ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 13.08.2020
Просмотров: 585
Скачиваний: 4
ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ТЕМА 1. Найдавніші часи на території України. Проблеми етногенезу слов’ян та передумови формування державності.
Хронологічні рамки давньої історії України, її періодизація. Освоєння людьми території сучасної України. Стоянки первісних людей. прадавні форми соціальної організації. Виникнення скотарства, землеробства і ремісництва. Зародження перших релігійних вірувань і мистецтва. Трипільська культура. Прабатьківщина, розселення та матеріальна культура трипільців. Перші державні утворення: Кіммерія, Скіфія, Сарматія. Античні міста-держави в Північному Причорномор’ї: заснування, населення, політичний устрій, господарське життя і культура. Теорії про походження та прабатьківщину слов’ян. Розселення слов’янських племен у додержавний період. Анти. Германські племена на території сучасної України. Велике переселення народів (IV–VI ст.). Гуни. Авари. Східні слов’яни та їхні сусіди: Візантія, Хозарський каганат, Волзька Булгарія, вікінги (нормани), східно- та центральноєвропейські державні утворення.
ТЕМА 2. Русь: держава і суспільство (IX – XII ст.).
Виникнення перших державних утворень у Середньому Подніпров’ї. Союзи племен. Заснування, політичне та економічне піднесення Києва. Утворення держави з центром у Києві. Князі Дир і Аскольд.
Норманське (варязьке) завоювання. Державно-династичний переворот 882 р. у Києві. Військова консолідація східнослов’янських племен та формування державності у ІХ –Х ст. Типологія та форма давньоруської держави ІХ–Х ст. Будівничі Київської держави: Олег, Ігор. Реформи Ольги. Святослав. Зовнішня політика Київської держави.
Завершення процесу утворення державності та усталення кордонів Русі в ХІ ст. Адміністративна реформа Володимира Великого. Хрещення Русі (988 р.): мотиви і наслідки. Кодифікація звичаєвого права. „Руська правда”. Князі-державники: Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах. Руська держава як суб’єкт міжнародної політики.
Посилення відцентрових тенденцій та політичний розпад Русі в ХШ ст. Князівські усобиці. Любецький з’їзд князів (1097 р.). Роль церкви, боярської ради та міського віча в політичному житті південноруських земель. Трансформація ідеї „загальнородового володіння” в свідомості давньоруської еліти, відображення її у світській літературі.
Економічний і суспільно-політичний розвиток Київського, Чернігово-Сіверського, Переяславського, Галицького та Волинського князівств. Культура Київської держави. Роль і місце Київської держави в історії середньовічної Європи.
ТЕМА 3. Галицько-Волинська держава. Землі Південно-Західної Русі в умовах монгольського панування.
Степ і Русь у ІХ–Х ст. Боротьба руських князів з монголами. Захоплення Києва (1240 р.). Чернігово-Сіверщина, Переяславщина та Київщина в умовах монгольського панування: стагнація економічного розвитку та суспільного життя.
Галицька та Волинська землі: від включення в Київську державу та до формування незалежних князівств. Перенесення державницького центру на Прикарпаття. Створення Галицько-Волинської держави (1199 р.). Роман Мстиславович. Сорокалітня війна за „Романову спадщину”. Данило Романович. Соціально-економічний і політичний розвиток.
Галицько-Волинська держава за наступників Данила Галицького. Поступовий занепад держави та перехід її частин під іноземне панування. Культурні здобутки Галицько-Волинської держави: поєднання візантійсько-староруської традиції з західними впливами.
Галицько-Волинська держава – спадкоємиця Київської Русі. Проблема правонаступності української державницької традиції „Київ – Галич – Литва”.
ТЕМА 4. Українські землі у складі Литви та Польщі.
Входження Волині, Чернігово-Сіверщини, Поділля, Київщини та Переяславщини до складу Великого князівства Литовського. Включення Буковини до складу Молдовського князівства. Закарпаття під владою Угорщини. Остаточне встановлення влади поляків у Галичині та ліквідація галицької автономії у складі Польщі. Політичне становище українських земель у складі польсько-литовської держави після Кревської унії (1385 р.). Українські землі у складі Османської імперії та Московської держави.
Колонізація Галицької та Подільської Русі. Вплив руської державно-правової традиції на суспільне життя та устрій Великого князівства Литовського. Боротьба української шляхти за рівноправні права в Польсько-литовській державі. Статус православної церкви та руської мови. Адміністративні реформи. Початок централізації держаного управління.
Початок процесу закріпачення селян. Литовські статути (1529, 1566, 1588 рр.). Магдебурзьке право та розвиток міст. Люблінська унія 1569 р.: адміністративні та суспільно-політичні зміни на українських землях. Фільваркове господарство та зародження ринкових відносин. „Устава на волоки” (1557 р.).
ТЕМА 5. Релігійне та культурне життя на українських землях у XVІ – першій половині XVІІ ст.
