Файл: право соціального забезпечення.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 31.07.2020

Просмотров: 9017

Скачиваний: 5

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

—   пріоритетність надання соціальних послуг неповнолітнім, а також особам, які не можуть себе обслуговувати за станом здоров'я, при відсутності інших осіб, які повинні їх доглядати або утримувати. Цим категоріям осіб соціальні послуги надаються безплатно;

— конфіденційність. Відомості особистого характеру, які стали відомими працівникам установі закладів соціального обслуговування при наданні соціальних послуг становлять професійну таємницю і не підлягають розголошенню.

Соціальне обслуговування зазвичай здійснюється у формі надання соціальних послуг, а подекуди й у формі матеріальної підтримки. Соціальні послуги можуть бути різноманітними за своїм характером. Найчастіше їх розглядають як комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя.

Залежно від мети надання соціальні послуги поділяють на: соціально-побутові, соціально-медичні, психологічні, психолого-педагогічні, соціально-економічні, правові, послуги по соціальній і професійній реабілітації та адаптації, послуги з працевлаштування та інформаційні послуги.

Рідше соціальне обслуговування здійснюється у вигляді матеріальної підтримки. Вона полягає у наданні особі, яка

456

14.1. Поняття, види та принципи соціального обслуговування

перебуває у складних життєвих обставинах, матеріальних благ: продуктів харчування, засобів санітарії і особистої гігієни, засобів догляду за дітьми, одягу, взуття, та інших предметів першої необхідності, палива, а також технічних і допоміжних засобів реабілітації.

Ще рідше соціальне обслуговування здійснюється як надання грошової допомоги чи грошової компенсації.

Соціальне обслуговування фінансується, як правило, за рахунок коштів Державного та місцевого бюджетів. Однак такі види соціального обслуговування, як соціальна реабілітація інвалідів, санаторно-курортне лікування, забезпечення протезно-ортопедичними виробами і забезпечення засобами пересування можуть надаватися також за рахунок коштів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо особа, яка потребує соціального обслуговування, є застрахованою в системі загальнообов'язкового соціального страхування.

За рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування застрахованим особам також надається страхове соціальне обслуговування у зв'язку з втратою працездатності (медичне та інше обслуговування), а також обслуговування у зв'язку з втратою роботи.

Соціальне обслуговування переважно надається безоплатно. Хоча існують випадки, коли передбачається часткова або повна компенсація вартості наданих послуг.


Безоплатне соціальне обслуговування державними та комунальними суб'єктами в обсягах, визначених державними стандартами соціального обслуговування, надається:

—  громадянам, які нездатні до самообслуговування через похилий вік, хворобу, інвалідність і не мають рідних, котрі повинні забезпечити їм догляд та допомогу;

—   громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв'язку з безробіттям, стихійними лихами, катастрофами, які є біженцями внаслідок збройних та міжетнічних конфліктів, за умови, що середньомісячний сукуп-

457

Розділ 14. Соціальне обслуговування

ний дохід цих осіб є нижчим від встановленого прожиткового мінімуму;

— дітям та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв'язку з інвалідністю, хворобою, сирітством, безпритульністю, малозабезпеченістю, конфліктами чи жорстоким ставленням до них у сім'ї.

Найпоширенішими видами соціального обслуговування, що мають самостійне юридичне значення та встановлені чинним законодавством, є:

1)   соціальне обслуговування громадян похилого віку (стаціонарне або вдома),

2) соціальне обслуговування дітей (стаціонарне, за місцем навчання або проживання),

3)  соціальна реабілітація інвалідів (працевлаштування, освіта),

4) санаторно-курортне лікування,

5) забезпечення протезно-ортопедичними виробами,

6) забезпечення засобами пересування.

14.2. Соціальне обслуговування громадян похилого віку

Соціальне обслуговування громадян похилого віку здійснюється вдома або у спеціалізованих установах (стаціонарне соціальне обслуговування). Зазвичай воно надається безоплатно, хоч у деяких випадках, визначених законодавством, здійснюється за плату.

Вдома соціальні послуги пенсіонерам та одиноким непрацездатним громадянам надаються структурними підрозділами територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, які створюються за рішенням відповідних органів місцевої виконавчої влади за погодженням з головним управлінням праці і соціального захисту населення обласної державної адміністрації1.

