Файл: Методичка_семинар.doc

До теми 14:

1. Скласти схему «Різновиди соціологічних досліджень».

2. Виписати основні елементи програми соціологічного дослідження та охарактеризувати кожен з них.

3. Скласти передпрограму соціологічного дослідження за актуальною темою.

4. Порівняти передпрограму та програму соціологічного дослідження, визначити загальне та відмінне, обґрунтувати застосування цих документів на різних етапах організації соціологічного дослідження.

5. Пояснити основні підходи до побудови вибірки та обґрунтувати вибір того чи іншого підходу для конкретного соціологічного дослідження.

До теми 15:

1. На основі закріплення матеріалу лекції та самостійного опрацювання рекомендованої літератури підготувати індивідуальне завдання на тему «Соціологічне дослідження актуальних проблем» для виступу з ним на семінарському занятті.

2. Підготувати реферат з числа рекомендованих тем.

3. Дати визначення основним методам соціологічних досліджень.

4. Продумати аргументи для загальної дискусії на тему «Роль соціології в суспільстві».

Підготовка до модульного контролю

Під час вивчення навчальної дисципліни «Соціологія» проводиться два модульні контролі, підготовка до яких здійснюється за рахунок часу, відведеного на самостійну роботу студента. При підготовці до письмової комплексної контрольної роботи кожному студенту необхідно в першу чергу ознайомитися з переліком питань, що виносяться на модульний контроль, мати конспекти лекцій та сумлінно готуватися до семінарських занять.

Проведення модульного контролю передбачене навчальним планом і відбувається згідно графіку навчального процесу. Перший модуль – 8 тиждень навчання, другий модуль – 17 тиждень навчання.

Завдання на модульний контроль складаються з трьох видів запитань. Перший вид - це термінологічні запитання, які передбачають дати визначення основним поняттям курсу, що розглядалися під час лекцій, семінарських занять, виконання самостійної роботи. Другий вид – тестові завдання. Третій вид – це творче завдання, яке передбачає на основі отриманих знань з соціології застосувати їх у розв’язанні конкретної проблеми.

Крім того, під час модульного контролю враховуються результати науково-дослідної роботи студента.

Модульний контроль проводиться на останньому занятті модулю протягом двох академічних годин. До модульного контролю допускаються всі студенти. Якщо студент не з’явився для проведення модульного контролю, або не здав контрольної роботи, він не отримує бали і модуль вважається незарахованим. Оцінка з начальної дисципліни за модуль виставляється шляхом складання усіх набраних балів за різні види навчальної роботи (написання комплексної контрольної роботи по модулю; відвідування лекційних та семінарських занять; виступи з доповідями, доповненнями; участь у обговоренні, дискусії, виконання завдань самостійної роботи за всіма темами; підготовка індивідуального завдання (по кожному модулю); підготовка реферату (по кожному модулю).

Модульний контроль виставляється у відомість успішності студентів у вигляді балів (сумарної кількості за всі вище означені види роботи), за національною школою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») та за шкалою ЕСТS (буквами А, В, С, D, E, FX, F).

Перелік запитань до першого змістовного модулю

1. Дати визначення поняттям: соціальна мобільність, молодь, соціальна структура, соціальний процес, соціальний інститут, соціальне, шлюб, соціальний статус, соціологія, сім’я, соціальна роль, соціальні норми, соціальна спільнота, гендерна соціалізація, особистість, об’єкт соціології, соціальна спільнота, соціалізація, соціальний статус, гендерні стереотипи, соціальна структура, предмет соціології, соціальні закони, соціальна стратифікація, соціальні відносини, гендер, соціальна мобільність, шлюб, соціальна група, соціальні відносини, індивід, суспільство, соціальні цінності, соціальні процеси.

2. Соціологія – наука про суспільство.

3. Структура соціологічного знання.

4. Об’єкт та предмет соціології.

5. Зв’язок соціології з іншими науками: філософією, політологією, релігієзнавчими науками, економічними науками, екологією, історією, педагогікою, культурологією, юридичними науками, інформатикою та математикою, статистикою, психологією.

6. Функції соціології.

7. Соціологічна концепція О.Конта.

8. Соціологія Е.Дюркгейма.

9. Соціологічні погляди Г.Спенсера.

10. П.Сорокін.

11. К.Маркс.

12. М.Вебер.

13. Суспільство. Основні підходи до аналізу суспільства.

14. Соціальна структура суспільства.

15. Теорія соціальної стратифікації.

16. Соціальна мобільність.

17. Типологія соціальних законів.

18. Соціологія особистості.

19. Особистість в системі соціальних зв’зків.

20. Соціалізація людини.

21. соціологічні дослідження особистості.

22. Соціологія шлюбу та родини.

23. Структура та функції сучасної сім’ї.

24. Гендерна соціологія.

25. Поняття «гендер» в сучасній соціології.

26. Гендерні дослідження та гендерна політика.

27. Соціологія молоді.

28. Молодь як особлива соціально-демографічна спільнота.

29. Проблеми соціального самовизначення молоді.

30. Соціальні проблеми молоді.

31. Основні напрямки соціологічних досліджень сучасної української соціології.

