
||||||
|
|
|
|||||||
Дійки |
Циліндричні або трохи конічні, однакового розміру, довжиною не |
|
|||||||
|
менше 4 і не більше 9 см, діаметром 2-3 см, розміщені на відстані не |
10 |
|||||||
|
більше 8-12 см збоку, 15-18 - між передніми дійками і 6-10 см між |
||||||||
|
|
||||||||
|
задніми; у кожної четвертини спрямовані прямовисно вниз |
|
|
|
|||||
Сума балів |
|
|
|
|
|
|
|
100 |
На підставі загальної оцінки за типом тварин розподіляють на шість класів: “відмінно” (В) – 90-100 балів, “дуже добре” (ДД) – 85-89 балів, “добре з плюсом”
109
(ДП) – 80-84 бали, “добре” (Д) – 75-79 балів, “задовільно” (З) – 65-74 бали і
“незадовільно” (Н) – 64 і менше балів. Оцінку “відмінно” можуть одержати тварини, якщо їх висота в холці й жива маса за віковими періодами відповідають вимогам породи. При цьому тварина може бути в процесі життя переведена тільки у вищий клас.
Оцінку екстер’єру і конституції бугаїв-плідників проводять до 5-річного віку, на дату народження, корів - на другому-третьому місяці першої-третьої лактації, молодняк з 6-ти місячного віку за 10 бальною шкалою (8 і більше – відмінно, 7 балів – добре, 6 – задовільно). Свиноматок оцінюють на 7-10 день після опоросу, кнурів-плідників до 3-річного віку на дату народження, ремонтний молодняк – з 6-місячного віку.
Екстер’єрну оцінку вівцям, коням як і великій рогатій худобі м’ясного напрямку проводять за 100 бальною шкалою.
Бальну оцінку доповнюють визначенням основних вад і недоліків екстер’єру.
При оцінці і доборі тварин за екстер'єром, велику увагу слід звертати на розвиток тих частин тіла, які пов'язані з їхньою основною продуктивністю. Вади впливають на зниження рівня продуктивності або здоров'я тварин.
Вади і недоліки - це негармонійний розвиток будь-якої частини тіла тварини,
що знищує оцінку її за екстер'єром.
Недорозвиненість або негармонійний розвиток певної статі вважається
недоліком екстер'єру, а якщо він більше виражений і значно впливає на зниження рівня продуктивності та здоров'я тварин - то вадою.
Тварини, що мають спадкові або набуті екстер'єрні вади, нераціонально довго використовувати в господарстві. Формування екстер'єру тварини залежить в основному від рівня годівлі молодих тварин, структури кормового раціону,
особливо в перші місяці після народження.
У великої рогатої худоби часто зустрічаються такі екстер'єрні вади, за які знижуютьоцінку(табл..2).
110