Файл: Методичні рекомендації до написання курсових робіт з дисципліни " алгоритми та структури даних ".docx

Розробка програми

Текст програми повинен бути документований. Кожна програма на початку повинна містити інформацію про тему курсової роботи, прізвище автора та дату створення. Оголошення структур повинно містити дані про її призначення та про призначення її елементів даних і методів. Крім того, на початку кожної підпрограми(процедури чи функції) розміщується таблиця із специфікацією на використані ідентифікатори за таким зразком: позначення ідентифікатора, призначення у підпрограмі. Кожен логічно завершений фрагмент програми повинен мати коментар про його призначення.

Програму необхідно описати за такою схемою:

• назва програми;

• призначення програми;

• мови програмування, та інші технології якими написано програму;

• логічна структура програми (блок-схеми чи у вигляді user story);

• вхідні дані;

• вихідні дані;

• програмні засоби, необхідні для реалізації програми;

• технічні засоби, необхідні для реалізації програми

• вимоги до пристрою користувача програми.

Залежно від особливостей програми дозволяється вводити додаткові або об'єднувати зазначені розділи, виключно за умови погодження з керівником курсової роботи.

У розділі “Призначення програми” вказують класи задач, які можна розв'язати за допомогою розробленої програми, та відомості про функціональні обмеження на застосування.

У розділі “Мова програмування” стисло характеризують мову програмування, на якій написана програма.

У розділі “Логічна структура програми” описують структуру програми на рівні функцій та зв'язків між ними. Описують кожну функцію за схемою: назва, призначення, список параметрів, результат роботи.

У розділах “Вхідні дані” та “Вихідні дані” вказуються способи організації даних, їхні формати, оголошення, способи кодування та носії.

У розділі “Програмні засоби” перераховується програмне забезпечення, необхідне для функціонування програми: операційна система, засоби автоматизації програмування, інтегровані середовища, редактори текстів, компілятори, редактори зв'язків, завантажувачі коду програми, відлагоджувальники та ін.

У розділі “Технічні засоби” описують структуру та характеристики обчислювальної системи, необхідні для виконання програми.

Інструкція користувачу

---

У інструкції користувачу подають детальну послідовність дій із запуску програми на виконання, описують усі можливі режими керування роботою програми. Для ілюстрації режимів роботи програми бажано наводити зображення екранних форм, вікон, меню, блоків діалогу, форм документів тощо.

Контрольний приклад та аналіз результатів комп'ютерної реалізації програми

Формулюють умови прикладу, який було використано для реалізації та відлагодження програми. Розробляють структуру і формат вхідних та вихідних даних.

Необхідно проаналізувати результати, отримані під час реалізації програми для різних тестових наборів вхідних даних. Аналіз здійснюють за кількісними та якісними характеристиками роботи програми: точністю обчислення, часом розв'язання задачі, необхідним обсягом оперативної та зовнішньої пам'яті, надійністю роботи програми за зміни вхідних даних, ергономічними характеристиками спроектованого програмного інтерфейсу та ін.

Пропозиції щодо вдосконалення програмного продукту

Після того як програма розроблена та протестована, аналізують її недоліки, та вносять пропозиції щодо вдосконалення. Пропозиції о вдосконаленню можуть бути 3 видів: видалити існуючий функціонал, додати новий функціонал, змінити логіку роботи існуючого функціоналу. Пропозиції не потрібно реалізовувати, ціль цього розділу показати розуміння студентом подальшого розвитку програми.

Висновки

У висновках перераховують основні результати курсової роботи, вказують її позитивні сторони та недоліки, дають рекомендації з практичного застосування розроблених алгоритмів та програм, визначають відповідність отриманих результатів поставленому завданню.

Список використаних джерел

Має включати всі літературні джерела, матеріал яких було використано при підготовці роботи (монографії, підручники, посібники, методичні рекомендації, періодичні видання, законодавчі та нормативні документи, статистичні та інші інтернет-ресурси тощо).

Список використаних джерел формується здобувачем одним із таких способів:

у порядку появи посилань у тексті;

в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

у хронологічному порядку.

