ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 26.11.2019

Просмотров: 4336

Скачиваний: 2

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

За працівниками ж, які не брали участі у страйку, але у зв'язку з його проведенням не мали можливості виконувати свої трудові обов'язки, зберігається заробітна плата у розмірах, як за час простою не з вини працівника.

Особи, які примушують працівників до участі у страйку або перешкоджають участі у страйку шляхом насильства або шляхом інших незаконних дій, покарання за які передбачено законодавством, притягаються до кримінальної відповідальності.

У липні 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію з прав людини, яка набула чинності з 11 вересня. Відтоді громадяни України отримали право звертатися за захистом своїх порушених прав до міжнародних організацій, зокрема до Європейського суду з прав людини у Страсбурзі. Причому Європейською соціальною хартією передбачено розгляд міжнародними судами порушень трудових та соціально-економічних прав, таких як невиплати зарплати чи пенсії. Але звертатися до Європейського суду можна лише тоді, коли вичерпано всі національні механізми захисту прав людини.

Література

ЗАКОНИ УКРАЇНИ

  1. Конституція України від 28 червня 1996 р. № 254к/ВР-96.

  2. Кодекс законів про працю України, затверджений Законом № 322-VIII від 10 грудня 1971 р.

  3. Закон України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 р. № 803-XII.

  4. Закон України «Про колективні договори і угоди» від 1 липня 1993 р. № 3356-XII.

  5. Закон України «Про охорону праці» в редакції Закону від 21 листопада 2002 р. № 229-ІV.

  6. Закон України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 р. № 108/95-ВР.

  7. Закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР.

  8. Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» від 3 березня 1998 р. № 137/98-ВР.

  9. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 р. № 1045-XIV.

  10. Закон України «Про організації роботодавців» від 24 травня 2001 р. № 2436-III.

НАУКОВІ ДЖЕРЕЛА

  1. Баклан О. Контрольно-наглядова діяльність у сфері охорони праці: Окремі питання // Право України. — 2007. — № 10. — С. 69.

  2. Бойко М.Д. Трудове право України. Навчальний посібник. Курс лекцій – К.: Олан, 2002 – 335 с.

  3. Болотіна Н.Б. Трудове право України: Підручник – 3 вид. – К.:Вікар 2005 – 725 с.

  4. Гаврилюк О. Сучасне втілення принципів трудового права // Право України. — 2001. — № 9. — С. 56.

  5. Гетьманцева Н. Д. Трудовий колектив як суб’єкт локального правового регулювання // Ерліхівський збірник. — Чернівці. — 1995. — Вип. 2. — С. 92.

  6. Гирич О. Г. Трудове право: Курс лекцій. — К.: Вілбор, 1999. —208 с.

  7. Гордієнко М.І. Особливості правового регулювання робочого часу та часу відпочинку працівників ОВС України. – Автореф. дис. к. ю. н. – Національний університет внутрішніх справ, Україна, Харків, 2004. – 14 ст.

  8. Кисилев И. Я. Сравнительное и международное трудовое право: Учебник для вузов. — М.: Дело, 1999.

  9. Конвенції та рекомендації. / Міжнародне бюро праці: В 2 т. — Женева. — 1559 с.

  10. Лазор В. Юридична природа трудового договору в ринкових умовах // Право України. — 1999. — 2000. — № 7. — С. 31.

  11. Мандибура В. О., Тімофєєв В. О. Аналіз економічних та правових методів регулювання мінімальної заробітної плати (досвід країн ринкової економіки): Досвід. Проблеми. Перспективи. — К.: Парламент. вид-во, 2007. — 82 с.

  12. Маркіна Т. Юридичні умови визнання громадянина безробітним // Право України. — 2000. — № 6. — С. 44.

  13. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю/ ред. Рогань В.Г. – 8 вид. – К.: А.С.К., 2007 – 944 ст.

  14. Пилипенко П. Д. Проблеми теорії трудового права: Монографія. — Львів: Вид. центр Львів. Нац. ун-ту ім. Івана Франка, 1999. — 214 с.

  15. Прокопенко В. І. Трудове право України: Підручник. — Харків: Консул, 1998.

  16. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник – 3 вид. – Х.: Консум, 2002 – 528 с.

  17. Садовенко А. Правові основи становлення і розвитку соціального партнерства в Україні // Соціальне партнерство: Навч. посіб. — К., 1999.

  18. Соціально-трудові відносини та вирішення трудових спорів. — К.: Основа, 2002. — 712 с.

  19. Старцев О. Академічні відпустки та повторне навчання // Юрид. вісник України. — 1998. — 24—30 грудня (№ 52). — С. 6.

  20. Трудове право України: Академ. курс: Підруч./ ред. Н.М. Хуторян – К.: А.С.К., 2004 – 608 с.

  21. Трудове право України: Академічний курс: Підр для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл./ ред. П.Д. Пилипенко – К.: ІнЮре, 2004 –536 ст.

  22. Трудовое право Украины: Учебн.-справ. пособие // Под ред. Г. И. Чанишевой, Н. Б. Болотиной. — Х.: Одіссей, 1999. — 480 с.

  23. Черленяк М. Гарантії трудових прав працівників недержавних підприємств // Право України. — 1997. — № 6. — С. 56.

  24. Шамшина І. Організаційно-правові питання юридичної відповідальності працівників у сфері охорони праці // Право України. — 2000. — № 9. — С. 54.

  25. Щербина В. Дисциплинарная ответственность в трудовом праве Украины // Бизнес информ. — 2005. — № 47—48. — С. 19.

  26. Яковлєв В. Договір про повну матеріальну відповідальність — юридична підстава матеріальної відповідальності працівників // Право України. — 2008. — № 12. — С. 87.

  27. Яресько А. Розгляд колективних трудових спорів (конфліктів) // Право України. — 2008. — № 8. — С. 101.


95