ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 20.02.2019
Просмотров: 1033
Скачиваний: 19
а) Управління статистики праці;
б) Державна служба статистики України;
в) Верховна Рада України;
г) Міністерство праці і соціальної політики;
д) Кабінет Міністрів України.
13. Статистичною базою для встановлення прожиткового мінімуму та інших соціальних стандартів є:
а) дані, отримані в результаті вибіркового обстеження підприємств;
б) дані адміністративної статистики;
в) дані, отримані в результаті соціологічних досліджень;
г) дані, отримані в результаті обстеження бюджету сімей.
14. Моніторинг соціально-трудової сфери можна проводити на:
а) макроекономічному та мезоекономічному рівнях;
б) індивідуальному та груповому рівнях;
в) глобальному й національному рівнях;
г) державному, регіональному та локальному рівнях.
15. Відповідно до міжнародних документів збирання інформації щодо трудової діяльності населення – це:
а) перепис населення, адміністративна статистика;
б) вимірювання людських та трудових ресурсів щодо зайнятості, доходів та інших аспектів трудової діяльності;
в) система показників моніторингу СТС на державному й регіональному рівнях;
г) організаційно-технологічна схема моніторингу СТС.
16. Основні принципи моніторингу соціально-трудової сфери:
а) уніфікованості, всебічності, тотожності;
б) системності, тотожності, інтегрованості;
в) єдності, комплексності, тотожності;
г) тотожності, всезагальності, комплексності.
17. Мета збирання інформації щодо трудової діяльності населення відповідно до міжнародних документів - це:
а) затвердження форм статистичної звітності для різних міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій;
б) виявлення закономірностей зміни характеру демографічних процесів у координатах часу та простору;
в) здійснення макроекономічного аналізу і планування розвитку людських та трудових ресурсів щодо розробки та реалізації програм у сфері соціальної політики та політики, спрямованої на регулювання ринку праці;
г) дослідження ролі підприємства у вирішенні проблем соціального захисту і підвищення рівня життя працівників.
18. Принцип тотожності в моніторингу СТС передбачає:
а) відстеження і аналіз конкретних зрушень у соціально-трудовій сфері суспільства;
б) відповідність між системою моніторингу та об’єктом дослідження;
в) спостереження за перетворенням не окремих сфер, аспектів та соціально-економічної системи в цілому;
г) підпорядкування всіх окремих, часткових досліджень загальним соціально-економічним завданням.
19. Основною метою соціологічних досліджень у сфері праці є:
а) вивчення стану та розвитку соціально-трудових відносин і соціальних процесів у сфері праці;
б) підвищення ефективності трудової діяльності при забезпеченні розвитку працівників;
в) задоволення потреб працівників;
г) формування сприятливого соціально-психологічного клімату в трудовому колективі.
20. Формування статистичної інформації для моніторингу СТС на державному рівні здійснює:
а) Міністерство соціальної політики України та територіальні органи статистики;
б) інститут соціології НАН України, Держкомстат України та територіальні органи статистики;
в) Міністерство соціальної політики України, Держкомстат України, інститут соціології НАН України та інші організації.
Контрольні запитання з декількома правильними відповідями
21. Об’єкти дослідження соціально-трудового моніторингу:
а) держава, види економічної діяльності, професійно-кваліфікаційні групи населення;
б) держава, органи самоврядування, трудові колективи та їх профспілки;
в) адміністративно-територіальні одиниці, соціально-демографічні групи населення, спеціально відібрані базові організації;
г) держава, роботодавці та їх об’єднання, незалежні експерти.
22. Основні джерела інформації про зайнятість та соціально-трудові відносини – це:
а) адміністративна статистика;
б) вибіркові обстеження та опитування працівників підприємств;
в) вибіркові обстеження домогосподарств;
г) переписи населення та соціологічні обстеження;
д) опитування керівників підприємств;
е) вибіркові обстеження та перепис підприємств;
є) соціологічні обстеження.