Криза української Православної церкви. Національно-релігійний статус українців в умовах Речі Посполитої. Духовно-просвітницька діяльність православних магнатів та братств наприкінці ХVI – початку XVII ст. Становище української Православної церкви. Берестейська унія 1596 р. та утворення Греко-католицької церкви. Релігійна полеміка. Внутрішня організація та ієрархія Греко-католицької та Православної церков. Церковне протистояння. Спроби міжконфесійного порозуміння. Петро Могила та його реформи.
Особливості національно-культурного відродження в Україні. Братський рух. Освіта. Острозька академія. Києво-Могилянська академія. Початок книгодрукування. Діяльність І. Федорова на Україні. Архітектура. Театр. Живопис. Духовне життя. Полемічна література. Пересопницьке Євангеліє.
ТЕМА 6. Українська козаччина (до середини XVII ст.).
Українська колонізація Подніпров’я та Запоріжжя. Причини виникнення українського козацтва. Перші гетьмани. Заняття, побут, звичаї козаків. Поява перших Січей. Д. Вишневецький. Військово-політична організація Запорозької Січі. Козацька символіка.
Покозачення України. Легітимізація козацтва в Речі Посполитій та виникнення реєстрового козацтва. Експансія магнатів-католиків на землі України у першій половині XVII ст. Боротьба козаків з турками і татарами. Хотинська війна. П. Конашевич-Сагайдачний. Козацтво та Православна церква.
Козацько-селянські війни кінця ХVI – першої половини XVII ст. К. Косинський. С. Наливайко та Г. Лобода. М. Жмайло. Т. Федорович (Трясило). І. Сулима.. П. Бут, Я. Острянин (Остряниця), Д. Гуня. Значення козацько-селянських воєн у розгортанні національно-визвольної руху.
ТЕМА 7. Національно-визвольна війна під проводом Б Хмельницького (1648–1657 рр.).
Причини, характер і рушійні сили війни. Б. Хмельницький. Перші перемоги козаків на Жовтих Водах, під Корсунем, під Пилявцями. Похід Б. Хмельницького в Галичину. Повернення козацької армії до Києва. Облога Збаража. Зборівська битва. Зборівський мирний договір (1649 р.).
Початки державного будівництва. Устрій Козацької держави та її політична еліта. Утворення Гетьманщини, її політико-адміністративний устрій. Козацька рада. Козацька старшина. Генеральна військова канцелярія. Козацька армія. Україна в системі міжнародних відносинах тогочасної Європи.
Битва під Берестечком. Білоцерківський мирний договір (1651 р.). Битва під Батогом. Жванецька облога. Молдавські походи. Українсько-московська міждержавна угода І654 р. та ставлення до неї українського суспільства. „Березневі статті”. Воєнні дії проти Польщі у 1654–1655 рр. Віленське перемир’я. Смерть Б. Хмельницького. Чигиринська рада. Історичне значення національно-визвольної війни.
ТЕМА 8. Період Руїни в історії українського народу.
Суспільно-політична ситуація в Україні після смерті Б. Хмельницького. Основні напрями політики І. Виговського. Повстання під проводом М. Пушкаря та Я. Барабаша. Гадяцький договір 1658 р. Конотопська битва. Заколот на чолі з І. Золотаренком, Я. Сомком.
Юридичне оформлення інкорпорації Лівобережжя Московщиною: Переяславські (1659 р.), Московські (1665 р.), Глухівські (1669 р.) та Конотопські (1672 р.) статті. Гетьманування Ю. Хмельницького і П. Тетеря. Чуднівська угода (1661 р.).
Розгортання громадянської війни в Україні у 60–70-х рр. ХVII ст. Чорна рада (1663 р.). І. Брюховецький. П. Дорошенко та Д. Многогрішний. Союз П. Дорошенка з Туреччиною. Поділ України між Росією та Річчю Посполитою. Андрусівське перемир’я (1667 р.). Ліквідація самостійності Української православної церкви. Гетьманування І. Самойловича. Ю Хмельницький та Чигиринські походи. „Вічний мир” (1686 р.). Статус Запорозької Січі.
ТЕМА 9. Гетьманщина наприкінці XVII – у першій половині XVIIІ ст.
Політико-адміністративний устрій та соціальний уклад Гетьманщини. Поступове обмеження її автономії. Гетьманування І. Мазепи. Коломацькі статті І687 р.
Україна на початку Північної війни. Участь українських козаків у війнах Московщини. Похід Карла XII на Україну. Укладення українсько-шведського союзу. Полтавська битва 1709 р. та її наслідки. Роль І. Мазепи в українському національно-визвольному русі.
Перша політична еміграція. П. Орлик – гетьман в еміграції. „Пакти і Конституції прав і Вольностей Війська Запорозького”. Похід П. Орлика в Правобережну Україну. Прутський трактат (1711 р.).
