ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 25.07.2020

Просмотров: 577

Скачиваний: 4

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Угода між Україною та Європейським поліцейським офісом про стратегічне співробітництво від 04.12.2009 р. // Офіційний вісник України. – 2010. – № 96. – Ст. 3432.

Угода між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз від 18.06.2007 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 10. – Ст. 97.

Угода між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб від 18.06.2007 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 9. – Ст. 86.

Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Закон України № 1629-IV від 18.03.2004 р. // Відомості Верховної Ради. – 2004. – № 29. – Ст. 367.

Про затвердження стратегії інтеграції України до Європейського Союзу: Указ Президента України № 615/98 від 11.06.1998 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 24. – Ст. 870.



Тема 13. Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу

(для самостійного вивчення)


План


1. Поняття та особливості адаптації законодавства України до законодавства ЄС.

2. Загальна характеристика адаптованого законодавства України у сферах, визначених ст. 51 Угоди про партнерство і співробітництво 1994 р.

3. Інституційний механізм адаптації законодавства України до законодавства ЄС.


Рекомендована література


Угода про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими співтовариствами та їх державами-членами від 14.06.1994 р. // Офіційний вісник України. – 2006. – № 24. – Ст. 1794.

Порядок денний асоціації Україна – ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію. – С. 27-28. / Міжнародний документ № 994-990 вiд 20.11.2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=994_990

Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Закон України № 1629-IV від 18.03.2004 р. // Відомості Верховної Ради. – 2004. – № 29. – Ст. 367.

Деякі питання адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Постанова Кабінету Міністрів України № 1365 від 15.10.2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 42. – Ст. 2763.

Про утворення Державного департаменту з питань адаптації законодавства: Постанова Кабінету Міністрів України № 1742 від 24.12.2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 52. – Ст. 3447.

Євглевська О. Л. Адаптація законодавства як умова майбутнього членства України в Європейському Союзі // Державне будівництво та місцеве самоврядування. – 2009. - № 17. – С. 118-129.

Железняк Н. Проблеми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу // Право України. – 2004. – № 11. – C. 140-143.

Кравчук І. Адаптація права України до права Європейського Союзу: цілі, етапи, пріоритети // Право України. – 2004. – № 10. – C. 132-135.

Куровська І. Проблеми процесу гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 9. – C. 110-112.


Мінка П. Я., Торохтій Ю. З. Проблема адаптації законодавства України до принципів права Євросоюзу / П. Я. Мінка, Ю. З. Торохтій // Право і суспільство. – 2009. – № 4. – С. 17-21.

Муравйов В.І. Асоціація як перший крок до інтеграції // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2009. – Вип. 86, ч. 1. – С.85-96.

Пономаренко Є. В. Центральні органи виконавчої влади у системі суб’єктів забезпечення євроінтеграційних процесів в Україні / Є. В. Пономаренко // Вісник Харківського Національного університету внутрішніх справ. – 2009. – Вип. 3 (46). – С. 146-155.

Рабінович С. П. Гармонізація права України з правом Євросоюзу у контексті проблеми балансування пріоритетів національної правової політики / С. П. Рабінович // Приватне право і підприємництво. – 2009. – Вип. 8. – С. 152-155.







  1. ПОТОЧНИЙ (МОДУЛЬНИЙ) КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

СТУДЕНТІВ


Опис предмета курсу



Курс

Галузь освіти, кваліфікаційний

рівень

Характеристика

навчального курсу

(структура залікового

кредиту)


Кількість кредитів

ECTS: 5,5






Модулів: 3




Змістових модулів: 2



Загальна кількість

годин: 72




Тижневих годин: 4


0304

Право”



8.03040201

Магістр”

Обов’язкова:



Модуль I


Лекції: 20


Семінарські заняття: 14



Модуль ІI



Індивідуальна робота: 10



Модуль III


Самостійна робота: 28

Види контролю:

поточний модульний

контроль; іспит



ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОЧНОГО МОДУЛЬНОГО

КОНТРОЛЮ


Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни "Основи права Європейського Союзу" здійснюється на основі результатів поточ­ного модульного контролю (ПМК) та підсумкового контролю знань (ПКЗ). Загальним об'єктом оцінювання знань студентів є відповідні частини навчальної програми з дисципліни "Основи права Європейського Союзу", засвоєння якої перевіряється під час ПМК.

Завданням ПМК є перевірка розуміння та засвоєння навчального ма­теріалу відповідного змістовного модулю, здатності осмислити зміст тем навчально­го курсу, умінь самостійно опрацьовувати нормативні та літературні джерела, вмінь публічно чи письмово представити певний ма­теріал.

Об'єктом ПМК рівня знань та умінь студентів є:

  • успішність на практичних заняттях;

  • виконання модульних контрольних завдань.

