Походження та розвиток банків. Еволюція банків від приват­них кредиторів до багатофункціональних посередників на гро­шовому ринку Банківська діяльність як галузь економіки. Банк як фірма, по­рядок створення, реєстрації та ліцензування банку. Висока ризиковість банківської діяльності та необхідність її регулювання і контролю. Види банківських ризиків. Банківська паніка та її мож­ливі наслідки. Способи втручання держави в банківську галузь. Види послуг, що надаються банками, та їх вплив на обсяги ВВП. Перспективи розвитку банківської галузі в Україні.

Банківництво як вид бізнесу. Баланс банку, його активи, паси­ви та капітал. Джерела формування ресурсів банків і напрями їх використання. Доходи, витрати та прибуток банку. Механізми ціноутворення на банківські продукти. Надійність банку як перед­умова його бізнесового успіху. Роль менеджменту в забезпеченні надійності банку, управління банківськими ризиками: мораль­ним, ліквідності, кредитним, процентним. Позабалансова діяль­ність та її роль у бізнесових успіхах банку.

Стабільність банків і механізми її забезпечення. Поняття бан­ківської стабільності, її показники, чинники впливу та значення. Складові механізму забезпечення стабільності банків: формування громадської довіри до банків, державний нагляд і контроль, управ­ління ризиками, установлення економічних нормативів діяльності, страхування банківських вкладів, створення внутрішніх резервів для покриття збитків, рівень банківського менеджменту.

Міжнародне банківництво: поняття та відмінність від внутріш­нього банківництва. Необхідність та форми виведення банківництва за національні межі країн; послуги міжнародних банків та особливості їх менеджменту. Проблеми взаємин іноземних бан­ків з національними. Особливості державного регулювання і кон­тролю за іноземними банками.

Розвиток комерційних банків в Україні. Загальна характерис­тика їх сучасного стану та проблем розвитку. Особливості орга­нізації, призначення та діяльності основних видів українських банків: універсальних, ощадних, іпотечних.

ТЕМА 15. Центральні банки в системі монетарного управління

та банківського регулювання

Призначення, основи організації та роль центрального банку. Управління пропозицією грошей та банківською системою як призначення центральних банків, їх єдність та антагонізм. Засади організації центральних банків. Забезпечення стабільності гро­шей і банківської діяльності як прояв ролі центральних банків.

Походження та розвиток центральних банків. Чинники, що спричинили появу центральних банків. Зміни в діяльності цент­ральних банків після демонетизації золота. Вплив глобалізацій-них процесів на діяльність центральних банків. Створення Євро­пейської системи центральних банків.

---

Незалежний статус центральних банків. Зовнішній тиск на центральний банк, його мотиви та можливі негативні наслідки, механізми захисту від такого тиску. Можливі конфлікти між центральним банком та органами законодавчої і виконавчої вла­ди. Аргументи «за» і «проти» незалежності центрального банку. Чи є цілком незалежним центральний банк України?

Функції центрального банку₅ їх сутність та відмінність від йо­го операцій. Характеристика основних функцій: регулятивної, яка здійснюється через забезпечення та управління пропозицією грошей; управління банківською системою — через регулювання і контроль за банківською діяльністю; організації та управління грошовим оборотом в країні; банківське обслуговування загаль­нодержавних потреб; інформаційно-аналітичної. Зв'язок функцій центрального банку з функціями банківської системи. Дискусії щодо класифікації функцій центральних банків.

Проведення грошово-кредитної політики центральними банка­ми. Цілі грошово-кредитної політики: стратегічні, проміжні й по­точні Суперечливість цілей та шляхи їх узгодження. Проблема вибору проміжних завдань та ідея таргетування інфляції. Види грошово-кредитної політики за їх впливом па економіку. Переда­вальний механізм грошово-кредитної політики. Інструменти гро­шово-кредитної політики, порівняльний аналіз їх механізмів. Ор­ганізаційне забезпечення грошово-кредитної політики в Україні.

Місце центрального банку в системі регулювання і контролю за банківською діяльністю. Переваги та недоліки зосередження банківського регулювання і контролю виключно в центральному банку. Регулятивні можливості центрального банку за наявності самостійного центру банківського регулювання і контролю.

ТЕМА 16. Міжнародні фінансово-кредитні установи та їх співробітництво з Україною

Інтеграційні процеси у світовій економіці та необхідність ре­гулювання міжнародних валютних та фінансово-кредитних від­носин. Створення міжнародних фінансових інституцій.

Міжнародний валютний фонд. Організація та функціональне призначення МВФ. Напрями співпраці МВФ з Україною.

Група Світового банку. Основи організації, структура та при­значення СБ. Форми співпраці структур СБ з Україною.

Регіональні міжнародні кредитно-фінансові інституції. Ство­рення та призначення Чорноморського банку торгівлі і розвитку.

