Файл: история зар.стран.doc

1. Злиття нациської партії і СС з державою;

2. Апарат терору (СС і його складові, суди, концтабори, армія);

3. Керівництво економікою;

4. Система пропаганди;

в) Політика агресії.

3. Міжнародне засудження ідеології і практики фашизму.

С п и с о к л і т е р а т у р и

Галкин А.А. Германский фашизм. – М.: Наука, 1989.

СС в действии. Документы о преступлениях СС / Пер. с нем. – М.: Прогресс, 1968.

Розанов Г.Л. Германия под властью фашизма (1933-1939 гг.). – М.: Междунар. отношения, 1964.

Мельников Д.Е., Черная Л.Б. Преступник номер 1. На-цистский режим и его фюрер. – М.: Агентство печати новости, 1982.

Мельников Д., Черная Л. Империя смерти. Аппарат насилия в нацистской Германии 1933-1945. – М.: Политиздат, 1988.

Тематика семінарського заняття № 4. „Конституція

Французької Республіки 1946 р.”

П л а н

1. Опрацювання і прийняття Конституції Франції 1946 р.

2. Основні положення Конституції 1946 р.

а) економічні та політичні права французьких громадян;

б) вищі органи влади і управління.

3. Причини скасування Конституції 1946 р.

С п и с о к л і т е р а т у р и

История Франции. Т. 3. – М.: Наука, 1973. – С. 287-322.

Крутоголов М.А. Государственный строй современной Франции (Четвертая республика). – М.: Изд-во АН СССР, 1958.

Смирнов В.П. Новейшая история Франции. 1918-1975. – М.: Высш. шк., 1979. – С. 237-246.

Прело М. Конституционное право Франции / Пер. с франц. – М.: Изд-во иностр. лит., 1957.

П р а к т и ч н е з а в д а н н я

Складіть схему вищих органів влади і управління Франції за Конституцією 1946 р.

Тематика семінарського заняття № 5. „Основний закон

Федеративної Республіки Німеччини 1949 р.”

П л а н

1. Прийняття Основного закону Федеративної Республіки Німеччини 1949 р.

2. Зміст Основного закону Федеративної Республіки Німеччини:

а) федеративний державний устрій ФРН, суб’єкти федерації і їх повноваження;

б) система органів влади і управління за Конституцією:

• законодавчі органи (бундесрат і бундестаг), їх повноваження і співвідношення;

• президент і його повноваження;

• федеральний канцлер і його компетенція;

в) права і обов’язки громадян;

г) норми, зумовлені конкретно-історичними обставинами прийняття конституції.

3. Історичне значення Основного закону Федеративної Республіки Німеччини.

П р а к т и ч н і з а в д а н н я

1. Порівняйте права громадян за Основним законом ФРН 1949 р. і Веймарською конституцією 1919 р. (складіть таблицю).

2. За допомогою таблиці порівняйте повноваження президента і федерального канцлера за Основним законом ФРН 1949 р. з повноваженнями президента і рехйсканцлера за Веймарською конституцією 1919 р.

3. Складіть таблицю повноважень органів державної влади і управління за Основним законом ФРН 1949 р.

Тематика семінарського заняття „Конституція Французької Республіки 1958 р.”

П л а н

1. Історія прийняття Конституції Франції 1958 р.

2. Державний лад Франції за Конституцією 1958 р.: президент, уряд, парламент, Конституційна рада.

3. Значення Конституції Франції 1958 р. для розвитку держави.

---

С п и с о к л і т е р а т у р и

История Франции. В 3 т. – М.: Наука, 1973. – Т.3. – С. 406-426.

Конституции буржуазных государств. – М.: Юрид. лит., 1982. – С.71-112.

Крутоголов М.А. Государственный строй Франции по Конституции 1958 г. – М.: Изд-во АН СССР, 1960.

П р а к т и ч н е з а в д а н н я

На базі відповідних статей Конституції скласти схему вищих органів влади і управління Франції періоду П’ятої республіки.

РОЗПАД КОЛОНІАЛЬНИХ ІМПЕРІЙ І УТВОРЕННЯ НОВИХ НЕЗАЛЕЖНИХ ДЕРЖАВ

Тематика семінарського заняття „Утворення Республіки Індії”

П л а н

1. Правове становище індійських князівств та система управління Британською Індією за Законом про управління Індією 1935 р.

2. Боротьба індійців за незалежність у 1936-1946 роках.

3. Опрацювання і прийняття Акта про незалежність Індії 1947 р.

4. Конституція Індії 1949 р.:

а) опрацювання, прийняття і набуття чинності Конституцією Індії;

б) система органів влади і управління за Конституцією Індії.

5. Історичне значення Конституції Індії 1949 р.

