а) продає облігації державної позики комерційним банкам;

б) збільшує ліміти кредитування комерційних банків;

в) знижує облікову ставку;

г) підвищує норму обов'язкового резервування.

4. Якщо центральний банк прагне збільшити пропозицію грошей, то
в політиці відкритого ринку він буде:

а) надавати ломбардні позики;

б) купувати облігації внутрішньої державної позики;

в) продавати облігації внутрішньої державної позики.

5. Як вплине на рівень зайнятості в короткий проміжок часу:

а) збільшення маси грошей;

б) зменшення грошової бази;

в) зменшення значення грошового мультиплікатора.

6. Як вплинуть на обсяги виробництва ВВП такі заходи грошово-
кредитної політики центрального банку:

а) зниження обсягів кредитування комерційних банків;

б) збільшення ресурсів, що залишаються в розпорядженні комерцій­них банків;

в) зниження ставки облікового процента;

г) продаж цінних паперів комерційним банкам.

7. У процесі виконання функції фінансового агента держави
центральний банк:

а) відповідає за зобов'язання держави по ОВДП;

б) здійснює касове обслуговування бюджету;

в) надає кредити банкам;

г) обслуговує державний борг;

д) здійснює емісію банкнот.

8. Емісійним банком вважається банк, якому належить монопольне право:

а) емісії всіх видів грошей;

б) емісії банкнот і монет;

в) розміщення на первинному ринку емісії ОВДП.

9. Які з наведених нижче цілей належать до тактичних цілей гро­шово-кредитної політики:

а) збільшення маси грошей в обігу;

б) зниження ставки облікового процента;

в) стабілізація цін;

г) зниження рівня валютного курсу;

д) стримування кон'юнктури.

10. Визначте структурну ієрархію між цілями грошово-кредитної
політики від стратегічних до тактичних:

а) проміжні цілі;

б) стратегічні цілі;

в) тактичні цілі.

11. Якщо центральний банк купує іноземну валюту на валютному
ринку, то він прагне:

а) збільшити масу грошей в обігу;

б) зменшити масу грошей в обігу;

в) посилити контроль за діяльністю комерційних банків;

г) зменшити курс національної валюти.

12. Який статус центрального банку вважається найбільш доціль­ним у світовій практиці:

а) незалежність від органів виконавчої влади і залежність від парла­менту;

б) повна незалежність від усіх гілок влади;

в) залежність від президента і незалежність від парламенту;

г) незалежність від органів виконавчої влади і підзвітність парламенту.

13. Які з наведених видів діяльності центрального банку є функція­
ми, а які — операціями:

а) ломбардне кредитування;

б) касово-розрахункове обслуговування комерційних банків;

в) монетарне та економічне регулювання;

г) фінансовий агент уряду;

д) управління банківською системою;
є) касове обслуговування бюджету;

є) організація та управління грошовим оборотом;

ж) складання платіжного балансу;

з) банківське обслуговування загальнодержавних потреб.

---

14. Визначте, які з цих тверджень щодо статусу та оргструктури
НБУ є правильними:

а) підзвітність Кабінету Міністрів;

б) вертикальна структура управління;

в) економічна самостійність;

г) централізація системи банку;

д) єдність системи банку;

є) підзвітність територіальних установ місцевим органам влади;

є) президентський та парламентський контроль за діяльністю НБУ.

ТЕМА 16. Міжнародні валютно-кредитні установи та форми їх співробітництва з Україною

Плани семінарських занять

Заняття 16 (2 год.)

1. Міжнародні фінансово-кредитні установи, причини їх виник­нення та призначення.

2. Організація та діяльність Міжнародного валютного фонду. Співпраця МВФ з Україною.

3. Структура Світового банку. Міжнародний банк реконструк­ції та розвитку, його діяльність в Україні.

4. Створення та призначення інших організацій Групи Світо­вого банку.

5.Регіональні міжнародні кредитно-фінансові установи, їх ство­рення та призначення.

