ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 21.02.2019
Просмотров: 627
Скачиваний: 1
устанавливается новое равновесное состояние, при
16. Кейнсіанська теорія: загальні теоретичні передумови.
Критика Кейнсом постулатів класичної теорії; принцип ефективного попиту; кейнсіанська макроекономічна модель та її графічне зображення; роль держави у кейнсіанській теорії.
Кейнсіанська теорія відрізняється від класичних тим, що не визнає існування такого ринкового механізму, що автоматично забезпечував би повну зайнятість. Кейнс заперечував сам механізм автоматичного регулювання ставки відсотка та співвідношення цін та заробітної плати. Також він заперечував саморегуляцію ринку. Ринок не є саморегулюючою системою, здатною до нескінченного процвітання. Це показали постійно повторювальні періоди тривалого безробіття та інфляції.
Кейнс довів неадекватність закону Сею відносно 20 ст. Він перевернув причинно-наслідковий зв'язок між пропозицією і попитом і створив власну теорію – теорію ефективного попиту, яка стверджує що не сукупна пропозиція створює власний попит, як стверджували класики. А, навпаки, сукупний попит створює власну пропозицію. При поясненні принципу ефективного попиту в кейнсіанській теорії приймається характерне для короткострокових моделей припущення, що кількість і якість виробничих ресурсів, якими володіє економічна система впродовж розглянутого періоду не змінюється. Однак можуть змінюватися рівні їхнього використання (ступінь задіяності)
За таких умов поняття «ефективний попит» розкривається за допомогою діаграми, яку прийнято називати модель «витрати-доходи»
АS
C+In
E
АD
реальний НД і
зайнятість
В кейнсианской модели «доходов-расходов» на рынке благ кривая
совокупного спроса (yd) имеет положительный наклон, так как общий уровень цен не изменяется. При yd = ys или (C + In) = ys предприниматели окажутся в оптимальном положении. Равенство совокупного спроса (yd) и совокупного дохода (ys) на рынке благ установится в точке пересечения Е. Слева от точки равновесия планируемые доходы больше, чем фактические, т.е. спрос больше предложения, следовательно, фирмы будут увеличивать производство за счет привлечения новых работников. Справа от точки равновесия планируемые доходы меньше фактических; спрос превышает предложение, и фирмы будут увольнять работников и сокращать производство.
Государство должно стимулировать потребителей для создания спроса и стимулировать производителей для удовлетворения этого спроса. Если государство будет сдерживать производителя от производства продукции, то совокупный спрос не будет удовлетворен и государство должно будет искать товары субституты из других стран.
17.Споживання, заощадження та інвестиції у кейнсіанській теорії.
Взаємозв'язок
між доходом, споживанням і заощадженням,
графіки споживання та заощадження;
середня і гранична схильність до
споживання; середня і гранична схильність
до заощадження;
інвестиції; фактори, що визначають
величину та динаміку інвестицій.
В кейнсианской теории совокупного спроса основным является соотношение между потреблением и доходом. Кейнс пришел к выводу, что общий объем потребления главным образом зависит от объема общего дохода. реальный располагаемый доход домохозяйств (после уплаты налогов) одновременно является основным фактором, определяющим объём потребления и сбережений, Це об’єктивний чинник, але існує суб’єктивний, який має назву психологічна схильність до споживання. Розрізняють середню і граничну схильність до споживання.
C
Середня АРС = ---- показує долю споживання в доході після оподаткування.
I
∆C
Гранична МРС = ---------- - зміна в споживанні, викликана зміною в доході.
∆I
S ∆S
Відповідно, APS = -------; MPS = ---------; APC + APS = 1; MPC + MPS = 1
Под инвестициями понимают имущественные и интеллектуальные ценности, вкладываемые в различные виды деятельности с целью получения дохода.
Факторы роста ожидаемой доходности и спроса на инвестиции относятся: снижение затрат на приобретение, эксплуатацию и обслуживание оборудования, снижение налогов на предпринимательскую деятельность, создание новой техники и технологии, ожидания предпринимателей. Факторы снижения ожидаемой доходности и спроса на инвестиции относятся: увеличение расходов на приобретение, эксплуатацию и обслуживание оборудования, повышение налогов на предпринимательскую деятельность, торможение технического прогрессу.
18. Інвестиції. Мультиплікатор інвестицій.
Поняття “інвестиціі”; валові та чисті інвестиції, джерела їх фінансування; фактори, що визначають величину та динаміку інвестицій; мультиплікатор інвестицій; парадокс ощадливості.
