Файл: SGMM.pdf

Машини для збирання зернових êóльтóр

Рис. 6.61. Регулювання підбарабан- ня:

Н — головний регулювальний ва- жіль (змінює зазор на вході і виході підбарабання); V — важіль поперед- нього встановлення (змінює зазор тільки на виході підбарабання); е — вузький зазор на виході підбарабан- ня; m — середній зазор на виході підбарабання; w — широкий зазор на виході підбарабання; Е — зазор між планками підбарабання і била- ми барабана на вході підбарабання; А — зазор між планками підбара- бання і билами барабана на виході підбарабання

2.Базовий зазор між билами барабана і планками підбарабання на вході

Еі виході А (рис. 6.61) регулюють зміною довжини тяг підвісок за допомогою встановлювальних гвинтів.

Експлуатаційні зазори регулюють головним регулювальним важелем Н (див. рис. 6.60) та важелем V попереднього встановлення з кабіни комбайна.

3.Додаткову праворебристу планку R (див. рис. 6.59) встановлюють між другою і третьою планками підбарабання і фіксують стопором D.

4.Частоту обертання вала вентилятора (600...1500 об/хв) регулюють кли- нопасовим варіатором за допомогою електродвигуна з кабіни комбайна при увімкненій молотарці.

5.Напрямок повітряного потоку в кожусі вентилятора змінюють за допо- могою напрямних щитків, установлюючи їх в одне із чотирьох положень. Нор- мальне положення: верхнього — другий отвір знизу; нижнього — третій.

6.Пропускну здатність решіт та подовжувача верхнього решета регулюють зміною зазору (0...15 мм) між жалюзі решіт за допомогою важелів (розміщу- ються в кінці подовжувача верхнього решета). При правильному налаго- дженні решіт зерно має бути просіяне, пройшовши 3/4 довжини решета.

7.Положення фартуха соломотряса по висоті регулюють за допомогою ва- желя і ланцюга, який фіксують у потрібному положенні у вушці кронштейна (розміщується на правому боці панелі молотарки).

Основні напрями розвитку молотарок зернозбиральних комбайнів. Мо- лотильні апарати. Комбайни з класичною схемою молотарки, як прави- ло, мають молотильний апарат із зубовими або бильними барабанами (рис. 6.62, а, б), що розміщені впоперек молотарки, клавішний соломотряс та вітро- решітний очисник. Процесу роботи такого типу молотильно-сепарувального пристрою (МСП) сприяють приймальний 17 та відбійний 11 бітери (рис. 6.62,

в).

Комбайни з удосконаленою класичною схемою молотарки відрізняються від класичної наявністю двох молотильних апаратів (рис. 6.62, г) або трьох барабанів з різним призначенням.

Удосконалена класична схема молотарки, як правило, МСП передбачає підвищення ефективності роботи клавішних соломотрясів, а в цілому — про- пускної здатності молотарки комбайна.

Так, фірма «Форд Нью Холланд» упродовж кількох років установлює за молотильним барабаном два сепарувальних барабани і відбійний бітер.

Фірма «Дойтц Фар» сепарувальний барабан виконала регульованим, щоб зменшити подрібнення соломи.

319

Розділ 6

Рис. 6.62. Молотильні апарати:

а — зубовий; б — бильний; в — комбайна СК-5; г — комбайна СК-6-ІІ і «Енисей-1200»; д — ком- байнів рисової модифікації СКПР-6; 1 — барабан; 2 і 10 — планки; 3 і 4 — зуби (штифти); 5 — підбарабання; 6, 13 і 14 — решітки; 7 — вал; 8 — пальцьова решітка; 9 — било; 11 — відбійний бітер; 12 — проміжний бітер; 15 і 16 — напрямні щитки; 17 — приймальний бітер

На комбайнах фірми «МДВ» застосовані трибарабанні МСП, які мають мо- лотильний і два сепарувальних барабани. За даними фірми, застосування такого типу МСП дало змогу підвищити пропускну здатність молотарки на 20 % порівняно з МСП, який має молотильний барабан і відбійний бітер.

На комбайнах фірми «Массей Фергюсон» застосовують майже таку саму схему МСП, як і на комбайнах фірми «МДВ».

Фірма «Фіатагрі» встановила над соломотрясом два сепарувальних ба- рабани за молотильним барабаном. При цьому між останнім барабаном і під- барабанням передбачено зазор 25...40 мм, за потреби підбарабання демонту- ють.

320

Машини для збирання зернових êóльтóр

Оригінальність цієї конструкції МСП полягає у тому, що: встановлення двох сепарувальних барабанів не змінює довжини соломотряса; обмолот і се- парація хлібної маси можуть відбуватися як в інтенсивному, так і у звичай- ному режимах, коли підбарабання зняті. Таке технічне вирішення забезпечує гнучкість проведення робіт при переході на збирання малосоломистих і спе- ціальних культур.

Фірма «Клаас» розробила МСП, в якому перед молотильним барабаном установлений барабан-прискорювач. Частота його обертання становить 80 % частоти обертання молотильного барабана. Завдяки цьому в молотильному зазорі утворюється тонкий шар хлібної маси, що сприяє поліпшенню якості обмолоту і сепарації.