Перелік запитань до другого змістовного модулю

1. Дати визначення поняттям культурні норми, народність, громадська думка, соціологічне дослідження, делінквентна поведінка, націоналізм, політична партія, респондент, субкультура, політичний конфлікт, спостереження, нація, політика, релігійна організація, девіація, анкета, політичний рух, культура, секта, етнічний стереотип, експеримент, культурні цінності, релігійна свідомість, відхилення від норми, держава, респондент, девіантна поведінка, церква, вибірка, контент-аналіз, етнос, влада, опитування, норма, етнічний стереотип, народність.

2. Соціологія девінтної поведінки, об’єкт, предмет, проблематика дослідження.

3. Соціологія політики.

4. Політика як об’єкт соціологічного дослідження.

5. Політичні суб’єкти.

6. Політичні еліти.

7. Політичні рухи та політичні партії.

8. Соціальна природа конфліктів.

9. Різновиди, стадії, шляхи розвитку та вирішення кофліктів.

10. Соціологія релігії.

11.Релігія як соціальний феномен, її структура та функції.

12. Соціологія громадської думки, об’єкт, предмет та проблематика дослідження.

13. Специфіка вивчення релігійності в Україні.

14. Релігійні організації в Україні.

15. Соціологія культури.

16. Вивчення цінностей в рамках соціології культури.

17. Культура як соціальний інститут.

18. Етносоціологія.

19. Специфіка вивчення національно-етнічних відносин.

20. Етнос, народність, нація.

21. Особливості соціологічного вивчення громадської думки.

22. Методологія та методи соціологічних досліджень.

23. Опитування як метод збору соціологічної інформації: переваги та недоліки.

24. Специфіка оргранізації соціологічного спостереження.

25. Організація експерименту.

26. Анкетування та інтерв’ю.

27. Призначення гіпотез у соцдослідженні.

28. Використання вибірки в соцдослідженні.

29. репрезентативність вибірки.

30.Застосування результатів соціологічних досліджень на практиці.

Підготовка до іспиту

Вивчення навчальної дисципліни «Соціологія» завершується складанням усного семестрового іспиту, метою якого є перевірка ступеня засвоєння навчального матеріалу та його розуміння студентом. Іспит обов’язково складають студенти, що набрали протягом семестру менше 50 балів, за умов виконання всіх самостійних завдань, передбачених робочою навчальною дисципліною.

Для успішного складання семестрового іспиту студентам необхідно переглянути увесь програмний матеріал, у тому числі і конспект лекцій та рекомендовану спеціальну літературу, повторити відповіді на контрольні запитання. Іспит проводиться в аудиторії університету у формі індивідуальної співбесіди через постановку викладачем питань, які наведені в білеті, і відповідей на них студента.

При цьому викладач, оцінюючи знання студента керується такими критеріями як: правильність відповіді на питання, повнота і конкретність, ступінь використання наукових джерел, уміння пов’язувати теорію і практику, логічно і аргументовано висловлювати свої думки, культура мови.

Результати складання семестрового іспиту оцінюється за 100-бальною шкалою оцінок, яка перераховується за національною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») і вноситься до екзаменаційної відомості та залікової книжки студента.

Питання до підсумкового контролю (іспиту):

1. Охарактеризуйте об’єкт та предмет соціології як науки.

2. Функції соціології та їхня соціальна реалізація.

3. Структура соціологічного знання.

4. Охарактеризуйте взаємовідносини соціології з іншими науками про людину і суспільство.

5. Визначте сутність поняття «соціальна структура суспільства».

6. Охарактеризуйте основні елементи соціальної структури суспільства.

7. Поясність відмінності між поняттями «клас» і «страта».

8. Розкрийте сутність теорії соціальної стратифікації.

9. Охарактеризуйте історичні типи стратифікації.

10. Визначення соціальної мобільності.

11. Види соціальної мобільності.

12. Визначте зміст понять «особистість», «людина», «індивід».

13. Дайте визначення понять «соціальний статус» та «соціальна роль» та розкрийте їх соціологічний зміст.

14. Назвіть складові, що визначають структуру особистості.

15. Визначте поняття та основні етапи процесу соціалізації.

16. Сутність, основні категорії гендерної соціології.

17. Гендерні стереотипи.

18. Фемінізм: сутність, етапи, напрями.

19. Предмет та об’єкт соціології шлюбу і родини.

20. Сім’я як соціальний феномен.

21. Сутність, структура та функції сучасної сім’ї.

22. Основні тенденції розвитку сучасних українських сімей.

23. Визначення, об’єкт та предмет соціології освіти.

24. Система освіти як соціальний інститут.

25. Сфера освіти та її соціологічне вивчення.

26. Дайте соціологічне визначення поняттю «політика».

27. У чому полягає предмет соціології політики.

28. Як політика може впливати на соціальну структуру суспільства.

29. Назвіть основні елементи політичної системи суспільства.

30. Опишіть особливості поняття «культура» з точки зору соціологічного аналізу.

31. Охарактеризуйте основні функції культури.

32. Основні категорії соціології культури (норми, цінності, форми).

