З.Які два потоки в грошовому обороті рівнозначні і повинні балансуватись?

4. Назвіть вхідні і вихідні потоки у групи суб'єктів «сімейні господарства» і поясніть, як вони балансуються.

5. Поясніть, чому у відкритій економіці наявність чистого ім­порту спричиняє необхідність припливу капіталу, а чистого екс­порту — відпливу капіталу з країни?

6. На які три сектори можна розділити грошовий оборот за економічним змістом його потоків?

7. Який із названих запасів грошей найповніше характеризує обсяг маси грошей в обороті:

• готівка, що перебуває поза банками;

• уся готівка, емітована центральним банком;

• гроші, що перебувають на поточних рахунках у банках;

• гроші, що перебувають у розпорядженні суб'єктів грошо­вого обороту.

8. Чому існують два підходи до виміру маси грошей — через грошову базу і через грошові агрегати?

9. Чому в різних країнах застосовується свій набір грошових агрегатів і різне наповнення кожного з них?

10. Чи можна вважати нормальними співвідношення грошових агрегатів М0 і МЗ в Україні? Якщо ні, то чому і чим таке співвідношення спричинене?

11. Який з українських грошових агрегатів виражає:

• запас найліквідніших грошей;

• запас грошей з усім спектром ліквідності, що фактично склався;

• найвужчі гроші;

• найширші гроші.

12. Чи входить до агрегату М0 запас готівки в касах комер­ційних банків? Обґрунтуйте свою відповідь.

13. Чи входить до агрегату МЗ запас грошей, який зберігають комерційні банки на своїх коррахунках у центральному банку? Обґрунтуйте свою відповідь.

14. Чи є зміна швидкості обігу грошей самостійним фактором впливу на ринкову кон'юнктуру чи це лише механічний наслідок зміни маси грошей, коли при збільшенні маси швидкість змен­шується, а при зменшенні — збільшується?

15. Коли можливо абстрагуватися від зміни швидкості обігу і грошей при визначенні завдань грошово-кредитної політики, а коли неможливо?

17. На які економічні показники та процеси впливає зростання швидкості обороту грошей?

18. Коли зростання швидкості грошей можна розцінювати як позитивне явище, а коли як негативне?

19. У чому полягає зміст показника монетизації економіки та як він визначається?

20. Чому відбулась демонетизація економіки України?

21. Які існують шляхи ремонетизації економіки України?

Теми рефератів

1. Грошовий оборот: поняття та структура.

2. Основні ринки та економічні суб'єкти, що взаємопов'язуються грошовим оборотом.

3. Кількісна характеристика грошової маси в Україні за період 2000—2005 рр.

4. Швидкість обігу грошей та її вимірювання.

5. Потоки грошового обороту, їх взаємозв'язок.

6. Балансування грошових потоків у грошовому обороті.

7. Модель грошового обороту.

8. Характеристика сучасних засобів платежу, які обслугову­ють грошовий оборот.

9. Маса грошей, що обслуговує грошовий оборот: поняття та структура.

---

10. Вимірники грошової маси: грошові агрегати, грошова база.

11. Монетизація економіки як показник і як економічний процес.

12. Причини та наслідки демонетизації економіки України в 1991—1995 рр.

13. Шляхи ремонетизації економіки України.

Тести для перевірки знань з теми

1. Строкові вклади населення входять до складу грошових агрегатів:

а) М0;

б) МІ;
в)М2;

г) не входять до складу жодного з грошових агрегатів

2. Грошовий оборот має своєю економічною основою:

а) процеси формування та використання державного бюджету;

б) банківську діяльність;

в) кругооборот капіталу в процесі відтворення;

г) інвестиційну діяльність суб'єктів господарювання.

3. Грошовий оборот складається із секторів:

а) грошового обігу та фіскально-бюджетного сектору;

б) грошового обігу, фіскально-бюджетного та кредитного секторів;

в) грошового обігу та кредитного сектору.