23. Види опитувань у сфері праці поділяються на:
а) спостереження;
б) анкетування;
в) інтерв’ю;
г) експертне опитування;
д) експеримент.
24. Координацію діяльності органів державної влади, установ і організацій, що забезпечують ведення моніторингу соціально-трудової сфери здійснюють:
а) Міністерство соціальної політики України;
б) Кабінет Міністрів України;
в) Верховна Рада України;
г) Державний комітет статистики.
25. Для збору інформації використовують такі методи:
а) опитування;
б) обробка даних;
в) спостереження;
г) аналіз документів;
д) аналіз статистичних даних;
е) експеримент.
26. Проведення моніторингу соціально-трудової сфери дає змогу:
а) оцінити повноту і ефективність реалізації законодавчих актів з питань соціально-трудової політики;
б) оцінити ефективність соціально-економічної політики в сфері праці;
в) сприяти прийняттю оптимальних рішень на різних рівнях управління;
г) оцінити ефективність статистичних і соціологічних показників, які характеризують стан соціально-трудової сфери.
27. До функцій соціологічних досліджень у сфері праці відносяться:
а) інформаційно-досліджувальна;
б) організаційна;
в) організаційно-впроваджувальна;
г) пропагандистська;
д) методична;
е) соціальна.
28. Соціологічне дослідження у сфері праці охоплює такі етапи:
а) визначення методів збору інформації;
б) аналіз інформації, написання звіту з рекомендаціями;
в) формування програми дослідження;
г) вивчення та аналіз плану дослідження;
д) збір та обробка інформації.
29. Соціологічне дослідження у сфері праці вирішує завдання:
а) розробка методичних рекомендацій, інструкцій;
б) удосконалення системи управління організацією, вивчення змісту і умов праці;
в) створення банку оновленої інформації;
г) підвищення рівня стабільності трудового колективу;
д) розвиток системи адаптації, підвищення трудової активності.
30. Об’єкт соціологічного дослідження у сфері праці повинен бути:
а) чітко визначений;
б) систематизований;
в) обмежений часовими періодами;
г) кількісно визначений;
д) описаний в системі чинників.
31. Предметом соціологічного дослідження у сфері праці можуть бути:
а) взаємовідносини в колективі;
б) сторони об’єкта, які необхідно вивчити;
в) плинність кадрів;
г) фактори, мотиви руху кадрів;
д) методи управління;
е) рівень технічної озброєності праці.
32. Гіпотези соціологічного дослідження у сфері праці класифікуються залежно від:
а) вірогідності наукових положень;
б) ставлення до цілей дослідження;
в) змісту припущення;
г) обґрунтованості.
33. При розробці програми соціологічного дослідження у сфері праці застосовують процедури:
а) перевірка вірогідності дослідження;
б) інтерпретація понять;
в) визначення основних ознак об’єкта;
г) операціоналізація понять;
д) установлення порядку кількісного вимірювання показників.
34. Концепція моніторингу соціально-трудової сфери включає визначення:
а) принципів побудови організаційно-технологічної схеми, напрямків моніторингу СТС та формування репрезентативної вибірки об’єктів дослідження;
б) постійного або періодичного перегляду виконання адміністрацією певної програми з метою оцінки поточних результатів, виявлення труднощів, негативних тенденцій та розробки рекомендацій для їх усунення;
в) відстеження й аналіз конкретних зрушень у соціально-трудовій сфері суспільства;
г) перелік організацій, міністерств, відомств, які повинні брати участь у здійсненні моніторингу СТС та статистичних і соціологічних показників, які характеризують стан СТС.
35. Ключові напрями моніторингу соціально-трудової сфери:
а) соціально-трудові процеси на підприємствах, умови та охорона праці;
б) соціально-психологічний клімат та задоволеність СТВ у колективі;
в) підбір, відбір, розвиток, аудит та мотивація персоналу;
г) ринок праці (зайнятість, безробіття), доходи та рівень життя населення, соціально-демографічні та міграційні процеси.
