Q_в = 4,2 * 1,45 = 6,09 м/с

Депресія вентилятора, що працює на гнучкий вентиляційний трубопровід, визначається за формулою:

h = Q_в² * R_тр (0,59/ К_ут.тр. + 0,41)², (8.7)

Дані підставляємо у формулу (8.7) і одержуємо:

h_в = 6,09² * 4,88 (0,59/1,45 + 0,41)² = 37,09 * 4,88 * 0,67 = 121,27 даПа

Попередньо ВМ вибираємо по [10, таблиця 5.10] з обліком Q_з.п. діаметра трубопровіду і максимальної довжини виробки. Приймаємо вентилятор ВМЦ-8.

Для визначення робочого режиму вентилятора на одному графіку будуємо аеродинамічні характеристики вентилятора і вентиляційного трубопровіду.

Для побудови аеродинамічної характеристики вентиляційного трубопровіду визначаються координати шести крапок.

		0,25Qз.п.	0,5Qз.п.	0,75Qз.п.	Qз.п.	1,25Qз.п.
Qз.п.	0	1	2	3	4	5
Кут.тр.	0	1,33	1,37	1,41	1,45	1,49
Qв, м/с	0	1,33	2,74	4,23	5,8	7,45
hв, даПа	0	6,29	25,89	59,93	109,55	175,94

По отриманим даним будуємо характеристику мережі трубопровода (малюнок 6).

З аеродинамічної характеристики вентилятора береться та, яка знаходиться вище крапки з координатами Q_в і h_в.

Крапка перетинання аеродинамічних характеристик вентилятора і вентиляційного трубопровіду називається робочою крапкою. Вона визначає робочий режим вентилятора.

Робоча крапка вентилятора ВМЦ-8 на даний вентиляційний трубопровід буде мати такі параметри:

Q_р.т = 6,7 м³/с; Н_р.т. = 158 даПа

М
алюнок 6. Графік аеродинамічних характеристик

вентиляційного трубопровіда і вентилятора ВМЦ-8

9. ТЕХНОЛОГІЯ І ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ ПРИ ПРОВЕДЕННІ

ВИРОБКИ

Організація праці прохідників має свою специфіку, тому що робочим місцем прохідницкої бригади є невелика дільниця гірничої виробки, що прилягає безпосередньо до вибою, що постійно переміщується і де зосереджується кілька машин і механізмів. На цій дільниці прохідники виконують усі виробничі процеси: основні і допоміжні.

Технологічний прохідницький цикл – це сукупність усіх процесів і операцій, необхідних для посування вибою з урахуванням виконання засобів запобігання викидів протягом доби [2, с.141].

Прохідницький цикл при комбайновому засобі містить у собі виконання наступних процесів: руйнування і навантаження породи (роботу комбайну), заміну різців і змащення вузлів та механізмів комбайну; зведення кріплення, нарощування конвеєру, настилання рейкового шляху, обмін складів вагонеток, нарощування вентиляційних труб [2, с.154].

Штрек проводиться по простяганню вугілного пласту К₂, із присічкою порід грунту і покрівлі за допомогою прохідницького комбайну П-220. Рух виконавчого органу прохідницького комбайну – вертикальними смугами.

Навантаження гірничої маси буде здійснюватися скребковим конвеєром СП-202, що у міру збільшення його довжини заміняють на стрічковий конвеєр 1Л-800.

---

Штрек кріпиться арковим металевим кріпленням типу КМП-АЗ зі спецпрофіля СВП-27 і з щільністю кріплення 1,0 рам/м (відстань між рамами 1,0 м) із затягуванням по периметру, дерев`яними розпилами. При висоті зводу обвалення над кріпленням більш 0,5м викладають костер з дерев`яних стійок.

Добовий режим роботи дільниці – одна зміна ремонтно-підготовча і для проведення противикидних заходів і три шестигодинні зміни по проведенню виробки. Цей режим забезпечує найбільший ефект у підготовчих вибоях, тому що поліпшується догляд за машинами та механізмами. При прогнозі «небезпечно» проводять противикидні заходи, застосовують схему роботи – 2 ремонтно-підготовчі зміни для проведення противикидних заходів, 2 зміни по проведенню виробки.