Инвестиции – это вложение капитала в любой его форме (имущество, деньги, ценные бумаги ит.д.) в объекты экономики для получения прибыли или решения каких-либо социальных задач
Валовые инвестиции – направляются на поддержание и увеличение основного капитала (основных средств) и запасов. Они складываются из амортизации, которая представляет собой инвестиционные ресурсы, необходимые для возмещения износа основных средств, их ремонта, восстановления до прежнего уровня, и из чистых инвестиций т. е. вложения капитала с целью увеличения основных средств на строительство зданий и сооружений, производство и установку нового, дополнительного оборудования, обновления и усовершенствования действующих производственных мощностей. Чистые инвестиции представляют собой чистый прирост накопленного капитала.
Чистые инвестиции представляют собой всю сумму валовых вложений, из которой вычитаются отчисления на амортизацию.
Факторы роста ожидаемой доходности и спроса на инвестиции относятся: снижение затрат на приобретение, эксплуатацию и обслуживание оборудования, снижение налогов на предпринимательскую деятельность, создание новой техники и технологии, ожидания предпринимателей. Факторы снижения ожидаемой доходности и спроса на инвестиции относятся: увеличение расходов на приобретение, эксплуатацию и обслуживание оборудования, повышение налогов на предпринимательскую деятельность, торможение технического прогрессу.
Мультипликатор инвестиций(mI) это коэффициент, показывающий соотношение величины изменения равновесного национального дохода к величине изменения расходов на инвестиции.
Мультипликатор показывает, что рост инвестиций приводит к росту доходов (з/п, рента, прибыль, процент), что впоследствии приводит к росту ВВП (по методу потока доходов).
Мультиплікатор = зміна в реальномі ЧНП/зміна в інвестиціях. Мультиплікатор зворотно пропорційний граничній схильності до заощаджень М=1/MPS.
Парадокс заощадливості полягає в тому, що зростання заощаджень суспільства веде до багаторазового зниження рівноважного ЧНП, яке є небажаним для самого суспільства. Те, що добре для кожного члена суспільства окремо, не обов’язково настільки ж добре для самого суспільства;
19. Методи визначення рівноважного обсягу виробництва у кейнсіанської моделі.
Метод зіставлення сукупних витрат і обсягу виробництва; метод “вилучень та ін’єкцій”; кейнсіанська теорія як обґрунтування впливу держави на економічну рівновагу.
Существует 2 основных метода определения равновесного объема производства в кейнсианской модели – метод сопоставления совокупных расходов и объема производства и метод «изъятий и инвестиций»
Метод сопоставления совокупных расходов и объема производства фактически сводится к доказательству равенства С + Ип = ЧНП. Равновесный уровень производства - это такой уровень производства обеспечивающий совокупные расходы, достаточные для закупки общего объема продукции, то есть при равновесном ЧНП общее количество выработке товаров = общем количестве закупленних товаров.
С+Іn
Е
C + In
C
450
ЧНП
Суть метода «изъятий и инъекций» заключается в том, что часть дохода полученного от производства данного объема продукции, домохозяйства могут хранить, то есть сбережения представляют собой исключения из потока «затраты - доходы». В связи с этим потребление может недостигнуть уровня выпущенного ЧНП и равновесие нарушится. В результате происходит перепроизводство товаров. Компенсацией потери потребления могут быть инвестиции, которые рассматриваются как компенсация сбережений. В кейнсианской теории макроэкономического равновесия существует утверждение, что S=I. Поэтому при высоком уровне сбережений домохозяйств, инвестиции выступают своеобразным выравнивателем, который приводит в соответствие сбережения и инвестиции.
C+In S
E
пере
In
недо
ЧНП
Заслуга Кейнса в том, что он показал, что активную роль регулировании экономики должно сыграть государство, его экономическая политика.
Государство должно при кризисе перепроизводства увеличить свои расходы и снизить налоги, что приведет к уменьшению падения производства и облегчит выход из кризиса. На стадии экономического подъема государство должно наоборот сократить свои расходы и увеличить налоги, что приведет к сдерживанию деловой активности, снижению объема производства и уменьшению спроса. Такая политика проводится с помощью государственного бюджета.
20. Кейнсіанська макроекономічна модель на базі моделі AD-AS .
Графічне зображення та пояснення кейнсіанської макроекономічної моделі; вплив мультиплікатора інвестицій на макроекономічну ситуацію.
«ефективний попит» розкривається у Кейнса за допомогою діаграми, яку прийнято називати модель «витрати-доходи»
C+In S
E D
реальний НД і
зайнятість
В кейнсианской модели «доходов-расходов» на рынке благ кривая совокупного спроса (yd) имеет положительный наклон, так как общий уровень цен не изменяется. При yd = ys или (C + In) = ys предприниматели окажутся в оптимальном положении. Равенство совокупного спроса (yd) и совокупного дохода (ys) на рынке благ установится в точке пересечения Е. Слева от точки равновесия планируемые доходы больше, чем фактические, т.е. спрос больше предложения, следовательно, фирмы будут увеличивать производство за счет привлечения новых работников. Справа от точки равновесия планируемые доходы меньше фактических; спрос превышает предложение, и фирмы будут увольнять работников и сокращать производство.