4. Визначте агрегати М0 і М2, якщо відомо, що агрегат МІ дорів­нює 100,0 млрд. грн, а вклади на поточних рахунках в банках — 60,0 млрд. грн і на строкових рахунках — 80,0 млрд. грн.

5. Зростання грошової маси за агрегатом М0 спричинюється:

а) зростанням частки тіньової економіки;

б) розвитком системи карткових розрахунків з оплати праці;

в) прискореним зростанням заробітної плати.

6. До складу грошової бази відносять:

а) обов'язкові банківські резерви;

б) готівка в касах підприємств;

в) депозити в центральному банку;

г) готівкові гроші, що перебувають на руках у населення;

д) готівка в касах комерційних банків.

7. Які з названих процесів спричинюють зростання грошової маси:

а) зростання державних видатків;

б) скорочення прибуткового податку з населення;

в) зростання трансакційних платежів;

г) зростання податків на корпорації.

8. Якщо трансакційні гроші (гроші для угод) здійснюють у серед­ ньому 5 оборотів за рік, то кількість грошей необхідно для обслугову­вання обміну товарів і послуг:

а) має бути в 5 разів більша за номінальний ВВП;

б) становить 20 % номінального ВВП;

в) дорівнює відношенню: 5/ВВПн_0М;

г) неможливо визначити.

9. Рівень монетизації економіки визначається:

а) відношенням грошової маси до валового внутрішнього продукту;

б) відношенням валового внутрішнього продукту до грошової маси;

в) відношенням грошової маси до загального обсягу платежів за рік.

10. Визначте засоби платежу, які обслуговують нині грошовий обо­рот в Україні:

а) банкноти;

б)акредитиви;

в) розмінні монети;

г) депозитні гроші;

д) казначейські білети;
є) чеки.

а) 610 млн. грн;

11.Якщо обсяг готівки в обороті становить 210 млн грн, поточних вкладів— 400млн грн, строкових вкладів— 290млн грн, то грошовий агрегат М2 дорівнює:

б) 900 млн. грн;

в) 690 млн. грн;

г) 500 млн. грн.

12. Агрегат МІ охоплює:

а) металеві й паперові готівкові гроші та чекові вклади;

б) металеві й паперові готівкові гроші та строкові вклади;

в) металеві й паперові готівкові гроші та всі банківські депозити;

---

г) всі гроші та «майже гроші».

13. До потоків «втрат» належать такі грошові потоки:

а) оплата імпорту;

б) заощадження;

в) податки;

г) оплата продуктів.

14. До потоків «ін 'єкцій» нанлежать такі грошові потоки:

а) оплата експорту;

б) державні позики;

в) інвестиції;

г) державні закупівлі.

ТЕМА 3. Грошовий ринок

Плани семінарських занять

Заняття 3 (2 год.)

1. Сутність грошового ринку, об'єкти, суб'єкти й інструменти грошового ринку. Особливості прояву попиту, пропозиції та ціни на цьому ринку.

2. Єдність та відмінність між грошовим і фінансовим ринками. Дискусії з цього питання.

3. Інституційна модель грошового ринку. Сектори прямого й опосередкованого фінансування.

4. Фінансове посередництво як ключовий елемент грошового ринку. Види фінансових посередників.

5. Структура грошового ринку, критерії її класифікації та ха­рактеристика його окремих елементів.

6.Попит на гроші, його сутність, цілі й мотиви накопичення грошей; чинники зміни попиту на гроші.

7.Пропозиція грошей, її сутність, зв'язок із попитом на гроші, економічні чинники зміни пропозиції грошей.

4. Графічна модель ринку грошей, чинники, що визначають рівновагу на ринку грошей і динаміку процента.

5. Інструменти ринку грошей.

10.Заощадження населення як джерело та чинник пропозиції позичкового капіталу.

11.Інвестиційні потреби та попит на капітал. Проблема транс­ формації заощаджень в інвестиції.