Оцінювання результатів ПМК здійснюється викладачем наприкінці вивчення кожного змістового модуля.

Критеріями оцінювання ПМК є:

- робота студента на лекціях (ведення конспектів лекцій) - від 0 до 5 балів за модуль та семінарських заняттях - від О до 5 балів за модуль;

- виконання завдань для самостійного опрацювання: а) самостійне опрацювання тем у цілому чи окремих питань теми; б) написання рефератів - від 0 до 5 балів за модуль;


- виконання модульних контрольних завдань (тестування) - від 0 до 10 балів за модуль.

Вибір варіанта тесту належить викладачу. Конкретний перелік тестів, порядок і час їх складання, критерії оцінювання визначаються кафедрою та доводяться до відома студентів на початку навчального року, що передує їх проведенню.

Підсумковий бал за результатами ПМК оформляється під час останнього семінарського заняття. Кожен модуль оцінюється у 25 балів. Результати ПМК знань студентів вносяться до відомості обліку поточної успіш­ності та є основою для визначення загальної успішності студен­та і враховуються (за необхідністю) при виставленні балів ПКЗ. Загальна кількість балів за ПМК складає 50.

У разі невиконання завдань ПМК з об'єктивних причин студенти мають право за дозволом декана (викладача) скласти їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок скла­дання визначає кафедра.



6. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ


Самостійна робота - вид позааудиторної роботи студен­та навчального характеру, яка спрямована на вивчення програ­много матеріалу навчального курсу.

Під час самостійної роботи студент повинен самостійно опрацювати конспекти лекцій, літературу, нормативні акти до тем, що виносяться на практичні заняття.

Формами самостійної роботи є:

- виконання домашніх завдань;

- доопрацювання матеріалів лекції;

- робота в інформаційних мережах;

- опрацювання додаткової літератури;

- складання конспектів тем, що виносяться для самостійного вивчення;

- підготовка контрольних навчальних заходів.



7. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ


Згідно з "Положенням про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців" індивідуальна робота студентів з основ права Європейського Союзу включає до себе:

  • анотації прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис тощо;

  • написання есе (рефератів) за вузькоспеціальною проблематикою;

  • переклади іноземних текстів встановлених обсягів;

  • участь у студентських кон­ференціях, конкурсах, олімпіадах та інших форм роботи.

Вибір студентом видів індивідуальної роботи здійсню­ється за власними інтересами та попереднім узгодженням з ви­кладачем. Завдання для індивідуальної роботи студент отримує на початку навчального року.

Організацію, контроль та оцінку якості виконання ін­дивідуальної роботи студентів здійснює куратор, який закріп­люється кафедрою за студентською навчальною групою. Ре­зультати індивідуальної роботи студента оцінюються не пізніш ніж за 15 днів до початку екзаменаційної сесії, під час якої він має скласти "Основи права Європейського Союзу". За індивідуальну роботу сту­дент отримує максимально 10 балів.



8. ПРОГРАМНІ ПИТАННЯ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ОСНОВИ ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ»



  1. Історичні передумови європейської інтеграції.

  2. Реалізація ідеї європейської інтеграції після Другої світової війни. Етапи формування і розвитку Європейських співтовариств і Європейського Союзу.

  3. Місце Європейського Союзу серед інших європейських міждержавних організацій (Західноєвропейського Союзу, Організації північноатлантичного договору, Ради Європи, Організації з питань безпеки і співробітництва у Європі).

  4. Правове регулювання відносин Європейського Союзу з Європейською асоціацією вільної торгівлі. Правовий статус Європейського економічного простору.

  5. Лісабонська угода: основні напрямки у реформуванні Європейського Союзу.

  6. Завдання, цілі та принципи діяльності Європейського Союзу їх прикладне значення.

  7. Цінності Європейського Союзу та їх правове значення.

  8. Правосуб'єктність Європейського Союзу. Еволюція правосуб’єктності ЄС.

  9. Компетенція Європейського Союзу: юридичні джерела, види компетенції, юридичні процедури розширення компетенції ЄС.

  10. Політична природа Європейського Союзу. Проблема «дефіциту демократії» в Європейському Союзі.

  11. Правова природа Європейського Союзу: основні концепції.

  12. Правовий статус держав-членів Європейського Союзу. Питання про суверенітет держав-членів ЄС.

  13. Набуття членства в Європейському Союзі: вимоги до держав-кандидатів і процедура.

  14. Припинення членства у Європейському Союзі. Умови та можливості.

  15. Призупинення членства у ЄС. Підстави та процедура.

  16. Громадянство Європейського Союзу. Правовий статус громадян ЄС.

  17. Політичні права громадян Європейського Союзу.

  18. Права людини в праві ЄС.

  19. Хартія Європейського Союзу про основні права і свободи: структура, юридична сила.

