міністерство освіти І НАУКИ україни

Національна юридична академія україни

імені ярослава мудрого

Навчально-методичний посібник

для самостійної роботи

та семінарських занять

з навчальної дисципліни

“історія держави і права

зарубіжних країн”

(відповідно до вимог ECTS)

для студентів І курсу

Харків

2007

З м і с т

1. Вступ.................................................................................	3
2. Загальний розрахунок годин лекцій, семінарських занять, самостійної роботи..................................................	5
3. Програма навчальної дисципліни “Історія держави і права зарубіжних країн”.....................................................	6
4. Плани семінарських занять з історії держави і права зарубіжних країн..................................................................	22
5. Поточний (модульний) та підсумковий контроль знань студентів.....................................................................	40
6. Індивідуальна робота студентів......................................	43
7. Критерії оцінки успішності студентів з навчальної дисципліни “Історія держави і права зарубіжних країн”..	44
8. Контрольні питання для підготовки до іспиту..............	46

1. ВСТУП

Курс “Історія держави і права зарубіжних країн” є фундаментальною, базовою юридичною дисципліною і вимагає під час вивчення засвоєння величезного обсягу законодавства й фактажу, а також уміння аналізувати цей матеріал та робити самостійні висновки.

Дисципліна викладається з метою ознайомлення студентів на прикладі найзначніших світових типів державно-правових систем з історією виникнення і розвитку головних інститутів держави і права, показати закономірності та напрями їхнього розвитку, навчити самостійно аналізувати як окремі нормативні акти, так і більш загальні державно-правові явища. Такі знання і навички сприятимуть кращому розумінню державно-правових реалій сучасності, сутності, негативних та позитивних сторін чинного права, а також допоможуть прогнозувати їхню подальшу еволюцію.

Студенти повинні мати уяву про: предмет і метод історії держави і права; місце дисципліни у системі юридичних наук; методологію її викладання і вивчення; зміст головних категорій історико-правової науки; її основні теоретичні напрямки; періодизацію курсу історії держави і права зарубіжних країн; становлення держави і формування права; закономірності та особливості виникнення та розвитку держави і права; вплив економіки на еволюцію державного ладу, права та правове становище окремих соціальних груп населення; основні типи й системи права, джерела та галузі матеріального та процесуального права, чітку тенденцію демократизації державних інститутів та поступове надання пріоритету правам і свободам людини.

Вивчення історії держави і права зарубіжних країн здійснюється шляхом комбінування лекційного курсу, семінарських та індивідуальних занять, консультацій, виконання самостійних завдань з використанням схем, таблиць, карт, методичних рекомендацій, проходження поточного модульного контролю (ПМК).

---

Підсумковою формою контролю знань є іспит для перевірки рівня засвоєння учбового матеріалу, уміння його аналізувати та використовувати для вирішення конкретних завдань.

Успішне оволодіння курсом історії держави і права зарубіжних країн передбачає, що студенти повинні:

– з н а т и предмет, метод та сучасний стан проблем науки історії держави і права зарубіжних країн; головні типи держави, особливості, притаманні їхньому державному ладу та соціальному устрою, правовим системам; закономірності буржуазних революцій, засади і принципи розбудови буржуазної держави; головні буржуазні (континентальна та англосаксонська) системи права, їхні джерела та принципові положення; найважливіші правові кодифікації ХІХ-ХХ ст.; зміни у державному ладі та правових інститутах у XX ст., тенденції до зближення правових систем та утворення великих міждержавних об’єднань;

– в і л ь н о о р і є н т у в а т и с я у системі основних джерел з історії держави і права зарубіжних країн;

– у м і т и аналізувати правові акти та інші документи за допомогою різних наукових методів, спираючись, передусім, на принцип історизму та порівняльно-правовий метод; використовувати у практичній діяльності знання головних засад континентальної та англосаксонської систем права; використовувати знання курсу історії держави і права зарубіжних країн у практичній діяльності для удосконалення чинного законодавства України; на основі історико-правових знань самостійно робити прогнози суспільно-політичного життя та правового розвитку України.

---

2. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН ЛЕКЦІЙ, СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

№ п/п	Тема	Всього годин	У тому числі
			лекції	семінари	самостійна робота
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ I. Держава і право зарубіжних країн за стародавніх часів та у період Середньовіччя
1	Держава і право Стародавнього Сходу	14	6	4	4
2	Держава і право античного світу	10	6	2	2
3	Феодальна держава і право в країнах Європи	12	4	4	4
4	Феодальна держава і право в країнах Азії та Африки	4			4
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ II. Держава і право зарубіжних країн Нового часу
5	Виникнення буржуазної держави і права	22	10	6	6
6	Розвиток буржуазної держави до початку ХХ ст.	18	10	2	6
7	Колоніальні імперії	2			2
8	Виникнення і розвиток буржуазного права	12	4	6	2
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ III. Держава і право зарубіжних країн Новітнього часу
9	Розвиток буржуазної держави в ХХ ст.	44	18	14	12
10	Розпад колоніальних імперій і утворення нових незалежних держав	6	2	2	2
11	Основні зміни в праві буржуазних країн	4			4
12	Національні держави Центральної та Південно-Східної Європи	2			2
	Разом	172*	60	40	50

* Із них 22 год – індивідуальна робота.

---

Затверджено

вченою радою Національної юридичної

академії України ім. Ярослава Мудрого

(протокол № 9 від 29.04.07 р.)

