Файл: Metod_YeS.doc

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНЫЕРСИТЕТ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ

ПОСІБНИК

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ, ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБІТ ТА ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ОСНОВИ ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ»

(відповідно до вимог ECTS)

Харків

2011

1. ВСТУП

Викладання навчальної дисципліни "Основи права Єв­ропейського Союзу" було запроваджено у 2004 р., що було спричинено об'єктивними факторами: проголошенням вступу України до ЄС головним завданням зовнішньої політики дер­жави, появою спільних кордонів України з державами-членами ЄС, перетворенням Союзу на головного торгівельного партне­ра України тощо. Тому сучасний юрист-фахівець повинен орієнтуватися в праві ЄС, розуміти природу й особливості основних інститутів та механізмів цього пра­вопорядку, давати їм правову оцінку, бути здатним гармонізувати отримані під час пропонованого курсу знання з академічними вміннями та професійними кваліфікаціями правника-магістра.

Право ЄС – це самостійна правова система, виникнення і розвиток якої пов’язані із процесами повномасштабної соціально-економічної та політичної інтеграції, які відбуваються на теренах європейського континенту. Право ЄС вважається унікальним правопоряд­ком, оскільки має властивості, що суттєво відрізняють його як від міжнародного публічного права, так і внутрішньодержавного права, а за обсягом нормативного матеріалу право ЄС майже не поступається національним правопорядкам, оскільки Союз на­ділений компетенцією з надзвичайно широкого кола питань. З огляду на це в структуру пропонованого курсу включені загальні питання так званого інституційного права ЄС: історія становлення і розвитку європейської інтеграції, дається загальна характеристика правової природи Союзу, висвітлюються особливості інституційної структури ЄС, визначається ієрархія джерел права ЄС, ключові особливості права Союзу та засобів його правового захисту, а також аналіз взаємовідносин між Україною та ЄС.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

- знати головні етапи в історії створення ЄС, сучас­ний стан і перспективи його розвитку; структуру ЄС; основні функції інституцій ЄС; організацію судової системи ЄС, роз­поділ юрисдикції між судовими органами ЄС; коло джерел права ЄС та їх властивості; порядок застосування права ЄС у національних правопорядках його держав-членів;

- вільно орієнтуватися у: системі та термі­нології інституційного права ЄС; договірно-правовій базі відносин Укра­їни з ЄС;

- уміти правильно тлумачити норми права ЄС, насамперед установчих договорів ЄС; використовувати отримані знання у сфері права Європейського Союзу для підвищення професійних навичок.

---

2. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН ЛЕКЦІЙ,

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Лекції – 20 год.

Семінарські заняття – 14 год.

Самостійна робота – 38 год.

Всього – 72 год.

№ п/п	Назва теми, лекції, практичного заняття, самостійної роботи	Всього годин	У тому числі:
			лекції	семінарські заняття	самостійна робота
І. Генезис та природа Європейського Союзу як особливого політико-правового феномену. Інституційна система Європейського Союзу
1	Історія становлення та розвитку європейської інтеграції	4	2	–	2
2	Політико-правова природа Європейського Союзу	6	2	2	2
3	Членство в Європейському Союзі	4	2	-	2
4	Права людини в Європейському Союзі. Громадянство Європейського Союзу	4	–	2	2
5	Загальна характеристика інституційної системи та інститутів Європейського Союзу	10	4	4	2
6	Органи та агенції Європейського Союзу	2	–	–	2
7	Законодавчий процес в Європейському Союзі	2	–	–	2
ІІ. Право Європейського Союзу та питання співробітництва України та Європейського Союзу
8	Загальна характеристика права Європейського Союзу. Принципи права Європейського Союзу	4	2	–	2
9	Джерела права Європейського Союзу	6	2	2	2
10	Судовий захист права Європейського Союзу	8	4	2	2
11	Історія розвитку відносини між Україною та Європейським Союзом, їх нормативно-правове регулювання	6	2	2	2
12	Юридичні аспекти співробітництва між Україною та Європейським Союзом	4	–	–	4
13	Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу	2	–	–	2
	Індивідуальна робота	10			10
	Усього	72	20	14	38

ЗАТВЕРДЖЕНО

Вченою радою Національною юридичної

академії України ім. Ярослава Мудрого

(протокол № від)

3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ОСНОВИ ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ»

І. ГЕНЕЗИС ТА ПРИРОДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ЯК ОСОБЛИВОГО ПОЛІТИКО-ПРАВОВОГО ФЕНОМЕНУ. ІНСТИТУЦІЙНА СИСТЕМА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Історія становлення та розвитку європейської інтеграції

Передумови інтеграційних процесів в Західній Європі та еволюція ідеї європейської єдності. Інтенсифікація об’єднавчих процесів у Європі після Другої світової війни. План Шумана 1950 г. Поняття «коммунітарний метод», його відмінність від методу міжурядового співробітництва. Створення Європейських співтовариств (Європейського співтовариства з вугілля та сталі, Європейського економічного співтовариства, Європейського співтовариства з атомної енергії) як провідний напрямок реалізації європейської інтеграції після Другої світо­вої війни.