36. Показниками моніторингу СТС залежно від державного й регіонального рівнів є:
а) зайнятість, умови та охорона праці, стан трудових відносин;
б) стан системи підготовки і перепідготовки кадрів, структура зайнятих та тенденції їх руху;
в) оплата праці (рівень середньомісячної заробітної плати), форми соціальної підтримки працівників;
г) умови та охорона праці, доходи, рівень життя та соціальне самопочуття населення.
37. Призначення моніторингу зайнятості, ринку праці й безробіття:
а) визначення закономірностей у соціально-демографічних і міграційних процесах на всій території України;
б) аналіз співвідношення динаміки чисельності зайнятих із динамікою обсягів виробництва та аналіз трудових відносин;
в) визначення масштабів ринку праці та запобігання масовому безробіттю;
г) визначення шляхів найбільш повного й ефективного використання трудового потенціалу.
38. Призначення моніторингу соціально-психологічного клімату трудового колективу:
а) забезпечення високопродуктивної та ефективної співпраці членів трудового колективу;
б) аналіз галузевої, регіональної, професійно-кваліфікаційної диференціації у зарплаті; аналіз трудових відносин;
в) виявлення стану та шляхів підвищення задоволеності СТВ;
г) обґрунтування визначення рівня доходів працівника й стимулу до ефективної праці.
39. Показниками моніторингу соціально-трудової сфери залежно від рівня підприємств, установ і організацій є:
а) проблеми і тенденції розвитку безробіття, у т.ч. прихованого;
б) умови, охорона та оплата праці (рівень середньомісячної заробітної плати);
в) форми соціальної підтримки працівників та зайнятість;
г) міграційні та соціально-демографічні процеси.
40. Призначення моніторингу соціально-трудових процесів на підприємствах:
а) аналіз галузевої, регіональної, професійно-кваліфікаційної диференціації у зарплаті;
б) найбільш повне й ефективне використання трудового потенціалу як джерело стимулу до ефективної праці;
в) аналіз співвідношення динаміки чисельності зайнятих із динамікою обсягів виробництва, особливостей змін у масштабах, характері та напрямах прихованого безробіття;
г) забезпечення високопродуктивної та ефективної співпраці членів трудового колективу.
Тема 14. РОЗВИТОК І РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН ІЗ УРАХУВАННЯМ ЗАКОРДОННОГО ДОСВІДУ
Контрольні запитання з однією правильною відповіддю
-
Міжнародна організація праці (МОП) - це організація, що:
а) сприяє забезпеченню безпеки країни, нарощуванню її економічного потенціалу і зростанню добробуту трудящих;
б) виконує роль міжнародного форуму, на якому держави-учасники та партнери обговорюють придбаний досвід, обмінюються поглядами, розробляють заходи, сприяють співпраці, координації зусиль у сфері міграції;
в) забезпечує систему гарантій прав найманих працівників у сфері соціально-трудових відносин;
г) забезпечує прояв колективної думки найманих працівників, що дозволяє постійно враховувати їх інтереси в процесі ухвалення управлінських рішень.
-
Трудові права людини сформульовані ширше у:
а) Пакті про економічні, соціальні та культурні права людини;
б) Декларації прав людини;
в) Конвенції МОП щодо недопущення дискримінації праці;
г) Конвенції МОП щодо розвиту людських ресурсів.
3. Найвищий орган міжнародної організації праці (МОП) – це:
а) адміністративна рада;
б) міжнародне бюро праці (МБП);
в) міжнародна конференція праці;
г) міжнародний інститут соціально-трудових досліджень;
д) міжнародний навчальний центр.
4. Постійним секретаріатом МОП є:
а) міжнародний навчальний центр;
б) міжнародне бюро праці;
в) міжнародний інститут соціально-трудових досліджень;
г) міжнародна конференція праці;
д) адміністративна рада.
5. Виконавчий орган МОП – це:
а) міжнародний навчальний центр;
б) міжнародне бюро праці (МБП);
в) адміністративна рада;
г) міжнародна конференція праці;
д) міжнародний інститут соціально-трудових досліджень.