Бібліографічний опис списку використаних джерел у дипломній роботі повинен оформлятися здобувачем освітнього ступеня з урахуванням Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні  положення та правила складання» або одним зі стилів, віднесених до рекомендованого переліку стилів оформлення списку наукових публікацій, наведеного у додатку Е. Бібліографічний опис використаного джерела може обмежуватися обов’язковою інформацією, необхідною для однозначної ідентифікації цього джерела.

---

Додатки

Містять допоміжний матеріал, який створює повноту сприйняття роботи, але який через великий обсяг, специфіку викладення або форму подання не може бути внесений до основної частини (оригінали документів, проміжні математичні докази, формули, розрахунки; таблиці допоміжних цифрових даних; інструкції та методики та ін.). Нумерація аркушів із додатками продовжує загальну нумерацію сторінок основного тексту роботи.

Обов’язковим додатком до курсової роботи є копії публікацій студента за темою курсової роботи, за умови наявності публікацій.

3. Вимоги до оформлення курсової роботи

Курсова робота оформляється кожним студентом згідно із виданим індивідуальним завданням.

Курсова робота оформляється на аркушах формату А4, які заповнюються з одного боку. Текст роботи повинен бути надрукований на принтері у чорно-білому вигляді. Заголовки розділів можуть бути виділені великими літерами або підкреслюванням. Виправлення у тексті не бажані.

Текст на сторінці повинен бути розміщений рівномірно з дотриманням відступів: ліворуч - 20 мм, згори та знизу - 20 мм, праворуч - 10 мм. Шрифт Times New Roman, розмір шрифту 14, міжрядковий інтервал 1.5., вирівнювання по ширині.

Сторінки курсової нумерують, номери вміщують посередині нижнього поля. Титульну сторінку вважають першою і не нумерують.

Розділи і підрозділи повинні мати найменування у вигляді заголовків. Найменування розділів записують прописними буквами не підкреслюючи, а підрозділів - рядковими (крім першої прописної). Переноси слів у заголовках не допускаються. Крапку наприкінці заголовків не ставлять. Якщо заголовок складається з декількох речень, їх розділяють крапкою. Кожний розділ починається з нової сторінки. Назва розділу вирівнюється по центру, назва підрозділу вирівнюється по лівому краю з абзацним отступом.

Номер розділу і підрозділу ставлять перед найменуванням і відокремлюють його крапкою. Номер пункту (підпункту) пишуть на початку першої строки абзацу так, щоб він не виступав за межу абзацу.

Відстань між заголовком і наступним текстом - 15 мм, відстань між заголовком і останнім рядком попереднього тексту - 20 мм.

Виклад тексту рекомендується вести від третьої особи: “як показують розрахунки”; “я вважаю”; “моє рішення ґрунтується” тощо. В тексті роботи потрібно дотримуватися єдиної термінології. Не варто зловживати іноземними словами, особливо в тих випадках, коли знаходяться рівнозначні українські слова (терміни), якщо термінів доволі багато, то на початку роботи треба додати розділ “Терміни”, де будуть описані використовувані терміни и їх значення. Найменування фірм, заводів, організацій не відмінюються, їх треба включати у лапки.

---

Формули нумерують арабськими цифрами в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, розділених крапкою. Номер указують із правої сторони листа на рівні формули в круглих дужках, наприклад: (3.15) (п'ятнадцята формула третього розділу).

Значення символів і коефіцієнтів, що входять у формулу, приводять під формулою. Після формули пишуть слово "де" без двокрапки після нього, за ним - символи і числові коефіцієнти розшифровують у такій послідовності, у якій вони приведені у формулі. Значення кожного символу приводять з нового рядка.

Наприклад:

а=w*A (3.15)


де а – обсяг переданих даних, [біт];

w – пропускна спроможність каналу, [біт/с];

t – час передачі даних, [с].

Всі ілюстрації в ПЗ (креслення, схеми, фотографії, графіки) називають рисунками. Вони повинні мати нумерацію в межах розділів (наприклад: Рисунок 1.5 – п’ятий рисунок першого розділу, Рисунок 2.3 – третій рисунок другого розділу тощо).