---

Розвиток Європейських співтовариств у 1960-1980-х рр. Значення Єдиного європейського акта 1986 р.

Ідея створення Європейського Союзу (ЄС) та її втілення у Маастрихтському договорі 1992 р. Реформування Сою­зу за Амстердамським (1997 р.) та Ніццьким (1999 р.) договорами.

Хвилі розширення ЄС. Проект Договору про запровадження Конституції для Європи 2004 р., причини його провалу.

Модернізація ЄС у зв’язку з набуттям чинності Лісабонського договору 2007 р.

Політико-правова природа Європейського Союзу

Мета, завдання, принципи діяльності ЄС, їх прикладне значення. Цінності ЄС, їх практичне значення.

Еволюція правосуб’єктності ЄС. Лісабонський договір і питання правосуб’єктності ЄС.

Міжнародна правосуб’єктність ЄС та способи її реалізації. Правосуб’єктність ЄС за національними правом держав-членів.

Місце ЄС серед інших європейських міждержавних організацій (Західноєвропейського Союзу, Організації північно­атлантичного договору, Ради Європи, Організації з питань без­пеки і співробітництва у Європі, Європейської асоціації вільної торгівлі).

Компетенція Європейського Союзу, її характер, зміст та види. Реалізація компетенції ЄС. Розмежування предметів відання і повноважень між ЄС та державами-членами. Принципи субсидіарності та пропорційності. Юридичні процедури розширення компетенції ЄС. Можливість повернення компетенції ЄС державам-членам.

Фінансування діяльності ЄС. Бюджет ЄС: джерела формування, порядок прийняття і виконання.

Політична природа Європейського Союзу. Проблема «дефіциту демократії» та засоби її подолання.

Основні концепції правової природи ЄС.

Членство в Європейському Союзі

Правові основи членства держав у Європейському Союзі.

Вимоги до держав, які бажають вступити до ЄС. Юридичний статус і зміст формальних вимог, які закріплені в Договорі про ЄС та Копенгагенських критеріях членства 1993 р.

Процедура набуття членства в ЄС, її стадії.

Правова природа та зміст договорів про приєднання (вступ) нових держав-членів.

Питання про вихід з ЄС. Правові підстави та процедура призупинення деяких прав держав – членів ЄС.

Правовий статус держав-членів ЄС. Вплив європейської інтеграції на обсяг суверенних прав держав-членів ЄС і їх здійснення.

Виконання держа­вами-членами зобов'язань за установчими договорами ЄС: принципи лояльності та солідарності.

Посилене співробітництво: умови та процедура участі держав-членів.

Права людини в Європейському Союзі.

Громадянство Європейського Союзу

Становлення інституту правового статусу особи в праві ЄС.

Нормативно-правові акти, що регулюють основи правового статусу людини та громадянина в ЄС. Роль прецедентного права Суду ЄС. Хартія про основоположні права Європейського Союзу 2000 р., її юридична сила, структура та зміст. Особливості класифікації прав у Хартії.

---

Принципи правового статусу людини та громадянина в ЄС: принцип рівності, принцип поваги прав людини та основних свобод, принцип гарантованості і пріоритету прав людини і основних свобод.

Основні цінності, на захист яких спрямована діяльність ЄС: людська гідність, свобода, демократія, рівність, верховенство права та повага до прав людини, зокрема осіб, що належать до меншин. Перспективи їх подальшого розвитку.

Гарантії прав та свобод людини та громадянина в ЄС: інституціональні, процесуальні та матеріальні.

Особливості приєднання ЄС до Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 р.

Інститут громадянства ЄС: історія становлення, природа, порядок набуття та втрати.

Основні права громадян ЄС: свобода пересування та проживання в межах території Європейського Союзу, політичні права, право на звернення до органів ЄС, право на дипломатичний та консульський захист, право доступу до документів інститутів ЄС, право громадянської ініціативи щодо законопроектів.