33. У чому виявляється нормативний аспект культури.

34. Предмет та об’єкт етносоціології.

35. Поняття етнічної ідентичності, етнічного стереотипу.

36. Національно-етнічні процеси та відносини в Україні: соціологічний аналіз.

37. Націоналізм та національне питання в державі.

38. Визначте об’єкт та предмет соціології релігії.

39. Перерахуйте соціальні функції релігії.

40. Чим відрізняються форми релігійної поведінки?

41. Розкрийте особливості взаємодії релігії та суспільства.

42. Визначення, об’єкт та предмет соціології девіантної поведінки.

43. Поняття “девіації” та “поведінки, що відхиляється”.

44. Соціологія злочинності.

45. Специфіка соціологічних досліджень девіантної поведінки.

46. Громадська думка як соціальний інститут.

47. Сутність громадської думки як стану масової свідомості.

48. Основні джерела та специфіка формування громадської думки.

49. Структура та канали висловлювання громадської думки.

50. Вкажіть поняття, сутність та призначення соціологічних досліджень.

51. Що таке програма соціологічного дослідження: структура програми.

52. Назвіть етапи проведення дослідження та проаналізуйте їх щодо послідовності, призначення, змісту, особливостей здійснення.

53. Дайте характеристику методів соціологічних досліджень.

54. Охарактеризуйте основні компоненти програми соціологічного дослідження.

55. Соціологічне опитування, як засіб вивчення громадської думки.

Методи контролю та оцінювання знань

У процесі вивчення навчальної дисципліни використовуються наступні види контролю:

1.Поточний – здійснюється шляхом опитування на семінарських заняттях. За змістом він включає перевірку ступеню засвоєння студентом навчального матеріалу, який охоплюється темою лекційного та семінарського заняття, уміння самостійно опрацьовувати навчально-методичну літературу, здатність осмислювати зміст теми, уміння публічно та письмово представити певний матеріал, а також виконання завдань самостійної роботи.

2. Модульний – здійснюється у формі письмової комплексної контрольної роботи, яка охоплює матеріал тем, що винесені на модуль. Кожному студенту видається індивідуальний варіант контрольних завдань трьох видів (які були визначені вище). Окрім комплексної контрольної роботи модульний контроль враховує: відвідування лекційних та семінарських занять; виступи з доповідями, доповненнями; участь у обговоренні, дискусії, виконання завдань самостійної роботи за всіма темами; підготовка індивідуального завдання (по кожному модулю); підготовка реферату (по кожному модулю). Модульний контроль виставляється у відомість успішності студентів у вигляді балів (сумарної кількості за всі вище означені види роботи), за національною школою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») та за шкалою ЕСТS (буквами А, В, С, D, E, FX, F).

3. Підсумковий – здійснюється шляхом визначення ступеню засвоєння студентом навчальної дисципліни. Цим видом контролю завершується вивчення навчальної дисципліни. Якщо балів, набраних під час вивчення навчальної дисципліни достатньо, оцінка виставляється автоматично. Якщо з якихось причин цієї кількості балів недостатньо – проводиться усний іспит.

Завданням іспиту є перевірка знань студента з навчальної дисципліни, ступеню засвоєння окремих тем курсу та курсу загалом, здатності використовувати та синтезувати отримані знання, уміння сформулювати своє ставлення до певної проблеми.

Студент, що набрав протягом семестру менше 50 балів, зобов’язаний скласти іспит. Якщо сумарний рейтинговий показник з обох модулів навчальної дисципліни і результати контролю з кожного модулю не менше 50 балів, то студент має право не складати іспит, а отримати оцінку «автоматично», яка виставляється йому відповідно до національної шкали в залікову книжку та відповідно до інтервальної шкали – у відомість успішності.

Якщо семестрова оцінка за результатами сумарного модульного контролю не задовольняє студента, то він має право на її збільшення, шляхом складання семестрового іспиту. В такому разі складаються бали, отримані студентом як під час семестру, так і під час складання іспиту.

Студент допускається до складання іспиту (з правом отримання максимальної кількості балів - 100) за умови виконання усіх самостійних завдань, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни.

В основу рейтингової системи покладена 100-бальна шкала оцінювання. 100 балів – це максимальна сума балів за всі види робіт, що виконані студентом з навчальної дисципліни протягом семестру: написання комплексних контрольних робіт, виконання індивідуальних завдань, підготовка рефератів, виконання завдань для самостійної роботи, усні виступи на семінарах, відвідування занять.

Обов’язковим для успішного завершення вивчення навчальної дисципліни «Соціологія» є:

• відвідування усіх без виключення лекційних та семінарських занять, а в разі неможливості бути присутнім – їх відпрацювання.

• підготовка двох індивідуальних завдань і виступ з ними на 2 і 9 семінарському занятті (по одному за кожен модуль).

• підготовка рефератів за запропонованою тематикою (по одному за кожен модуль).

• виконання завдань для індивідуальної роботи не лише за темами семінарських занять, а й за темами, що передбачені робочою програмою і їх вивчення не супроводжується проведенням семінарського заняття.

• написання комплексної контрольної роботи по кожному модулю.