ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.08.2020
Просмотров: 634
Скачиваний: 4
міністерство освіти І НАУКИ україни
Національна юридична академія україни
імені ярослава мудрого
Навчально-методичний посібник
для самостійної роботи
та семінарських занять
з навчальної дисципліни
“історія держави і права
зарубіжних країн”
(відповідно до вимог ECTS)
для студентів І курсу
Харків
2007
З м і с т
1. Вступ................................................................................. |
3 |
2. Загальний розрахунок годин лекцій, семінарських занять, самостійної роботи.................................................. |
5 |
3. Програма навчальної дисципліни “Історія держави і права зарубіжних країн”..................................................... |
6 |
4. Плани семінарських занять з історії держави і права зарубіжних країн.................................................................. |
22 |
5. Поточний (модульний) та підсумковий контроль знань студентів..................................................................... |
40 |
6. Індивідуальна робота студентів...................................... |
43 |
44 |
|
8. Контрольні питання для підготовки до іспиту.............. |
46 |
Курс “Історія держави і права зарубіжних країн” є фундаментальною, базовою юридичною дисципліною і вимагає під час вивчення засвоєння величезного обсягу законодавства й фактажу, а також уміння аналізувати цей матеріал та робити самостійні висновки.
Дисципліна викладається з метою ознайомлення студентів на прикладі найзначніших світових типів державно-правових систем з історією виникнення і розвитку головних інститутів держави і права, показати закономірності та напрями їхнього розвитку, навчити самостійно аналізувати як окремі нормативні акти, так і більш загальні державно-правові явища. Такі знання і навички сприятимуть кращому розумінню державно-правових реалій сучасності, сутності, негативних та позитивних сторін чинного права, а також допоможуть прогнозувати їхню подальшу еволюцію.
Студенти повинні мати уяву про: предмет і метод історії держави і права; місце дисципліни у системі юридичних наук; методологію її викладання і вивчення; зміст головних категорій історико-правової науки; її основні теоретичні напрямки; періодизацію курсу історії держави і права зарубіжних країн; становлення держави і формування права; закономірності та особливості виникнення та розвитку держави і права; вплив економіки на еволюцію державного ладу, права та правове становище окремих соціальних груп населення; основні типи й системи права, джерела та галузі матеріального та процесуального права, чітку тенденцію демократизації державних інститутів та поступове надання пріоритету правам і свободам людини.
Вивчення історії держави і права зарубіжних країн здійснюється шляхом комбінування лекційного курсу, семінарських та індивідуальних занять, консультацій, виконання самостійних завдань з використанням схем, таблиць, карт, методичних рекомендацій, проходження поточного модульного контролю (ПМК).
Підсумковою формою контролю знань є іспит для перевірки рівня засвоєння учбового матеріалу, уміння його аналізувати та використовувати для вирішення конкретних завдань.
Успішне оволодіння курсом історії держави і права зарубіжних країн передбачає, що студенти повинні:
– з н а т и предмет, метод та сучасний стан проблем науки історії держави і права зарубіжних країн; головні типи держави, особливості, притаманні їхньому державному ладу та соціальному устрою, правовим системам; закономірності буржуазних революцій, засади і принципи розбудови буржуазної держави; головні буржуазні (континентальна та англосаксонська) системи права, їхні джерела та принципові положення; найважливіші правові кодифікації ХІХ-ХХ ст.; зміни у державному ладі та правових інститутах у XX ст., тенденції до зближення правових систем та утворення великих міждержавних об’єднань;
– в і л ь н о о р і є н т у в а т и с я у системі основних джерел з історії держави і права зарубіжних країн;
– у м і т и аналізувати правові акти та інші документи за допомогою різних наукових методів, спираючись, передусім, на принцип історизму та порівняльно-правовий метод; використовувати у практичній діяльності знання головних засад континентальної та англосаксонської систем права; використовувати знання курсу історії держави і права зарубіжних країн у практичній діяльності для удосконалення чинного законодавства України; на основі історико-правових знань самостійно робити прогнози суспільно-політичного життя та правового розвитку України.
2. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН ЛЕКЦІЙ, СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
№ п/п |
Тема |
Всього годин |
У тому числі |
||
лекції |
семінари |
самостійна робота |
|||
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ I. Держава і право зарубіжних країн за стародавніх часів та у період Середньовіччя |
|||||
1 |
Держава і право Стародавнього Сходу |
14 |
6 |
4 |
4 |
2 |
Держава і право античного світу |
10 |
6 |
2 |
2 |
3 |
Феодальна держава і право в країнах Європи |
12 |
4 |
4 |
4 |
4 |
Феодальна держава і право в країнах Азії та Африки |
4 |
|
|
4 |
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ II. Держава і право зарубіжних країн Нового часу |
|||||
5 |
Виникнення буржуазної держави і права |
22 |
10 |
6 |
6 |
6 |
Розвиток буржуазної держави до початку ХХ ст. |
18 |
10 |
2 |
6 |
7 |
Колоніальні імперії |
2 |
|
|
2 |
8 |
Виникнення і розвиток буржуазного права |
12 |
4 |
6 |
2 |
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ III. Держава і право зарубіжних країн Новітнього часу |
|||||
9 |
Розвиток буржуазної держави в ХХ ст. |
44 |
18 |
14 |
12 |
10 |
Розпад колоніальних імперій і утворення нових незалежних держав |
6 |
2 |
2 |
2 |
11 |
Основні зміни в праві буржуазних країн |
4 |
|
|
4 |
12 |
Національні держави Центральної та Південно-Східної Європи |
2 |
|
|
2 |
|
Разом |
172* |
60 |
40 |
50 |
* Із них 22 год – індивідуальна робота.
