10.6.1. Особливості повітророзподілення у виробничих приміщеннях

Якщо в результаті технологічного процесу настає забруднення внутрішнього повітря, то притікальне (зовнішнє) повітря повинно перетікати від людини до технологічного устатковання або продукту. Забрудники (шкідливі виділення) повинні вилучатись, наскільки це є можливим, від місць їх утворення. У зв’язку з цим в місцях праці підтримується мала теплова навантага і мінімізується виділення забрудників. Під поняттям ступеню навантаги розуміють відношення теплової навантаги і кількості забрудників в місці праці до відповідної їх навантаги в приміщенні. В особливих випадках, коли вимагається висока чистість в зоні виробничого процесу (чисті приміщення), допускається скерування руху притікального повітря від виробничого процесу до людини за умови, що відсутня ежекція забрудників.

Розглядаючи повітророзподілення належить звертати увагу на градієнт температури внутрішнього повітря. В більшості виробничих приміщень значної висоти (наприклад 6...10 м) бажаним є повітророзподілення безпосередньо в робочу зону (РЗ) [43-46], див. рис. 10.19. Передбачаючи вертикальні повітропроводи на стінах чи колонах, необхідно звертати увагу на наявність технологічних кранів (особливість їх закріплення і переміщення). В приміщеннях зі значними локальними джерелами тепловиділень передбачаються системи місцевої витікальної вентиляції. З погляду на теплову навантагу повітряне обігрівання не є обов’язковим.

Якщо немає іншої можливості повітророзподілення як тільки через стелю (покрівлю), то у випадку обігрівальної вентиляції, застосування додаткових вентиляторів, запобігає температурному розшаруванню внутрішнього повітря [40]. Струмінні вентилятори можуть бути використані для притікання повітря зі стелі і до переміщення теплого повітря із ВЗ в РЗ приміщення. Таке розв’язання є можливим за низьких концентрацій забрудників. Забруднене внутрішнє повітря повинно витікати із приміщення через дахові отвори систем загальної витікальної вентиляції. З погляду витрат коштів трубопровідні СВ не рекомендується до застосування.

Рис.10.19. Схеми перетікання повітря через виробничі приміщення:

а – витікання повітря через дахові отвори за допомогою дахових вентиляторів, притікання повітря через фрамуги вікон або за допомогою настінних повітронагрівників;

b – витікання повітря через дахові отвори за допомогою дахових вентиляторів, притікання повітря через вентиляційні гратки пристельових повітропроводів або від пристельового повітророзподільника (нагрівально-вентиляційного агрегата);

с – даховий повітроготувальник з утилізатором теплоти витікального (викидного) повітря і повітророзподіленням безпосередньо в РЗ

10.6.2. Загальний повітрообмін виробничих приміщень

---

Загальний повітрообмін визначається на основі холодильної навантаги приміщення, вмісту забрудників у внутрішньому повітрі або експериментально встановлених кратностей повітрообміну (див. табл. 10.3).

Таблиця 10.3.

Величини кратностей повітрообміну деяких виробничих приміщень, год^-1 [35]

№ п/п	Призначення приміщення, технологічний процес	Кратність повітрообміну, год-1
1	Оброблення металовиробів на верстатах	3 - 6
2	Деревообробні виробництва з відходами	3 - 6
3	Зварювання	5 - 8
4	Механіка прецизійна	8 - 12
5	Лакування	10 - 30
6	Склади машинобудівної промисловості	1 - 2
7	Переробляння овочів і фруктів	4 - 8
8	Склади продуктів харчування	4 - 10
9	Переробляння тютюну	8 - 25
10	Вироблення паперу	6 - 15
Ткацьке виробництво:
11	Волокна натуральні і синтетичні	4 - 25
12	Волокна хімічні	4 - 100
13	Вироблення готового одягу	4 - 20

За низьких зовнішніх температур повітрообмін виробничих приміщень, з метою економії коштів, допускається зменшувати до 50 % [35].

Таблиця 10.4.

Температура приміщень з теплими і гарячими технологічними процесами

згідно VDI 3802 (E.12.79)

Температура зовнішня, оС	Температура максимальна, оС		Температура рекомендована, оС
	технологія тепла	технологія гаряча	технологія тепла	технологія гаряча
від -18 до +10	233	263	18 3	233
від +10 до +26	283	323	263*	293*
від+26 до +32	311*	351	291*	321*

Заувага: ^* - найчастіше досягається завдяки охолодженню.