6. Загальний напрямок діяльності МОП визначає:
а) Міжнародна конференція праці;
б) Адміністративна рада;
в) Міжнародне бюро праці;
г) Галузеві комітети.
7. Основні цілі та завдання МОП були визначені:
а) Філадельфійською декларацією;
б) Конституцією МОП;
в) Лігою Націй;
г) Статутом МОП.
8. У країнах-членах МОП ратифікації підлягають:
а) розпорядження;
б) рекомендації;
в) договори;
г) конвенції;
д) декларації.
9. Полягає в неприйнятності існування експлуатації, соціальної несправедливості, важких умов та життя – це такий мотив створення МОП:
а) гуманістичний;
б) економічний;
в) зовнішньополітичний;
г) внутрішньополітичний.
10. «Загального і тривалого миру можна досягти тільки на основі соціальної справедливості» - це сутність такого мотиву створення міжнародної організації праці:
а) гуманістичного;
б) економічного;
в) зовнішньополітичного;
г) внутрішньополітичного.
11. Головною метою Міжнародної організації з питань міграції є:
а) багатоваріантність правових норм, яка дає можливість ухвалювати гнучкі рішення, що «працюють» на досягнення поставленої мети;
б) недопущення дискримінації у сфері праці й занять;
в) забезпечення у всьому світі впорядкованої міграції осіб, яким необхідні міжнародні міграційні послуги;
г) забезпечення безпеки країни, нарощування її економічного потенціалу і зростання добробуту трудящих.
12. Головна мета державної міграційної політики України:
а) облік особливостей стану на ринку праці окремих категорій працівників, їх функції та місця в суспільному розподілі праці;
б) недопущення дискримінації у сфері праці та відповідальність роботодавців за порушення трудового законодавства;
в) сприяння забезпеченню безпеки країни, нарощування її економічного потенціалу і зростання добробуту трудящих;
г) мобілізація всіх суспільних сил на виконання в кризові періоди пріоритетних загальнонаціональних завдань.
13. Міжнародні трудові стандарти у регулюванні СТВ - це:
а) Закони та Розпорядження;
б) Ухвали та Постанови;
в) Рекомендації та Конвенції;
г) Накази та Положення.
14. Основні методи роботи МОП:
а) навчання й освіта щодо діяльності МОП, технічна допомога країнам, що розвиваються, розробка конвенцій та рекомендацій про працю;
б) нормотворча діяльність, технічна співпраця та проведення досліджень (публікації) з соціально-трудових проблем;
в) активне сприяння повній, продуктивній і вільно вибраній зайнятості, технічна співпраця та сприяння забезпеченню безпеки країни;
г) навчання й освіта щодо діяльності МОП, недопущення дискримінації у області праці та проведення досліджень (публікації) з соціально-трудових проблем.
Контрольні запитання з декількома правильними відповідями
15. Головні пріоритети в діяльності МОП:
а) боротьба з бідністю та підвищення зайнятості;
б) недопущення дискримінації в області праці;
в) проведення досліджень (публікації) з соціально-трудових проблем;
г) підтримка процесу демократизації та проведення соціального діалогу на основі трипартизму;
д) нормотворча діяльність, технічна співпраця;
е) захист трудових і цивільних прав працівників у всіх їх формах.
16. Всезагальна Декларація прав людини містить такі основні трудові права людини:
а)на працю та вільне обрання роботи;
б) на сприятливі умови праці та рівну оплату за однакову працю;
в) на безкоштовну освіту та медицину;
г) на мінімальну заробітну плату, що забезпечує нормальне існування самої людини та її сім’ї;
д) на створення профспілок, оплачувану щорічну відпустку.
17. У своїй діяльності МОП використовує такі методи допомоги своїм членам:
а) розробку національного законодавства;
б) розробку міжнародних конвенцій та рекомендацій;
в) здійснення технічного співробітництва;
г) фінансування програм боротьби зі злиденністю;
д) проведення досліджень і здійснення публікацій з проблем у сфері праці.