Затверджено
вченою радою Національної юридичної
академії України ім. Ярослава Мудрого
(протокол № 9 від 29.04.07 р.)
3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
“ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН”
ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ
Предмет науки “Історія держави і права зарубіжних країн” та її місце в системі юридичних наук. Методологія історії держави і права та методика викладу і вивчення. Загальнолюдські і загальнодемократичні цінності в історії держави і права зарубіжних країн.
Огляд літратури з історії держави і права зарубіжних країн. Основні теоретичні напрмки історико-правової науки.
Періодизація курсу історії держави і права зарубіжних країн.
Держава і право Стародавнього світу
Первісне суспільство і державні форми соціальної організації. Розклад виникнення соціальної нерівності. Становлення держави. Формування права.
Загальне й особливе у виникненні та розвитку держави і права в країнах Стародавнього Сходу і країнах античного світу.
Т е м а 1. Держава і право Стародавнього Сходу
Виникнення держави в країнах Стародавнього Сходу.
Утворення держави в Єгипті. Міста-держави Месопотамії. Династії Шан-Інь та Чжоу в Стародавньому Китаї. Утворення імперії Маур’я в Індії. Індоарійські коріння слов’янства.
Основні риси суспільно-економічного розвитку. Давньосхідна община. Кастовий лад в країнах Стародавнього Сходу: авілум і мушкенум Стародавнього Вавілону, система варн Стародавньої Індії. Правове становище рабів.
Дискусія про азіатський спосіб виробництва.
Державний лад, форми правління в країнах Стародавнього Сходу. Поняття східної теократії, її основні елементи.
Особливості державного ладу. Республіки Стародавньої Індії. Військова організація. Судовий устрій.
Основні закономірності виникнення та розвитку давньосхідного права. Зв’язок релігії з правом. Конфуціанство і легізм Стародавнього Китаю. Джерела права: Закони царя Хаммурапі, Закони Ману, Фацзін. Право власності. Правове регулювання договірних відносин. Особливості договору позики в Індії та Вавілоні. Шлюбно-сімейне право. Правове закріплення станово-кастового поділу суспільства. Злочини і покарання. Судовий процес.
Т е м а 2. Держава і право античного світу
Виникнення держави в країнах античного світу.
Виникнення держави у Спарті. Особливості цього процесу.
Утворення Афінської держави. Реформи Тезея в Афінах. Синойкізм. Реформи Солона і Клісфена. Демократизація державного ладу Афін у V ст. до н.е.
Періодизація історії Римської держави. Боротьба патриціїв та плебеїв. Реформа Сервія Туллія. Встановлення аристократичної республіки.
Основні риси суспільного ладу в античних державах.
Правове становище різних груп населення в Спарті, Афінах і Римі. Античне рабство. Статус ілотів Спарти. Пекулій та колонат у Римі.
Розвиток державного ладу в країнах античного світу.
Військово-аристократичний характер політичної організації Спарти. Органи влади і управління: архагети, герусія, народні збори. Ефорат. Пережитки родового устрою в державному механізмі Спарти. Пелопонеська війна і криза політичної системи Спарти.
Афінська демократична республіка. Центральні органи Афінської держави: народні збори, рада п’ятисот, геліея, ареопаг. Державні посади і порядки їх заміщення. Армія. Організація судової влади. Занепад афінської демократи. Антична колонізація.
Державний лад Риму в період Республіки. Види народних зборів, сенат, магістратура. Передумови переходу від республіки до імперії. Диктатура Сулли. Перший і другий триумвірати. Державний лад Риму в періоди принципату і домінату. Роль армії та чиновництва у політичній системі. Управління провінціями. Римська поліція. Судоустрій. Поділ імперії на Західну і Східну. Падіння Західної Римської імперії.
Основні риси античного права.
Право Спарти. Закони Лікурга. Роль общинної власності. Шлюб і сімя. Пережитки матріархату.
Джерела афінського права. Закони Драконта і Солона. Звичаєве право і закон. Власність і обмеження в розпорядженні нею. Право зобов’язань. Шлюбно-сімейне право. Злочини і покарання.
Основні етапи в розвитку римського права: найдавніший, класичний і посткласичний періоди. Джерела римського права. Квіритське (цивільне) право. Закони XII таблиць. Едікти магістратів. Преторське право. “Право народів”. Імператорські конституції. Роль римських юристів у правотворенні.
Римське право найдавнішого періоду. Право власності. Манципація. Контракти: нексум, стіпуляція. Шлюб і сім’я.
Римське право класичного та посткласичного періодів. Поділ права на публічне і приватне. Розвиток права власності. Поняття і види зобов’язань. Шлюбно-сімейне право.
Злочини і покарання згідно з римським правом.
Еволюція форм цивільного процесу: легісакційний процес, формулярний і екстраординарний.
Загальноісторичне значення римського права та його рецепція.
Держава і право Середніх віків
Основні закономірності виникнення і розвитку феодальної держави і права. Загальні та особливі риси феодального суспільства і держави в країнах Європи, Азії та Африки. Роль релігії у феодальному суспільстві.
Періодизація історії держави і права Середніх віків.
Т е м а 3. Феодальна держава і право в країнах Європи
Розклад первіснообщинного ладу і формування феодальних відносин у племен Європи. Особливості виникнення держави у франків. Верденський договір 843 р. і утворення феодальної держави в Німеччині та Франції. Виникнення держави у англосаксів. Утворення феодальної державності у південних та західних слов’ян.
Ранньофеодальна монархія. Держава франків при Меровінгах і Каролінгах. Ранньофеодальна монархія в Англії, Франції та Німеччині у IX – XIII ст. Формування феодальних відносин. Суспільний лад феодальної Сербії та феодальної Чехії. Форми селянської залежності. Феодальна ієрархія. Сутність сюзеренітету-васалітету.