10.6.3. Утилізація теплоти витікального (викидного) повітря [41-42]

Утилізація теплоти витікального (викидного) повітря в СВ виробничих приміщень в останні роки набуває все більшого поширення. За великих кратностей повітрообміну і навіть при 2...3 кратному повітрообміні, частка теплоти у притікальному і витікальному повітрі, стосовно щодо повного споживання теплоти приміщенням, є дуже високою. Тому утилізація теплоти витікального повітря є важливою для ощадності енергії. Наприклад, в типовому виробничому приміщенні з доброю теплоізоляцією (див. рис. 10.20), споживання теплоти на підігрівання притікального (зовнішнього) повітря становить 80% повного споживання теплоти. Впровадження теплоутилізації, з коефіцієнтом ефективності Ф = 69%, може забезпечити ощадність біля 55% від повних потреб теплоти.

Рис. 10.20. Тепловий баланс сучасного виробничого приміщення при 6-ти кратному повітрообміні і 50% частці розрахунково потрібної кількості зовнішнього повітря:

WRG – рекуперація теплоти; Ф – коефіцієнт рекуперації теплоти

---

Література до розділу 10

1. Строительные нормы и правила: Жилые здания: СНиП 2.08.01- 89^*/ - Изд.офиц. – М.: Минстрой России, 1995. – 18 с.

2. Державні будівельні норми України: Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення: ДБН В.2.2.-9-99. Вид. офіц. – К.: Держбуд України, 1999. – 94 с.

3. Строительные нормы и правила. Административные и бытовые здания: СНиП 2.09.04 – 87^*. – Изд. офиц. – М.: ГП ЦПП, 1995. – 16 с.

4. Строительные нормы и правила. Холодильники: СНиП 2.11.02-87. – Изд. офиц. – М.: ЦИТП, 1987. – 8 с.

5. Державні будівельні норми України: Будинки і споруди цивільної оборони: ДБН В.2.2.-5-97. – Вид. офіц. – К.: Держкоммістобудування України, 1998. – 161 с.

6. Державні будівельні норми України: Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів: ДБН В.2.2.-4-97. – Вид. офіц. – К.: Держкоммістобудування України, 1998. – 49 с.

7. Строительные нормы и правила. Профессионально-технические и средние специальные учебные заведения: СНиП II-66-78. – М.: Стройиздат, 1978. – 26 с.

8. Строительные нормы и правила. Высшие учебные заведения: СНиП II-68-78. – М.: Стройиздат, 1979. – 20 с.

9. Строительные нормы и правила. Лечебно-профилактические учреждения: СНиП II-69-78. – М.: Стройиздат, 1978. – 26 с.

10. Строительные нормы и правила. Санатории: СНиП II-70-76. – М.: Стройиздат, 1976. – 24 с.

11. Строительные нормы и правила. Оздоровительные учреждения и учреждения отдыха : СНиП II-71-79. – М.: Стройиздат, 1979. – 25 с.

12. Строительные нормы и правила. Спортивные сооружения: СНиП II-76-79. – М.: Стройиздат, 1979. – 84 с.

13. Строительные нормы и правила. Магазины: СНиП II-77-81. – М.: Стройиздат, 1981. – 16 с.

14. Строительные нормы и правила. Гостинницы: СНиП II-79-78. – М.: Стройиздат, 1978. – 17 с.

15. Строительные нормы и правила. Предприятия бытового обслуживания населения: СНиП II-80-76. – М.: Стройиздат, 1976. – 29 с.

16. Строительные нормы и правила. Здания конструкторских и проектных организаций: СНиП II-83-78. – М.: Стройиздат, 1978. – 15 с.

17. Строительные нормы и правила. Здания управлений: СНиП II-84-78. – М.: Стройиздат, 1978. – 17 с.

18. Строительные нормы и правила. Вокзалы: СНиП II-85-82. – М.: Стройиздат, 1982. – 15 с.

19. Строительные нормы и правила. Предприятия по обслуживанию автомобилей: СНиП II-93-75. – М.: Стройиздат, 1975. – 17 с.

20. Державні будівельні норми України: Будинки і споруди навчальних закладів: ДБН В.2.2.-3-97. – Вид. офіц. – К.: Держкоммістобудування України, 1997. – 80 с.

21. Строительные нормы и правила. Кинотеатры: СНиП II-73-76. – М.: Стройиздат, 1977. – 17 с.

22. Строительные нормы и правила. Предприятия общественного питания: СНиП II-Л.8-71. – М.: Госстрой СССР, 1972. - 33 с.