Особливість системи обмолоту і сепарації комбайнів фірми «Джон Дір» — це два молотильних барабани діаметром 660 і 450 мм з регульованою часто- тою обертання. Такий МСП забезпечує «м’який» обмолот, тобто зерно менше пошкоджується.

Нині в Україні працює близько 700 роторних самохідних комбайнів фірми «Кейс», «Нью-Холанд», «АГКО» та інші, в тому числі вітчизняний КЗСР-9М «Славутич».

За механіко-технологічними принципами обмолоту хлібної маси і сепара- ції грубого вороху роторні комбайни можна поділити на дві основні групи: роздільно-агрегатні МСП та моноблокові МСП.

Комбайни з роздільно-агрегатними МСП виконують, як правило, на основі класичної або удосконаленої класичної, в яких замість клавішного соломо- тряса встановлено роторні соломосепаратори грубого вороху.

Роздільно-агрегатні МСП дають змогу зберегти уніфікацію класичних і роторних комбайнів, поліпшують якість сепарації грубого вороху, збільшують швидкість проходження маси через молотарку, але при цьому ускладнюється кінематична схема приводів.

Моноблокові МСП забезпечують обмолот і сепарацію грубого вороху в од- ному робочому органі — одно- або двороторному МСП з аксіальною подачею хлібної маси (див. рис. 6.11) або тангенціальною (див. рис. 6.12).

Характерною ознакою моноблокових МСП є те, що ротор, маючи значний момент інерції, компенсує негативний вплив на якість роботи молотарки не- рівномірності подачі. Крім цього, такі МСП менше подрібнюють зерно, проце- си обмолоту і сепарації проходять інтенсивніше порівняно з класичними схе- мами молотарки. Створення ефективних моноблокових МСП з тангенціаль- ною подачею хлібної маси дає змогу відійти від традиційного компонування комбайна і створити на їхній основі блоково-модульні зернозбиральні комп- лекси на базі універсальних енергозасобів, наприклад КЗС-10 «Полесье- Ротор» (Білорусь). Випробування свідчать про високу агротехнологічну і еко- номічну ефективність такого типу збиральних машин.

Соломотряси. Як зазначалося, соломотряс призначений для відокрем- лення вимолоченого зерна з грубого вороху, що надійшов із молотильного апарата чи МСП.

Ще на зорі створення перших зернозбиральних комбайнів (причіпних) «Комунар», С-6 (колишній СРСР, 1929 – 1930) у молотарках застосовували конвеєрно-роторні соломотряси, які мали два або три ступеня конвеєрів з бі- терами і пікерами. Такі соломотряси стабільно виконували свої функції, але надмірне подрібнення соломи призводило до перевантаження очисника. Це

321

Розділ 6

зумовило застосування двох вітрорешітних очисників. При цьому привід со- ломотряса і очисника був надто громіздким.

Умоделях причіпних РСМ-8, ПК-2 та самохідних С-4, СК-3, СК-4, СК-5, РСМ-10 комбайнів і вітчизняних КЗС-9-1 «Славутич» і «Лан» застосовують клавішні соломотряси. Такими соломотрясами обладнують також комбайни зарубіжних фірм.

З метою підвищення ефективності роботи клавішних соломотрясів їх удо- сконалюють, зокрема:

y над клавішами встановлюють ворушилки, які працюють за принципом половонабивача (комбайн «Лан»);

y на виході соломи із соломотряса розміщують бітер-сепаратор;

y збільшують довжину клавіш соломотряса (4600,4860 і 4900 мм, у КЗС-9-1 вона становить 4350 мм, «Нива» — 3620 мм);

y збільшують кількість клавіш, тобто ширину соломотряса (з 970 до 1660 мм). Нині, коли є тенденція до збільшення пропускної здатності, клавішні со- ломотряси уже не задовольняють комбайнобудівників. Ось чому в комбайнах

деяких фірм з’явилося шість типів ротаційних соломотрясів:

1)двопотоковий ротор розміщений упоперек поздовжньої осі комбайна піс- ля МСП (комбайни фірми «Форд Нью Холланд»);

2)вісім чи п’ять роторів розміщені впоперек поздовжньої осі комбайна піс- ля МСП (комбайн «Командор 228»);

3)ротори (один або два) розміщені вздовж комбайна, які виконують обмо- лот і сепарацію зерна із грубого вороху (комбайн КЗСР-9);

4)ротор, розміщений упоперек поздовжньої осі комбайна в жатній частині, який виконує обмолот і сепарацію грубого вороху (див. рис. 6.12);

5)два ротори, розміщені вздовж комбайна після МСП, які виконують се- парацію зерна із грубого вороху (комбайн «Лексіон-480»);

6)два ротори, розміщені вздовж комбайна в жатній частині, які виконують обмолот і сепарацію зерна із грубого вороху (комбайн «Аркус»).