  20. Фінансування Європейського Союзу. Бюджет ЄС.

  21. Роль національних парламентів у функціонуванні ЄС.

  22. Правове регулювання взаємовідносин Європейського Союзу з Україною. Угода про партнерство і співробітництво між Європейськими співтовариствами та їх державами-членами і Україною.

  23. Історія розвитку відносин між Україною та Європейським Союзом.

  24. Інституційна структура ЄС: загальні принципи побудови і функціонування.

  25. Європейський Парламент: склад і порядок формування, правовий статус депутатів, організаційна структура, повноваження, порядок роботи.

  26. Рада Європейського Союзу: склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи. Президентство ЄС.

  27. Європейська Комісія: склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи.

  28. Законодавчий процес в Європейському Союзі: основні процедури прийняття рішень.

  29. Європейська Рада: склад, повноваження, порядок роботи і прий­няття рішень. Верховний представник ЄС з питань спільної зовнішньої політики і політики безпеки.

  30. Рахункова палата: склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи, юридична сила рішень.

  31. Європейський Центральний банк: склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи, юридична сила рішень.

  32. Омбудсмен: порядок призначення, повноваження, юридична сила рішень.

  33. Економічний і соціальний комітет: склад і порядок формування, повноваження, юридична сила рішень.

  34. Комітет регіонів: склад і порядок формування, повноваження, юридична сила рішень.

  35. Агенції Європейського Союзу.

  36. Судова система Європейського Союзу: принципи побудови, ланки і їх взаємодія

  37. Суд Європейського Союзу: склад і порядок формування, структура. Правовий статус суддів та Генеральних адвокатів.

  38. Загальний суд: склад і порядок формування, структура, юрисдикція. Оскарження рішень.

  39. Юрисдикція Суду ЄС: природа, класифікація проваджень.

  40. Прямі позови в Суді ЄС проти держав-членів.

  41. Прямі позови в Суді ЄС проти інститутів Європейського ЄС: скасування правових актів внаслідок оскарження їх законності, оскарження бездіяльності.

  42. Звернення національних судів держав-членів до Суду ЄС за преюдиціальною постановою (висновком).

  43. Порядок розгляду справ і прийняття рішень Судом ЄС. Виконання рішень Суду ЄС.

  44. Право Європейського Союзу: поняття, структура, дія в часі та в просторі, співвідношення з поняттям «європейське право».

  45. Співвідношення права ЄС з національним правом держав-членів і міжнародним публічним правом.

  46. Джерела права Європейського Союзу: види та ієрархія. Зміст поняття acquis communautaire («здобуток Співтовариства»).

  47. Загальна характеристика Договору про Європейський Союз: структура, зміст, порядок прийняття та внесення змін.

  48. Загальна характеристика Договору про функціонування Європейського Союзу: структура, зміст, порядок прийняття та внесення змін.

  49. Регламент і директива як джерело право Європейського Союзу.

  50. Принципи пропорційності та субсидіарності в праві Європейського Союзу.

  51. Індивідуальні та рекомендаційні акти Європейського Союзу: види і юридична сила.

  52. Міжнародні договори як джерело права Європейського Союзу.

  53. Питання про існування правила прецеденту щодо рішень Суду ЄС.

  54. Загальні принципи права ЄС: поняття, місце в ієрархії джерел права ЄС.

  55. Принцип верховенства права Європейського Союзу щодо національного права держав-членів.

  56. Пряма діл права ЄС у національних правопорядках держав-членів: поняття, умови визнання, правові наслідки, відмінність від прямого застосування.

  57. Оприлюднення джерел права ЄС. Офіційні мови ЄС.

  58. Відповідальність держав-членів перед фізичними і юридичними особами за порушення права Європейського Союзу.

  59. Відповідальність Європейського Союзу перед приватними особами за порушення права
    ЄС.

  60. Захист права ЄС у національних судах держав-членів.




9.СПИСОК ТЕМ ІНДИВІДУАЛЬНИХ РОБІТ

  1. Основні принципи побудови інституційної системи (механізму) у Європейському Союзі.

  2. Розподіл компетенції між державами-членами ЄС та Європейським Союзом.

  3. Еволюція компетенції Європейського Союзу і її відображення у праві ЄС.

  4. Законодавчий процес у Європейському Союзі.

  5. Проблема «дефіциту демократії» і її подолання у Європейському союзі.

  6. Судова система Європейського Союзу.

  7. Юрисдикція Суду ЄС.

  8. Європейський Економічний простір, правова природа.

  9. Правова природа ЄС. Основні підходи до визначення правової природи Європейського Союзу.

  10. Європейський парламент у системі інститутів ЄС.

  11. Еволюція правового статусу Європейської Ради.