3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН”

ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ

Предмет науки “Історія держави і права зарубіжних країн” та її місце в системі юридичних наук. Методологія історії держави і права та методика викладу і вивчення. Загальнолюдські і загальнодемократичні цінності в історії держави і права зарубіжних країн.

Огляд літратури з історії держави і права зарубіжних країн. Основні теоретичні напрмки історико-правової науки.

Періодизація курсу історії держави і права зарубіжних країн.

Держава і право Стародавнього світу

Первісне суспільство і державні форми соціальної організації. Розклад виникнення соціальної нерівності. Становлення держави. Формування права.

Загальне й особливе у виникненні та розвитку держави і права в країнах Стародавнього Сходу і країнах античного світу.

Т е м а 1. Держава і право Стародавнього Сходу

Виникнення держави в країнах Стародавнього Сходу.

Утворення держави в Єгипті. Міста-держави Месопотамії. Династії Шан-Інь та Чжоу в Стародавньому Китаї. Утворення імперії Маур’я в Індії. Індоарійські коріння слов’янства.

Основні риси суспільно-економічного розвитку. Давньосхідна община. Кастовий лад в країнах Стародавнього Сходу: авілум і мушкенум Стародавнього Вавілону, система варн Стародавньої Індії. Правове становище рабів.

Дискусія про азіатський спосіб виробництва.

Державний лад, форми правління в країнах Стародавнього Сходу. Поняття східної теократії, її основні елементи.

Особливості державного ладу. Республіки Стародавньої Індії. Військова організація. Судовий устрій.

Основні закономірності виникнення та розвитку давньосхідного права. Зв’язок релігії з правом. Конфуціанство і легізм Стародавнього Китаю. Джерела права: Закони царя Хаммурапі, Закони Ману, Фацзін. Право власності. Правове регулювання договірних відносин. Особливості договору позики в Індії та Вавілоні. Шлюбно-сімейне право. Правове закріплення станово-кастового поділу суспільства. Злочини і покарання. Судовий процес.

Т е м а 2. Держава і право античного світу

Виникнення держави в країнах античного світу.

Виникнення держави у Спарті. Особливості цього процесу.

Утворення Афінської держави. Реформи Тезея в Афінах. Синойкізм. Реформи Солона і Клісфена. Демократизація державного ладу Афін у V ст. до н.е.

Періодизація історії Римської держави. Боротьба патриціїв та плебеїв. Реформа Сервія Туллія. Встановлення аристократичної республіки.

Основні риси суспільного ладу в античних державах.

Правове становище різних груп населення в Спарті, Афінах і Римі. Античне рабство. Статус ілотів Спарти. Пекулій та колонат у Римі.

---

Розвиток державного ладу в країнах античного світу.

Військово-аристократичний характер політичної організації Спарти. Органи влади і управління: архагети, герусія, народні збори. Ефорат. Пережитки родового устрою в державному механізмі Спарти. Пелопонеська війна і криза політичної системи Спарти.

Афінська демократична республіка. Центральні органи Афінської держави: народні збори, рада п’ятисот, геліея, ареопаг. Державні посади і порядки їх заміщення. Армія. Організація судової влади. Занепад афінської демократи. Антична колонізація.

Державний лад Риму в період Республіки. Види народних зборів, сенат, магістратура. Передумови переходу від республіки до імперії. Диктатура Сулли. Перший і другий триумвірати. Державний лад Риму в періоди принципату і домінату. Роль армії та чиновництва у політичній системі. Управління провінціями. Римська поліція. Судоустрій. Поділ імперії на Західну і Східну. Падіння Західної Римської імперії.

Основні риси античного права.

Право Спарти. Закони Лікурга. Роль общинної власності. Шлюб і сімя. Пережитки матріархату.

Джерела афінського права. Закони Драконта і Солона. Звичаєве право і закон. Власність і обмеження в розпорядженні нею. Право зобов’язань. Шлюбно-сімейне право. Злочини і покарання.

Основні етапи в розвитку римського права: найдавніший, класичний і посткласичний періоди. Джерела римського права. Квіритське (цивільне) право. Закони XII таблиць. Едікти магістратів. Преторське право. “Право народів”. Імператорські конституції. Роль римських юристів у правотворенні.

Римське право найдавнішого періоду. Право власності. Манципація. Контракти: нексум, стіпуляція. Шлюб і сім’я.

Римське право класичного та посткласичного періодів. Поділ права на публічне і приватне. Розвиток права власності. Поняття і види зобов’язань. Шлюбно-сімейне право.

Злочини і покарання згідно з римським правом.

Еволюція форм цивільного процесу: легісакційний процес, формулярний і екстраординарний.

Загальноісторичне значення римського права та його рецепція.

Держава і право Середніх віків

Основні закономірності виникнення і розвитку феодальної держави і права. Загальні та особливі риси феодального суспільства і держави в країнах Європи, Азії та Африки. Роль релігії у феодальному суспільстві.

Періодизація історії держави і права Середніх віків.

Т е м а 3. Феодальна держава і право в країнах Європи

Розклад первіснообщинного ладу і формування феодальних відносин у племен Європи. Особливості виникнення держави у франків. Верденський договір 843 р. і утворення феодальної держави в Німеччині та Франції. Виникнення держави у англосаксів. Утворення феодальної державності у південних та західних слов’ян.

Ранньофеодальна монархія. Держава франків при Меровінгах і Каролінгах. Ранньофеодальна монархія в Англії, Франції та Німеччині у IX – XIII ст. Формування феодальних відносин. Суспільний лад феодальної Сербії та феодальної Чехії. Форми селянської залежності. Феодальна ієрархія. Сутність сюзеренітету-васалітету.

---