1 Наказ Міністерства соціального захисту України «Про затвердження типових положень (взірцевих) про територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян і про відділення соціальної допомоги вдома» від 1 квітня 1997 р. № 44 // Офіційний вісник України, — 1997. — № 39, —Ст. 57.

468

14.2. Соціальне обслуговування громадян похилого віку

Структурні підрозділи територіальних центрів одиноких непрацездатних громадян надають послуги безплатно. Однак тим непрацездатним громадянам, які мають працездатних родичів і спроможні самостійно або з їхньою допомогою задовольняти свої соціально-побутові потреби, надаються платні соціальні послуги (доставка продуктів харчування, обідів, палива, виконання різного роду ремонтних робіт, оранка і обробіток городів, транспортні послуги). Та обставина, що послуги надаються за певну плату і здійснюються на основі договору, не змінює природи цих послуг1. Вони є соціальними, оскільки їх потребують громадяни, які самостійно неспроможні себе обслуговувати через непрацездатність або похилий вік.


Одним із структурних підрозділів територіального центру є відділення соціальної допомоги вдома, яке створюється за наявності не менше 80-ти одиноких непрацездатних громадян, які мешкають на відповідній території та потребують соціально-побутової допомоги вдома.

Відділення приймає на обслуговування одиноких непрацездатних громадян (пенсіонерів), у тому числі одинокі (бездітні) подружні пари та інвалідів І і II груп незалежно від віку, які частково або значно втратили здатність до самообслуговування і за висновками медичного закладу потребують соціально-побутового обслуговування та догляду в домашніх умовах на підставі картки медичного огляду, акта обстеження матеріально-побутових умов проживання та особистої заяви. До числа одиноких непрацездатних громадян належать громадяни, в тому числі подружжя, які не мають працездатних родичів, що за законом зобов'язані їх утримувати.

Крім надання безоплатних послуг, в окремих випадках відділення може надавати платні послуги і приймати на обслуговування непрацездатних громадян, які мають працездатних дітей або родичів, котрі відповідно до чинного законодавства зобов'язані їх утримувати, але з поважних причин

1Захаров М. Л., Тучкова 9. Г. Право социального обеспечения России: Учебник. — М., 2001. —С. 505.

459

Розділ 14. Соціальне обслуговування

не мають можливості здійснювати за ними догляд (проживають в іншому населеному пункті або окремо, і за станом здоров'я чи через територіальну віддаленість не можуть допомагати батькам, перебувають у відрядженні, на лікуванні та ін.). У таких випадках непрацездатні громадяни, які одержують пенсію в мінімальних розмірах, обслуговуються безплатно, а ті з них, які одержують пенсію у розмірі, більшому від мінімального, вносять плату у розмірі 5 % від одержуваної пенсії.

Між одиноким непрацездатним громадянином і відділенням укладається договір, у якому передбачаються види послуг, що надаватимуться соціальним працівником безплатно. Обумовлюються також умови, періодичність і терміни їх надання.

Соціальний працівник відділення, згідно з висновками лікарів про стан здоров'я одинокого на умовах, визначених договором, та погодженим з обслуговуваним громадянином графіком, але не рідше двох разів на тиждень відвідує закріплених за ним громадян і надає передбачені договором послуги, виявляє додаткові потреби, вживає заходів щодо їх виконання.

Протипоказаннями для прийняття на обслуговування відділенням є наявність у громадянина інфекційних, онкологічних захворювань, СШДу, захворювань на наркоманію, алкоголізм, психічних захворювань, за винятком неврозів, неврозоподібних станів при соматичних захворюваннях, легкого ступеня дебільності, інтелектуально-мнестичних розладів та судорожних синдромів різної етимології без слабоумства і виражених змін особистості.


Обслуговування громадян відділенням припиняється за рішенням завідуючого відділенням у разі:

—  поліпшення стану здоров'я громадянина відповідно до висновків лікарів закладів охорони здоров'я (медичної карти);

—  встановлення наявності у громадянина працездатних дітей, які відповідно до чинного законодавства зобов'язані

460

14.2. Соціальне обслуговування громадян похилого віку

його доглядати, проживають в одному й тому ж населеному пункті або разом з ним і не мають поважних причин для звільнення від обов'язків щодо догляду за ним;

— направлення громадянина до стаціонарного відділення територіального центру, будинку-інтернату для громадян похилого віку, пансіонату, психоневрологічного інтернату, будинку для ветеранів та інших закладів;

— переїзду на нове місце проживання. У такому разі особа може отримувати соціальні послуги за новим місцем проживання;

— виявлення протипоказань для обслуговування;

—   систематичного грубого ставлення до соціального працівника;

— смерті громадянина.