6.Регіональні організації Європейського економічного спів­робітництва. Діяльність Європейського банку реконструкції та розвитку.

7.Банк міжнародних розрахунків: його створення та функції.

8.Інші регіональні міжнародні організації. Створення та діяль­ність Чорноморського банку торгівлі та розвитку.

Методичні вказівки

Вивчаючи цю тему, треба усвідомити, що міжнародні валютно-кредитні установи створені на основі міждержавних угод для регу­лювання міжнародних валютних і фінансово-кредитних відносин з метою стабілізації світової економіки. Дані організації почали ство­рюватися в 1920-х роках, але їх розвиток гальмувала криза 1930-х років. У повоєнні роки створюється широка система міжнародних валютно-кредитних установ, що зумовлюється потребами розвитку та регулювання міжнародних економічних відносин, відбувається розширення їхніх повноважень. Провідне місце серед цих установ займають: Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Європейський банк реконс­трукції та розвитку (ЄБРР), Банк міжнародних розрахунків (БМР).

МБРР є головною установою Групи Світового байку, до якої також входять Міжнародна фінансова корпорація, Міжнародна асоціація розвитку, Багатостороння агенція гарантування іїшс» стицій, Міжнародний центр урегулювання інвестиційних конфлік­тів. Найбільший вплив серед міжнародних організацій на сучас­ному етапі мають МВФ та МБРР, які були засновані у 1944 р. на Міжнародній валютно-фінансовій конференції в Бреттон-Вудсі (США). Україна разом з іншими країнами пострадянського просто­ру в 1992 р. стала членом МВФ, завдяки чому, по суті, завершено процес глобалізації економічного простору валютного регулю­вання, що здійснюється цією міжнародною організацією.

МВФ— міжнародна валютно-кредитна організація, що має статус спеціалізованої представницької установи ООН. МВФ ство­рювався як установа, покликана розвивати співробітництво між державами для врегулювання міжнародних валютних відносин; сприяти стабілізації валют країн-членів, підвищенню ступеня їх конвертованості; підтримувати рівновагу платіжних балансів цих країн; надавати короткострокові кредити країнам для покриття дефіциту платіжних балансів; ліквідувати валютні обмеження. Цю діяльність доповнює консультативна допомога з фінансових і валютних питань. На початку своєї діяльності МВФ був джере­лом коштів для всіх країн-членів. З інтернаціоналізацією приват­ного фінансового ринку більшість розвинутих країн перестали потребувати фінансових ресурсів фонду, МВФ зосередився на фінансуванні країн, що розвиваються, тобто тих країнах, які не мають доступу до приватних фінансових ринків.

---

МБРР — одна з найбільших та найвпливовіших у світі міжна­родних фінансово-кредитних установ. Вона надає допомогу краї­нам з середнім рівнем розвитку та довгострокові позики під дер­жавні програми урядам і центральним банкам країн-членів, а також гарантує кредити, надані цим країнам приватними банками й іншими кредиторами. Членами МБРР можуть бути тільки чле­ни МВФ. Причому, якщо з якихось причин МВФ призупиняє свої програми в будь-якій країні, то припиняється кредитування і з боку МБРР.

Регіональні міжнародні фінансово-кредитні установи почали створюватись у 1960-ті роки, що пов'язано з розпадом світової колоніальної системи, розширенням регіонального співробітниц­тва, розвитком інтеграційних процесів. Надаються кредити лише країнам-членам. Серед них виділяються: Міжамериканський банк розвитку, заснований 1960 р. для фінансування країн Латинської Америки, Африканський банк розвитку, заснований у 1963 р., який надає кредити лише країнам африканського континенту; Азіатський банк розвитку, який розпочав свою діяльність у 1968 р. і членами якого є азіатсько-тихоокеанські країни, а також інші країни світу (США, країни Західної Європи). Існують також інші регіональні банки та фонди розвитку. У межах Європейсь­кого економічного співробітництва функціонують такі установи, як Європейський інвестиційний банк, Європейський фонд валют­ного співробітництва. Для сприяння країнам Центральної і Схід­ної Європи та країнам колишнього Радянського Союзу у станов­ленні ринкової економіки було створено в 1991 р. Європейський банк реконструкції та розвитку. Його головною особливістю ста­ло підтримання приватного сектору, на який спрямовується не менше 60 % загального обсягу фінансування Банку. Країнами Чорноморського басейну засновано Чорноморський банк торгівлі та розвитку. Україна виступила одним із засновників цього банку.

