ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 15.03.2024

Просмотров: 53

Скачиваний: 4

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Практична робота № 1 Тема: «Актуальність виробництва та використання альтернативних джерел енергії в Україні»

  1. Значення енергетики для життя людини та розвитку суспільства.

  2. Світові запаси традиційних джерел енергії

  3. Динаміка вартості традиційних видів палива.

  4. Структура енергоспоживання України та її енергетична залежність

  5. Соціально-економічна необхідність та соціально-економічне значення розвитку ринку біопалив в Україні

  6. Екологічні аспекти виробництва та споживання біопалив

  1. Значення енергетики для життя людини та розвитку суспільства.

Енергетика – це сукупність галузей господарства, що вивчають і використовують енергетичні ресурси з метою вироблення, перетворення, передачі і розподілу енергії.

Людина отримала постійний доступ до величезного моря енергії. Однак оволодіння енергією, як і розвиток цивілізації, проходить повільно і з великою працею, боротьба за енергію продовжується і буде продовжуватися завжди, поки існує людина.

Електроенергетика, яка є основним рушійним фактором розвитку економіки і підвищення якості життя людей, характеризується найбільш високими темпами росту, причому протягом ХХ ст. частка електроенергії в структурі використання енергії постійно збільшувалася і досягла 40% у розвинених країнах.

У ХХІ ст. удосконалення технологій виробництва енергії повинно ґрунтуватися на екологічних критеріях, максимальному використанні відновлювальних джерел енергії. Варто також очікувати появи і широкого застосування нових технологій, не пов’язаних зі спалюванням органічного палива. Необхідна скоординована політика світового співтовариства в галузі енергетики і охорони довкілля.

  1. Світові запаси традиційних джерел енергії

До традиційних джерел енергії нині відносять викопні види палива, видобуток і споживання яких стало для нас звичним і традиційним. Традиційні види енергії широко використовувались людиною і на сьогодні до них відносять: ядерне паливо (уран, торій та ін.), органічне паливо (тверде паливо – вугілля, торф; рідке паливо – нафта; газоподібне паливо – природний газ), гідроенергія великих водотоків та мускульна сила тварин і людей..

Обсяги споживання нафти у світі останнім часом постійно зростали. Цьому сприяло багато чинників, серед яких збільшення чисельності населення та автомобілів, розвиток НТП, автоматизація виробництва, покращення якості життя, що позначалося збільшенням кількості різного роду перевезень та зростанням обсягів споживання енергії в особистих потребах (опалення, освітлення, використання різноманітних приладів). Так, за даними Організації Економічної Співпраці та розвитку (OECD), протягом останніх 10 років населення Землі збільшилося на 13%, кількість автомобілів на 50%, а відстані транспортних перевезень зросли на 65% .


Нині щодо можливих термінів вичерпання нафти існують оптимістичні та песимістичні прогнози. Так, песимісти притримуються думки, що вичерпання нафти настане протягом 20-25 років, натомість оптимісти прогнозують, що це станеться не раніше ніж через 50-70 років. Але всі згодні з твердженням, що подальший розвиток людства можливий лише за умови використання нових джерел енергії та нових видів біозберігаючих технологій та сировин. Песимістичні прогнози щодо повного виснаження запасів нафти та як наслідок глобальної світової кризи можуть не справдитися, якщо вдасться знайти нові джерела нафти або вжити рішучих заходів щодо обмеження її споживання.

Нині найбільші нафтові запаси знаходяться на Середньому Сході. Їх частка становить 795 млрд. бар., або 48% світових резервів. До цієї групи країн входять Саудівська Аравія, Кувейт, Іран, Ірак, Об’єднані Арабські Емірати, Ємен, Омар, Катар та Сирія. У даних країнах 1 л бензину коштує дешевше, ніж 1 л води.

Так само в світі з кожним роком зростає і видобуток природного газу. До країн світових-лідерів з видобутку газу входять Росія, США, ЄС, Канада, Катар, Іран, Норвегія, Китай, Саудівська Аравія.

Припускають, що в наступні 20 років «природний газ стане по цілому світі головним джерелом енергії», говорилось у звіті «Перспективи міжнародної енергетики — 2003». Використання природного газу впливає на довкілля менш згубно, ніж використання інших паливних копалин. Та це не зовсім так.

Проте, як повідомила вашингтонська Асоціація постачальників природного газу, «нині кожен фахівець оцінює кількість запасів природного газу на основі різних припущень. Тож поки не закінчаться запаси цього газу, ніхто точно не знатиме, скільки його міститься в надрах землі...»

Що стосується вугілля, гадають, що його поклади найбільші і що їх вистачить принаймні на 1000 років. У всьому світі електростанції, котрі працюють на вугіллі, виробляють 40 відсотків електроенергії. Найбільшим експортером вугілля вважається Австралія, яка постачає на світовий ринок майже третину потрібного людям вугілля.

Проте, щороку внаслідок спалювання вугілля в атмосферу землі потрапляє 2,7 мільярда тонн окислів вуглецю, що складає 43 відсотки загальної кількості викидів цих сполук. Звичайно, це зумовлює необхідність пошуку нових джерел енергії.

  1. Динаміка вартості традиційних видів палива.

Останнім часом як у світі загалом, так і в Україні зокрема, намітилася тенденція постійного зростання вартості традиційних видів палива. Особливо швидкими темпами зростає вартість нафти і газу. Розглянемо ситуацію ринку паливно-енергетичних ресурсів України.