При виконанні проти викидних заходів усі інші роботи в 30м від вибою виробки забороняються.

Добова комплексна бригада прохідників виконує весь обсяг робіт у вибої. Бригада складається з 4-х ланок. Чисельність ланки складає 5 робітників.

Роботу організовуємо так: машиніст комбайну та його помічник с початку зміни замінюють при необхідності зубки на органі, що ріже, заливають мастило у гідросистему комбайну і у разі потреби роблять дрібний ремонт. Інші робітники займають свої робочі місця і за сигналом машиніста приступають до роботи. Машиніст вмикає комбайн та проводить виїмку вугілля на 1-1,5 м, що достатньо для встановлення рами кріплення. Помічник машиніста стежить за завантаженням гірничої маси та положенням електричного кабелю. Інші робітники ланки зачищують піддошву з боків штреку; виконують лунки для встановлення кріплення; готують елементи кріплення та забезпечують їх доставку, слідкують за безперервністю транспортування гірничої маси з вибою. При зупинці комбайну прохідники возводять кріплення з затягуванням покрівлі у першу чергу. Машиніст та його помічник допомагають возводити кріплення або використовують цей час для профілактичних робіт з комбайном. Через кожні 5-6 м одночасно з возведенням кріплення нарощують став конвеєра та вентиляційну трубу.

Устаткування і організація робіт по проведенню штреку прийняті відповідно до «Технологічних схем розробки пластів, небезпечним по раптовим викидам вугілля і газу».

Усі роботи з проведення і кріплення штреку повинні виконуватися в строгій відповідності з діючими ПБ у вугільних шахтах, «Інструкції з охорони праці для прохідника», затвердженої директором шахти і погодженої з профспілковим комітетом, «Посібником з експлуатації комбайну», «Інструкцією з безпечного ведіння гірничих робіт на пластах небезпечних по раптових викидах вугілля, породи і газу».

10. ДОПОМІЖНІ ПРОЦЕСИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ШТРЕКУ

При проведенні штреків до допоміжних процесів циклу відносимо настилання рейкового шляху, нарощування конвеєру, прокладку труб і кабелів, висвітлення вибою і штреку, маркшейдерське обслуговування, контроль за станом руднічної атмосфери. На виконання допоміжних процесів затрачається до 15-30% загальної тривалості прохідницького циклу.

---

10.1 Настилання рейкового шляху

Рейковий шлях у штреку настилаємо рейками Р-33 на колію 900мм і доставляємо у вибій матеріали і устаткування у вагонетках ВГ-33.

Роботи з настилання рейкового шляху виконуюємо, як правило, вручну в наступній послідовності: розсипають і розрівнюють баласт, потім у баласті готують поперечні канавки, у які укладають шпали (товщина баласту під шпалою 90 - 100мм). Відстань між осями шпали повинна бути не більш 700мм. Після розкладання шпал на 3 – 4 ланки рейок на них укладаємо підкладки і рейки, що скріплюють з раніше покладеними рейками за допомогою двох планок (накладок) і чотирьох болтів. Після цього шляховим шаблоном перевіряємо ширину колії (відстань між внутрішніми гранями голівок рейок). Потім за допомогою чотирьох чи шести костилів «пришиваємо» обидві рейки до кожної шпали, засипаємо додатково баласт між шпалами (на 2/3 висоти шпал), роблять додаткове рихтування і підбиття шпал баластом. Рейковий шлях настилаємо з ухилом не більш 0,005 (перевищення 5мм на 1м довжини виробки) убік навколо стовбурового подвір`я. Ухил шляху перевіряють ватерпасом [2, с.128].

10.2 Нарощування конвеєра

При проведенні конвеєрного штреку гірничу масу від вибою транспортуємо скребковим конвеєром СП-202, тому в міру просування вибою – його нарощують.

Після огляду і приведення робочого місця в безпечний стан, робітники підносять рештаки і ланцюг. Потім 1 – 2 робітника розкріплюють натяжну голівку конвеєра і зачищають місце її пересування, а інші від`єднують ланцюг і голівку від рештачного ставу. Усією ланкою пересувають голівку конвеєра на нове місце.