Допустимі обмеження здійснення прав і свобод, їх межі.

Основні обов’язки громадянина ЄС.

Загальна характеристика інституційної системи та інститутів Європейського Союзу

Генезис інституційної системи ЄС. Склад інституційної системи ЄС: інститути, органи, агенції. Джерела правового статусу інституційної системи ЄС. Визначення та різниця між статусом інститутів, органів, агенцій ЄС. Інтереси, які представляють інститути, органи, агенції ЄС.

Основоположні принципи інституційної системи ЄС: принцип інституційної рівноваги, принцип пріоритету норм права ЄС, принцип пропорційності та субсидіарності.

Європейський Парламент: склад і порядок формування, правовий статус депутатів, організаційна структура, повноваження, порядок роботи.

Європейська Рада: склад, повноваження, порядок роботи і прий­няття рішень. Голова Європейської Ради (Президент ЄС).

Рада: склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи. Верховний представник ЄС з питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки.

Європейська Комісія: склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи.

Судова система ЄС: склад, порядок формування, юрисдикція. Правова природа рішень Суду ЄС.

Європейський Центральний банк: склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи, юридична сила рішень.

Рахункова палата: склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи, юридична сила рішень.

Органи та агенції Європейського Союзу

Органи ЄС: статус, функції та завдання. Джерела правового статусу органів ЄС.

Економічний та соціальний комітет: склад, порядок формування, повноваження, юридична сила рішень. Участь у законодавчому процесі в ЄС.

Комітет регіонів: склад, порядок формування, повноваження, юридична сила рішень. Участь у законодавчому процесі в ЄС.

---

Омбудсман: порядок призначення, функції. Порядок звернення до Омбудсману, юридична сила рішень.

Агенції ЄС: статус, функції та завдання. Джерела правового статусу агенцій ЄС.

Європейський інвестиційний банк: функції, формування капіталу та порядок надання інвестицій.

Європейське поліцейське відомство (Європол): мета діяльності та предмети відання, повноваження, керівні органи.

Євроюст: мета діяльності та предмети відання, повноваження, керівні органи.

Європейська оборонна агенція: мета діяльності та предмети відання, повноваження, керівні органи.

Законодавчий процес в Європейському Союзі

Поняття законодавчого процесу в ЄС: особливості та основні риси. Основні процедури прийняття рішень в ЄС та суб’єкти законодавчого процесу.

Звичайна законодавча процедура: сфери застосування, стадії.

Спеціальна законодавча процедура: сфери застосування, стадії.

Акти делегованого законодавства: поняття та природа. Суб’єкти прийняття.

Бюджетна процедура. Процедура укладання міжнародних угод.

Опублікування актів інститутів ЄС та набрання ними чинності.

ІІ. ПРАВО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА ПИТАННЯ СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Загальна характеристика права Європейського Союзу. Принципи права Європейського Союзу

Право ЄС: поняття, структура, дія у часі та просторі. Співвідношення понять "право ЄС" і "європей­ське право".

Співвідношення права ЄС з національним правом дер­жав-членів. Принцип верховенства права ЄС щодо національного права держав-членів: історія становлення прин­ципу, поняття, особливості застосування в окремих державах­-членах. Принцип прямої дії права ЄС у націо­нальних правопорядках держав-членів: історія становлення принципу, поняття, умови визнання, відмінність від прямого застосування.

Співвідношення права ЄС з міжнародним публічним правом. Загальновизнані принципи та норми міжнародного права. Конвенція про захист прав людини та основних свобод 1950 р.

Принципи права ЄС: поняття, класифікація, джерела.

Джерела права Європейського Союзу

Джерела права ЄС: види та ієрархія. Зміст поняття acquis commuпautaire ("здобуток Спів­товариства") та особливості застосування цього поняття в законодавстві України.

Загальна характеристика установчих договорів ЄС як джерел первинного права ЄС: структура, порядок внесення змін, географічна і темпоральна сфери дії.

Загальна характеристика джерел вторинного права ЄС. Регламент і директива як джерела право ЄС. Правові акти sui generis як джерела права ЄС. Індивідуальні та рекомендаційні акти ЄС: види, юридична сила, пра­вове значення.

Міжнародні договори як джерела права ЄС.

Питання про існування правила прецеденту щодо рішень Суду ЄС.

Загальні принципи права: поняття, міс­це в ієрархії джерел права ЄС.

Судовий захист права Європейського Союзу

---