18. Міжнародний кодекс праці – це різноманітні міжнародні трудові норми, що містяться у спеціальних трудових актах:
а) наказах;
б) конвенціях;
в) розпорядженнях;
г) рекомендаціях;
д) деклараціях.
19. Ратифікація правових актів надає право на:
а) затвердження вищим органом державної влади міжнародного правового акта;
б) юридичну силу правового акта всередині країни;
в) рівноправність з національним законодавством;
г) постійне обов’язкове застосування ратифікованих правових актів усередині країни;
д) установлення в країні санкцій за невиконання вимог, які зафіксовані в ратифікованих правових актах.
20. У діяльності МОП є такі проблемні положення:
а) МОП усе ще залишається досить політизованою структурою;
б) розроблені та прийняті конвенції та рекомендації враховують національні особливості, традиції, менталітет народів;
в) потребує змін структура Адміністративної ради МОП (постійна кількість членів від найрозвиненіших країн);
г) досить нерівномірно в структурі Адміністративної ради представлені різні країни та регіони.
21. Міжнародні трудові норми охоплюють напрямки:
а) основні права людини у сфері праці; б) сприяння зайнятості;
в) загальний обсяг витрачення матеріальних благ та послуг;
г) поліпшення умов праці та виробничого середовища;
д) житлові умови; е) соціальне забезпечення трудящих.
22. До основних сфер діяльності МОП належать:
а) зайнятість та безробіття; б) умови, безпека та гігієна праці;
в) заробітна плата та соціальне страхування;
г) професійна підготовка та перепідготовка кадрів.
23. До соціальних інститутів, за допомогою яких МОП здійснює співпрацю з усіма своїми країнами-членами, відносять:
а) дисциплінарні консультативні групи;
б) Міжнародний інститут соціально-трудових досліджень;
в) трудове законодавство;
г) трудові відносини;
д) організації працівників та підприємців.
24. Перед МОМ поставлені такі завдання:
а) організація міграції біженців;
б) розвиток засобів комунікації;
в) переміщення кваліфікованих людських ресурсів;
г) швидкість розповсюдження інформації;
д) управління плановою міграцією громадян.
25. Позитивними наслідками міжнародної трудової міграції для країн-експортерів є:
а) зниження навантаження на соціальні фонди;
б) зменшення рівня безробіття;
в) ротація трудових ресурсів;
г) обмін висококваліфікованими фахівцями.
26. Негативними наслідками міжнародної трудової міграції для країн-експортерів є:
а) невеликий вибір робочої сили, особливо фахівців;
б) додаткові витрати з бюджету на підготовку нових фахівців;
в) проблема «відтоку мізків»;
г) відплив національної валюти за кордон;
д) додаткові витрати у зв’язку з необхідністю забезпечення соціального захисту прав своїх громадян за кордоном.
27. Негативними наслідками міжнародної трудової міграції для країн-імпортерів трудових ресурсів є:
а) втрати висококваліфікованих фахівців;
б) проблема пошуку робочого місця для місцевого населення країни;
в) прилив національної валюти із-за кордону у вигляді переказів;
г) втрати висококваліфікованих фахівців при репатріації мігрантів;
д) виникнення додаткових проблем, пов’язаних із соціальним захистом іммігрантів.
28. Зворотна міжнародна трудова міграція за періодичністю переміщень має такі види:
а) щоденна;
б) щотижнева;
в) сезонна;
г) короткострокова;
д) термінова.
29. До економічного регулювання міжнародних міграційних процесів відноситься:
а) установлення міграційних квот;
б) установлення відповідних візових ставок;
в) регулювання заробітної платні мігрантів;
г) установлення межі можливостей міграції;
д) установлення митних внесків або бар’єрів.
30. Адміністративно-правове регулювання міжнародної міграції передбачає:
а) установлення митних внесків, бар’єрів;
б) установлення міграційних квот;
в) установлення межі можливостей міграції;
г) установлення правових норм, які згладжують суперечливі моменти.