ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 31.07.2020
Просмотров: 9026
Скачиваний: 5
Розділ 12. Державні соціальні допомоги
повинно бути мотивованим. У необхідних випадках орган, який призначає допомогу, може за погодженням з отримувачем допомоги провести обстеження його доходів та побутових умов.
Повідомлення про призначення державної соціальної допомоги або відмова у її призначенні надається заявникові у письмовій формі разом з поясненням порядку її оскарження.
Запитання для самоконтролю
1. Дайте визначення поняття «державна соціальна допомога». У
чому полягає відмінність державних допомог від інших виплат у системі соціального забезпечення?
2. Які види державних соціальних допомог ви можете назвати? За
якими критеріями їх можна класифікувати?
3. Як визначається розмір допомоги малозабезпеченим сім'ям?
4. Хто є суб'єктом права на отримання субсидій на оплату житлово-
комунальних послуг?
5. Як обчислюється сукупний дохід сімей — одержувачів соціаль-
ної допомоги?
6. Назвіть розміри різних видів державних допомог сім'ям з
дітьми.
7. Назвіть суб'єктів отримання допомоги особам, які не мають пра-
ва на пенсію.
8. Назвіть підстави відмови у призначенні різних видів державних
соціальних допомог.
Література
1. Иванова Р. И., Тарасова В. А. Пособия по соціальному обеспече-
нию. — М.: Юрид. лит. — 1997.
2. Статків Б. І. Юридичні факти в праві про допомоги / Проблеми
права: науково-практичний збірник. — Вип. 1. — Чернігів: Юрист, 1997. — С. 22-42.
3. Стичинський Б. Соціальний захист громадян: проблеми І гаран-
тії // Право України. — 1993. — Хе 3.
432
—
.-*■**---------------------------------------------------------------------------------------------.......___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
щя
■ ДО і
:*€< -^ ...
Л''
.- ;$л
Розділ 13 Соціальні пільги
13.1. Поняття та ознаки соціальних пільг, їх класифікація
Чинне законодавство не містить визначення соціальних пільг, хоч сам термін вживається і в літературі, і в правових актах доволі часто. Загалом правова база, якою регулюються відносини забезпечення громадян державними пільгами, налічує понад 25 законів Верховної Ради України та актів Кабінету Міністрів України.
Спроба обґрунтувати юридичну природу пільг, визначити їх була зроблена науковцями різних галузевих дисциплін — трудового, цивільного, адміністративного, фінансового та інших правничих наук. Майже всі вони виходять з того, що державними пільгами є повне або часткове звільнення громадян від виконання обов'язку чи надання їм додаткових прав.
Для характеристики соціальних пільг важливо виділити їх основні ознаки.
По-перше, пільги спрямовуються на більш повне задоволення інтересів суб'єктів, полегшення умов їх життєдіяльності. Метою встановлення пільг є соціальний захист, поліпшення становища окремих категорій громадян.
По-друге, вони є своєрідним відхиленням від єдиних положень нормативного характеру та виступають способом юридичної диференціації прав громадян, елементом їх спеціального правового статусу. Так, для певних категорій громадян вста-
433
Розділ 13. Соціальні пільги
новлені правила, які полегшують вступ до навчальних закладів, гарантують безплатний проїзд у громадському транспорті, зменшують розмір оплати житлово-комунальних послуг тощо.
По-третє, соціальні пільги виступають правомірними винятками виконання особою обов'язків, передбачених законодавством.
І, по-четверте, вони закріплюються переважно у законах, якими визначаються особливості спеціального правового статусу певних категорій громадян.
Незважаючи навіть на ці єдині для всіх соціальних пільг ознаки, система їх є доволі неоднорідною.
Зазвичай пільги виділяють за їх галузевою належністю. [ Провідну роль за таким поділом відіграють пільги у сфері соціального захисту населення. Одні з них надаються громадянам, які з огляду на життєві обставини потребують особливої уваги до себе. За своєю природою ці пільги є частиною дер- ~ жавної системи соціального забезпечення. Інший вид пільг і пов'язаний із службовим статусом особи чи видом її трудової З діяльності. З урахуванням цих двох спрямувань державних | пільг можна виділити соціальні та професійні пільги.