Перед укладанням риштаків, протягуємо ланцюг через пази, а потім приєднуємо рештаки. Після цього приєднуємо натяжну голівку конвеєра до рештачного ставу і закріплюємо її.

Наприкінці роботи з`єднуємо і натягуємо ланцюг, випробуємо конвеєр у роботі.

Замість скребкового конвеєра, після нарощування його максимальної довжини, буде змонтований стрічковий конвеєр 1Л-800.

Нарощування стрічкового конвеєра проводимо після демонтажу скребкового конвеєра. Зачищаємо грунт виробки, переміщуємо натяжну станцію на довжину нарощування, монтуємо став конвеєра (із жорстких секцій), розвантажувальний пристрій, подовжується гумовотканинна стрічка. Стискування стрічки виконуємо механічним способом - нероз`ємне з`єднання заклепками внахлестку. [2, с.129]

10.3 Прокладка труб і кабелів

При проведенні горизонтальних і похилих підготовчих виробок необхідно прокладати трубопроводи (для води, стиснутого повітря, дегазації) і кабелі (силові, освітлювальні, для сигналізації і зв`язку). Усі труби з`єднуємо на фланцях. У залежності від матеріалу постійного кріплення труби підвішуємо до кріплення на висоті не менш 1,8м за допомогою хомутів.

Роботи з прокладки трубопроводів робить ланка слюсарів. На початку роботи вони розмічають весь трубопровід, очищають труби і фланці від бруду і з`єднують їх болтами. Потім підганяють став на закругленнях, установлюють засоби кріплення, кріплять став і перевіряють його під тиском. Силові кабелі підвішуємо по одній стороні виробки, а освітлювальні, сигнальні і телефонні – по іншій. Кабелі підвішуємо еластично на брезентових підвісках. У випадку деформації кріплення кабель, не розриваючись, падає на грунт. Відстань між підвісками повинна бути не більш 3м. Підвіскою, підключенням до устаткування, оглядом і ремонтом кабелів, займаються тільки електрослюсаря.

---

Труби і кабелі необхідно прокладати так, щоб вони не заважали пересуванню людей по виробці і не могли бути ушкоджені рухомим складом не тільки при нормальному русі по рейках, але і при сході з них. [2, с.131]

10.4 Освітлення вибою виробки

Продуктивність праці, якість і безпека робіт багато в чому залежать від освітлення виробки і особливо її вибою.

Дільницю штреку протягом до 100м, де виконують усі роботи прохідницького циклу, освітлюємо стаціонарними електричними світильниками РП-100 і РП-200, що підвішуються уздовж виробки через 5 – 10м. Крім стаціонарного, застосовуємо місцеве (на прохідницьких комбайнах) освітлення. [2, с.133]

10.5 Маркшейдерське обслуговування

Основна задача маркшейдерської служби – контроль за проведенням гірничих робіт і якістю їхнього виконання.

Маркшейдерська служба забезпечує: завдання проектних напрямків горизонтальних і похилих гірничих виробок; перевірку напрямку, ухилу, профілю, радіусів заокруглень і поперечного перерізу виробок; виконання щомісячних вимірів і облік обсягів виконаних робіт.

У горизонтальній площині напрямок виробки задаємо за допомогою теодоліта і фіксують трьома схилами, розташовуваними на відстані до 5м один від одного, а у вертикальній площині – нівеліром у виробках з кутом нахилу до 5° і теодолітом при кутах 6 - 50°. [2, с.139]

11. ОХОРОНА ПРАЦІ І ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ ПРИ ПРОВЕДЕННІ

КОНВЕЄРНОГО ШТРЕКУ

11.1 Загальні положення по охороні праці

Порядок виконання технологічного циклу по проведенню і кріпленню штреку повинні виконувати в строгій відповідності діючих «Правил безпеки у вугільних шахтах», «Інструкції з охорони праці для прохідника, затвердженої і погодженої з профспілковим комітетом», «Інструкції з охорони праці гірника підземного» та ін. Усі роботи, пов'язані з обслуговуванням електроапаратів, повинні виконуватися згідно діючих «Правил технічної експлуатації вугільних шахт», ПБ у вугільних шахтах і інших нормативних документів, що діють у галузі.