Про припинення обслуговування громадянина робиться відмітка в журналі обліку із зазначенням дати і підпису керівника.

В територіальних центрах утворюються також інші відділення, які надають соціальні послуги. Так, до відділення організації надання грошової та натуральної адресної допомоги беруться на облік і обслуговуються малозабезпечені непрацездатні громадяни, які відповідно до акта обстеження матеріально-побутових умов проживання потребують грошової та різних видів натуральної допомоги (продуктами харчування, організації харчування в їдальнях або вдома, забезпечення одягом, взуттям, білизною та їх лагодженні, предметами першої необхідності, допомоги у виконанні різних видів ремонтних робіт квартир, вікон, дверей, санвузлів, дахів, парканів, побутової техніки, перукарських послуг, допомоги в обробітку присадибних ділянок, придбанні палива і розпилюванні дров тощо);

Відділення може організовувати пункти прийому від населення, окремих громадян, підприємств, установ, організацій продуктів харчування та одягу, взуття, головних уборів, предметів першої необхідності, коштів для забезпечення потреб малозабезпечених громадян тощо.

461

Розділ 14. Соціальне обслуговування

До відділень соціально-побутової та медико-соціальної реабілітації приймаються непрацездатні громадяни незалежно від сімейного стану, які не потребують постійного стороннього догляду і не мають медичних протипоказань для перебування в колективі, на підставі особистої заяви і карти медичного огляду.

Відділеннями організовується і проводиться комплекс соціально-оздоровчих заходів, соціально-психологічної, трудової реабілітації, консультацій лікарів та інших спеціалістів, організації дозвілля, спрямованих на підтримання життєдіяльності і соціальної активності пенсіонерів, інвалідів та одиноких непрацездатних громадян.


У територіальних центрах також може надаватися стаціонарне обслуговування непрацездатних громадян, яке здійснюється стаціонарними відділеннями територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян.

До стаціонарного відділення на постійне проживання та повне державне утримання приймаються одинокі непрацездатні громадяни, які не мають працездатних дітей і за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду, соціального обслуговування та медичної допомоги.

Право на першочергове влаштування до стаціонарного відділення мають ветерани війни, особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і належать до І, II і III категорій.

Ветерани праці і одинокі громадяни похилого віку мають переважне право на прийом до структурних підрозділів територіального центру.

При наявності вільних місць за рішенням місцевих органів влади до стаціонарного відділення можуть прийматися непрацездатні громадяни, які мають працездатних дітей або родичів, які відповідно до чинного законодавства зобов'язані

462

14.2. Соціальне обслуговування громадян похилого віку

їх утримувати і які зобов'язуються оплачувати їх утримання у повному розмірі.

Стаціонарне соціальне обслуговування громадян похилого віку та інвалідів здійснюють:

— будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів;

— геріатричні пансіонати;

<& — пансіонати для ветеранів війни і праці; % — психоневрологічні інтернати;

у\ — спеціальні будинки-інтернати для престарілих та інвалідів.

Будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричні пансіонати і пансіонати для ветеранів війни і праці є стаціонарними соціально-медичними закладами загального типу для постійного проживання громадян похилого віку, ветеранів війни та праці, інвалідів, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування. Психоневрологічний інтернат є соціально-медичним закладом, призначеним для постійного проживання громадян з психічними захворюваннями. Основним завданням цих інтернатів є забезпечення належних умов для проживання, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги громадянам похилого віку, інвалідам, а у психоневрологічних інтернатах психічно хворим громадянам, які потребують стороннього догляду і допомоги1.

До будинків-інтернатів на державне утримання приймаються особи похилого віку, які досягли пенсійного віку, інваліди І і II груп, старші за 18 років, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги, яким згідно з медичним висновком

1 Типове положення про будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів, ^ геріатричний пансіонат, пансіонат для ветеранів війни і праці. Затверджене