23. Строительные нормы и правила. Клубы: СНиП II-Л.16-71. – М.: Госстрой СССР, 1972. - 28 с.

24. Строительные нормы и правила. Театры: СНиП II-Л.20-69. – М.: Госстрой СССР, 1970. - 41 с.

25. Строительные нормы и правила. Бани: СНиП II-Л.13-62. – М.: Госстрой СССР, 1963. - 35 с.

26. Строительные нормы и правила. Прачечные: СНиП II-Л.14-62. – М.: Госстрой СССР, 1963. - 19 с.

27. Строительные нормы и правила. Средние специальные учебные заведения: СНиП II-Л.18-71. – М.: Госстрой СССР, 1972. - 25 с.

28. СНиП 2.04.05-91. Отопление, вентиляция и кондиционирование. /Госстрой СССР. М.: АПП ЦИТП, 1992. – 64 с.

29. PN – 83/B – 03430. Wentylacja w budynkach mieszkalnych zamieszkania zbiorowego i uźytechnośći publicznej. Wymagania. (Dz. Norm. i Miar nr 5/1983, poz. 8). Wydanie 2. Wydawnictwo Normalizacyjne „ALFA”, 1987. - 4 c.

30. PN – 87/B – 03433. Wentylacja. Instalacje wentylacji mechanicznej wywiewnej w budynkach mieszkalnych wielorodzinnych. Wymagania. (Dz. Norm. i Miar nr 2/1988, poz. 3). - Wydawnictwo Normalizacyjne „ALFA”, 1988. - 3 c.

31. Klippe J.: Zeitschrift für Sanitär-Heizuing-Klima (IKZ) nr 3/80, s. 4.

32. Oetjen H.: Kälte und Klimatechnik (KKT) nr 4/80, s.146-149.

33. Wimböck G.: Technik am bau (TaB) nr 2/82, s. 133-134.

34. Kittler H.: KKT nr 9/84, s. 406.

35. Tauschenbuch für Heizunq und Klimatechnik 92/93. R.Oldenbourq Verlaq GmbH. – München.

36. VDI 3802 (8.12.79): RLT – Anlaqen für Fertiqunqswerkstätten.

37. Keppler P.:Ges. – Inq. Nr 6/81, s.281-286, 327-329.

38. FTA – Fachbericht 3, 1980, Resch-Verlaq, Gräfelfinq/ München.

39. VDI – Bericht. 435. Taqunq München 1982, VDI – Verlaq, Düsselderf.

40. Flaiq K.: VVII Int. Kоngreß TGA. Berlin nr 10/88, s.44 u.a.

41. FTA – Bericht 3: Wärmerückqewinnunq bei Be-und Entlüftung in Industriehallen 1980, Resch Verlag. München.

42. VDI – Bericht 435, Taqung München, 1982.

43. Schöfer E. TaB nr 9/78, s.751-755.

44. Ossadnik H. VDI Bericht nr 425 (1981), s.39-46.

45. Bach H., Dittes W.: HLN nr 8/86, s.411-418.

46. Lorenz W.: Ges.-Ing. nr 6/85, s.259-273.

47. Жуковський С.С. Кінаш О.В. Особливості енергоощадного вентилювання помешкань з щільними вікнами. Вісник НУ „Львівська політехніка” „Теорія і практика будівництва” № 496. –Львів: Видавництво НУ „ЛП”, 2005.

48. Лівчак І., Мелік-Аракемян Т. Особливості вентиляції висотних житлових будинків. /Ринок інсталяцій № 7-8/ 2004, с.11-14.

49. СНиП 2.04.05-86. Отопление, вентиляция и кондиционирование. – М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1987. – 64 с.

50. СНиП 2.04.05-91*У. Отопление, вентиляция и кондиционирование. Издание неофициальное. – К.: Киев ЗНИИЭП, 1996. -66 с.

51. Жуковський С.С. Температурна ефективність загальнообмінної вентиляції /Ринок інсталяцій №7/ 2003, с. 6-8.

52. Жуковський С.С. Ефективність загальнообмінної вентиляції щодо переміщення шкідливих речовин поза межі приміщення. /Вісник НУ «Львівська політехніка» «Теорія і практика будівництва» №495. – Львів: Вид-во НУ „ЛП”, 2004. с.72-78.

---

Смотрите также файлы

• K_11.doc

• K_13_14.doc

• Ищем отличия windows and Linux.doc

• Ryady.doc

• Cherednichenko_I_P__Telnyh_N_V_-Psihologia_up.doc