Ротаційні соломотряси мають вищу інтенсивність сепарації, ніж клавішні й не такі чутливі до стану і умов збирання хлібної маси. Крім цього, ротаційні со- ломотряси більш енергоємні і при сухій хлібній масі перевантажують очисник.

Очисники. Очисник молотарки класичної схеми має стрясну дошку, верхнє решето з подовжувачем, нижнє решето та відцентровий вентилятор. Решета, як правило, жалюзійні.

Узв’язку з інтенсифікацією процесів обмолоту і сепарації грубого вороху намітилися певні напрями удосконалення вітрорешітних очисників. Основні

зних такі:

а) дрібний ворох попередньо збагачується зерном завдяки спрямуванню повітряного потоку на передочисник — додаткову стрясну дошку, встановле- ну між основною стрясною дошкою і верхнім решетом (див. рис. 6.7), або додат- кове решето та додаткову стрясну дошку.

Фірма «Джон Дір» пропонує подавати дрібний ворох на додаткове решето шнеками. Фірма «МДВ» вирішує цю проблему встановленням третього реше- та, а фірма «Дойтц Фар» — вмонтуванням решета у задню частину стрясної дошки. В очисниках комбайнів фірми «Фіатагрі» попереднє очищення дрібно- го вороху від полови здійснюється прискореною подачею вороху роликами у повітряний потік (див. рис. 6.10);

б) застосування в очисниках замість відцентрових вентиляторів осьових, діа- метральних та кількох розміщених поруч так званих турбінних вентиляторів;

322

Машини для збирання зернових êóльтóр

в) для роботи на схилах передбачено: пасивні планки чи щитки, які вста- новлені на стрясних дошках та решетах, спрямування додаткового повітряно- го потоку вздовж або знизу решіт, зміну напрямку коливань решіт, механічне вирівнювання комбайна тощо;

г) застосування додаткового очисника (див. рис. 6.11); д) збільшення площі решіт з 2,3 до 6 м2.

Бункери для зерна. Конструкції бункерів та їх вивантажувальних пристроїв значною мірою зумовлюються продуктивністю і компонувальною схемою комбайна. Найефективніше вивантажувати зерно із бункера, не зу- пиняючи комбайн. Проте за існуючих схем стикування комбайна і транспор- тувального засобу це не завжди можливо, тому здебільшого комбайн зупиня- ють. З метою зниження затрат часу на вивантажування зерна збільшують місткість бункера, застосовують змінні бункери-нагромаджувачі, причіпні візки до комбайна, а також високопродуктивні вивантажувальні пристрої.

Комбайни з пропускною здатністю хлібної маси 5...12 кг/с мають бункери місткістю 3...10 м3 і навіть 11,1 м3 (комбайн «Allis Chalmers» № 7). Продуктив- ність вивантажувальних пристроїв таких бункерів становить 24...90 л/с, а за- трати часу 90...160 с.

Слід мати на увазі, що зі збільшенням місткості бункера на 1 м3 маса ком- байна збільшується на 300...400 кг, а затрати потужності на його переміщен- ня — на 2,5...3,5 кВт. Крім цього, виникає потреба у підвищенні міцності ра- ми і агрегатів ходової частини, стійкості комбайна тощо.

Дослідами доведено, що на розвантаження бункерів місткістю 6...8 м3 і за врожайності зернових 40 ц/га і більше витрачається 50 % робочого часу.

Отже, вважають, що у перспективі бункери комбайнів виготовлятимуть із легких сплавів або пластмас, зерно вивантажуватимуть перевертанням бун- кера або застосуванням кількох вивантажувальних пристроїв. Розглядають застосування розкладних і складних бункерів, а також бункера у вигляді «те- лескопа».

6.2.9. Пристрої для збирання незернової частини врожаю

Залежно від способів збирання незернової частини врожаю (НЗВ) комбай- ни КЗС-9-1, КЗСР-9, «Дон» і «Нива» комплектують, як правило, копнувачем, подрібнювачем та капотом. Більшість зарубіжних комбайнів та комбайн «Лан» укомплектовані подрібнювачами та капотом. До цих пристроїв додають причіпні пристрої для транспортування комбайном візка із жаткою.

Комбайн КЗС-9-1 комплектують копнувачем, подрібнювачем і капотом. Копнувач (рис. 6.63) призначений для збирання НЗВ (крім соняшнику і кукурудзи) і укладання копиць рядами по полю за працюючим комбайном. Він складається з камери, соломонабивача, механізму і автомата виванта- ження копиці, гідроавтоматичної системи закривання клапана та сигнально-

го пристрою.

Копнувач працює у такий спосіб. При заповненні камери НЗВ штанга дат- чика 10 піднімається вгору і займає положення, при якому спрацьовує без- контактний датчик, що сигналізує комбайнеру про заповнення копнувача. За командою комбайнера приводиться в дію механізм розвантаження. Клапан відкривається, шарнірні пальці днища опускаються на стерню і при перемі- щенні комбайна відбувається розвантаження. Полова просипається крізь просвіти між шарнірними пальцями на поле в передню частину копиці. Після

323