Мультипликатор инвестиций(mI) это коэффициент, показывающий соотношение величины изменения равновесного национального дохода к величине изменения расходов на инвестиции.
Мультиплікатор = зміна в реальномі ЧНП/зміна в інвестиціях. Мультиплікатор зворотно пропорційний граничній схильності до заощаджень М=1/MPS.
Влияние мультипликатора на экономику состоит в том, что мультипликатор показывает, что рост инвестиций приводит к росту доходов (з/п, рента, прибыль, процент), что впоследствии приводит к росту ВВП (по методу потока доходов).
21. Сучасні гроші та їх функції.
Гроші та їх функції; грошові агрегати М1, М2, М3; роль грошей в розвитку економіки.
22. Пропозиція грошей та грошові агрегати.
Визначення пропозиції грошей, грошова маса; графік грошової пропозиції; грошові агрегати М1, М2, М3 ; фактори, що впливають на пропозицію грошей.
23. Грошовий ринок. Попит на гроші та пропозиція грошей.
Сутність грошового ринку; рівноважна ставка процента; номінальна і реальна ставки процента; попит на гроші та його складові; фактори, що впливають на попит на гроші; пропозиція грошей та роль центрального банку в її регулюванні; рівновага попиту на гроші та пропозиції грошей.
24. Грошовий ринок та механізм його функціонування.
Сутність грошового ринку та його графічна модель; рівновага попиту на гроші та пропозиції грошей, рівноважна ставка процента; порушення та відновлення рівноваги на грошовому ринку.
25. Банки, їх операції та функції.
Банк як ринковий інститут; активні та пасивні операції банків; структура банківської системи; основні функції Центрального банку; основні функції комерційних банків.
26. Грошовий мультиплікатор та його роль в пропозиції грошей.
Банківські резерви та їх призначення; норма обов'язкових резервів; визначення грошового мультиплікатора; банківський механізм розширення грошової пропозиції.
27. Економічний цикл та його фази.
Визначення поняття “економічний цикл”; характеристика фаз циклу та їх сучасних особливостей; причини економічних циклів в інтерпретації різних економічних шкіл; класифікація економічних циклів у залежності від їх тривалості.
28. Малі, середні та великі економічні цикли. Теорія “довгих хвиль” М.Кондратьєва.
Визначення поняття “економічний цикл”; види циклів та їх ознаки; теорія “довгих хвиль” М.Кондратьєва.
29. Безробіття та його вимірювання.
Визначення безробіття; економічно активне населення; зайняті; безробітні; рівень безробіття; природний рівень безробіття.
30. Види безробіття.
Визначення поняття “безробіття”; фрикційне безробіття; структурне безробіття; циклічне безробіття; природний рівень безробіття.
31. Економічна ціна безробіття. Закон Оукена.
Сутність безробіття; рівень безробіття; природний рівень безробіття; фактичний і потенційний ВНП; закон Оукена.
32. Соціально-економічні наслідки безробіття.
Сутність безробіття; залежність обсягів фактичного ВНП від рівня безробіття, закон Оукена; соціальні витрати безробіття; вплив безробіття на процес відтворення робочої сили.
33. Основні напрямки державного регулювання зайнятості.
Визначення поняття "зайнятість" ; рівень зайнятості; державна політика зайнятості; регулювання зайнятості (біржі праці, допомога по безробіттю, організація системи перекваліфікації робітників).
34. Сутність та причини інфляції. Інфляція попиту та інфляція пропозиції.
Сутність інфляції; інфляція попиту; графічне зображення інфляції попиту; інфляція пропозиції; графічне зображення інфляції пропозиції.
35. Сутність та вимірювання інфляції.
Визначення поняття “інфляція”; відкрита і притиснена інфляція; вимірювання інфляції; види інфляції в залежності від її темпів.
36. Соціально-економічні наслідки інфляції.
37. Антиінфляційна політика.
Сутність інфляції та її різновиди в залежності від темпів; грошово-кредитна політика в умовах інфляції; фіскальна політика в умовах інфляції.
38. Взаємозв'язок безробіття та інфляції. Крива Філліпса.
Визначення понять "безробіття" та "інфляція" ; взаємозв'язок безробіття та інфляції, крива Філліпса; стагфляція.
39 Цілі та напрямки державного макроекономічного регулювання.
Формування правової бази для ефективного функціонування економіки; управління державним сектором; макроекономічне прогнозування та планування; фінансово-бюджетне та грошово-кредитне регулювання; регулювання структурної перебудови економіки; регулювання зовнішньоекономічної та природоохоронної діяльності.
40. Методи державного макроекономічного регулювання.
Адміністративні та економічні; економічні прямі та непрямі; регулювання за допомогою державного бюджету та кредиту.
41. Державний бюджет та його структура. Дефіцит і профіцит державного бюджету.