Кожен рисунок повинний мати змістовний заголовок, який пишуть після номера (наприклад: Рисунок 1.5. Назва 1 і т.д.).

Посилання на рисунки вказують у круглих дужках, наприклад: (рис. 1.5). При другому і наступному посиланнях на той самий рисунок додають олово " дивися", наприклад (див. рис. 1.5).

Результати розрахунків і деякі розрахунки зводять у таблиці. У відповідності до ДСТУ 3008-95 до кожної таблиці дають точний і короткий заголовок, що відбиває її зміст і ознаку, що відрізняє її від інших таблиць. Розміщають заголовок над таблицею, підкреслювати його не слід. Заголовок пишуть у називному відмінку однини. Крапку після нього не ставлять, заголовки підлеглих ступіней пишуть з малої літери.

Всі таблиці нумерують в межах розділу. Перед тематичним заголовком, з прописної літери цілком пишуть слово “Таблиця” і проставляють її порядковий номер.

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад; “Таблиця 2.2” (друга таблиця другого розділу).

При посиланні на таблицю в тексті слово “таблиця” пишеться повністю лише при відсутності номера.

Над продовженням таблиці на новій сторінці пишуть "Продовження табл. 2.2" або "Закінчення табл. 2.2" (без лапок), тематичний заголовок не повторюють; всі частини розбитої таблиці починають не передруком заголовку, а рядком з нумерацією, що замінює назви стовпців. Вертикальні стовпці нумерують тільки в тих випадках, коли в тексті на них даються посилання або коли таблиця продовжується на наступній сторінці.

---

У таблиці дотримують рівновагу її частин: ліва бокова частина не повинна займати більш третини її формату, а висота заголовку – не більше третини висоти таблиці.

Одиниці вимірювань вказують у заголовках. Цифри в стовпцях розташовують так, щоб одиниці знаходилися під одиницями, десятки під десятками і т. д. На цифрові групи числа (починаючи з п’яти знаків) розбивають справа наліво по три цифри проміжками без крапки.

Всі ілюстративні матеріали розміщують відразу після посилання на них. Розташовувати таблиці і графічний матеріал слід так, щоб їх можна було читати без повороту аркуша. Якщо таке розміщення неможливе, то таблиці і ілюстрації розташовують так, щоб для їхнього читання треба було повернути аркуш по годинниковій стрілці.

Необхідно дотримуватись міри насиченості тексту ілюстративним матеріалом. Виходячи зі змісту ілюстративного матеріалу, підбирають найбільш виразну форму ілюстрацій.

При написанні тексту роботи застосовують тільки метрологічну термінологію, прийняту стандартами.

Усі метричні величини приводять тільки в одиницях СІ.

Усі терміни та визначення приводять у відповідності до ГОСТ 19.781-90 ЄСПД “Забезпечення систем обробки інформації: програми, терміни та визначення.”

Бажаним є комп'ютерне виконання графічної частини курсової роботи.

Графічні схеми алгоритмів виконують за вимогами міжнародного стандарту ISO 5807-85 "Опрацювання інформації. Символи і умовні позначення схем даних, програм та систем, схем програмних мереж і системних ресурсів" або його адаптації - ГОСТ 19.701-90.

Тексти програм наводять у додатку. Кожен окремий документ додатка повинен мати назву, яку записують після слова "Додаток". Додатки нумеруються числами або позначаються літерами українського алфавіту. Список літератури складають за вимогами стандарту ДСТУ 7 - 1 - 2006.

Джерела можна розміщувати за алфавітом або за послідовністю посилання на неї. У списку можна наводити тільки ту літературу, яку було використано під час виконання курсової роботи і на яку є посилання у тексті пояснювальної записки. Приклад оформлення переліку посилань наведено у додатку В.

Пояснювальну записку формують згідно із змістом і надійно зшивають з лівого довшого боку аркушів формату А4.

4. Контроль за виконанням та захист курсової роботи

Курсова робота виконується самостійно кожним студентом у відповідно до графіка, який встановлюють під час видавання завдання на курсову роботу. Графік виконання роботи контролює викладач під час консультацій з дисципліни.

---