Європейський банк реконструкції та розвитку. Порядок ство­рення, призначення і функції ЄБРР. Основні операції ЄБРР. На­прями співробітництва з Україною.

Банк міжнародних розрахунків. Необхідність та порядок ство­рення БМР. Функції банку. Роль БМР у розвитку міжнародного співробітництва у валютно-кредитній сфері.

З. ІНСТРУМЕНТАРІЙ

ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

---

Підготовка й активна участь студентів денної форми навчання в семінарських заняттях є ключовою формою са­мостійної роботи студентів з вивчення дисципліни, а також до­сить дієвою формою поточного контролю знань студентів. Об'єк­том контролю й оцінювання є глибина та повнота знань, проде­монстрованих у виступах на семінарських заняттях, активність при обговоренні планових питань, участь у дискусіях, в експрес-опитуваннях та інших видах занять (контрольні роботи, диспути тощо).

Контроль за рівнем засвоєння знань, систематичністю ро­боти та активністю студентів на семінарських заняттях здійснюється шляхом:

а)усного опитування студентів на семінарських заняттях;

б)оцінки активності студентів при обговоренні проблемних питань з теми занять;

в)перевірки контрольних робіт, виконаних студентами на се­мінарських заняттях;

г)експрес-контролю знань студентів.
Критерії оцінки знань студентів:

Оцінка за рівень знань, систематичну роботу та активність
студентів на семінарських заняттях не може перевищувати 20 ба­лів. При цьому активність включає не тільки відвідування занять, а й участь у дискусіях на цих заняттях. Активність та рівень знань при обговоренні питань семінарів і проблемних питань, а
також виконання завдань для самостійного опрацювання і їх пре­зентація оцінюються на 5, 4, 3, 2. Загальна кількість балів за кри­терієм активності зменшується на показник відвідування семі­нарських занять. Отримані незадовільні оцінки прирівнюються
до пропущених занять. Пропущені заняття (а також незадовільні
оцінки), які відпрацьовані студентом протягом двох тижнів після
семінарського заняття в дні, визначені викладачем, вважаються
як такі, що не пропущені.

Критерії виставлення балів за рівень засвоєння знань, актив­ність та систематичність:

20 балів отримують студенти, які були присутні не менш як на 100 % практичних занять та отримували на них оцінки «відмінно» та «добре».

15 балів отримують студенти, які були присутні не менш як на 80% семінарських занять та отримували на них оцінки «від­мінно» та «добре» або були присутні не менше як на 90 % занять, па яких отримували оцінки «відмінно» та «добре», «задовільно» (за умови переважання оцінок «добре» та «відмінно»).

10 балів отримують студенти, які були присутні не менш як на 70 % семінарських занять та отримували оцінки «відмінно» та «добре», або були присутні не менше як на 80 % занять, на яких отримували оцінки «відмінно» та «добре», «задовільно» за умов переважання задовільних оцінок.

5 балів отримують студенти, які були присутні не менш як на 60 % заняттях та отримували оцінки «відмінно» та «добре», або були присутні не менше як на 70 % занять, на яких отримували оцінки «відмінно», «добре» та «задовільно» за умов переважання довільних оцінок.

Решта студентів за рівень знань, систематичність та актив­ність, проявлені на семінарських заняттях, отримують нуль балів.

---

3.1. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА ЇХ МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ТЕМА 1. Сутність та функції грошей

Плани семінарських занять

Заняття 1 (2 год.)

1.Сутність грошей. Альтернативні підходи до визначення
сутності грошей. Гроші як гроші та гроші як капітал.

2. Походження грошей, сучасні концепції походження грошей. Роль держави у творенні грошей.

3. Розвиток форм грошей— від звичайних товарів до благо­родних металів та до кредитних грошей. Причини та механізм демонетизації золота.

4. Паперові та кредитні гроші, їх схожість та відмінність. Ха­рактеристика сучасних форм кредитних грошей.

2. Цінність грошей, її сутність і форми прояву.

6.Поняття і функції грошей. Дискусії щодо кількості функцій грошей.

7.Функція грошей як міри цінності. Масштаб цін, ціна, вплив інфляції на функцію міри цінності.

8.Функції грошей як засобу обігу та засобу платежу. Вплив інфляції на ці функції.

9.Функція засобу нагромадження. Вплив інфляції на цю функцію.

10.Світові гроші. Передумови використання національних грошей як світових.

11.Якісні властивості грошей. Способи забезпечення основних
властивостей грошей.