Необхідність такого розмежування зумовлена науковою та законодавчою дискусією щодо доцільності збереження чи скасування державних пільг та визначення політики держави щодо їх забезпечення. Проблема полягає у тому, аби визначитись: збереження державних пільг є обов'язком чи правом держави щодо певних суб'єктів, яким такі пільги призначені? З цього приводу навіть було порушено справу, яку розглядав Конституційний Суд України про визнання неконституційними положення законів України «Про Державний бюджет на 2001 рік» та «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів»1. Вказаними законами призупинялась дія
1 Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 р. № 5-рп/2002 у справі за конституційними поданнями 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 58, 60 Закону України «Про Державний бюджет України на 2001 рік» та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 2, 3, 4, 5, 8, 9 ч. 1 ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2001 рік» і підпункту 1 пункту 1 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів».
434
13.1. Поняття та ознаки соціальних пільг. їх класифікація
всіх пільг громадян. Можливо, саме розмежування пільг на соціальні та професійні дозволить обґрунтувати природу цих пільг та визначити роль держави щодо їх забезпечення.
Соціальними пільгами є ті, що надаються для життєзабезпечення громадян у зв'язку із зниженням рівня їх доходів нижче прожиткового мінімуму або втратою (зниженням) працездатності. Ці пільги належать до видів соціального забезпечення. Правовою підставою надання громадянам соціальних пільг є: 1) настання соціального ризику за обставин, передбачених у законодавстві; 2) наявність у особи особливих заслуг перед державою, пов'язаних з такими публічними подіями державного чи міжнародного значення, як воєнні дії, техногенні катастрофи, стихійні лиха тощо.
Отже, соціальна пільга — це законодавче звільнення (повне чи часткове) особи від виконання нею свого обов'язку або надання їй додаткових прав при настанні соціального ризику чи за наявності у такої особи значних заслуг перед державою, пов'язаних з певними публічними подіями.
Соціальні пільги є додатковим видом соціального забезпечення; вони надаються незалежно від того, одержує особа пенсію, допомоги чи заробітну плату. їх роль полягає у забезпеченні додаткової підтримки особам, у яких пенсія та заробітна плата є меншими від прожиткового мінімуму. Соціальні пільги спрямовані на реалізацію конституційного права кожного громадянина на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Збереження соціальних пільг є обов'язком держави. Вона повинна забезпечити громадянам доходи не нижче від базового державного соціального стандарту — прожиткового мінімуму. Якщо ж сукупний дохід громадян перевищує вартісну величину прожиткового мінімуму, держава звільняється від такого обов'язку.
На відміну від соціальних, професійними вважаються пільги, які не залежать від настання соціального ризику і пов'язані з професійною діяльністю їх одержувачів. Вони нада-
435
Розділ 13. Соціальні пільги______________________________________________
ються державою з метою матеріально-побутового забезпечення працівників окремих професій (наприклад, пільги військовослужбовцям, суддям, службовим особам органів внутрішніх справ, медичним працівникам тощо) та є додатковим стимулом, заохоченням таких працівників до належного виконання ними своїх трудових обов'язків або компенсацією за відповідні умови праці. Професійні пільги не є видом соціального забезпечення, а отже, не можуть бути предметом нашого розгляду. Збереження професійних пільг — це лише право держави, а не її обов'язок.
Як засвідчують розрахунки Ради з вивчення продуктивних сил Національної академії наук, право на пільги відповідно до законодавства мають: за соціальним статусом — 31 % населення; за професійною ознакою — 13,8 % .
Система соціальних пільг в Україні (у кількісному еквіваленті) є доволі розвиненою. Проте рівень соціальної захищеності населення все ще залишається недостатнім. До недоліків сучасної державної системи соціальних пільг можна
віднести:
1) відсутність системного нормативно-правового акта, яким би комплексно визначались підстави, суб'єкти, види та механізм надання соціальних пільг;
2) недосконалість механізму надання пільг, оскільки реально ними можуть скористатися не всі, хто має на них право (наприклад, правом безоплатного проїзду міським транспортом користуються лише пенсіонери, які проживають у місті; натомість сільські жителі таку пільгу практично використовувати не можуть);
3) відсутність спеціальної системи моніторингу доходів сімей, а тому важко визначити тих осіб, яким забезпечення є найбільш необхідним;
4) підприємства та організації, на які покладається обов'язок надання пільг, не мають єдиної методики обчислення фактичної вартості окремих видів пільг та методики обліку наданих пільг. Відсутня також статистична звітність щодо фактичної вартості пільг та стану їх фінансування.
436
13.2. Пільги на житлово-комунальні послуги
Усі соціальні пільги, передбачені чинним законодавством, поділяються на окремі види. При цьому критерії такого поділу є найрізноманітнішими.