До регіональних інституцій можна також віднести Банк між­народних розрахунків (БМР), заснований ще у 1930 р. з метою регулювання платежів Німеччини. Поступово БМР стає централь­ною банківською установою на світовій арені. Він належить центральним банкам країн-членів та виконує багато функцій: є банком для центральних банків, сприяє управлінню їх валютних резервів, надає чималий обсяг додаткових послуг (слугує органі­затором періодичних зустрічей керівників центральних банків, інформаційно-дослідницьким центром тощо).

Рекомендована література

1. Гроші та кредит: Підручник / За заг. ред. М. І. Савлука. — К.:КНЕУ.2006. —Розд. 16.

2. Єременко О. Міжнародний банк реконструкції та розвитку: держави-члени, акціонерний капітал, розподіл голосів // Вісник НБУ. —
   2005.—№2, — С. 28.

3. Козюк В. Центральні банки в системі міжнародної координації
   макроекономічної політики: аспекти глобалізації У / Банківська справа.—
   2005.—№6. —С. 32—35.

4. Криклій А. Фінансова система України в умовах глобалізації: тен­денції, проблеми, перспективи // Финансовые рынки и ценные бумаги. —
   2006.—№5. —С. 7—12.

5. Зайцев О. Источники роста: основные направлення развития сов-
   ременных международных банков // Банковская практика за рубежом. —
   2005.—№2 — С. 2—8.

---

6. Кухарская Н. Украйна и Европейский Союз // Мировая экономика
   и международные отношения. — 2005. — № 1.

7. Минасян Г. МВФ и страны Черноморского региона // Вісник Ака­демії економічних наук. — 2004. — № 1. — С. 71—73.

8. Шимкович В. Глобальний банк с человеческим лицом // Банков­ская практика за рубежом. — 2005. — № 8. — С. 35—39.

Термінологічний словник

Міжнародні валютно-кредитні установи — установи, створені на основі міждержавних угод для регулювання валютних та фінансово-кредитних відносин з метою стабілізації світової економіки.

Міжнародний валютний фонд (МВФ)— міжурядова валютно-кредитна організація, яка має статус спеціалізованої установи, створена на основі рішень валютно-фінансової конференції ООН у м. Бреттон - Вудсі в 1944 р. з метою регулювання валютно-кредитних відносин між державами-членами і надання їм фінансової допомоги у разі дефіциту платіжного балансу за допомогою короткострокового кредитування.

Світовий банк— група споріднених міжнародних організацій, до якої входять Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Багатостороння агенція гарантування інвестицій, Міжнародний центр урегулювання ін­вестиційних конфліктів.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР)— міждер­жавна інвестиційна установа, створена одночасно з МВФ з метою спри­яння країнам-членам в економічному розвитку через надання середньо-і довгострокових кредитів, гарантування приватних інвестицій.

Регіональні валютно-кредитні установи — установи, створені з метою сприяння розвитку економічного співробітництва та інтеграції країн, що розвиваються у певному регіоні.

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) — регіональний банк, створений з метою довгострокового кредитування слаборозвинутих ре­гіонів, здійснення спільних проектів країн-учасниць.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) — регіона­льний банк, створений з метою сприяння здійснення структурних ре­форм у країнах Центральної та Східної Європи, які обрали ринковий шлях розвитку економіки.

Банк міжнародних розрахунків (БМР) — перша міжнародна кре­дитна інституція, яка виступила в ролі банку інших центральних банків з метою підтримання та зміцнення міжнародної фінансової стабільності.

Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР) — регіональ­ний банк, створений з метою поглиблення інтеграції та зміцнення зв'язків між країнами Чорноморського басейну.

Запитання для самоконтролю

1. Які причини спонукали до створення міжнародних валют­но-кредитних установ ?

2. Створення та призначення МВФ.

3. Відносини МВФ з Україною.

4. Організації Групи Світового банку та їх роль.

5. Призначення та діяльність МБРР.

6. Які проекти кредитує МБРР в Україні?

7. У чому полягають відмінності в діяльності МВФ та МБРР?

8. Коли і з якою метою створено БМР?

9. Роль БМР на сучасному етапі.

---

10. ЄБРР та завдання його діяльності.

11. Види та інструменти фінансування ЄБРР.

10. Регіональні об'єднання країн Чорноморського регіону. Які країни є членами ЧБРР?

11. Членом яких міжнародних валютно-кредитних організацій є Україна?

Теми рефератів

1. Проблеми інтеграції України до світового економічного простору.

1. Перспективи України щодо вступу в СОТ.

2. Міжнародний валютний фонд та його відносини з Україною.

2. Міжнародний банк реконструкції та розвитку, результати його роботи в Україні та перспективи подальшого співробітництва.

3. Європейський банк реконструкції та розвитку. Форми спів­робітництва з Україною.

4. Чорноморський банк торгівлі та розвитку: пріоритетні на­прями роботи та основні перешкоди в діяльності.

3. Регіональні міжнародні валютно-кредитні організації.

Тести для перевірки знань з теми

1. Дайте визначення міжнародним валютно-кредитним установам:

а) установи, які створюються на основі міждержавних угод з метою регулювання валютно-кредитних і фінансових відносин;

б) банки, які при обслуговуванні клієнтів проводять операції з іно­земною валютою;

в) установи, представництва, філії іноземних компаній, які працюють на терені іншої країни

2. Що означає принцип обумовленості: .

а) домовленість між організаціями, установами щодо виду відван­таженої продукції, наданих послуг, їх якісних характеристик тощо;

б) гарантія з боку держави за зобов'язаннями фірми перед іноземни­ми партнерами;

в)умови, які ставить міжнародна організація-кредитор перед країною-боржником щодо проведення певних політичних, економічних, струк­турних реформ.

3. Які інституції входять до Групи Світового банку:

а) Багатостороння агенція гарантування інвестицій;

б) Міжнародний банк реконструкції та розвитку;

в) Міжнародний валютний фонд;

г) Європейський банк реконструкції та розвитку;

д) Міжнародна асоціація розвитку;

є) Міжнародна фінансова корпорація;

є) Банк міжнародних розрахунків;

ж) Міжнародний центр урегулювання інвестиційних конфліктів.

4. У чому проявляється специфіка Банку міжнародних розрахунків:

а) він належить центральним банкам країн-членів, контролюється
ними, здійснює операції як банк центральних банків, надає послуги як
банкам членам БМР, так і іншим центральним банкам та міжнародним
фінансовим установам;

б) банк, який здійснює розрахунки між комерційними банками різ­
них країн, що не мають прямих коррахунків один з одним;

в) міжнародний банк, у якому завжди можна придбати валюту, не­
обхідну клієнтам комерційних банків для розрахунків з контрагентами.

5. Виділіть інструменти (/) прямого та (2) опосередкованого фі­нансування Європейського банку реконструкції та розвитку:

а) кредити;

б) кредитні лінії;

в) пайова участь в акціонерному капіталі;

г) співфінансування;

д) інвестиції;

є) програми розвитку; є) гарантії,

---

Смотрите также файлы

• Slyusarev_otchet.docx

• Курсовая Готов.doc

• Памятка по физ-ре.doc

• БіКО частина 3(папка розвиток артелерії).doc

• Бико Часть 2(папка розвиток артелерії).doc