С п и с о к л і т е р а т у р и

Акт о правительственном строе Индии, 1935 года // Конституции буржуазных стран. – М.-Л.: Соцэкгиз, 1936. – Т.IV. Британская империя, доминионы, Индия, Филиппины. – С. 248-330.

Конституция Индии. Пер. с англ. – М.: Изд-во иностр. лит., 1956.

Азад А.К. Индия добивается свободы. Автобиографический почерк. Пер. с англ. – М.: Изд-во. иностр. лит., 1961.

Антонова К.А., Бонгард-Левин Г.М., Котовский Г.Г. История Индии. – М.: Мысль, 1979.

Басу Д.Д. Основы конституционного права Индии. Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1986.

Гопал С. Джавахарлал Неру: Биография. В 3 т. Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1989. – Т.І.: 1889-1947; 1990. – Т.ІІ.: 1947-1956.

Криворучко О.В. Акт про незалежність Індії 1947 року (історико-правовий аспект). – Автореф. дис. канд. юрид. наук. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 1997.

П р а к т и ч н і з а в д а н н я

1. Складіть схему суб’єктів федерації за Конституцією Індії 1949 р.

2. Складіть таблицю повноважень органів державної влади і управління.

---

5. ПОТОЧНИЙ (МОДУЛЬНИЙ) ТА ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Опис предмета курсу

Курс	Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу (структура залікового кредиту)
Кількість кредитів ECTS: 5 Модулів: 3 Змістових модулів: 3 Загальна кількість годин: 172 Тижневих годин: 8	6.0601 “Право” 7.06001 “Спеціаліст”	Обов’язкова: Модуль I Лекції: 60 Семінарські заняття: 40 Модуль ІI Індивідуальна робота: 22 Модуль III Самостійна робота: 50 Вид контролю: іспит

---

Організація поточного модульного контролю

Оцінювання знань студентів з історії держави і права зарубіжних країн здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК). Загальним об’єктом оцінювання знань студентів є відповідні частини навчальної програми з дисципліни “Історії держави і права зарубіжних країн”, засвоєння якої відповідно перевіряється під час ПМК.

Завданням ПМК є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу змістовного модулю, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь застосовувати отримані знання з історії держави і права зарубіжних країн при вирішенні професійних завдань.

Об’єктами ПМК знань студентів з історії держави і права зарубіжних країн є систематичність, активність роботи та успішність на семінарських заняттях, виконання модульних контрольних завдань.

Оцінювання результатів ПМК здійснюється викладачем наприкінці вивчення кожного змістового модулю.

Критеріями оцінювання ПМК є:

а) якісна успішність на семінарських заняттях (відвідування відповідних форм навчального процесу, активність та рівень знань при обговоренні питань), самостійне опрацювання тем у цілому чи окремих питань; підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів; інші форми робіт – від 0 до 14 балів;

б) оцінка за модульну контрольну роботу (у тому числі у формі тестів) від 0 до 5 балів.

Виконання модульних контрольних завдань може проводитися у формі тестів (з використанням комп’ютерних технологій), відповідей на теоретичні питання, розв’язання практичних занять під час проведення контрольних робіт, виконання індивідуальних завдань тощо.

Конкретний перелік тестів, питань та завдань, порядок і час їх складання, критерії оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку навчального року, що передує їх проведенню.

Підсумковий бал за результатами ПМК оформляється під час останнього семінарського заняття відповідного семестру.

Загальна кількість балів за ПМК складає 36 балів. Кожен модуль оцінюється у 12 балів. Результати ПМК знань студентів вносяться до відомості обліку поточної успішності та є основою для визначення загальної успішності студента з даного предмета і враховуються (за необхідності) при виставленні балів за підсумковий контроль знань (ПКЗ).

У разі невиконання завдань ПМК з об’єктивних причин студенти мають право за дозволом декана (викладача) скласти їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач.

---

6. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Відповідно до вимог “Положення про організацію нав-чального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців” індивідуальна робота студентів з історії держави і права зарубіжних країн може включати до себе: участь у роботі студентського наукового гуртка (проблемної групи) з історії держави і права, студентських конференціях, конкурсах, олімпіадах; написання рефератів та їх презентацію; анотацію прочитаної додаткової літератури; бібліографічний опис літератури; переклад іноземних текстів встановлених обсягів та інші форми роботи.

Вибір студентом видів індивідуальної роботи здійснюється на альтернативній основі та за власними інтересами за попереднім узгодженням з викладачем. Організацію, контроль та оцінку якості виконання індивідуальної роботи студентів здійснює куратор, який закріплюється кафедрою за студентською навчальної групою. За індивідуальну роботу студент має можливість отримати максимально 14 балів.

---