У кожному конкретному випадку безпека робіт при виконанні операцій, не передбачених нормативними документами, що діють у галузі, перед видачею чи убрання ж на робочому місці, варто робити додатковий інструктаж з виконавцями під розпис.

11.2 Заходи, щодо безпечного ведіння робіт

До керування, обслуговування і ремонту комбайна П-220 допускаються працівники, що мають посвідчення на право керування комбайном, проведення налагоджувальних і ремонтних робіт, а також правила експлуатації і безпечної праці.

При експлуатації комбайну забороняється:

• працювати виконавчим органом з несправним чи відключеним авторегулятором, поламаними чи відірваними кулаками коронки і зношеними чи поламаними різцями;

• робити зарубки виконавчим органом за допомогою ходу комбайну;

• робити маневри комбайном при опущеному столі живильника гідро опор;

• робити поворот столу живильника вліво і вправо, не вирівнявши гірську масу коронкою в підставі грунту;

• робити перегін комбайна вперед з опущеним столом живильника, не вирівнявши підстави грунту з однієї установки коронки;

---

Забороняється:

• подача струму на електроустаткування тупикового вибою при зупиненому вентиляторі головного провітрювання і незадовільному стані вентиляційних труб, при змісті метану понад 1%;

• робота комбайна при відстані вентиляційних труб від вибою згідно вимог ПБ і місцевому скупченні метану понад 2%;

• експлуатація устаткування при порушенні вибуховохистної оболонки;

• включати комбайн подачею струму безпосередньо з пускача;

• працювати з несправними електричними кнопками керування і кнопками керування КУ-91, КУ-92 з механічною засувкою;

• перевіряти ланцюги електроустаткування комбайна приладами, що не мають дозволу на застосування в шахтах, небезпечних по газу і пилу;

• робити в шахті ремонт комплектуючих електричних блоків, а також самостійних апаратів з іскронебезпечними ланцюгами;

• експлуатація електричних пристроїв з несправними чи відсутніми елементами вибухозахисту;

• експлуатація комбайну при порушенні блокування системи зрошення, а також при її ушкодженні.

На початок нового циклу відставання постійного кріплення від вибою не повинне перевищувати кроку її установки згідно з паспортом.

При викладенні клітин дерев'яних стійок, стовпів, шпал у порожнечах під кріпленням, роботи повинні виконуватися не менше ніж двома робітниками, під перекриттям тимчасового кріплення і під безпосереднім керівництвом представника технічного нагляду дільниці.

11.3 Міри боротьби з пилом

Пилеутворення при роботі комбайна П-220 придушується зрошувальною системою, форсунки якої розташовані безпосередньо на виконавчому органі і хвостовому конвеєрі. Тиск рідини, що зрошує, повинен бути не менш 1,2 мПа. Для запобігання пилоутворення форсунки зрошувальної системи (водяні завіси) установлюються на всіх перевантажувальних пунктах скребкових і стрічкових конвеєрів і на навантажувальному пункті у вагонетки.

Тому, що вугільний пласт К₂, небезпечний по вибухонебезпечності вугільного пилу при проходженні штреку буде здійснюватися комбінований пилевзривозахист. Поблизу вибою (до 50м) буде робитися обмивка пилу – 1 раз у зміну; на іншому протязі штреку – осланцівка.

Для локалізації вибухів установлюються сланцеві заслони через кожні 300м штреку. Обсяг інертного пилу для одного заслону розраховується таким чином, щоб на 1м² виробки приходилося 400кг пилу.

Забороняється встановлювати заслони на ділянках виробки, що мають порожнечі за кріпленням. Контроль пилевибухонебезпечності штреку проводиться інженерно-технічними працівниками ділянки кожну зміну, гірничими майстрами ВТБ – не рідше одного разу на добу. Не рідше одного разу в квартал контроль пилевибухонебезпеки штреку повинний робитися підрозділом ГВГСС.

11.4 Міри боротьби з метаном

Вентилятор місцевого провітрювання повинний працювати безупинно.

---

Смотрите также файлы

• materialy_dlya_otcheta.doc

• Ответы Революция 17 года.doc

• экономика тема 6.docx

• 1раздел Рыжкова.doc

• 2 и 3 РАЗДЕЛ.doc