12.Графічна модель ринку капіталу. Чинники, що визначають рівновагу на ринку капіталу.

13.Інструменти ринку капіталу.

Методичні вказівки

Вивчаючи цю тему, ви зрозумієте, що грошовий ринок — це особливий сектор ринку, на якому здійснюються купівля та про­даж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропо­зиція і ціна на цей товар. Визначальний вплив зміни попиту та пропозиції грошей на ставку процента як їх ціну є свідченням підпорядкованості грошового ринку загальним закономірностям функціонування ринку взагалі.

Необхідно усвідомити, що механізм грошового ринку має іс­тотні відмінності від механізму звичайного товарного ринку: продаж грошей виступає у формі надання позичок чи купівлі особливих фінансових інструментів; купівля грошей — у формі одержання позичок чи продажу таких фінансових інструментів; попит на гроші — у формі бажання економічних суб'єктів мати у

своєму розпорядженні певну масу грошей на визначену дату; пропозиція грошей — у формі запасу грошей, який економічні суб'єкти готові передати у тимчасове користування; ціна гро­шей — у формі процента.

В інституційній моделі грошового ринку виокремлюються два сектори з різним характером руху грошей — сектор прямого фі­нансування, або фінансовий ринок, і сектор опосередкованого фінансування, або фінансове посередництво. Перевага першого сектору полягає в безпосередньому характері взаємовідносин між продавцями (кредиторами) і покупцями (позичальниками) істот­но підвищує їх оперативність та дохідність. Перевагою другого сектору є те, що участь у взаємовідносинах між кредиторами і позичальниками фінансових посередників істотно знижує ризи­ки, пов'язані з розміщенням грошових коштів.

---

Грошовий ринок класифікується за різними критеріями. Ос­новними з них є: види інструментів, з допомогою яких гроші пе­реміщуються від продавців до покупців; інституційні ознаки грошових потоків; економічне призначення купівлі грошей. За першим критерієм грошовий ринок поділяється на: ринок позич­кових зобов’язань, ринок цінних паперів, валютний ринок; за другим критерієм — на фінансовий ринок, ринок банківських кредитів, ринок послуг небанківських фінансово-кредитних уста­нов; за третім критерієм — на ринок грошей і ринок капіталів. Центральне місце в структурі грошового ринку посідає ринок грошей.

Треба усвідомити, що визначальну роль у механізмі ринку грошей відіграє попит на гроші, під яким слід розуміти бажання економічних суб'єктів мати у своєму розпорядженні певний за­пас грошей на певний момент. Це явище залишку і має об'єктивний характер, оскільки визначається під впливом факто­рів, що діють у реальній економіці — зміни обсягу ВВП, рівня цін, обсягу багатства, рівня процента тощо. Пропозиція грошей являє собою той запас грошей, який економічні суб'єкти готові надати в тимчасове користування позичальникам. Це більш екзо­генне явище, ніж попит на гроші. Вона формується на базі наяв­ної маси грошей в обороті й емісійної діяльності банків. Тому банки, регулюючи пропозицію грошей, повинні орієнтуватися на зміну попиту на гроші, а не навпаки.

Зрівноваження попиту і пропозиції на ринку грошей визначає об'єктивний рівень ставки процента, за якого досягається стабілі­зація кон'юнктури цього ринку. Взаємозв'язок між попитом, пропозицією і ціною грошей на цьому ринку реалізується відповідно до загальних закономірностей функціонування ринку: по­пит на гроші впливає на рівень процента прямо пропорційно, а пропозиція грошей — обернено пропорційно.

По-іншому формуються попит і пропозиція на ринку грошей лк капіталу. Визначальна роль у балансуванні належить пропози­ції грошей як капіталу, що формується на базі заощаджень, насамперед заощаджень населення. Тому важливо усвідомити ме­ханізм формування заощаджень населення як джерела і верхньої межі інвестицій в країни.

Рекомендована література

1.Гроші та кредит: Підручник / За ред. М. І. Савлука. — К.: КНЕУ, 2006, Розділ 3.