Обсяги імпорту сирої нафти в Україну з кожним роком скорочуються. Зокрема у 2005 році Україна імпортувала 4,7 млн. т нафти витративши на це 4,632 млрд. дол. США. У 2012 році обсяг імпорту сирої нафти знизився майже у 10 разів і становив 1,54 млн. т. при цьому суттєво зросла вартість 1 т нафти. Якщо у 2005 році вона становила 315 дол. США за 1 тонну, то у 2012 склала 798 дол. США за 1 тонну, а у 2014 – 744 дол. США за тонну . Наразі зростання світового споживання нафти стрімко сповільнюється через ослаблення економік Європи та Китаю, йдеться в щомісячній доповіді Міжнародного енергетичного агентства (IEA).

Власної нафти для повного покриття своїх потреб Україна не має і впродовж найближчого часу не матиме. Це спричиняє її високу енергетичну залежність від країн-постачальників.

Ціни на бензин та дизельне паливо в Україні, як і в усьому світі, мають чітко виражену тенденцію до підвищення. Особливо гостро тенденція зродожчання нафтових палив в Україні прослідковується у період погіршення економічної ситуації, інфляції та підвищення курсу долара. Так у 1999 році середня ціна на бензин по Україні становила 760 грн./т. У 2000 році відносне зростання ціни на бензин порівняні з 1999 роком становило 282 %. У 2014 році порівняно з 1999 роком ціна на бензин зросла майже у 22 рази і становила в середньому 17000 грн. /т.


4. Структура енергоспоживання України та її енергетична залежність

Україна – енергодефіцитна країна. Згідно з підрахунками Ковалка М.П. енергетична залежність України від імпорту органічного палива становить 70%. [22 с., 8].

В енергетичному балансі України за 2013 рік обсяг загального постачання первинної енергії становив 122,5 млн. т нафтового еквіваленту (млн. т н.е.), що на 3,4% менше, ніж у 2011 році. Постачання первинної енергії у 2013 році характеризується структурними змінами: зменшенням частки природного газу до 34,8% при одночасному зростанні частки другого за обсягом джерела енергії – вугілля –до 34,6%. Частка відновлюваних джерел енергії (гідроенергія, геотермальна, сонячна, вітрова та біопаливо) залишилась на рівні менше 2%. У структурі імпорту палива питома вага природного газу зменшилась на 5,2 в.п. і становила 57% проти 62% у 2012 році, при цьому вона продовжує залишатися найбільшою.

Щорічне використання нафтопродуктів в Україні складає близько 16 млн. т на рік: з них 5 млн. т бензину, 6 млн. т дизельного палива та 4 млн. т мазуту.

Таблиця 1

Структура енергоспоживання в Україні

Світ в цілому

Україна

Країни

ЄС-15

США

Природний газ

21%

37%

22%

24%

Нафта

35%

9%

41%

28%

Вугілля

23%

33%

16%

23%

Уран

7%

19%

15%

8%

Відновлювальні джерела енергії

14%

2%

6%

7%


Така структура енергоспоживання економічно недоцільна, породжує залежність економіки України від країн-експортерів нафти і газу і є загрозливою для її енергетичної і національної безпеки.

Енергетична безпека – складова економічної безпеки, цілеспрямований вплив суб’єкта управління на загрози і небезпеки, створення державними та недержавними інституціями необхідних та достатніх умов для унеможливлення дефіциту в забезпеченні споживачів економічно доступними паливно-енергетичними ресурсами прийнятної якості в нормальних і надзвичайних умовах, послідовне і активне проведення політики енергозбереження та диверсифікації джерел енергопостачання, забезпечення ефективного функціонування підсистеми енергетичної безпеки.

1.5. Соціально-економічна необхідність та соціально-економічне значення розвитку ринку біопалива в Україні.

Фактори, що зумовлюють необхідність виробництва та споживання біопалива в Україні:

  • Залежність від імпорту енергоносіїв (енергетична залежність)

  • Вичерпність викопних видів палива

  • Зростання цін на паливні енергоресурси

  • Погіршення екологічної ситуації

  • Наявність природо-ресурсного потенціалу

  • Надмірний експорт сільськогосподарської продукції

  • Низький рівень зайнятості населення у сільській місцевості

Заходи, спрямовані на зниження залежності від імпорту енергоносіїв, підвищення вартості традиційних джерел енергії та зростаючий негативний вплив на навколишнє середовище від споживання викопних видів палива є головними рушійними силами, що спричиняють постійне зростання обсягів виробництва та використання відновлюваних джерел енергії.

Соціально-економічне значення розвитку ринку біопалива полягає в тому, що завдяки його становленню та функціонуванню буде досягнуто:

  • зменшення енергетичної залежності країни;

  • створення нових робочих місць та збільшення зайнятості (особливо сільського населення);

  • зменшення експорту сільськогосподарської сировини;

  • відновлення сільської економіки, стабільний розвиток АПК;

  • покращення економічного розвитку (створення більшого обсягу ВВП);

  • збільшення податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів;

  • покращення екологічного стану навколишнього середовища;

  • можливості повного самозабезпечення всіма необхідними видами палива сільськогосподарських підприємств (за принципом закритого циклу виробництва продукції) тощо.