Методичні вказівки

При вивченні суті грошей у ринковій економіці студенту по­трібно передусім розібратися в існуючих визначеннях поняття грошей; з'ясувати питання про походження грошей, зокрема дві його концепції: еволюційну та раціоналістичну; зрозуміти роль держави у формуванні феномена грошей. Необхідно зрозуміти недоліки бартерного обміну порівняно з грошовим. Треба про­стежити еволюцію форм грошей, з'ясувати причини, які зумови­ли перехід від простих до складніших форм. Особливу увагу не­обхідно звернути на процес демонетизації золота та виникнення паперових і кредитних грошей, на відмінності та переваги кредит­них грошей перед паперовими та повноцінними. Потрібно усві­домити, що сучасні кредитні гроші мають кілька форм прояву, кожна з яких має свої переваги та недоліки. Ознайомитися з дис­кусіями щодо електронних грошей.

Потрібно засвоїти механізм формування цінності грошей і суть її прояву як купівельної спроможності грошей, особливості прояву цінності грошей як грошей і як капіталу. Зрозуміти, що процент — це ціна грошей як капіталу.

Далі слід поглибити свої знання про функції грошей, звернув-ти увагу на те нове, що з'явилось у їх тлумаченні в останні ро­ки. Зокрема, вивчаючи функцію грошей як міри цінності, треба мати на увазі, що механізм масштабу цін докорінно змінився в сучасних умовах. Треба усвідомити, чому цінність товарів вимі­рюється уявними грошима. Слід звернути увагу на вплив інфля­ції на цю функцію грошей.

Вивчаючи функцію грошей як засобу обігу, потрібно з'ясу­вати її ознаки, а також те, які переваги в процесі обміну товарами дають гроші порівняно з бартером. Важливо також звернути ува­гу на скорочення сфери використання цієї функції, на вплив ін­фляції на цю функцію.

---

Вивчаючи функцію грошей як засобу платежу, слід з'ясувати походження цієї функції й усвідомити основні її ознаки. Необ­хідно розібратись, від яких факторів залежить нормальне вико­нання грошима функції засобу платежу, коли може настати пла­тіжна криза та хвиля банкрутств. Звернути увагу на вплив ін­фляції на цю функцію.

Вивчаючи функцію грошей як засобу нагромадження, потрібно звернути увагу на те, що різні автори по-різному називають цю фун­кцію і залежно від цього трактують її. Необхідно засвоїти ознаки цієї функції, з'ясувати, як змінився механізм використання грошей у цій функції в умовах, коли золото перестало використовуватись як гроші та в умовах глибокої інфляції. Слід вивчити форму нагромаджень та їх мотиви і вплив на розвиток економіки й добробуту народу.

Під час вивчення функції світових грошей необхідно звернути увагу на генезис міжнародних розрахунків, особливо на механізм

їх здійснення після припинення використання золота в цих роз­рахунках, а також причини того, чому в них стало можливим за­стосовувати національні та колективні гроші.

Вивчаючи якісні властивості грошей, потрібно усвідомити, що вони формуються у відповідь на певні вимоги ринку до грошей, а тому мають об'єктивний характер. Тому держава повинна надати грошам саме цих властивостей, а не нав'язувати їм такі, що ви­значаються суб'єктивно.

Рекомендована література:

1. Про Національний банк України: Закон України від 20 травня
   1999 р.

2. Гроші та кредит: Підручник / За заг. ред. М. І. Савлука.— К.:
   КНЕУ,2006. — Розд. І.

3. Гальчинський А. С. Теорія грошей. — К.: Основи, 2001. — Гл. 2, 5.

4. Долан 3. Дж,, Кзмпбзлл К. Л., Кзмпбзлл Г. Дою. Деньги, банковское
   дело и денежно-кредитная политика. — М.; Л.: Профино, 1991. — Гл. 1.

5. Харрис Л., Денежная теория. — М,: Прогресс. — 1990. — Гл. 1, 2.

Термінологічний словник

Активи — певні форми цінності, які перебувають у розпорядженні економічних суб'єктів і здатні принести їм грошовий дохід.

Банкнота — вид грошового знака, що випущений банком у паперо­вому вигляді і € його простим векселем.

Бартер — форма обміну, за якої товари обмінюються безпосеред­ньо, без участі грошей.

Білонна монета — розмінна монета з дрібною цінністю, яка карбу­ється зі звичайного металу.

Безготівкові гроші — форма грошей, що існує у вигляді записів у бухгалтерських книгах банків чи в пам'яті комп'ютерів.

Вексель — боргове зобов'язання, яке дає право його власнику вима­гати від боржника сплати вказаної суми грошей у встановлений строк.

Готівкові гроші— форма грошей, що існує у вигляді паперових знаків чи монет.

Гроші— специфічний актив, що має властивість обмінюватися на будь-які інші цінності та виконувати інші функції грошей.

Грошова одиниця — установлена в законодавчому порядку одини­ця грошової лічби в певній країні. Має свою назву (гривня, рубль, євро, долар тощо) та величину.

---

Смотрите также файлы

• Slyusarev_otchet.docx

• Курсовая Готов.doc

• Памятка по физ-ре.doc

• БіКО частина 3(папка розвиток артелерії).doc

• Бико Часть 2(папка розвиток артелерії).doc