  12. Президенство у Європейському Союзі.

  13. Функції Комітету постійнх представників (КОРЕПЕР).

  14. Правове положення і повноваження Верховного представника ЄС з питань спільної зовнішньої політики і політики безпеки.

  15. Агенції Європейського Союзу. Їх місце в організаційному механізмі ЄС.

  16. Європейська цивільна (громадська) служба: правові основи побудови і діяльності.

  17. Міжнародна правосуб’єктність ЄС.

  18. Зовнішньополітична функція у ЄС.

  19. Визначення і місце аquis communautaire у правопорядку ЄС.

  20. Критерї членства у Європейському Союзі.

  21. Громадянство Європейського Союзу.

  22. Принцип верховенства права ЄС.

  23. Принцип прямої дії права ЄС.

  24. Принципи субсидіарності і пропорційності.

  25. Право Європейського Союзу – нова правова система. Її сутність, тенденції еволюції.

  26. Співвідношення права Європейського Союзу і права його держав-членів.

  27. Особливості субєктів європейського права.

  28. Елементи наднаціональності в Європейському Союзі і його правовій системі.

  29. Особливості вторинного права ЄС.

  30. Рішення як джерело права ЄС.

  31. Міжнародні договори в праві ЄС.

  32. Прецеденти Суду ЄС як джерела права ЄС.

  33. Правові аспекти спільної зовнішньої політики та політики безпеки в ЄС.

  34. Правові основи візової та іміграційної політики в ЄС.

  35. Шенгенске право – особливий компонент в системі права Європейського Союзу.

  36. Свобода руху осіб у Європейському Союзі.

  37. Становлення принципу захисту прав людини у праві ЄС.

  38. Хартія основних прав Європейського Союзу і проблеми її конституційного розвитку.

  39. Кодифікація и прогресивний розвиток прав людини у Хартії основних прав ЄС.

  40. Особливості захисту права Європейського Союзу у національних судах держав-членів.

  41. Співробітництво держав-членів ЄС в кримінально-правовій сфері.

  42. Питання боротьби зі злочинністю в праві Європейського Союзу.

  43. Правовой статус и деятельность Европола.

  44. Україна – сусід Європейського Союзу. Особливості політики сусідства.

  45. Основні напрямки адаптації законодавства України до права ЄС.





  1. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ


Підсумкове оцінювання рівня знань студентів з основ права Європейського Союзу здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК), індивідуальної роботи студентів та підсумкового контролю знань студентів (ПКЗ) за 100-баль­ною шкалою. Завдання ПМК та індивідуальної роботи студен­тів оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів; завдання, що ви­носяться на ПКЗ, - від 0 до 50 балів.


ПКЗ з основ права Європейського Союзу проводиться у формі іспиту з основних питань, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання з сучасними політико-правовими проблемами.

Конкретний перелік питань та завдань, що охоплюють весь зміст навчальної дисципліни, критерії оцінювання екзаме­наційних завдань, порядок і час їх складання визначаються ка­федрою і доводяться до студентів на початку навчального ро­ку. До екзаменаційного білета включаються три питання.

До відомості обліку підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах ПМК, індивідуальної роботи студе­нтів та ПКЗ.

Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виставля­ється в залікову книжку згідно зі шкалою, наведеною нижче.


Оцінка за

шкалою ЕСТS





Визначення

Оцінка

за націо-нальною шкалою

Оцінка за

100-бальною шкалою, що

використову-

ється в НЮАУ

А

Відмінно – відмінне вико-нання лише з незначною кількістю помилок

5

90-100

В

Дуже добре – вище сере-днього рівня з кількома по-милками

4

80 – 89

С

Добре – у загальному пра-вильна робота з певною кіль-кістю незначних помилок


75-79

D

Задовільно – непогано, але із значною кількістю недоліків

3

70-74

Е

Достатньо – виконання задо-вольняє мінімальні критерії


60-69

FX

Незадовільно – потрібно по-працювати перед тим, як перескласти

2

35-59

F

Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс


1-34

Зміст


1. Вступ...........................................................................................................................................

2.Загальний розрахунок годин, лекцій, практичних занять, самостійної роботи..............................................................................................................................................

3. Програма навчальної дисципліни «Основи права Європейського Союзу»...........................

4. Завдання до практичних занять та самостійної роботи……………………………………….

5. Поточний (модульний) контроль знань студентів...................................................................

6. Самостійна робота.........................................................................................................................

7. Індивідуальна робота студентів....................................................................................................

8. Програмні питання з навчальної дисципліни «Основи права Європейського Союзу»……….

9. Список тем індивідуальних………………………………………………………………………

10. Критерії оцінки успішності студентів з навчальної дисципліни «Основи права Європейського Союзу»..........................................























Навчальне видання



НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ

ПОСІБНИК


ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