Зокрема, диференціація соціальних пільг у законодавстві здійснюється за суб'єктами, яким вони надаються. Передбачено надання пільг: ветеранам війни; ветеранам праці; особам, які мають особливі заслуги перед державою; багатодітним сім'ям; особам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи; дітям-сиротам; реабілітованим особам, пенсіонерам, інвалідам, дітям-інвалідам та ін.
За терміном надання соціальні пільги можна класифікувати на: постійні, що надаються впродовж тривалого часу; тимчасові, що надають на певний обумовлений період. Окремо виділяють так звані надзвичайні пільги. Вони надаються у зв'язку з певними обставинами.
За ступенем персоніфікації соціальні пільги поділяють на одноособові (наприклад, пільга щодо оплати медикаментів, забезпечення санаторно-курортним лікуванням) та сімейні (пільга на оплату житлово-комунальних послуг). З огляду на періодичність виплати виділяють одноразові (забезпечення спецавтотранспортом) та щомісячні (оплата житла) пільги.
І нарешті, за змістом усі соціальні пільги можна поділити на: житлово-комунальні, медико-реабілітаційні, транспортні, соціально-побутові, пенсійні та соціально-трудові.
13.2. Пільги на житлово-комунальні послуги
Житлово-комунальні послуги — це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил (ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Найбільш поширеною пільгою у сфері житлово-комунальних послуг є звільнення або зменшення плати за житло та (або) комунальні послуги.
437
Розділ 13. Соціальні пільги______________________________________________
Потрібно зазначити, що при наданні пільг щодо оплати за житло враховується не вся площа будинку (квартири), а лише в межах норми, яка є однаковою для всіх громадян: 21 кв. м опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні і має право на зниження оплати, та додатково 10,5 кв. м на сім'ю.
До комунальних послуг належать: водопостачання, включаючи постачання водою для господарсько-побутових потреб; гаряче водопостачання; користування тепловою енергією; вивезення побутових відходів; водовідведення, включаючи обслуговування вигрібних ям загального та особистого користування в садибах житлових будинків; газ, у тому числі зріджений, що використовується для опалення житлових приміщень, підігріву води в будинках, які не мають централізованого гарячого водопостачання; користування електроенергією.
Пільги щодо плати за користування електроенергією в гаражах, дачних будинках і на садових ділянках не надаються, за винятком тих випадків, коли споруди розташовані на присадибних ділянках за місцем проживання.
Повністю від оплати за житло та комунальні послуги незалежно від форми власності житлового фонду, а також від плати за користування позавідомчою охоронною сигналізацією житла звільняються особи, які мають особливі заслуги перед державою, а також члени їхніх сімей, які проживають спільно з ними. Зазначена пільга зберігається за дружиною (чоловіком), батьками померлих Героїв Радянського Союзу; повних кавалерів ордена Слави; нагороджених чотирма і більше медалями «За відвагу»; Героїв Соціалістичної Праці та повних кавалерів ордена Трудової Слави, незалежно від часу їх смерті.
Правом на зниження плати за користування житлом чи комунальними послугами користуються: 1) інваліди війни — у розмірі 100 % вартості оплати за користування житлом чи комунальними послугами; 2) учасники бойових дій та особи, які прирівняні до них, — 75 %; 3) учасники війни та
438
13.2. Пільги на житлово-комунальні послуги
особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» — 50 %.
Сім'ям інвалідів війни, учасників бойових дій та осіб, які прирівнюються до них, — 75 %; сім'ям учасників війни та осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у складі яких є лише непрацездатні особи, надається відповідна знижка (100 % , 75 % , 50 %) за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі — 42 кв. м на кожну особу, яка має право на знижку, та 21 кв. м на сім'ю.
Оплата за житло та комунальні послуги знижується на 50 % також: 1) реабілітованим громадянам; 2) громадянам, які належать до І та II категорій постраждалих від Чорнобильської катастрофи; 3) дружині (чоловікові) померлих громадян (які належать до категорії постраждалих від катастрофи); 4) дружині (чоловікові) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які належать до III категорії, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою; 5) опікуну (на час опікунства) дітей померлих громадян, які належать до І, II, III категорії постраждалих від Чорнобильської катастрофи); 6) ді-тям-інвалідам, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою.
Громадяни, які належать до III і IV категорій постраждалих від Чорнобильської катастрофи, мають право на відшкодування 50 % вартості палива, придбаного в межах встановлених норм, якщо вони проживають у будинках, що не мають центрального опалення, на час постійного проживання або постійної роботи (навчання) у зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Пільги при оплаті за користування житлом та комунальними послугами іншим категоріям громадян (наприклад, інвалідам загального захворювання) законодавством не передбачені, але органи місцевого самоврядування можуть на-