Посилення колоніальної політики Російської імперії щодо України. Гетьманування І. Скоропадського. Перша Малоросійська колегія, її завдання і функції. П. Полуботок: остання спроба відновити колишній автономний статус Гетьманщини. Гетьманування Д. Апостола. „Рішительні пункти” (1728 р.). „Правління гетьманського уряду”.
Відновлення Гетьманщини. Реформи К. Розумовського. Остаточна ліквідація Гетьманщини та зруйнування Запорізької Січі. Друга Малоросійська колегія. Скасування російським урядом козацького устрою на Лівобережній Україні. Задунайська Січ. Чорноморське козацтво. Переселення козаків на Кубань.
Ліквідація козацтва на Правобережжі. Повстання С. Палія. Гайдамацький рух, його характер і рушійні сили. Коліївщина: соціальне та політичне підґрунтя. М. Залізняк. І. Гонта. Опришківський рух. О. Довбуш. Зміни у політичному становищі Правобережжя та західноукраїнських земель.
Розподіл українських земель між Австрійською та Російською імперіями. Ліквідація Речі Посполитої. Колонізація південноукраїнських степів у другій половині XVIII ст.
ТЕМА 10. Українське національне відродження кінця XVIІІ – початку XX ст.
Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель у складі іноземних держав. Чисельність населення та його етнічний склад. Україна та Наполеонівські війни. Поняття „модерне суспільство” та „модерна нація”. Ознаки модернізації в Європі. Специфіка процесів модернізації на українських землях. Суспільно-політичний рух у Наддніпрянській Україні. Слов’янофільський контекст українського національного відродження першої половини ХІХ ст. Поширення західноєвропейських революційних ідей. Масонство. Діяльність декабристів в Україні. Польське повстання 1830–1830 рр. на Правобережжі. „Збирання культурної спадщини” нащадками козацької старшини. Харківський гурток українських романтиків. Кирило-Мефодіївське братство та його вплив на розвиток українського національного руху. Селянські повстання.
Занепад кріпосницьких та зародження ринкових відносин в Україні. Початок промислового перевороту на українських землях. Ліквідація кріпацтва 1861 р. у Росії та реформи адміністративно-політичного управління: судова, земська, міського самоврядування, військова, шкільна, фінансова, цензурна. Вплив реформ 60–70-х рр. на соціально-економічний розвиток і політичне становище Наддніпрянщини.
Економічна політика російського царизму в Наддніпрянській Україні в пореформений період. Особливості перебігу промислового перевороту. Розширення внутрішнього ринку. Розвиток товарного виробництва у сільському господарстві. Спеціалізація районів сільськогосподарського виробництва. „Цукрова революція”.
Антиукраїнська політика російського уряду в Наддніпрянщині. „Хлопоманство”. Польське повстання 1863–1864 рр. і українські землі. Виникнення громадівського руху. Народницький рух. Зародження соціалістичних ідей. М. Драгоманов.
Політизація українського національного руху на Наддніпрянщині. Загальна характеристика програмних засад та діяльності українських політичних партій: РУП, НУП, „Спілки”, УРДП, УСДРП. М. Міхновський та його праця „Самостійна Україна”. Братство тарасівців. Діяльність в Україні загальноросійських політичних партій та громадських організацій, їх ставлення до українського національного руху. Зростання політичної активності українців у період революції 1905–1907 рр. у Росії. Політична платформа Української думської громади. Антиукраїнська репресивна політика російського уряду в 1907–1914 рр. „Товариство українських поступовців”.
Входження українських земель до складу Австрійської імперії. Формування ”Королівства Галичини та Володимирії”. Соціальна структура українського населення на західноукраїнських землях. Реформи Марії Терезії та Йосифа II, їх роль у перетворенні українців на „модерну націю”. Роль Греко-католицької церкви у національному відродженні галицьких русинів. Перемишль – центр національного життя. „Руська трійця”. Участь українців у революційних подіях 1848–1849 рр. Формулювання перших політичних вимог українців. Головна Руська Рада. Ліквідація панщини.
Реформи 1860-х рр. в Австрійській імперії: закріплення монополії на владу в Галичині за польською елітою. Народовці і русофіли. Народна рада. Формування світської еліти.
„Нова ера”: спроба польсько-українського порозуміння в Галичині. Утворення українських політичних партій (РУРП, УНДП, УСДП). Ідея політичної незалежності та соборності України у програмних документах політичних партій. Діяльність М. Грушевського в Галичині.
Пробудження національної та соціальної активності галицького селянства. „Просвіта”, наукове товариство ім. Т. Шевченка. Кооперативний рух. Спортивно-пожежні товариства „Січ”, „Сокіл”, „Пласт” – осередки національного виховання молоді.
Національний рух у переддень Першої світової війни. Спроби консолідації українських політичних сил Галичини, Буковини та Наддніпрянщини. СВУ: політична платформа і практична діяльність. Хід воєнних дій на українських землях у 1914–1916 рр. Легіон Українських січових стрільців. Галичина як „український П’ємонт”: національні здобутки і нерозв’язані проблеми. Особливості національного відродження на Буковині та Закарпатті.