2. Гальчинський А. Теорія грошей. — К., 2001. — Розд. З, 4.

3.Доходи та заощадження в перехідній економіці України. — Львів:
ЛНУ ім. І. Франка, 2003, — Розд. 4, 5, 7.

Термінологічний словник

Банківський процент — процент, установлений як плата за надані банком кредити.

Відкрита економіка — економічна система, яка має широкі зв'язки зі світовим ринком.

Грошовий оборот -— безперервний рух грошей у процесі розшире­ного відтворення за певний період. Складається з окремих грошових потоків.

Грошовий ринок — особливий різновид ринку, на якому продають­ся і купуються гроші. Суб'єктами цього ринку є економічні суб'єкти — кредитори і позичальники.

---

Депозитний процент — ставка процента, який виплачується за ба­нківськими вкладами населення та юридичних осіб.

Ефект витіснення — зниження обсягів інвестицій у результаті зростання бюджетного дефіциту.

Ефект доходу — зростання попиту на гроші під впливом зростання сукупного доходу.

Ефект Фішера — процентні ставки реагують на зміни інфляції у співвідношенні один до одного.

Заощадження — частина доходів, не використана на поточне спо­живання й виплату податків.

Інвестиції—- вкладення коштів у розвиток виробництва, у цінні па­
пери тощо для одержання прибутку.

Інвестиційне оточення — система, що забезпечує акумуляцію та рсгіЛОДІЛ фінансових ресурсів у сучасній економіці.

Індивідуальна пропозиція заощаджень — залежність між про­центною ставкою та обсягом заощаджень.

Конкурентний ринок — ринок, на якому жоден з учасників не має шоги впливати на ціну.

Маржа — різниця між ставками позичкового та депозитного про­цента, що являє собою прибуток банку.

Міжбанківський процент — процент за кредитами, що надаються одним комерційним банком іншому.

Мобільність капіталу — ступінь свободи, з якою капітали перемі­щуються з країни в країну під впливом зміни процентних ставок.

Національний дохід— сукупність усіх доходів сімейних госпо­дарств від реалізації своїх ресурсів за певний період.

Національний продукт — сукупність цін усіх товарів і послуг, про­даних сімейним господарствам для споживання, а також за державними закупівлями, для приватних інвестицій та для експорту.

Обліковий процент — процент, установлений центральним банком як орієнтовна ціна грошей, якою повинні керуватися суб'єкти грошово­го ринку.

Опосередковане \ фінансування — переміщення грошей між суб'єктами ринку через фінансових посередників.

Позичковий процент — ставка процента, що виплачується по­зичальником банку за користування позичкою.

Попит на гроші — потреба суб'єктів економіки в певному запасі грошових коштів.

Поточна каса — залишок готівки та поточних депозитів, який мо­же в будь-який момент бути спрямований на поточні платежі.

Пропозиція грошей — загальний обсяг монет, паперових грошей, депозитів та інших ліквідних активів в економіці.

Пряме фінансування — переміщення грошей по ринкових каналах безпосередньо від власників до позичальників.

Ринкова пропозиція заощаджень — сумарна пропозиція заоща­джень усіх домашніх господарств.

Ринок грошей — сектор грошового ринку, на якому задовольняєть­ся короткостроковий попит на гроші (до одного року).

Ринок капіталу — сектор грошового ринку, на якому купуються і продаються середньострокові та довгострокові кошти (більше одного року).

Ставка рівноваги — ставка процента, за якої попит та пропозиція на ринку грошей досягають рівноваги.

Схильність до заощаджень — вибір населення між поточним та майбутнім споживанням, який визначає пропозицію грошей на ринку.

---

Смотрите также файлы

• Slyusarev_otchet.docx

• Курсовая Готов.doc

• Памятка по физ-ре.doc

• БіКО частина 3(папка розвиток артелерії).doc

• Бико Часть 2(папка розвиток артелерії).doc